Ухвала

від 15.11.2024 по справі 300/8600/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"15" листопада 2024 р. справа № 300/8600/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Булавинець Микола Миколайович (надалі по тексту також представник позивача), 11.11.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці (надалі по тексту також відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024.

Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 11.11.2024" та підписана електронно-цифровим підписом представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордера серії АТ №1080852 від 26.09.2024.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчення змісту адміністративного позову свідчить, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України з наступних підстав.

В силу правового регулювання положень частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судові витрати, за змістом частин 1 та 2 статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 гривні.

Після реєстрації 11.11.2024 позовної заяви представник ОСОБА_1 14.11.2024 долучив квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 938,00 гривень.

Із змісту позовних вимог слідує, що ОСОБА_1 просить прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати картки відмови №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, прийняті Івано-Франківською митницею.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Суддя зазначає, що рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, наслідком чого є необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.

Зважаючи на вказане, на переконання судді, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.

Така позиція судді відповідає висновку Верховного Суду в ухвалі від 04.12.2018 по справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).

Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суддя вважає за необхідне зазначити.

Так, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 коментованого Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1 %.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).

Згідно зі змістом матеріалів позовної заяви, митна вартість товару, визначена позивачем складає 4 325,34 EUR (4 325,34 х 44,6975 = 193 331,88 гривень), а визначена відповідачем 14 000,00 EUR (14 000,00 х 44,6975 = 625 765,00), відтак різниця показників митної вартості товару становить 432 433,11 гривень (625 765,00 гривень 193 331,885 гривень = 432 433,11 гривень).

З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову (432 433,11 гривень) складає 4 324,33 гривень.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

14.11.2024 представник позивача направив в суд засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 938,00 гривень.

Як свідчать матеріали позовної заяви позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 938,00 гривень, відтак позивачу слід доплатити судовий збір в розмір 1 521,46 гривень ((4 324,33 гривень х 0,8) - 1 938,00 гривень = 1 521,46 гривень).

Таким чином, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру в розмірі 1 521,46 гривень.

Зважаючи на вказане, позовну заяву в цій частині подано без додержання вимог частини 3 статті 161 КАС України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно:

2.1 надати (долучити) до позовної заяви платіжне доручення (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 1 521,46 гривень.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Чуприна О.В.