Ухвала

від 15.11.2024 по справі 953/7913/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7913/24

н/п 1-кс/953/8368/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вивчивши клопотання прокурора заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000781 від 03.07.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28,ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

Встановив:

До слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 14.11.2024 (відправлено поштою 05.11.2024) надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було 04.11.2024 року під час обшуків вилучено.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні. Вказують, що вилучене майно містить сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме відомості щодо формального влаштування осіб призовного віку до навчального закладу за грошову винагороду, відомості щодо спілкування цих осіб з фігурантами кримінального провадження, предмети, схожі на грошові кошти могли бути отримані в ході протиправної діяльності і будуть перевірені під час оглядів та відповідних експертиз, а тому є підстави для арешту вилученого майна, яке є речовими доказами.

Власники майна та їх адвокати заперечували щодо клопотання про арешт майна, вказуючи про необґрунтованість клопотання та його передчасність.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора, вислухавши учасників судового розгляду, приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак,всупереч п.1ч.2ст.171КПК України,у клопотанніпрокурора проарешт майназазначені підставата метаарешту взагальних рисахта неконкретно. В клопотанні прокурор не зазначає критеріїв, визначених ст.98 КПК України, яким би відповідало майно, вилучене в ході проведення обшуку.

Під час судового розгляду та з пояснень слідчого і прокурора не були усунуті дані недоліки, не надані копії документів, на які просять накласти арешт, не надано інші документи в обґрунтування клопотання щодо підстав та мети арешту майна (повідомлення про підозру, дані про призначення експертиз, про які йдеться мова у клопотанні, обґрунтування щодо накладення арешту на оригінали документів та інші обґрунтування необхідностіарешту майна щодо кожного предмету майна, яке було вилучено під час обшуку).

Зазначені обставини об`єктивно позбавляють слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням. Також, суд звертає у вагу, що ці недоліки не були усунуті під час судового розгляду за участі прокурора та слідчого.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора прокурора заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню 22024220000000781 від 03.07.2024, про арешт майна - повернути прокурору Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії повного тексту даної ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя