Ухвала

від 06.11.2024 по справі 632/1789/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1789/23 провадження № 1-кп/632/107/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна, заявлене у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 подав суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного згідно із ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 вересня 2023 року, яке належить ОСОБА_6 на праві власності, а саме: на грошові кошти у сумі 4260 доларів США та 105 євро, оскільки зазначена валюта не має ніякого відношення до цього кримінального провадження.

Клопотання вмотивовано тим, що 07 вересня 2023 року під час обшуку житла квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , окрім іншого, було виявлено та вилучено належне останній майно зазначені вище грошові кошти, а також 8500 гривень і 3665 гривень, відповідно, на які вказаним вище рішенням слідчого судді накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба, оскільки після дослідження доказів, зокрема документів, є очевидним те, що матеріали кримінального провадження не містять даних які підтверджують, що 4260 доларів США та 105 євро належать потерпілим.

Матеріали кримінального провадження не містять заяв з боку потерпілих про те, що у них була викрадена іноземна валюта.

Згідно із висунутим обвинуваченням загальна сума завданих збитків обчислюється у Національній валюті України, і складає 7990 гривень.

Також ОСОБА_4 зазначив, що матеріали кримінального провадження не місять доказів про те, що 4260 доларів США та 105 євро були одержані внаслідок кримінального правопорушення, як і не містять доказів про те, що ці гроші належать потерпілим.

Крім того, обвинувачений вказав, що в ході проведення обшуку ОСОБА_6 неодноразово заявляла, що 4260 доларів США та 105 євро належать саме їй, на підтвердження того, що вона має можливість мати заощадження, ОСОБА_6 заявила, що вона є фізичною особою підприємцем.

За таких обставин, як вважає ОСОБА_4 , арешт, накладений, зокрема, на ці грошові кошти, підлягає скасуванню, а майно повинно бути повернуто власнику.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Додатково надав матеріали, які свідчать про те, що ОСОБА_6 є фізичною особою підприємцем та платником єдиного податку.

Захисник підтримавши позицію обвинуваченого, вважає, що подане ним клопотання підлягає задоволенню.

Слідчий, за клопотанням якого було арештовано майно, у своїй заяві поклався на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на неналежний суб`єкт звернення із вказаним клопотанням, оскільки дослідженні під час судового розгляду докази вказують на те, що майно, про яке йдеться у клопотанні обвинуваченого, хоча й було вилучено в ході обшуку, однак воно належить ОСОБА_6 , та саме остання має право ініціювати питання про скасування арешту майна.

При цьому прокурор зазначив, що у разі звернення належного суб`єкта, із відповідним клопотанням, є підстави для скасування арешту майна.

У судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердила, що 4260 доларів США та 105 євро, які були виявлені та вилучені під час обшуку за місцем її мешкання, належать їй на праві власності та є її заощадженнями.

Водночас ОСОБА_6 зазначила, що оскільки вона є власником цього майна та не була присутня при розгляді питання про арешт майна, то бажає скористатися своїм правом заявити клопотання про скасування арешту майна.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.

Так, ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із змісту наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Правом звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, за цією нормою, наділено також і іншого власника або володільця майна.

За змістом досліджених у судовому засіданні доказів та процесуальних рішень вбачається, що під час проведення обшуку житла квартири АДРЕСА_1 , яка окрім інших осіб, є місцем мешкання ОСОБА_6 , були виявлені та вилучені, у тому числі 4260 доларів США та 105 євро.

При цьому, в ході зазначеної слідчої дії ОСОБА_6 неодноразово заявляла, що ці гроші є її заощадженнями на належать саме їй на праві власності.

У подальшому, згідно із процесуальним рішенням слідчого від 07 вересня 2023 року, вилучені під час обшуку гроші загальною сумою 105 євро та 4260 доларів США були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 1202322111000039 від 11 червня 2023 року та на них, згідно із ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 вересня 2023 року, був накладений арешт з метою збереження речових доказів.

Відповідно до пояснень ОСОБА_4 майно, про яке йдеться у його клопотанні та яке було вилучено за місцем проживання його та ОСОБА_6 , належить на праві власності саме останній, оскільки є її заощадженнями, а не йому.

Частиною 1 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 не надано доказів про те, що він є власником грошей в сумі 105 євро та 4260 доларів США на які накладено арешт.

Разом із цим, досліджені судом данні із великою вірогідністю вказують на те, що зазначені гроші належать на праві власності саме ОСОБА_6 , яка у свою чергу виявила бажання скористатися своїм правом заявити клопотання про скасування арешту майна.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 не має правових підстав, в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, звертатися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, власником або володільцем якого він не являється.

За таких обставин суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 174, 369, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Суддя: ОСОБА_1