Рішення

від 24.12.2024 по справі 300/8600/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. справа № 300/8600/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правової допомоги діє адвокат Булавинець Микола Миколайович, до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, декларант, ОСОБА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру на надання правової допомоги діє адвокат Булавинець Микола Миколайович (надалі по тексту також представник позивача, адвокат Булавинець М.М.), звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також відповідач, Митниця, митний орган), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 (надалі по тексту також оскаржуване рішення, рішення про коригування);

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024 (надалі по тексту також картка відмови, оскаржувана картка, Картка).

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні причепа бувшого у використанні марки "HUNWICK ENGINEERING" та кузова вантажного автомобіля-автовоза марки "HUNWICK ENGINEERING", шляхом винесення рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 і картки відмови за №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024. Позивач вважає, що прийняті рішення від 07.11.2024 не відповідає вимогам пунктів 2 і 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України (надалі по тексту також МК України).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на підставі рахунку-фактури (інвойс) серії ІСР №3166 від 30.05.2024 на території Литовської Республіки (надалі по тексту також - Литва) отримав (набув) у власність (придбав) причеп марки "HUNWICK ENGINEERING", 2012 року випуску, ідентифікаційний номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 , за який сплатив 4 200,00 EUR (надалі по тексту також євро). Позивач вказує, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі по тексту також ФОП ОСОБА_2 ) 10.09.2024, як представником декларанта Костюка Р.С., подано до митного оформлення митну декларацію №24UA206060005215U8 для розмитнення вантажного напівпричепа бувшого у використанні марки "HUNWICK ENGINEERING", код УКТ ЗЕД 8716398000.

Як зазначає позивач, рішення митного органу щодо класифікації товарів від 19.09.2024 за №24UA20600000018-КТ (надалі по тексту також рішення щодо класифікації товарів) розділено напівпричіп на причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICK ENGINEERING", моделі DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі (VIN-код) НОМЕР_2 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження 22300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік, код УКТ ЗЕД 8716398000 та кузов вантажного автомобіля-автовоза, код УКТ ЗЕД 8716398000.

ОСОБА_1 вказує, що Івано-Франківською митницею Державної митної служби України 14.10.2024 винесено картку відмови прийняття митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206060/2024/000138 з підстав прийняття згаданого рішення щодо класифікації товарів. Позивачем оскарженого зазначені рішення Митниці від 19.09.2024 за №24UA20600000018-КТ та від 14.10.2024 за №UA206060/2024/000138 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, яким відкрито провадження у справі за №300/7413/24. Однак, на час подання позовної заяви, провадження у даній справі зупинено у зв`язку із призначенням транспортно-товарознавчої експертизи.

Надалі, ФОП ОСОБА_2 , як представником декларанта, 29.10.2024 подано митну декларацію за №24UA206060006359U3 для розмитнення причепа бувшого у використанні марки "HUNWICK ENGINEERING" та кузова вантажного автомобіля-автовоза, до якої долучило: рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024, митну декларацію про розмитнення вантажного напівпричепу бувшого у використанні марки "HUNWICKENGINEERING" від 10.09.2024, рішення Івано-Франківської митниці щодо класифікації товарів від 19.09.2024, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.09.2024, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.10.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2012, банківський платіжний документ, що стосується передоплати за розмитнення товару від 05.06.2024 на суду 70 100,00 гривень, банківський платіжний документ, який стосується доплати за розмитнення товару від 28.10.2024 на суду 28 260,00 гривень, договір з брокером ОСОБА_3 від 05.06.2024, довідку експерта від 05.06.2024 за №12-06, паспорт ОСОБА_1 від 01.10.2007, експертна декларація від 30.05.2024, сертифікат відповідності від 10.06.2024, підтвердження транспортних витрат на суду 625,00EUR, лист-підтвердження продавця IC Logistics, UAB від 04.11.2024.

ОСОБА_1 наголошує, що митний орган 01.11.2024 направив позивачу електронне повідомлення, у якому, у зв`язку із тим що товар за №1 має ознаки зношеності та в товарно-супровідних документах не має розбивки по цінах товару, з метою підтвердження числових значень складових митної вартості, просив долучити додаткові документи. Однак, за доводами позивача, відповідач 07.11.2024, не дочекавшись завершення 10 денного строку на подання додаткових документів, встановленого частиною 3 статті 53 МК України, протиправно прийнято рішення №UA2060000/2024/000127/1 про коригування митної вартості товарів, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, збільшивши митну вартість причепу з 4 200,00 EUR до 14 000,00 EUR. Джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація за №UA206060/2024/000161.

Окрім цього, 07.11.2024 Митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2024/000161.

Однак, на переконання позивача, зазначення в оскаржуваному рішенні формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості через відсутність банківського платіжного документа, який стосуються оцінювання товарів є протиправним, оскільки митним органом не надано належної оцінки рахунку-фактурі (інвойсу), в якому зазначена вартість товару, а також поданої продавцем IC Logistics, UAB до Литовської митниці експертної декларації, в якій також чітко зазначена вартість в сумі 4200,00 EUR, що повністю узгоджується із сумою вказаною в рахунку-фактури (інвойсі).

Також, ОСОБА_1 звертає увагу, що відповідачем не враховано і лист-підтвердження продавця IC Logistics, UAB від 04.11.2024 про підтвердження сплати позивачем вартості товару.

Позивач стверджує, що в порушення вимог статей 60 та 61 МК України відповідач за митну вартість оцінюваного причепа взяв прийняту митним органом вартість операції не з подібним (аналогічним) товаром, який продано на експорт в Україну і час експорту якого не збігається з часом експорту оцінюваного причепу та не максимально наближений до нього. ОСОБА_1 зазначає, що згідно інформації з загальнодоступного сайту "cardetect", відповідно до митної декларації від 20.10.2023 за №23U401020056642U1 ввезено напівпричіп, а не причіп, маса напівпричепа без навантажень/повна - 10500/36000, а маса ввезеного позивачем причепа без навантажень/повна 14500/22000, дата декларування напівпричепа 23.10.2023, а дата декларування причепа ввезеного позивачем 29.10.2024.

Окрім цього, ОСОБА_1 наголосив, що відповідач не вказав у оскаржуваних рішенні та картці про те, що немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою виробником товарів, що оцінюється ("HUNWICKENGINEERING") та не вказав, за яким методом мало місце розмитнення напівпричіпа згідно митної декларації від 20.10.2023 за №23U401020056642U1.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що збільшення митної вартості з 4 200,00EUR до 14 000,00 EUR суттєво порушує права позивача, просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови від 07.11.2024 за №UA206060/2024/000161 і рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2024 за №UA206000/2024/000127/1.

Представник позивача 13.11.2024 подав до суду заяву від 12.11.2024, в якій просив долучити до матеріалів справи копії документів, які додавались до позовної заяви поданої через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.38-80).

Адвокат Булавинець М.М., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, 14.12.2024 подав заяву про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору (а.с.81-83).

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15.11.2024 (а.с.84-85), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.11.2024 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.89-90).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 02.12.2024 за №721-10/101819/491, який надійшов на адресу суду 03.12.2024 (а.с.92-147). Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Як вказує відповідач, у поданому позивачем до митного оформлення рахунку-фактурі від 30.05.2024 за №3166 (на литовській мові) виданої фірмою UAB"ICLOGISTICS" (Литва) зазначено, що вартість причепа "Priekaba Hunwiek. Reg: C349746, melyna, 2012 m., VIN: 120809249, KPN: 87163980" становить 4 200,00 EUR. Митний орган звертає увагу, що позивач до митного оформлення рахунку-фактури не надав жодних банківських платіжних або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за вказаний причіп.

Митниця зазначає, що відповідно до пунктів 3-5 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є зокрема рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Проте, за доводами відповідача, позивач не надав митному органу документи, які б свідчили про оплату товару, а тому й не підтвердив одну із складових митної вартості - ціну, яка була фактично сплачена. Відтак, на переконання Митниці, подані ОСОБА_1 документи, не містять всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товару, а тому посадовими особами митного органу правомірно направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість ввезеного товару.

Натомість, як наголошує Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, позивач надіслав на адресу останньої повідомлення такого змісту: "Всі документи щодо митної вартості, які на даний час маю в наявності надав, прошу визнати митну вартість або винести рішення раніше 10-денного строку".

Крім цього, відповідач вказує, що позивач під час митного оформлення спірного товару та в адміністративному позові вказав як складову митної вартості транспортні витрати, відповідно до документа "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" в розмірі 625,00 EUR, згідно пункту 6 частини 2 статті 53 МК України. Однак, митний орган звертає увагу, що у даній довідці відсутні відомості щодо пункту відправлення, перетину кордону, кілометражу, така довідка не підписана декларантом, а відтак, відповідач не міг брати до уваги зазначену довідку.

Митниця переконана, що в даному випадку митна декларація не могла бути оформлена за основним методом за ціною договору, оскільки сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена. З урахуванням зазначеного, працівниками митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.11.2024 за №UA206000/2024/000127/1. Джерелом для коригування митної вартості стала інформація з центральної бази даних, а саме інша митна декларація від 20.10.2023 за №23UA401020056642U1, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару "Причіп автовоз 1 штука бувший у використанні, обладнаний похилими двоярусними платформами та підйомним механізмом, призначений для перевезення транспортних засобів та вантажів на дорогах загального користування, трьохосний; марка: TRANSPORTER ENG; модель: DT07RC205; номер шасі: 120808867; календарний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 01.09.2012; вантажопідйомність 22 300,00 кілограм, фірма-виробник: TRANSPORTER ENG; країна виробництва: GB". В результаті коригування митної вартості транспортного засобу, митна вартість визначена в сумі 14 000,00 EUR, про що зазначено в графі 30 рішення про коригування митної вартості.

Також, відповідач наголошує, що частина документів пов`язаних з купівлею напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING", які подані до митного органу та суду складені литовською мовою, та не містять офіційного перекладу на українську мову. Окрім цього, митний орган заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі зазначеного Івано-Франківська митниця Державної митної служби України просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Адвокат Булавинець М.М. 05.12.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав відповідь на відзив (а.с.148-151). На переконання представника позивача, відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано доводів позивача про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Адвокат Булавинець М.М. наголошує, що як в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, так і у відзиві відповідачем не зазначено, які саме документи подані декларантом, викликали сумнів у достовірності поданих ним відомостей.

За переконаннями представника позивача, відсутність саме банківських платіжних документів за наявності інших документів, які підтверджують вартість згідно вимог статей 53-55 МК України, не може бути єдиною підставою для прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що стосуються оцінюваного товару, оскільки відповідачу було надано рахунок / фактуру (інвойс), в якому зазначено вартість причепа.

Окрім цього, адвокат Булавинець М.М. вказує, що продавцем IC Logistics, UAB на офіційну електронну адресу відповідача додатково направлено лист-підтвердження від 04.11.2024 про підтвердження сплати позивачем вартості товару з вказівкою на те, що згідно литовського законодавства при придбанні товару з вартістю до 5000,00 EUR документи про оплату не видаються. За доводами представника позивача, підтвердженням вказаного є зміст частини 1 статті 4 Закону Литовської республіки "Обмеження розрахунків готівкою" від 23.06.2022 за №XIV-1165, який можна переглянути в перекладі на українську мові на офіційному сайті парламенту Литовської республіки.

20.12.2024 адвокат Булавинець М.М. через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав клопотання про витребування доказів.

З метою з`ясування за якими саме параметрами, характеристиками, індивідуальними чи загальними ознаками здійснювалося порівняння транспортного засобу, належного позивачу, з іншим транспортним засобом, митне оформлення якого вчинене із використанням МД від 20.10.2023 за №23UA401020056642U1 і з`ясування чи вони є подібними чи ні та чи правильно відповідачем визначено митну вартість за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів за статтею 60 МК України, адвокат просить витребувати:

- копії всіх документів, які вказані у розділі 44 (та в доповненнях до цього розділу) митної декларації від 20.10.2023 за №23UA401020056642U1;

- копії всіх документів (фотографій), на підставі яких 21.10.2023 року ОСОБА_4 (чи іншою особою) згідно митної декларації від 20.10.2023 № 23UA401020056642U1 було проведено державну реєстрацію напівпричіпа автовоза TRANSPORTER ENGINEERING DT07RC205, номер шасі (VIN код) НОМЕР_3 ;

- копію повідомлення позивача (декларанта), за змістом якої інформовано митницю, що "Всі документи щодо митної вартості, які на даний час маю в наявності надав, прошу визнати митну вартість або винести рішення раніше 10-денного терміну".

В контексті останньої складової клопотання суд відзначає, що таке повідомлення подане до відповідача саме декларантом, тобто оформлено позивачем чи осо собою, яка проводила оформлення документів при здійсненні спірних митних процедур.

Позивач не пояснив причини не можливості подання такого доказу самостійно.

Щодо іншої частини вимог клопотання суд керується приписами частин 2 і 3 статті 79 КАС України, у відповідності до яких:

- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви;

- відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За містом положень частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд відзначає, що клопотання адвоката від 20.12.2024 не містить обґрунтування неможливості ініціювання витребування доказів у встановлений процесуальним законом строк з причин, які не залежали від позивача.

Зважаючи на вказане суд залишає клопотання позивача від 20.12.2024 без задоволення.

Разом з тим, правова оцінка окремих питань щодо обставин, засвідчених доказами із урахуванням яких позивач намагається довести протиправність оскаржуваних рішень, надана судом них же по тексту судового рішення.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 30.05.2024 придбав у закритого акціонерного товариства "ІС ЛОГІСТИКС" (UAB"ICLOGISTICS") на території Литви (Kupiskiog. 23, 28136, Utena, Lietuva) причіп Hunwick, Reg.: С349746, синій, 2012 m., VIN: НОМЕР_2 , KPN: 87163980, вага: 14 500,00 кілограм. Вартість придбання становила 4 200,00 EUR.

На підтвердження вказаної обставини позивачем до митного оформлення представлено рахунок-фактуру (invoice) серії ІСР №3166 від 30.05.2024(а.с.21-22).

Згідно експертної довідки за №12/06 від 05.06.2024, виданої фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (надалі по тексту також ФОП ОСОБА_5 ), ОСОБА_1 належить вживаний напівпричіп-автовоз: HUNWICK ENGINEERIN GLT/DT07RC205, ідентифікаційний номер (VINкод) НОМЕР_2 , тип напівпричіп-автовоз, дата виготовлення 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік, дата введення в експлуатацію 01.08.2012, кількість осей 3, власна маса 14 500, 00 кілограм, повна маса 22 300,00 кілограм, країна походження Велика Британія (а.с.9)

Даний напівпричіп імпортований з Литви, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) MRN №24LTPR4000006641A2 від 30.05.2024 (а.с.10-зворотній бік а.с.10).

У відповідності до повідомлення UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024 адресованого начальнику Івано-Франківської митниці, за платформу для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERIN GLTD/DTO7RC205, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 , було оплачено ОСОБА_1 готівковими коштами в сумі 4 200,00 EUR, що підтверджується підписаним сторонами рахунком-фактурою за №3166 від 30.05.2024 (а.с.20).

Окрім цього, UAB "IC LOGISTICS" в зазначеному повідомлені вказано на пошкоджений стан передньої частини платформи, а також інформовано про те, що в Литовській Республіці при оплаті коштів за товар готівкою в сумі до 5 000,00 EUR оформлення будь-яких фінансових документів не є обов`язковим, а підставою оплати в такому випадку є підписання сторонами рахунку-фактури.

ФОП ОСОБА_2 10.09.2024, в інтересах ОСОБА_1 , подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію за №24UA206060005215U8, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: вантажний напівпричіп бувший у використанні марки "HUNWICK ENGINEERING", трьохосний, тип платформа для перевезення автомобілів 1 штука, модель DT07RC205, призначений для перевезення автомобілів дорогами загального користування, номер шасі НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, маса у разі максимального завантаження 22 300,00 кілограм, вантажопідйомність 7 800,00 кілограм, країна виробник GB (а.с.12- зворотній бік а.с.12).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166, за ціною 4 200,00 EUR.

19.09.2024 Державною митною службою України прийнято рішення щодо класифікації товарів за №24UA20600000018-KT, яким класифіковано напівпричіп як причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICK ENGINEERING", модель DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік, код УКТ ЗЕД 8716398000 та кузов вантажного автомобіля-автовоза, код УКТ ЗЕД 8716398000 (а.с.23).

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації за №24UA206060005215U8 від 10.09.2024 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови за №UA206630/2024/000138 від 14.10.2024 (а.с.11).

Позивачем оскаржено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду рішення від 19.09.2024 за №24UA20600000018-KT та картку відмови від 14.10.2024 за №UA206630/2024/000138.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за №300/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122128852).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 зупинено провадження в справі за №300/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару за №24U20600000018-КТ від 19.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA202060/2024/000138 від 14.10.2024 до отримання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122709866).

Надалі, ФОП ОСОБА_2 29.10.2024, в інтересах ОСОБА_1 , подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію за №24UA206060006359U3, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICKENG INEERING", модель DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік та кузов вантажного автомобіля-автовоза, марки "HUNWICKENGINEERING", модель DT07RC205, являє собою металеву конструкцію з платформами для розміщення автомобілів, платформи розміщені та двох рівнях, кузов призначений для встановлення на шасі вантажного автомобіля, бувший у використанні, номер НОМЕР_2 (а.с.13-14, а.с.129-130).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166, причіп за ціною 3760,00 EUR та кузов вантажного автомобіля-автовоза за ціною 435,00 EUR, що разом становить 4 200,00 EUR.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено:

-рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166;

-митну декларацію про розмитнення вантажного напівпричепу бувшого у використанні марки "HUNWICKENGINEERING" від 10.09.2024 за №24UA206060005215U8;

-рішення Івано-Франківської митниці щодо класифікації товарів від 19.09.2024 за №24UA20600000018-KT;

-акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.09.2024 за №24UA206060005215U8;

-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.10.2024 за №UA206060/2024/000138;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2012 за № НОМЕР_4 ;

-банківський платіжний документ, що стосується передоплати за розмитнення товару від 05.06.2024 за №0.0.3684762614.1;

-банківський платіжний документ, який стосується доплати за розмитнення товару від 28.10.2024 за №0.0.3973568951.1;

-договір про надання послуг митного брокера від 05.06.2024;

-довідку експерта від 05.062024 за №12-06;

-паспорт громадянина України ОСОБА_1 від 01.10.2007;

-копія митної декларації країни відправлення від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2;

-сертифікат відповідності від 10.06.2024 за №UA.017.029002-24;

-транспортні витрати від 10.09.2024.

Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронної митної декларації за №24UA206060006359U3 від 04.10.2023 та доповненні за №1 до зазначеної електронної митної декларації (а.с.129-130).

Митним органом розпочато процедуру митної консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень від 29.10.2024, 01.11.2024 та 05.11.2024, про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів митна вартість яких визначається;

- рахунок від експерта розбитий по товарах;

-висновок про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціальними експертними організаціями (а.с.141-142).

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови за №UA206060/202/000161 (а.с.146).

Згідно даних картки "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви,документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару частини зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано: - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; експертний висновок про вартість автомобіля підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 20.10.2023 за №23UA40102005664201, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару "Причіп автовоз 1 шт. бувший у використанні, обладнаний похилими двоярусними платформами та підйомним механізмом, призначений для перевезення транспортних засобів та вантажів на дорогах загального користування, трьохосний марка: TRANSPORTER ENG; модель: DT07RC205, номер шасі: 120808867; календарний рік виготовлення: 2012; - дата першої реєстрації: 01/09/2012; - вантажопідйомність 22 300 кг; фірма-виробник: TRANSPORTER ENG; країна виробництва: GB" Визначена митна вартість 14000 євро." (а.с.145-зворотній бік а.с.145).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини, що й в картці відмови (зворотній бік а.с.143).

При цьому, митним органом, за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару з 4 200,00 EUR на 14 000,00 EUR (а.с.143).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування рішення №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 та Карки відмови №UA206060/202/000161.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України за №4495-VІ від 13.03.2012.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як визначено частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вимагає частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваження витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

На думку відповідача, яка викладена у відзиві на позовну заяву, у нього виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки позивач до митного оформлення рахунку-фактури не надав жодних банківських платіжних або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за вказаний причіп (зворотній бік а.с.95).

Натомість, суд вказує на безпідставність таких доводів відповідача, з огляду на наступне.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 (а.с.21-22);

- копія митної декларації країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2 (а.с.10);

- інформацію щодо транспортних витрат від 10.09.2024 (а.с.17).

Рахунок-фактура (invoice) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 містить всі необхідні реквізити сторін: продавця закритого акціонерного товариства "ІС ЛОГІСТИКС" (UAB "ICLOGISTICS") (Kupiskiog. 23, 28136,Utena, Lietuva) та покупця, особисті підписи сторін, а також відтиск печатки підприємства продавця. Крім того, вказаний рахунок-фактура містить відомості про ціну транспортного засобу, а саме 4 200,00 EUR (а.с.21-22).

Також, до митної декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 позивач долучив митну декларація країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) MRN №24LTPR4000006641A2 від 30.05.2024, що містить графи наступного змісту:

-загальна сума зазначена в рахунку-фактурі [14 06] 4 200,00;

-статистична вартість [99 06] 4 200,00 (а.с.10-зворотній бік а.с.10).

Митним органом розпочато процедуру митної консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень від 29.10.2024, 01.11.2024 та 05.11.2024, про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів митна вартість яких визначається;

- рахунок від експерта розбитий по товарах;

-висновок по якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціальними експертними організаціями (а.с.141-142).

В подальшому, UAB "IC LOGISTICS" 04.11.2024 надіслало на електронну адресу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України "if.post@customs.gov.ua" повідомлення адресоване начальнику Івано-Франківської митниці, згідно якого платформа для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERING LTD/DTO7RC20, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 , була оплачена ОСОБА_1 готівковими коштами в сумі 4 200,00 EUR, що підтверджується підписаним сторонами рахунком-фактурою за №3166 від 30.05.2024 (а.с.20).

Окрім цього, UAB "IC LOGISTICS" в коментованому повідомлені зазначило, що в Литовській Республіці при оплаті коштів за товар готівкою в сумі до 5 000,00 EUR оформлення будь-яких фінансових документів не є обов`язковим, а підставою оплати в такому випадку є підписання сторонами рахунку-фактури.

Відповідач долучив копію зазначеного повідомлення до відзиву на позовну заяву, що свідчить про отримання такого повідомлення Івано-Франківською митницею Державної митної служби України (а.с.133).

Згідно частини 1 статті 4 Закону Литовської республіки "Обмеження розрахунків готівкою" від 23.06.2022 за №ХІV-1165 (https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/4a6af840f87111ecbfe9c72e552dd5bd?fbclid=IwAR0AHiVvBSYI2nG4xSdg2UpdEUeXK63UwuDX2UVyEVL4D5LX6awB9kKE5HY) перекладеної на українську мову, "розрахунки, як і будь-які інші платежі за операціями, можуть здійснюватися готівкою, якщо вони не перевищують п`яти тисяч євро або суми, що відповідає цій сумі в іноземній валюті. Загальна сума платежів готівкою, а також будь-яких інших платежів готівкою за угодою не може перевищувати п`яти тисяч євро або еквівалентну суму в іноземній валюті. Якщо часткові розрахунки, а також будь-які інші платежі пов`язані з періодичними платежами за довгостроковою або безстроковою операцією, а загальна сума розрахунків, а також будь-яких інших платежів на даний момент точно невідома, після укладення правочину розрахунки, а також будь-які інші платежі за правочином можуть здійснюватися готівкою до досягнення їх загальною сумою суми, зазначеної в цьому розділі. Подальші розрахунки, а також будь-які інші платежі за цією операцією, незалежно від суми, повинні здійснюватися в безготівковій формі. Сторони правочину не мають права розділити правочин, якщо це могло б уникнути застосування обмеження розрахунків готівкою, а також будь-яких інших розрахунків готівкою, встановлених цією статтею" (переклад з литовської мови на українську мову здійснено за допомогою сервісу компанії "Google" - "Google Translate").

З урахуванням зазначеного, суд вважає безпідставним витребування банківських платіжних або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за товар, так як сплата здійснена готівкою, про що зазначено в листі UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024.

В свою чергу, лист UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024 про придбання ОСОБА_1 платформи для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERINGLTD/DTO7RC20, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 , за ціною 4 200,00 EUR разом із рахунком-фактурою (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 в своїй сукупності, на переконання суду, в розумінні пункту 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України є іншим платіжним документом, що підтверджує вартість товару.

Із аналізу наведеного слідує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару через відсутність банківських платіжних документів, оскільки відповідно до статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару не є обов`язковою.

Банківський платіжний документ повинен надаватися в обов`язковому порядку в тому випадку, коли мало місце оплата чи перерахування коштів за товар із використанням платіжних систем, які обслуговуються банківськими чи прирівняними до них фінансовими установами.

У досліджуваному випадку позивач оплатив за товар готівкою, без використання банківської платіжної системи, а відтак, ОСОБА_1 об`єктивно і правомірно не подав і не повинен був подавати банківський платіжний документ.

В контексті такого слід також зважати на правовий висновок Верховного Суду, сформованого в постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18) і від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823 (адміністративне провадження №К/9901/34404/19), за змістом якого квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, не подання банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, за умови не використання банківської платіжної системи для оплати за товар, не може бути самостійної і єдиною підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що в довідці "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" в розмірі 625,00 EUR, відсутні відомості щодо пункту відправлення, перетину кордону, кілометражу, а також про те, що згадана довідка не підписана декларантом, варто виходити із наступних аргументів.

Так, в матеріалах справи, наявна довідка "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" від 10.09.2024 по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICKENGINEERING", моделі LTD/DT07RC205, VIN код НОМЕР_2 в розмірі 625,00 EUR (а.с.140).

Справді, зазначена довідка не підписана ОСОБА_1 , не містить інформацію про пункту відправлення, перетину кордону та кілометраж.

Суд зазначає, що в електронні митній декларації від 29.10.2024 за №24UA206060006359U3 в графі 29 вказано митницю виїзду/в`їзду "Львівська митниця" (а.с.129), а у рахунку-фактурі (інвойсі) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 (а.с.21-22) вказана адреса продавця UAB "IC LOGISTICS" (Kupisksio g. 23, 28136, Utena, Lietuva). На переконання суду, із зазначеної інформації можливо встановити "приблизний/орієнтовний" кілометраж перевезення, і спів ставити такі дані із типовими розцінками на транспортування/перевезення відповідного товару.

Однак, відповідач не надав суду жодних пояснень чи доказів, які б свідчили, про те що вартість транспортування напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" становить більше аніж вартість зазначена позивачем 625,00 EUR.

Більше того, відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не пояснює причини не визначення у оскаржуваному рішенні як передумови для виникнення сумнівів щодо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей про ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, такої підстави як, те "що в довідці "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" в розмірі 625,00 EUR, відсутні відомості щодо пункту відправлення, перетину кордону, кілометражу, а також про те, що згадана довідка не підписана декларантом".

З урахуванням зазначеного, суд відхиляє такі доводи митного органу.

Щодо доводів митного органу про те, що частина документів пов`язаних з купівлею напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING", які подані до митного органу та суду складені литовською мовою, та не містять офіційного перекладу на українську мову, суд керується наступним.

За приписами частини 1 статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Так, матеріали справи засвідчують такі обставини:

- рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 (а.с.21-22) складений на двох мовах: англійській та литовській;

- лист UAB "ICLOGISTICS" від 04.11.2024 (а.с133) складений на двох мовах: литовській та українській;

- митна декларація країни відправлення від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2 (а.с.10) та свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу (transport priemones lakinos registracijos liudijimas) від 30.05.2024 за №21950510 (а.с.24) складені литовською мовою.

Однак, суд вважає за необхідне відмітити, що офіційними мовами Світової організації торгівлі (СОТ), до якої приєдналася Україна 16.05.2008 є англійська, французька та іспанська. Окрім цього англійська мова є іноземною мовою міжнародного спілкування.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що Митниця вимагала у позивача надати переклад українською мовою документів, які були долучені до електронної митної декларації.

Більше того, відповідач не довід перед судом, що відсутність перекладу українською мовою документів долучених до електронної митної декларації позивача не дали змоги Митниці перевірити або підтвердити відомості, зазначені у митній декларації.

З урахуванням зазначеного, суд не бере до уваги такі твердження відповідача.

Досліджуючи доводи Митниці щодо неподання декларантом додаткових документів відповідно до частини 3 статтею 53 МК України суд, в першу чергу, перевіряє, чи мало місце проведення консультації, та які саме документи посадова особа відповідача витребовувала у позивача.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Так, відповідач під час митної консультації (а.с.141) зазначив, що товар №1 має ознаки зношеності та в товарно-супровідних документах не має розбивки по цінах товару.

При цьому, на переконання суду, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Так, як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/2 від 07.11.2024, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару (зворотній бік а.с.143).

Відповідачем до відзиву долучено копію митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 (а.с.144).

Слід зазначити, що митна декларація від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 стосується товару з іншими технічними характеристиками, які, на переконання суду, об`єктивно можуть безпосередньо впливати на його ціну, зокрема.

Згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 для митного оформлення визначено один товар причеп автовоз, бувший у використанні, обладнаний похилими двоярусними платформами та підйомним механізмом, призначений для перевезення транспортних засобів та вантажів на дорогах загального користування, трьохосний марка: "TRANSPORTER ENG"; модель: "DT07RC205", номер шасі: НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення: 2012; - дата першої реєстрації: 01/09/2012; - вантажопідйомність 22300,00 кілограм; фірма-виробник: "TRANSPORTER ENG"; країна виробництва: GB"(а.с.144).

Позивачем ж, в свою чергу, подано електронну митну декларацію за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 стосовно двох товарів, а саме: товар №1 причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICKENG INEERING", модель DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік та товар №2 кузов вантажного автомобіля-автовоза, марки "HUNWICKENG INEERING", модель DT07RC205, являє собою металеву конструкцію з платформами для розміщення автомобілів, платформи розміщені та двох рівнях, кузов призначений для встановлення на шасі вантажного автомобіля, бувший у використанні, номер 120809249.

Причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза, згідно електронної митної декларації позивача та відповідних документів виготовлені виробником/марки "HUNWICK ENGINEERING", в той час як причеп автовоз згідно графи 31 електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, виготовлений виробником/марки "TRANSPORTER ENG".

Для суду є очевидним, що в окремих випадках ціна товару залежить від виробника чи торгової марки, під брендом якої чи від імені якої має місце виготовлення чи складання такого товару, продукції, обладнання тощо, навіть за умови, що останній за своїми властивостями і ознаками є одним і тим же предметом використання/застосування.

Відповідач не довів перед судом, що відмінність у виробниках (марках) товарів, поряд із співпадінням щодо року випуску та інших ознак, які характеризують спірний товар, не впливає на ціну останнього та може розцінюватися як "подібний (аналогічний) товар".

Згідно знімку екрану "screenshot" програмно-інформаційного комплексу ЄАІС (а.с.102) під час здійснення пошуку аналогічно чи подібного товару, в тому числі за фактичними обставинами, відповідачем обрано умови пошуку "100 найдешевших за кг". Однак із зазначеного знімку екрану "screenshot" не можливо встановити чи окрім електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 програмно-інформаційний комплекс ЄАІС не знайшов/ідентифікував інших аналогічних чи подібних товарів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність ідентичних/подібних товарів, виготовлених виробником/марки "HUNWICKENGINEERING" в програмно-інформаційному комплексі ЄАІС.

Так, причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза марки "HUNWICKENGINEERING" та причеп автовоз марки "TRANSPORTER ENG" мають однаковий рік виготовленні 2012 рік.

Однак суд зазначає, що суттєве значення має час митного оформлення товарів, оскільки митне оформлення причепа згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 не є максимально наближеним до часу подання позивачем електронної митної декларації від 29.10.2024 за №24UA206060006359U3 та становить майже 1 календарний рік, протягом якого причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза марки "HUNWICKENG INEERING" використовувалися, а відтак об`єктивно втрачали свої якісні характеристики, що безумовно впливає на ціну такого товару.

Як і в попередньому випадку, відповідач не довів перед судом, що різниця в датах декларування описаних вище товарів та їх використання/не використання в період між такими датами, не впливає у спірному випадку на ціну товару взагалі.

Також, UAB "IC LOGISTICS" у листі від 04.11.2024, адресованого начальнику Івано-Франківської митниці, зазначило, що передня частина платформи для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERIN GLTD/DTO7RC205, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 , була в пошкодженому стані (а.с.20).

Стосовно такої особливості стану платформи та можливості чи не можливості їх вплину на ціну товару, відповідач не надав жодних пояснень.

Таким чином при коригуванні митної вартості задекларованого позивачем товару митницею безпідставно використано як джерело інформації митну декларацію від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, оскільки товар, згідно такої декларації іншої марки, виготовлений іншим виробником, а отже без відповідного порівняння на підставі об`єктивних даних не можна вважати їх ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.

Більше того, суд вважає за необхідне відмітити, що в графі 42 "ціна товару" електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 а.с.144), долученої відповідачем до відзиву на позов, що слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості товарів позивача, вказано 13 500,00 EUR, в той час, як в рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2024 за №UA206000/2024/000127/1 в графі 33 вказана митна вартість товару згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 14 000,00 EUR та відповідно скоригована митна вартість товарів позивача зазначена в графі 30 14 000,00 EUR.

Відповідач не розкрив зміст спірного коригування в сторону збільшення митної вартості із урахуванням вказаних вище обставин.

З урахуванням зазначеного, суду не зрозуміло на підставі чого, відповідач в рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2024 за №UA206000/2024/000127/1 скоригував митну вартість товару з 4 200,00 EUR до 14 000,00 EUR.

Окремо суд звертає увагу на положення пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №598 від 24.05.2012, за змістом яких у рішенні про коригування орган доходів і зборів:

- поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо;

- у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд констатує, що відповідач визначений обрахунок скоригованої вартості грубо порушує правила, встановлені для складання рішень про коригування митної вартості, адже, митний орган знівелював різницю в якісних, кількісних показника та виду товару, що завозився позивачем, від тих випадків, які використані у оскаржуваних рішеннях

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (загальна вимога надати банківські чи інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість самого товару, або за їх відсутності - висновок експертної організації), з огляду на зауваження щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах щодо умов поставки (тобто фактично щодо можливого понесення позивачем додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості товару тощо).

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №24UA206060006359U3 від 29.10.2024.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2024/000161 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даній справі суд не стверджує, що митна вартість товару становить саме 4 200,00 EUR та не може бути реально більшою від цієї ціни, у спірному випадку Митниця не довела належними/допустимими доказами відповідності вартості подібного чи аналогічного товару, з урахуванням встановлених обставин та сформованих висновків, значенню 14 000,00 EUR.

Відтак Митниця, приймаючи Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин. Таким чином, суд дійшов висновку, що картки відмови №UA206060/2024/000161 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 1 938,00 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція за №2Е9С-7607-931С-В806 від 13.11.2024 (а.с.82).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 938,00 гривень.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 1938,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола , 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Чуприна О.В.