Постанова

від 15.11.2024 по справі 922/2407/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2407/24

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий, суддя-доповідач судді Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А.,розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Світанок"на рішення господарського суду Харківської області ухвалене16.08.2024 у справі № 922/2407/24 (суддя Байбак О.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім", м. Зміїв, Харківська областьдо Державного підприємства "Світанок", м. Балаклія, Харківська область про стягнення 215553,20 грн.,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Світанок" (далі Відповідач) з вимогами про стягнення 215553,20 грн, з яких:

106846,40 грн - заборгованність;

10213,05 грн - курсова різниця;

16109,19 грн - пеня;

59891,38 грн - 30% штраф;

16924,47 грн - відсотки за користування чужими грошовими коштами;

3465,37 грн - інфляційні;

2103,34 грн - 3% річних.

Також Позивачем були заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 у справі №922/2407/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Світанок" (адреса: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Заміська, буд. 7; код ЄДРПОУ 08183514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (адреса: 63401, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Харківська, буд. 86-А; код ЄДРПОУ 40136385):

- 106846,40 грн заборгованості за договором постачання № Х38/25/2023/4 від 21.04.2023;

- 10213,05 грн - курсової різниці;

- 16109,19 грн - пені;

- 59891,38 грн - 30% штрафу;

- 16924,47 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами;

- 3465,37 грн - інфляційних;

- 19804,84 грн - витрат на професійну правничу допомогу;

- 3201,73 грн - витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару у передбачений Договором постачання №Х38/25/2023/24 від 21.04.2023 строк, що зумовило задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 106846,40 грн.

4.1. Щодо вимог в частині стягнення курсової різниці, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми та з урахуванням вимог ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, місцевий суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову в цій частині та стягнення з Відповідача на користь позивача курсової різниці у розмірі 10213,05 грн.

4.2. Щодо вимог в частині стягнення пені та штрафу суд дійшов висновку про арифметичну вірність наданого Позивачем розрахунку та задовольнив позов в зазначеній частині і стягнув з Відповідача 16109,19 грн пені та 59891,38 грн. штрафу.

4.3. Відносно вимог про стягнення інфляційних та 24% річних, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з Відповідача на користь Позивача 16826,69 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами (24% річних), та 3465,37 грн інфляційних за період прострочення оплати з 02.11.2023 по 28.06.2024. В решті позову про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами (24% річних) судом відмовлено у зв`язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

4.4. Місцевим судом було враховано наявне у Позивача право на нарахування 24% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що в свою чергу виключає право на додаткове нарахування 3% річних на підставі цієї ж статті ЦК України, що зумовило відмову в задоволенні позову в частині стягнення 2103,34 грн - 3% річних.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Державне підприємство "Світанок", не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 у справі №922/2407/24, звернулось в особі представника з апеляційною скаргою на означене рішення суду разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Скаржник просив: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 року по справі № 922/2407/24; ухвалити нове, яким відмовити у задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" до Державного підприємства "Світанок" про стягнення 359561,67 грн. в повному обсязі та покласти судові витрати на Позивача.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що судом не з`ясовано усіх обставин, що мають істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки, виходячи з наступного:

6.1. Належним чином Державне підприємство "Світанок" не було повідомлено про відкриття провадження у даній справі та її розгляд у зв`язку з відсутністю доступу до кабінету підсистеми «Електронний суд». ТОВ "Торговий дім "Агрохім" позовну заяву з додатками поштою на адресу Відповідача не було направлено. Ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 12.07.2024 також отримано не було.

6.2. Між Позивачем та Відповідачем було укладено 7 однотипних договорів постачання протягом одного тижня, що вказує на порушення п.11.2 і 11.6. Статуту Відповідача відповідно до порядку вчинення правочинів, в контексті чого Апелянт посилався на положення ст.241 Цивільного кодексу України щодо перевищення повноважень та ст.ст.215, 234, 236 цього Кодексу відносно недійсності фіктивного правочину і моменту такої недійсності.

6.3. На думку Скаржника, з урахуванням того, що договір постачання № Х38/25/2023/4 датований 21.04.2023, тобто в час дії воєнного стану, стягнення з Відповідача курсової різниці в розмірі 10213,05грн., пені в розмірі 16109,19 грн, штрафу 30% від суми специфікації, по яких допущено прострочення оплати в розмірі 59 891,38 грн, відсотків за користування чужими коштами в розмірі 16924,47 грн, інфляційних в розмірі 3465,37 грн. є незаконним відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

6.4. Скаржник зазначає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на її виконання та обсягом наданих адвокатом послуг.

Також Скаржник звертає увагу на те, що адвокатом заявлено про правничу допомогу по всім 7 позовам до Відповідача, які пред`явлені за однотипними договорами. Відповідач вважає, що Позивачем не доведено співмірності із виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на її виконання та обсягом наданих адвокатом послуг щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, а також вважає те, що такі витрати не були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а тому немає підстав для їх задоволення.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" в межах визначеного апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:

- Позивачем належним чином виконані приписи вищенаведеної норми, переконавшись, що у Відповідача (Апелянта) наявний зареєстрований кабінет в Електронному суді, позовну заяву та додані до неї докази направив до електронного кабінету Відповідача в Електронному суді. Позивач не повинен був бути обізнаний чи якимось чином з`ясовувати чи має доступ керівник Відповідача до кабінету в Електронному суді. Твердження представника Апелянта, що після звільнення попереднього керівника Апелянта він не передав новому керівнику ключі до кабінету в Електронному суді не стосуються Позивача та є виключно проблемою підприємства Відповідача.

- Позивачем на адресу Відповідача дійсно було направлено Лист №765 від 28.06.2024 р. в якому серед іншого, містився Акт звірки взаєморозрахунків. Даний Акт було підписано Позивачем та запропоновано Відповідачу підписати його зі свого боку та один примірник повернути Позивачу. Від Апелянта Позивач не отримав ні підписаного примірника Акту, ні вмотивованих заперечень чи незгоди із сумами вартості поставленого товару та фактичних оплат за цей товар з боку Апелянта.

- Щодо твердження Апелянта про відсутність підтвердження надіслання Позивачем та отримання Листа №765 від 28.06.2024 р. з додатками Відповідачем, то Позивач звертає увагу, що в матеріалах справи є долучені разом із подачею позову докази надіслання цього Листа Апелянту (квитанція ПАТ «Укрпошти» та опис вкладення до Експрес-листа), тобто Апелянт просто намагається ввести в оману апеляційний суд.

- Що стосується тверджень Апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів отримання Апелянтом Листа №765 від 28.06.2024 р., то варто зазначити, що жоден нормативно-правовий акт не визначає та не встановлює обов`язок сторони, що направляє документи, саме за допомогою ПАТ «Укрпошта», іншій стороні та долучає ці документи, як докази, до матеріалів справи у судовий процес, надавати суду підтвердження їх отримання іншою стороною.

- Позивачем до матеріалів справи додані наявні у Позивача первинні документи: договір, специфікацію, видаткову накладну. Позивач зауважує, що ним було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, що також підтверджує фат поставки Товару Відповідачу. Відповідач скористався податковим кредитом, відповідно до приписів Податкового кодексу України. Даний доказ наявний в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- Апелянт зазначає про невідповідність правочину вимогам закону, проте взагалі не зазначає яким саме вимогам закону та в чому саме полягає його невідповідність. Договір постачання не визнаний в установленому порядку недійним, фіктивним, нікчемним, тощо. Поставлений Товар є неоплаченим Апелянтом. Апелянтом не заявлено претензій щодо поставленого Товару, його кількості або якості, у зв`язку із чим Позивач вважає себе таким, що належним чином та в повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за Договором постачання і суд першої інстанції погодився із позицією Позивача. Відповідачем не повернутий Позивачу поставлений за Договором постачання Товар та не оплачена його вартість.

- Твердження Апелянта що через військовий стан останній має бути звільнений від відповідальності за невиконання умов Договору поставки є некоректними та не підкріплені нормативним обґрунтуванням, а посилання на нормативні акти, стосуються, по-перше, договорів надання позики банками (Апелянт сам в тексті про це зазначає), щодо договору поставки, штрафні санкції стягуються судами і Апелянтом не надано жодного правового висновку Верховного Суду, чи принаймні рішень інших судів, що підкріплювали б його позицію, а, по-друге, варто звернути увагу, що посилання Апелянта на введений воєнний стан і знаходження в зоні бойових дій є маніпулятивними і недобросовісними, оскільки Договір постачання №Х38/25/2023/4 укладено 21.04.2023 р. та поставка Товару відбулась 24.04.2023 р. коли воєнний стан було введено та він подовжувався вже не раз, понад рік. Таким чином, укладаючи Договір постачання, Апелянт цілком розумів і усвідомлював всі можливі ризики від цього, в тому числі воєнні.

- Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення не співмірності витрат, чого, на думку Позивача, Відповідачем здійснено не було.

8. Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із апеляційним розглядом справи: складається з витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом в розмірі 10000,00 грн.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 26.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. і Істоміна О.А.

10. Ухвалою від 01.10.2024 вказана судова колегія визнала причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною; поновила Державному підприємству "Світанок" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 у справі №922/2407/24; відкрила апеляційне провадження у справі №922/2407/24 та зупинила дію рішення Харківської області від 16.08.2024, а ухвалою від 18.10.2024 призначила розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 у справі №922/2407/24 в порядку письмового провадження, про що поінформовано учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

11. Враховуючи викладене в п.9,10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

13. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 21.04.2023 між Позивачем (постачальник), та Відповідачем (покупцем), укладено договір постачання № Х38/25/2023/24 (далі Договір, а.с. 17-20), за умовами якого постачальник зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) насіння сільськогосподарських культур, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, або інше (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (п. 1.1 договору).

13.1. Згідно з п. п. 4.1-4.2 Договору вартість (ціна) і термін оплати товару визначається у додатках до цього договору специфікаціях. Загальна вартість товару з ПДВ визнається шляхом складання вартості окремих партій товару, визначених у додатках до цього договору.

13.2. Відповідно п. 4.5 Договору у випадку зміни середньозваженого курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ відносно курсу, обрахованого у відповідній специфікації, постачальник має право без підписання додаткових угод до договору змінити ціну та загальну вартість товару (в гривневому еквіваленті), повідомивши про це покупця. Повідомлення про зміни загальної вартості товару здійснюється шляхом направлення на поштову та/або електронну адресу покупця, зазначену у реквізитах даного договору, протоколу зміни ціни товару, рахункуфактури та/або документу щодо коригування ціни із зазначенням нової ціни та загальної вартості товару.

13.3. Згідно з п. п. 5.1-5.2 Договору, оплата товару здійснюється в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесенням готівки в касу постачальника. Покупець зобов`язаний неухильно дотримуватись строків оплати, що передбачені у специфікаціях.

13.4. Відповідно до п. 8.3 Договору, за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

13.5. За змістом п. 8.4 Договору у разі недотримання покупцем термінів оплати вже відпущеного йому товару, що узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, постачальник має право виставити покупцю рахунок на сплату неустойки у вигляді: штрафу у розмірі 30% від загальної суми специфікації, по якій допущено прострочення.

13.6. Згідно з п. 8.5 Договору у разі порушення строку оплати за поставлений товар, що узгоджений сторонами у відповідних специфікаціях, покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за вимогою постачальника сплачує постачальнику 24% (двадцять чотири відсотки) річних. Зазначені річні нараховуються на суму простроченого зобов`язання з оплати товару з моменту виникнення такого прострочення до дати повного розрахунку за поставлений товар.

14. Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору між сторонами складено та підсипано специфікацію № 1-НАС(К) від 21.04.2023 (а. с. 20), за умовами якої до поставки сторони узгодили наступний товар насіння соняшника ЛГ 5492 ХО КЛ круїзер в кількості 35 міш на загальну суму 180268,20 грн та насіння кукурудзи РАМ 1333 у кількості 13 міш на загальну суму 19369,74 грн (а.с.20 зворотна сторона).

14.1. Пунктами 1-2 специфікації передбачено, що загальна сума вартості товару по цій специфікації становить: 199637,94 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 94 копійки, в т.ч. ПДВ: двадцять чотири тисячі п`ятсот шістнадцять гривень 94 копійки.)

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України сторонами визначено, що зобов`язання по даній специфікації має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні, але сторони також домовились визначити грошовий еквівалент зобов`язання по даній специфікації в іноземній валюті. Курс гривні за міжбанківським валютним курсом на дату підписання даної специфікації становить 36,93 грн за один долар США, а сума товару по ній дорівнює 5405,85 доларів США.

14.2. Пунктом 4 специфікації також передбачено, шр вартість товару оплачується покупцем в наступному порядку:

- сума 39927,59 до (включно) 01.05.2023;

- сума 159710,35 до (включно) 01.11.2023.

15. Згідно з видатковою накладною № ТДАГ4003 від 24.04.2023 Позивач поставив, а Відповідач отримав обумовлений у договорі товар на загальну суму 199637,94 грн разом з ПДВ (а.с.21).

16. 30.05.2023 Відповідачем частково сплачено на користь Позивача 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 30.05.2023 р.(а.с.14)

17. Також платіжною інструкцією №929 від 02.02.2024 р. Відповідач перерахував на користь Позивача суму 400 000,00 грн. Цей платіж Відповідача віднесно на погашення заборгованість за попередніми замовленнями і договорами, та частково, заборгованість в сумі 52 791,54 грн. - за Договору поставки від 21.04.2023 р., що вбачається з Акту звірення, листа позивача № 765 від 28.06.2024 (який засвідчує наявність між сторонами правовідносин за чотирьома окремими договорами - а.с. 14 зворотна сторона).

18. Відповідач, отримавши товар, всупереч умовам договору, не провів кінцевого розрахунку, тому у останнього виник борг перед Позивачем у розмірі 106846,40грн., що зумовило звернення Позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання Позивач на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нарахував до стягнення з Відповідача 10213,05 грн курсової різниці, 16109,19 грн пені, 59891,38 грн 30% штрафу, 16924,47 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3465,37 грн інфляційних та 2103,34 грн 3% річних (а.с.2-5).

19. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного (далі - ЦК) та Господарського (далі - ГК) кодексів України щодо виконання грошових зобов`язань і наслідків їх порушення.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

20. Суть розглянутого місцевим судом спору полягає у спонуканні Відповідача до виконання простроченого грошового зобов`язання перед Позивачем з оплати отриманого товару за договором поставки та застосуванні наслідків прострочення у вигляді додаткового стягнення курсової різниці, пені, штрафу, інфляційної індексації та відсотків за визначений період прострочення за ч.2 ст.625 ЦК у визначеному умовами договору розмірі.

21. У відповідності до приписів ст.ст.15,16 ЦК, ст.20 ГК та ст.ст.4,5 ГПК задоволення позовних вимог передбачає доведеність Позивачем (ст.ст.13,74 ГПК) такої сукупності обов`язкових умов: наявність та приналежність Позивачеві захищуваного суб`єктивного права (охоронюваного законом інтересу), порушення (невизнання або оспорювання) такого суб`єктивного права/інтересу визначеним Відповідачем та належність і ефективність обраного способу судового захисту.

22. Сутність апеляційного перегляду полягає у перевірці обґрунтованості висновків суду щодо задоволених позовних вимог в контексті аргументів Апелянта Відповідача, які можуть бути зведені до такого:

- неналежне повідомлення про розглядувану справу через не надсилання поштою на адресу Відповідача позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження за умов відсутності у призначеного 10.06.2024 в.о. керівника Відповідача Безпалого С.О. доступу до електронного кабінету підприємства в ЄСІТС (1);

- не з`ясування судом обставин справи, що мають істотне значення, які полягають в укладанні між Позивачем і Відповідачем протягом одного тижня 7 однотипних договорів постачання (правовідносини за якими є предметом розгляду інших судових справ), що вказує на недотримання визначеного п.11.2 і 11.6. Статуту Відповідача порядку вчинення відповідних правочинів, в контексті чого Апелянт на положення ст.241 ЦК щодо перевищення повноважень та ст.ст.215, 234, 236 цього Кодексу відносно недійсності фіктивного правочину і моменту такої недійсності (2);

- наявності підстав для звільнення Відповідача від обов`язку та відповідальності з огляду на запроваджений воєнний стан, перебування локації Відповідача на території активних бойових дій, під обстрілами та з постійними відключеннями від електромережі в контексті приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (3).

Скаржником також зазначено про неспівмірність визначеного адвокатом Позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу фактичному обсягу наданих послуг, дійсного часу на їх виконання.

23. Як правильно встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи, суб`єктивне право Позивача на отримання грошових коштів в оплату поставленого Відповідачеві товару ґрунтується на наявному у матеріалах справі договору постачання №Х38/25/2023/4 від 21.04.2023 (а.с.17-20), зобов`язання з поставки за яким Позивачем виконане, а Відповідачем прийняте згідно видаткової накладної №ТДАГ 4003 від 24.04.2023 (а.с.21):

23.1. Виникнення грошового зобов`язання у Покупця щодо оплати отриманого товару узгоджується із приписами ст.692 та ч.1,2 ст.712 ЦК, які були правильно застосовані місцевим судом.

23.2. Факт отримання товару та відсутність доказів повної оплати його вартості у визначений умовами Специфікації згідно ст.530 ЦК строк Апелянт не спростовує.

23.3. Оскільки предметом спору у межах розглядуваної справи не є питання дійсності вказаного договору поставки, а за його природою та висловленими Апелянтом твердження апеляційним судом не вбачається наявність підстав для визнання його нікчемним в ислу вказівки закону, тоді як на стадії апеляційного перегляду не можуть висуватися вимоги, що не розглядалися судом першої інстанції, а суд не може з власної ініціативи у такому випадку вирішувати питання щодо недійсності договору, остільки колегією відхиляється аргумент (2) Апелянта з огляду на не спростовану належними доказами презумпцію правомірності відповідного правочину (ст.204 ЦК).

23.4. Наразі, у матеріалах справи відсутні докази, які б спростували висновок місцевого суду щодо неприпинення Відповідачем згідно ст.ст. 598, 599 ЦК грошового зобов`язання з оплати отриманого товару у стягуваній сумі 106846грн. (зауважень щодо її розрахунку Апелянтом не висловлено, а апеляційним судом недоліків не вбачається), а тому є підстави для ствердження про наявність порушення відповідного грошового зобов`язання у розумінні ст.610 ЦК та застосуванні визначених ч.2 ст.625 цього Кодексу наслідків.

24. Аргумент (1) колегією суддів також відхиляється, адже матеріали справи містять докази надсилання Відповідачеві в електронний кабінет в ЄСІТС як позовної заяви з додатками (а.с.29 зворотна сторона-30), так і ухвали Господарського суду Харківської області від 12.07.2024 про відкриття провадження у справі (а.с.34), що є належним у розумінні ст.6 ГПК способом комунікації, тоді як особисті проблеми, пов`язані із фізичним доступом поточного керівника Відповідача до електронного кабінету останнього жодною мірою не впливають на законодавчо визначену належність такої комунікації та не створює додаткового обов`язку з дублюючого поштового надсилання паперових варіантів означених документів.

Так само не впливає на доказове значення листа №765 від 28.06.2024 (а.с.15), адресованого Відповідачеві в особі відомого Позивачу директора Вараксіна О.С. за належною адресою ДП «Світанок» як отримувача листа (а.с.15 зворотна сторона-16), адже згадувана Апелянтом обставина призначення в.о. керівника ОСОБА_1 10.06.2024 не тільки досі з незалежних від Позивача причин не відображена у відомостях ЄДРЮОФОП, але й не має значення з точки зору суб`єктів спірних правовідносин юридичних осіб, керівники яких є лише представниками у цивільних правовідносинах.

25. Стосовно аргументу (3) колегія апеляційного суду зазначає таке як слушно вказано у відзиві на апеляційну скаргу, договір було укладено та виконано (в частині поставки у повному обсягу, визначеному у Специфікації, а в частині оплати лише частково) вже після введення воєнного стану, а тому саме по собі послання на вказані загальновідомі обставини (та пов`язані із цим обстріли і нестабільність електропостачання) не створює достатні підстав для звільнення від наслідків прострочення грошового зобов`язання:

-стаття 625 ЦК за своїм змістом є спеціальною по відношенню до ст.617 цього Кодексу, тим більше, що у матеріалах справи відсутні відомості і належні докази наявності форс-мажорних обставин, що завадили Відповідачеві належним чином повністю виконати спірні грошові зобов`язання з точки зору спростування презюмованої за ст.614 цього Кодексу вини для цілей звільнення від стягуваної неустойки (ч.3 ст.550 ЦК);

- характер і природа спірних правовідносин з постачання товару унеможливлює застосування приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, які стосуються кредиту та позики.

26. Поряд із цим, апеляційний суд згідно ч.4 ст.269 ГПК не обмежений доводами апеляційної скарги у разі, зокрема, встановленого неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права.

26.1. Наразі, попри цитування місцевим судом п.4.5. договору постачання, який є правовою підставою для висування вимог щодо стягнення курсової різниці, не було враховано, що означене право за змістом цього пункту договору, дотримання якого є обов`язковим згідно ст.629 ЦК, реалізується Постачальником шляхом повідомлення Покупця про зміну вартості товару направленням на поштову/електронну адресу Покупця «протоколу зміни ціни товару, рахунку-фактури та/або документу щодо коригування ціни із зазначенням нової ціни та загальної вартості товару» (п.13.2. цієї постанови):

- між тим, матеріали справи не містять доказів реалізації Позивачем означеного права коригування ціни через коливання курсу валюти, еквівалент якої визначено у Специфікації, що унеможливлює і виникнення права на заявлену до стягнення суму курсової різниці;

- відсутність суб`єктивного права унеможливлює його порушення, а отже зумовлює скасування переглядуваного рішення в частині стягнення 10213,05грн. курсової різниці з подальшою відмовою в цих вимогах у зв`язку з неправильним застосуванням ч.2 ст.632 ЦК.

26.2. Водночас, наявність згоди сторін про застосування еквіваленту в доларах США для визначення розміру належного до виконання суми грошового зобов`язання Покупця (доплата курсової різниці станом на дату платежу порівняно із курсом, визначеним у специфікації) згідно правової позиції ВП ВС, висловленої у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц щодо застосування ст.ст.533, 625 ЦК, унеможливлює стягнення інфляційної індексації, оскільки "втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти":

- на думку апеляційного суду, такий підхід є цілком застосовним незалежно від недотримання Позивачем узгодженого порядку коригування ціни (п.26.1. цієї постанови), оскільки це є суб`єктивним правом Постачальника, на можливість реалізації якого Покупець не впливає, тоді як умови договору та чинного законодавства не передбачають виникнення у такому випадку у кредитора додаткового права на інфляційну індексацію через нездійснення (але не втрату) права на альтернативний спосіб компенсації знецінення купівельної спроможності гривні за період прострочення оплати;

- таким чином, переглядуване рішення підлягає скасуванню і в частині задоволення вимог про стягнення 3465,37грн. інфляційної індексації з подальшою відмовою в цих вимогах.

27. Відносно зауважень Апелянта щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які суд першої інстанції визнав такими що відповідає критеріям ст.126 ГПК, відносно суми в 20000грн. (розподіленої у подальшому пропорційно задоволеним заявам), колегія апеляційного суду зазначає таке:

27.1. Місцевим судом залишено поза увагою наявність розбіжності у змісті акту приймання-передачі наданих послуг №2 та детальним описам виконаних та наданих адвокатських послуг останній документ, який і оцінювався з точки зору відповідності критеріям ст.126 ГПК, містить арифметичні недоліки щодо загальної вартості послуги з аналізу чинного законодавства та застосованої судової практики.

27.2. За висновком апеляційного суду структурування послуг за змістом акту приймання-передачі фактично опосередковує штучне виокремлення як окремих оплачуваних в решті-решт за рахунок Відповідача послуг з консультування, дослідження документів та аналізу чинного законодавства і судової практики, які у розглядуваних правовідносинах повністю поглинаються послугою з підготовки позовної заяви з додатками і її поданням до Господарського суду Харківської області:

- спірні правовідносини та подана позовна заява не опосередковують значної юридичної складності, тоді як допущені адвокатом помилки у правозастосуванні (п.26 цієї постанови) вказують і про безпідставність визначення їх належної якості, що відповідала би 2000грн. на годину як орієнтиру, який має впливати на майнові інтереси Відповідача як компенсатора таких витрат;

- обсяг витрат часу за послугою, визначеною п.3 в акті приймання-передачі визначений тривалістю 12 годин, що є надмірним для кількості і якості фактично складених адвокатом документів, тим більше, що в цей обсяг було включено послугу з «участі у розгляді позовної заяви в суді», тоді як справу було розглянуто у письмовому проваджені.

27.3. Зважаючи на викладене, колегія апеляційного суду вважає, що співмірний фактичному обсягу наданих послуг є розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000грн., які підлягають подальшому розподілу в порядку ст.129 ГПК пропорційно відношенню заявлених Позивачем до належних до задоволення позовних вимог (з урахуванням відхилених сум судом першої інстанції та сум, вказаних у п.26 цієї постанови).

Таким чином, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 9267,85грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом у суді першої інстанції, а також 2996,56 грн. судового збору.

28. Враховуючи, що причиною виникнення спору є порушення Відповідачем грошових зобов`язань, і попри часткове задоволення апеляційних вимог, всі аргументи Апелянта щодо суті спору є безпідставними, колегія апеляційного суду дійшла висновку в порядку ч.9 ст.129 ГПК віднести на рахунок Апелянта понесені ним витрати, пов`язані із поданням апеляційної скарги, у повному обсягу без їх часткової компенсації за рахунок Позивача.

Поряд із цим, судова колегія в порядку ч.2 ст.124 ГПК відмовляє повністю у відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000грн., оскільки згідно означеної процесуальної норми заявник разом з першою заявою має надати саме розрахунок суми таких витрат, а не просто визначити її орієнтовний розмір. Крім того, судом також враховується, що Позивач за змістом свого відзиву обстоював позицію щодо законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення у повному обсягу, що частково не відповідає висновкам апеляційної інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області 16.08.204р. у справі №922/2407/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.204р. у справі №922/2407/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" про стягнення з Державного підприємства "Світанок" 10213,05 грн - курсової різниці, 3465,37 грн інфляційних і 10539,99грн. витрат на професійну правничу допомогу, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 у справі №922/2407/24 в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" про стягнення заборгованості 215553,20 грн, з яких:

106846,40 грн - заборгованості;

10213,05 грн - курсової різниці;

16109,19 грн - пені;

59891,38 грн - 30% штрафу;

16924,47 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами;

3465,37 грн - інфляційних;

2103,34 грн - 3% річних. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Світанок" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Заміська, буд. 7; ідентифікаційний код 08183514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (63401, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Харківська, буд. 86-А; ідентифікаційний код 40136385:

- 106846,40 грн заборгованості за договором постачання № Х38/25/2023/4 від 21.04.2023;

- 16109,19 грн - пені;

- 59891,38 грн - 30% штрафу;

- 16924,47 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами;

- 9267,85 грн - витрат на професійну правничу допомогу;

- 2996,56 грн - витрат по сплаті судового збору".

4. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Державного підприємства "Світанок".

5. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2024р.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна