ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕНІ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
04 листопада 2024 року Справа № 280/9073/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Лактіонової Г.І. та сторін
від прокуратури: прокурор Якушева Я.А.,
від позивача 1: Панасенко О.О.,
від позивача 2: не прибув,
від позивача 3: ОСОБА_1 ,
від відповідача: адвокат Салівон В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом: заступника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290997323) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, буд. 2, код ЄДРПОУ 37591637), Запорізької обласної державної адміністрації (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРСИ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 3-А, код ЄДРПОУ 30719652) про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
30 вереся 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі по тексту - позивач 1) Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (далі по тексту - позивач 2) Запорізької обласної державної адміністрації (далі по тексту - позивач 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРСИ» (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРСИ» привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - сховище № 28085, що знаходиться за адресою: вул. Нижньодніпровська, 8, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»:
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРСИ» привести облікову документацію на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 28085, що знаходиться за адресою: вул. Нижньодніпровська, 8, м. Запоріжжя, у відповідність до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених МВС України від 09.07.2018 № 579;
- про дату, час і місце розгляду справи повідомити Вознесенівську окружну прокуратуру міста Запоріжжя Запорізької області, Запорізьку обласну прокуратуру (вул. Дмитра Апухтіна, 29-А, м. Запоріжжя, 69005) та сторони у справі.
02 жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/9073/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 22 жовтня 2024 року об 10 год. 00 хв.
22 жовтня 2024 року ухвалою суду відкладено розгляд адміністративної справи № 280/9073/24 та призначено судове засідання на 04 листопада 2024 року о 15 год. 00 хв.
17 жовтня 2024 р. через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката Салівона Віталія Івановича надійшло клопотання, в якому представник відповідача просив залишити позовну заяву прокурора без розгляду у зв`язку із пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Клопотання мотивоване тим, що 10 квітня 2024 року прокурору стало відомо про обставини невиконання та порушення вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), а саме: захисна споруда цивільного захисту: сховище за № 28085, що знаходиться за адресою: вулиця Нижньодніпровська, 8, місто Запоріжжя, оцінюється як не готова до використання за призначенням. Відтак, на думку сторони відповідача, саме з цього моменту фактично виникли підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. У подальшому, 01 травня 2024 року прокурор за результатами проведення слідчої (розшукової) дії: огляду досліджуваної захисної споруди цивільного захисту, самостійно переконався у порушенні вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту. Тому, сторона відповідача вважає, що саме з цього моменту для прокурора розпочався строк позовної давності, який сплинув 01 серпня 2024 року.
22 жовтня 2024 року через систему Електронний суд від прокурора надійшли заперечення щодо залишення позову без розгляду. Прокурор надав доводи про те, що дізнавшись про існування порушення інтересів держави у сфері цивільного захисну при утриманні балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, що призвело до її неготовності до використання за призначенням, останній відповідно до вимог передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» скерував відповідну інформацію в органи, уповноважені державою вживати законних заходів для перевірки фактів порушення. Прокурор фактично надав можливість уповноваженим органам відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема шляхом перевірки фактів порушення законодавства, вчинення дій для захисту інтересів держави. Отримавши відповіді від уповноважених органів, а саме: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (від 19 червня 2024 року), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Запорізької міської ради (від 13 травня 2024 року), а також Запорізької обласної державної адміністрації (від 28 червня 2024 року), які свідчать про тривалу бездіяльність з їх боку, прокурором прийнято рішення щодо подання позовної заяви до суду. Відтак, на думку прокурора, остаточно переконавшись у бездіяльності органів державної влади, отримавши останню відповідь від Запорізької обласної державної адміністрації від 28 червня 2024 року, розпочався тримісячний строк позовної давності, який сплинув 28 вересня 2024 року.
У відкритому судовому засіданні 04 листопада 2024 року представник відповідача підтримав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, викладених у заяві, просив суд - заяву задовольнити.
Прокурор у відкритому судовому засіданні 10 листопада 2024 року проти задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях, просила суд - у задовлені заяви про залишення позову без розгляду - відмовити.
Представники позивача 1 та позивача 3 підтримали позицію прокурора та просили суд - у задоволені заяви про залишення позову без розгляду - відмовити.
Представник позивача 2 у судове засідання не прибув.
У відкритому судовому засіданні 04 листопада 2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволені заяви про залишеня позовної заяви без розгляду.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення прокурора та представників сторін, вирішуючи питання щодо наявності підстав задля задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Імперативними приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України мотивовано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За нормативними приписами частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» акцентовано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
При цьому, зі змісту частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Тобто, здійснюючи аналіз вищевказаних норм законодавства доцільно зробити висновок про те, щопрокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.
Зокрема у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Доцільно взяти до уваги те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
До аналогічного правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 912/2385/18).
Із доказів у справі вбачається, що прокурор у позові обґрунтовує необхідність представництва інтересів держави у суді у зв`язку із порушенням відповідачами законодавства України у сфері цивільного захисту, чим було заподіяно шкоду інтересам держави у відповідній сфері.
Окрім того, у позовній заяві прокурор визначає, що органами, які уповноважені здійснювати контроль за дотриманням законодавства України у сфері цивільного захисту населення, зокрема є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, Запорізька обласна державна адміністрація. Саме позивачі є органами, на які покладається здійснення повноважень у сфері цивільного захисту населення на території міста Запоріжжя.
Тому прокурор звернувся до наведених органів з листами від 09 травня 2024 року за № 52-103-4713ВИХ-24, за № 52-103-4714ВИХ-24, № 52-103-4715ВИХ-24, відповіді на які отримав: від Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Запорізької міської ради від 13 травня 2024 року, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області - 19 червня 2024 року; Запорізької обласної державної адміністрації - від 27 червня 2024 року. У листах-відповідях, зокрема відсутня будь-яка інформація щодо вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в суді у сфері цивільного захисту населення. Також, у зазначених листах відсутня інформація щодо наміру відповідних органів вживати заходи щодо захисту інтересів держави в суді у спірних правовідносинах у майбутньому.
Отже, враховуючи наведені обставини справи, зважаючи на особливість спірних правовідносин, для звернення з позовом до суду мало значення отримання актуального акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, а також отримання офіційної позиції від органів державної влади, уповноважених державою вживати законних заходів задля перевірки фактів порушення законодавства України у сфері цивільного захисту населення: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, Запорізької обласної державної адміністрації. Відтак, підстави для представництва інтересів держави в суді виникли у прокурора з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку відповідними органами заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У досліджуваній справі такі підстави виникли саме 28 червня 2024 року, тобто з моменту отримання відповіді від останнього уповноваженого органу на захист інтересів держави: Запорізької обласної державної адміністрації про здійснення неналежним чином власних повноважень щодо цивільного захисту населення.
Суд вважає, що прокурор, звернувшись із відповідним позовом 27 вересня 2024 року, дотримався тримісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами. Як наслідок прокурором не було порушено строк звернення до суду із досліджуваною позовною заявою. Тому клопотання представника відповідача щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду є такими, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 240, 241 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРСИ» про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Відкласти судове засідання на 12 листопада 2024 року об 10 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Ухвала набрала законної сили 04 листопада 2024 року.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана суддею 04 листопада 2024 року.
Суддя Р.В. Сацький
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123045111 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні