Рішення
від 06.11.2024 по справі 420/26705/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26705/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи Одеська виправна колонія (№14) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесені 15.08.2024 року у виконавчому провадженні № 75805056 про стягнення з державної установи Одеська виправна колонія (№14) виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року Державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» підготовлено та направлено до Департаменту з питань виконання покарань листи від 08.12.2023 року за вих.. №1/9/1-7020 та від 08.01.2024 року №1/9/1-89 щодо розгляду можливості надання додаткового виділення бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» для виплати зазначеної суми ОСОБА_1 про, що було повідомлено адвоката ОСОБА_2 листом від 26.02.2024 року №1/12/1-16 та зазначено, що після отримання від Департаменту з питань виконання покарань додаткового виділених бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» невідкладно на виконання рішення суду буде здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 належної йому додаткової винагороди про що його буде додатково проінформовано. В подальшому, оскільки відповіді на вказані листи установою від Департаменту з питань виконання покарань не отримано та додаткових виділень бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» для виплати зазначеної суми ОСОБА_1 не отримано, установою 29.03.2024 року повторно було направлено звернення до Департаменту з питань виконання покарань стосовно вирішення вказаного питання. Разом з чим, постановою старшого державного виконавця відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Євгенієм Семиразум від 15.08.2024 відкрито виконавче провадження №75805056 з виконання Виконавчого листа № 420/13379/23 виданого 22.01.2024 Одеським окружним адміністративним судом. Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.08.2024 4 Відповідно до п. 2 вказаної постанови визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповідно до п. 3 стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32 000 грн. В межах виконавчого провадження №75805056 винесено також постанову від 15.08.2024 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Вказані постанови державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» (далі - установа) отримано через електронний кабінет 15.08.2024 року та зареєстрована 16.08.2024 року вх.№ 3753, 3754 про, що свідчить вхідні номери та дата надходження. На думку установи постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32 000, 00 грн. на думку позивача є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).Зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд в задоволенні адміністративного позову Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови від 15.08.2024 року ВП № 75805056 про стягнення виконавчого збору відмовити у повному обсязі. Відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Як зазначає, що 15.08.2024 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду № 420/13379/23 від 22.01.2024 про Зобов`язати Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. У зв`язку з тим, що виконавчий документ відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону, а також не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 15.08.2024 на підставі заяви стягувача у виконавчому провадженні ВП 75805056 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідач зазначає, що ч.4 ст.4 закону України «Про виконавче провадження» визначено виключні обставини для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. Пред`явлений до виконання виконавчий лист № 420/13379/23 має зобов`язальний характер, а отже повністю відповідав вимогам, визначеним ст. 4, 6 Закону, а також були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що спірна постанова винесена державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а отже відсутні підстави для її скасування.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини: рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №420/13379/23, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 року, позов ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000 грн. щомісячно. Зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

22 січня 2024 року Одеським окружним судом були видані виконавчі листи №420/13379/23 для здійснення примусового виконання зазначеного вище рішення суду.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року по справі №420/13379/23 державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» підготовлено довідку-розрахунок, відповідно до якої загальна сума коштів для виплати ОСОБА_1 з ПДФО складає: 45773,17 грн.

15.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75805056 з приводу виконання виконавчого листа №420/13379/23, виданого 22.01.2024 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Також пунктом 3 вказаної постанови вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Крім того, 15.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №75805056, якою вирішено стягнути із боржника - Державної установи Одеська виправна колонія (№14) виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Позивач звертався до Департаменту з питань виконання покарань із листами від 08.12.2023 року за вих. №1/9/1-7020, від 08.01.2024 року №1/9/1-89 та від 14.05.2024 за №№1/9/1-2720 в яких просив розглянути можливість надання додаткового виділення бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 45773, 17 грн. та судових витрат (сплати судового збору) у розмірі 858, 58 грн.

Позивач вважає протиправними постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесені 15.08.2024 року у виконавчому провадженні № 75805056 про стягнення з державної установи Одеська виправна колонія (№14) виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесених на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ ).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.1 ч.1, ч.5 та ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною)

Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій щодо примусового виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Відтак, отримавши від представника стягувача заяву про відкриття виконавчого провадження із оригіналом виконавчого документа, яким є виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду №420/13379/23 від 22.01.2024, враховуючи відсутність підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, державний виконавець у порядку та строки передбачені ст.26 та ст.27 Закону №1404-VІІІ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (у якій зазначив про стягнення виконавчого збору) та постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, державний виконавець діяв в межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному Законом №1404-VІІІ.

З приводу тверджень позивача про те, що виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/13379/23 має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", по яких судовий збір не стягується, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.27 Законом №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Статтями 1 та 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI) визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до Положення про державну установу Одеська виправна колонія (№14) затвердженого наказом Міністерства юстиції №4476/5 від 24.12.2020, Одеська виправна колонія (№14) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до ст.4 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

З наведених положень Закону №4901-VI вбачається, що ним врегульовано порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державне підприємство, установа, організація.

Виконання рішень про стягнення коштів з державної установи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державної установи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження

В той же час, рішенням Одеського окружного адміністративного суду №№420/13379/23, в ході виконання якого були винесені оскаржувані постанови, зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Прядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії визначений ст.63 розділу VIII Виконання рішень немайнового характеру Закону №1404-VІІІ, зі змісту якої вбачається, що рішення якими зобов`язано боржника вчинити певні дії законодавцем віднесені до рішень немайнового характеру, виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, що визначений даним Законом.

З резолютивної частини рішення вбачається, що воно є рішенням зобов`язального характеру та ним не передбачено стягнення конкретно визначеної суми додаткової винагороди. Відтак, рішення підлягає виконанню в порядку Закону України Про виконавче провадження (розділу VIII Виконання рішень немайнового характеру), а не в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/13379/23, не відноситься до тих, виконання яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому за його примусове виконання підлягає стягненню виконавчий збір.

Крім того, критично ставиться до посилання позивача на те, що розмір судового збору повинен складати 10% від нарахованої за рішенням суду додаткової винагороди у розмірі 45773,13 грн, а саме 4577,17 грн.

Адже, відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір у розмірі 10% вираховується від суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом та визначається в момент відкриття виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження та у постанові про стягнення виконавчого збору.

Відтак, виконавчий збір у розмірі 10% сплачується за примусове виконання рішення суду, яким вирішено стягнути конкретно визначену суму з боржника, яка і є базою нарахування виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження.

В той же час, як уже зазначалося судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. Сума, яка підлягає виплаті стягувачу (45773,17 грн), не була визначена судом у резолютивній частині рішення, а була розрахована боржником уже в процесі виконання рішення немайнового характеру, та є результатом його часткового виконання.

Таким чином, враховуючи те що рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/13379/23 від 21.08.2023, є рішенням немайнового характеру, державним виконавцем вірно визначено суму виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, а саме - 32 000 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що постанови винесені 15.08.2024 року у виконавчому провадженні № 75805056 про стягнення з державної установи Одеська виправна колонія (№14) виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн. були винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Семиразумом Є.В. в межах наданих йому повноважень, у відповідності до Закону №1404-VІІІ, у порядку та строки, що ним визначені, тому суд не вбачає підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» (вул.Краснова, 2-а, м.Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 08564127) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Розумовського, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К.Василяка

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.11.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу123043020
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —420/26705/24

Ухвала від 13.01.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 13.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Рішення від 06.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 09.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 10.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

Ухвала від 28.08.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Василяка Д.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні