Постанова

від 07.11.2024 по справі 300/127/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/127/24 пров. № А/857/9885/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року (суддя Чуприна О.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №300/127/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.11.2023 №091630014676 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивачу періоди навчання і роботи з 01.09.1980 по 01.06.1986 в повному обсязі, періоди роботи в ТзОВ Тіпократ" з 01.07.1995 по 26.04.2013, зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 01 серпня 1983 року та поновити виплату пенсії за віком з 20.11.2023; 3) судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач позовних вимог не визнав, подав відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.11.2023 за №091630014676 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання і роботи з 01.09.1980 по 05.07.1985 в одинарному розмірі, період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гіпократ" з 01.07.1995 по 30.06.1996 та повторно вирішити питання із прийняттям рішення про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії на підставі заяви від 03.03.2023 про призначення пенсії за віком, із врахуванням висновків суду. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 1 січня 2004 року. До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж) і такий стаж, який підтверджується записами в трудовій книжці, автоматично зараховується як страховий стаж. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Територіальні органи Пенсійного фонду України, всупереч вимогам ст.106 Закону не притягнули посадових осіб ТзОВ Гіпократ до відповідальності за несплату страхових внесків, оскільки таких порушень не було і відповідач не маєжодних доказів про їх несплату, і відсутність інформації про сплату страхових внесків, не є доказом про несплату страхових внесків, а підприємство у спірні періоди перевірялися податковою інспекцією і порушень не було виявлено і навіть при несплаті страхових внесків мали б притягнути посадових осіб до відповідальності. Як відповідач, так і суд не дослідили всі докази у справі. Вважає апелянт, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.07.1995 по 26.04.2013 не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи таку необґрунтованою. Оскільки стаж позивача складає 24 роки 4 місяці 4 дні, тому було ухвалено рішення від 20.11.2023 про відмову. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.03.2023 звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) (а.с. 70).

Рішенням Головного управління ПФУ від 13.03.2023 за №091630014676 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, розмір пенсії позивача обчислено в сумі 2093,00 гривень (а.с. 66).

Страховий стаж ОСОБА_1 становив 32 роки 8 місяців 19 днів (коефіцієнт стажу 0,32667). Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії становив 5162,06000 (зважаючи на коефіцієнт заробітку 0,42185), в розрахунок якого за періоди з 01.07.2000 по 31.12.2003 суми заробітку занесено з нульовими цифровими значеннями, а з 01.01.2010 по 31.01.2023 зараховано за даними персоніфікованого обліку (а.с. 66, 67-69).

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 01.08.1983 (а.с. 15- зворотній бік а.с.16), суд встановив, що позивач:

-у період з 15.06.1983 по 29.07.1983 працював учнем зварювальника на машинах контактної зварки в цеху №3 Кременчуцького колесного заводу (записи трудової книжки №№1-3);

-у період з 04.11.1983 по 05.07.1985 працював слюсарем 2 та 3 розряду в цеху випробування машин Дослідного виробництва фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка АН УРСР (записи трудової книжки №№4-6);

-у період з 01.09.1980 по 26.06.1985 навчався в Львівському політехнічному університеті (записи трудової книжки №№7-8);

-у період з 01.07.1995 по 26.04.2013 працював на посаді директора ТзОВ "Гіпократ" (запис трудової книжки №№ НОМЕР_3 ).

До стажу не було зараховано період навчання з 01.09.1980 по 03.11.1983 та період роботи в ТзОВ "Гіпократ" з 01.01.2004 по 26.04.2013, про що свідчить Форма РС-право (а.с. 66-зв).

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 17.03.2023 позивачу 15.03.2023 здійснено перерахунок пенсії ("Допризначення у зв`язку з долученням додаткових документів"), розмір пенсії з надбавками становив 2760,00 гривень (а.с. 86).

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії визначено в сумі 5269,74000 (зважаючи на коефіцієнт заробітку 0,43065), в розрахунок якого за періоди з 01.07.2000 по 31.12.2003 суми заробітку занесено з нульовими цифровими значеннями, а з 01.01.2010 по 31.01.2023 зараховано за даними персоніфікованого обліку (а.с. 87-89).

До страхового стажу позивача зараховано період навчання з 01.09.1980 по 14.06.1983 та з 30.07.1983 по 03.11.1983 (а.с. 86, 86-зв), у зв`язку з чим страховий стаж (повний) становив 35 років 10 місяців 22 дні (коефіцієнт стажу 0,35833).

Згідно довідок Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 18.10.2023 за №0900-0604-5/51934 та від 15.11.2023 за №0900-0604-5/57617 (а.с. 102-зв, 103):

- ТзОВ "Гіпократ" за період з 01.01.2000 по 31.12.2001 "не нараховувало внески/збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 "відсутня інформація про нарахування внесків/збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- за період з 01.07.1995 по 30.06.1996 "документи про нарахування страхових внесків/збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не збереглися";

- за період з 01.07.1996 по 31.12.1999 Товариство "не нараховувало внески/збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 20.11.2023 за №091630014676 ОСОБА_1 у призначенні пенсії відмовлено, оскільки його страховий стаж становить 24 роки 4 місяці 4 дні. Стаж роботи, який дає право на призначення пенсії, з урахуванням пункту 31 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, повинен складати 24 роки 8 місяців 14 днів (а.с. 105).

До страхового стажу позивача не враховано:

- період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 01.07.1995 по 26.04.2013 в ТзОВ "Гіпократ", оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату організацією страхових внесків, починаючи з 01.01.2000;

- період навчання згідно диплому НОМЕР_4 та записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 01.09.1980 по 04.06.1985, так як такий перетинається з періодом навчання з 04.11.1983 по 05.07.1985 та у зв`язку із відсутністю інформації про те, що навчання проходило за денною формою навчання.

Також судом встановлено, що 20.10.2023 за №0900-0304-9/52692 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про повторний перегляд рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 №091630014676 від 10.03.2023 відповідно до норм чинного законодавства у зв`язку з тим, що після повторного перегляду електронної пенсійної справи та надходження додаткових уточнюючих документів щодо інформації по працівнику та підтвердження періодів перебування на обліку та сплати страхових внесків ТЗОВ Гіпократ з 12.08.1994 по 15.10.2007 (а.с. 102).

З метою повного з`ясування всіх обставин у справі судом апеляційної інстанції ухвалою від 04.10.2024 року витребувано від відповідача додаткові докази, на виконання вимог чого Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області надало суду копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на 9 аркушах.

Зокрема, такі матеріали пенсійної справи містять відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.11.2023 за №0400-010302-9/173879, якою повідомлено, що заява ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_5 ) від 03.03.2023 опрацьована за принципом єдиної черги завдань згідно наданих документів. Додатково долучені до ЕПС 091630014676 документи опрацьовуються територіально.

Також надано відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.11.2023 №2400-2602-9/461191, якою повідомлено, що заява від 03.03.2023 опрацьовувалась за принципом «єдиної черги» на рівні СП спеціалістом Дніпропетровської області та на рівні ГСП спеціалістом нашої області. Повторно розглянувши документи, наявні в електронній пенсійній справі гр. ОСОБА_1 , зазначено, що страховий стаж обчислений відповідно до записів трудової книжки та документів, долучених до заяви від 03.03.2023, зокрема, за період роботи в ТзОВ «Гіпократ» починаючи з 01.07.1995, та до надходження листа Пенсійного фонду України від 08.08.2023 №2800-030102-9/44580 про підтвердження страхового стажу, набутого до 01.01.2004. Беручи до уваги вище викладене, просило опрацювати електронну пенсійну справу територіально. Додатково повідомлено, що технологічний функціонал підсистеми «Призначення та виплата пенсій (ППВП)» не дозволяє спеціалісту ГСП повернутися до перевірки електронної пенсійної справи повторно.

Вважаючи рішення відповідача від 20.11.2023 №091630014676 про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме в спірному випадку право на зарахування страхового стажу є залежним від сплати страхових внесків, суд дійшов висновку про відсутності правових підстав для зарахування ОСОБА_1 до його страхового стажу періоду роботи на посаді директора в ТзОВ "Гіпократ" з 01.07.1996 по 02.07.2013. Водночас суд вважав, що відповідач безпідставно виключив із страхового стажу періоди навчання та роботи позивача з 01.09.1980 по 05.07.1985 та з 01.07.1995 по 30.06.1996, що свідчить про протиправність спірного рішення в цілому. Ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача суд вважав за необхідне зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди навчання і роботи з 01.09.1980 по 05.07.1985 в одинарному розмірі, період роботи в ТОВ "Гіпократ" з 01.07.1995 по 30.06.1996, та зобов`язання повторно вирішити питання із прийняттям рішення про наявність чи відсутність у позивача права на призначення пенсії на підставі заяви від 03.03.2023 про призначення пенсії за віком, із врахуванням висновків суду.

Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058-ІV).

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10).

У цій справі судовим розглядом встановлено, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.03.2023 опрацьовувалась за принципом «єдиної черги» на рівні СП спеціалістом ГУ ПФУ Дніпропетровської області та на рівні ГСП спеціалістом ГУ ПФУ в Чернівецькій області, за результатами розгляду якої 13.03.2023 прийнято рішення №091630014676 про призначення позивачу із 19.01.2023 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, розмір пенсії позивача обчислено в сумі 2093,00 гривень (а.с. 70, 66).

У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6.

Колегія суддів зазначає, що вказане рішення Пенсійного органу від 13.03.2023 №091630014676 про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV позивачем не оскаржувалось та є чинним.

Відповідно до ч.1 ст.49 №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних (ч.3 ст.49 №1058-IV).

Апеляційний суд враховує, що відповідач не надав суду доказів того, що пенсія позивачу була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Надані ж суду довідки Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 18.10.2023 за №0900-0604-5/51934 та від 15.11.2023 за №0900-0604-5/57617 не являються такими, що дають підстави для перегляду попереднього рішення Пенсійного органу про призначення пенсії.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області 20.11.2023 прийнято рішення №091630014676 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, оскільки його страховий стаж становить 24 роки 4 місяці 4 дні, а стаж роботи, який дає право на призначення пенсії, з урахуванням пункту 31 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, повинен складати 24 роки 8 місяців 14 днів (а.с. 105).

Тобто, станом на даний час існує рішення Пенсійного органу від 13.03.2023 №091630014676 про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, та спірне рішення від 20.11.2023 №091630014676 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Як видно із матеріалів справи, обидва таких рішення Пенсійного органу, які є між собою взаємосуперечливими, було прийнято за результатами розгляду однієї і тієї ж заяви позивача від 03.03.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Як уже було вказано вище, рішення Пенсійного органу №091630014676 від 13.03.2023 про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV не оскаржувалось і є чинним.

Водночас, спірне у цій адміністративній справі рішення №091630014676 від 20.11.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, на переконання колегії суддів, являються протиправним і підлягає скасуванню, з тих підстав, що прийняте таке рішення відповідачем з порушенням принципу екстериторіальності, та за відсутності правових підстав для повторної перевірки матеріалів електронної пенсійної справи позивача, з врахуванням Порядку №22-1.

Отже, вимоги позивача про визнання такого рішення протиправним і його скасування є обґрунтованими, які належить задоволити.

Відносно позовних вимог зобов`язального характеру, то суд апеляційної інстанції зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 20 листопада 2023 року, а саме, з часу прийняття відповідачем незаконного спірного рішення №091630014676 від 20.11.2023, на підставі якого і було припинено виплату позивачу пенсії за віком.

Разом з тим, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивачу періоди навчання і роботи з 01.09.1980 по 01.06.1986 в повному обсязі, періоди роботи в ТзОВ Гіпократ з 01.07.1995 по 26.04.2013, зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 01 серпня 1983 року (як про це зазначає у позовній заяві позивач), оскільки періоди страхового стажу роботи позивача було визначено рішенням Пенсійного органу від 13.03.2023 №091630014676 про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та рішенням про перерахунок пенсії від 17.03.2023, які є чинними і позивачем не оскаржувалась.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції в силу приписів статті 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Одночасно, відповідно до вимог статей 139, 322 ч.4 КАС України, підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги шляхом стягнення таких витрат в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Розмір відповідних судових витрат позивача в суді першої та апеляційної інстанцій підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи квитанціями.

Із врахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволено частково, в користь позивача слід стягнути із відповідача законодавчо визначений мінімальний розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1211,20 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 1816,80 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року в адміністративній справі №300/127/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.11.2023 №091630014676 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із 20 листопада 2023 року.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1211 гривень (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 80 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос