Рішення
від 14.11.2024 по справі 300/3631/24
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. справа № 300/3631/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації Агенція відновлення та розвитку до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2023 за №008874/0705, -

Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:

ОСОБА_1 в інтересах Громадської організації Агенція відновлення та розвитку (далі позивач, ГО Агенція відновлення та розвитку) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2023 №008874/0705.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2018 по 31.05.2023, контролюючим органом складено акт № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023. Згідно вказаного акту № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 контролюючим органом встановлено порушення ГО Агенція відновлення та розвитку статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція). На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень відповідач прийняв оспорене податкове-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн. Представник позивача не погоджується з таким податковим-повідомленням рішенням №008874/0705 від 30.08.2023 та вважає його протиправним. Так, представник позивача зазначив, що на підставі вищевказаних імпортних контрактів ГО Агенція відновлення та розвитку придбала товари як гуманітарну допомогу, які були передані органам місцевого самоврядування, що підтверджується листами виконавчих комітетів Житомирської, Нікопольської, Івано-Франківської та Чернівецької міських рад. За вказаних обставин, представник позивача вважає безпідставним застосування до ГО Агенція відновлення та розвитку санкцій, передбачених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки пунктом 14-7 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» передбачено право Національного банку України завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі документів, що підтверджують отримання до 01.12.2023 ввезеної гуманітарної допомоги органами місцевого самоврядування. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 цієї постанови, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги. В спірному випадку позивач вчинив усі дії для отримання документації, що підтверджує отримання ввезеної гуманітарної допомоги органами місцевого самоврядування, подавав їх відповідачу, а тому відсутні підстави для застосування до ГО Агенція відновлення та розвитку санкцій, передбачених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Окрім цього, представник позивача вважає безпідставним призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період дії мораторію на проведення перевірок, а також безпідставним нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки таке нарахування суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03.06.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ГО Агенція відновлення та розвитку Жарського Тараса Володимировича від 31.05.2024 про забезпечення позову у спосіб: зупинити дію рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі № 300/572/24 (а.с. 75-84).

Ухвалою від 05.06.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника ГО Агенція відновлення та розвитку ОСОБА_1 від 31.05.2024 про забезпечення позову ГО Агенція відновлення та розвитку до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2023 за №008874/0705.

25.06.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 25.06.2024 № 8425/5/09-19-05-01 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що податкове повідомлення-рішення №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн. прийнято на підставі зафіксованих в акті перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 порушень вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція). Так, представник відповідача зазначив, що ГО Агенція відновлення та розвитку не виконала вимог пункту 14-7 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині підтвердження передачі товарно-матеріальних цінностей до виконавчих комітетів міських рад, в саме не надано до перевірки акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей. Окрім цього, представник відповідача звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, згідно якої неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Також представник відповідача звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 91-121).

Ухвалою від 26.09.2024 витребувано від сторін додаткові докази.

03.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.10.2024 № 12517/5/09-19-05-01, до якого долучено витребувані ухвалою від 26.09.2024 документи (а.с. 125-141).

Обставини справи, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин:

Громадської організації Агенція відновлення та розвитку зареєстрована як юридична особа 23.03.2015, перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області, основний вид діяльності за КВЕД: 94.99 - Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.

11.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» як покупець та нерезидент "STATOR МК "(Польща) як продавець, уклали Контракт № 1-2022-EUACI.

Предмет контракту: продукція в кількості, за цінами і на умовах специфікаціях (Grupel GR6500 трифазна електрогенераторна установка). Пунктом контракту №1, передбачено, що товар за цим контрактом закуповуються в рамках реалізації грантового проекту «Assistance to cities in organizing access to electricity and searching for missing people through the use of drones», який фінансується в рамках Програми міжнародної технічної допомоги «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Кінцевими бенефіціарами товарів є виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Загальна сума контракту 44693,28 EUR. Валюта цього Контракту є Євро. Місце доставки (назване місце) для Продавця вказано в Замовленні на покупку (Польща). Продавець поставляє продукцію на умовах поставки FCA Пшемиль, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2020.

Згідно специфікації до контракту №1-2022-EUACI від 11.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» отримала 30-ть штук GR6500 Grupel three-phase power generator/ 8502 GR6500 Grupel трифазних електрогенераторних установок, та 8 штук піддонів (код УКТЗЕД товару 8502).

На виконання контракту №1-2022-EUACI від 11.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» перераховано нерезиденту "STATOR МК "(Польща) згідно платіжного доручення №2JBKLM3 від 15.03.2022 суму 44 693,28 євро.

Вищевказаний товар передано Житомирській та Івано-Франківській міським радам, що підтверджується відповідними листами.

Так, 24.03.2022 Івано-Франківською міською радою надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист № 558/01-20/20в, про те, що 23.03.2022 отримано від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 15 штук Grupel GR6500 трифазних електрогенераторних установок (а.с. 34).

23.03.2022 Житомирською міською радою надіслано лист №11/1083, про те, що 23.03.2022 отримано від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 15 штук Grupel GR6500 трифазних електрогенераторних установок (а.с. 19).

11.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» як покупець та нерезидент «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща) як продавець, уклали контракт № 2-2022-EUACI.

Предмет контракту: Продукція в кількості, за цінами і на умовах Специфікаціях (Безпілотний літальний апарат, набір аксесуарів ). Код товару 8802200000. Товар за цим договором закуповуються в рамках реалізації грантового проекту «Assistance to cities in organizing access to electricity and searching for missing people through the use of drones», який фінансується в рамках Програми міжнародної технічної допомоги «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Кінцевими бенефіціарами товарів є виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Загальна сума контракту 45550,00 EUR. Валюта цього Контракту є Євро. Продавець поставляє продукцію на умовах поставки FCA Пшемиль, що вказується в Специфікаціях та рахунках, на попередньо узгоджену адресу відповідно до Інкотермс-2020.

Згідно специфікації до контракту №2-2022- EUACI від 11.03.2022 отримано 20 безпілотних літальних апаратів та 13 аксесуарів до них.

На виконання контракту №2-2022- EUAC1 від 11.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» перераховано нерезиденту «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща) згідно платіжного доручення №3JBKLM3 від 15.03.2022 року 45550,00 євро.

Вищевказаний товар передано Червоноградській, Житомирській, Івано-Франківській Чернівецькій та Нікопольській міським радам, що підтверджується відповідними листами.

Так, Івано-Франківською міською радою надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» листи 11.04.2022 №432/01-10/18в та від 21.04.2022 №710/01-30/20в про отримання 11.04.2022 та 21.04.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 8 безпілотних літальних апаратів та 6 аксесуарів до них (а.с. 22-23).

Житомирською міською радою надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 11.04.2022 № 07-04-11/2022 про отримання 11.04.2022 року від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 6 безпілотних літальних апаратів (а.с. 12).

Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» Чернівецької міської ради надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 13.05.2022 № 01/1053 про отримання 13.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату, та 1 аксесуару до нього (а.с. 21).

Чернівецькою міською радою надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 27.04.2022 №01/02-05/1865 про отримання 22.04.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 2 безпілотних літальних апарати (а.с. 25).

Міський голова Червонограда надіслав ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 12.05.2022 № 407 про отримання 12.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату (а.с. 16).

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 12.05.2022 № 24/01-08/3-01/798 про отримання 12.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату (а.с. 17).

Нікопольською міською радою надіслано ГО «Агенція відновлення та розвитку» лист від 17.05.2022 року № 1103/22 про отримання 16.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату та 5 аксесуарів до нього (а.с. 20).

21.03.2022 ГО «Агенція відновлення та розвитку» як покупець та нерезидент «ССА GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція) як продавець уклали Контракт № 3-2022-EUACI. Предмет договору: Продукція в кількості, за цінами і на умовах Специфікаціях (Цифрова рація). Код товару 8527990000. Товар за цим договором закуповуються в рамках реалізації грантового проекту «Assistance to cities in organizing access to electricity and searching for missing people through the use of drones», який фінансується в рамках Програми міжнародної технічної допомоги «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Кінцевими бенефіціарами товарів є виконавчий комітет Чернівецької міської ради та виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Загальна сума контракту 24432,00 EUR. Валюта цього Контракту є Євро. Продавець поставляє продукцію на територію України, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2000.

Згідно специфікації до договору № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 отримано 52 цифрові рації та 27 аксесуарів до них.

На виконання контракту № 1-2022- EUACI від 11.03.2022 за період з 01.04.2022 по 31.05.2023 нерезидентом "STATOR МК "(Польща) перераховано ГО «Агенція відновлення та розвитку» 44693,28 євро на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в AT КБ «Приват Банк».

Житомирською міською радою надіслано лист від 20.04.2022 №03-20/04/2022 про отримання 19.04.2022 року 17 цифрових рацій та 27 батарей від ГО «Агенція відновлення та розвитку» (а.с. 11).

Чернівецькою міською радою надіслано лист від 09.05.2022 № 01/02-05/2021 про отримання 21.04.2022 року 35 цифрових рацій від ГО «Агенція відновлення та розвитку» (а.с. 24).

На підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 15.06.2023 № 1044-п та направлення від 16.06.2023 № 1723 в період з 19.06.2023 по 23.06.2023 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ГО «Агенція відновлення та розвитку» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2018 по 31.05.2023, за результатами якої складено акт перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 (а.с. 41-56).

Згідно висновків акту перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 контролюючим органом встановлено порушення ГО Агенція відновлення та розвитку статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція).

16.08.2023 ГО Агенція відновлення та розвитку направило до ГУ ДПС в Івано-Франківській області заперечення № 3_08_2023 на акт перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 (а.с. 13-14).

За результатом розгляду заперечення від 16.08.2023 за № 3_08_2023 ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом від 30.08.2023 № 12878/6/09-19-07-05-06 надало позивачу відповідь, згідно якої висновки акт перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 залишено без змін (а.с. 135-140).

На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень відповідач прийняв оспорене податкове-повідомлення рішення за № 008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн. (а.с. 30-31).

Листом від 31.08.2023 № 12884/6/09-19-07-05-06 податкове-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 направлено на адресу зареєстрованого місця знаходження ГО Агенція відновлення та розвитку, однак поштове відправлення повернулося відповідачу з відміткою установи зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 119).

29.01.2024 представник позивача звернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із адвокатським запитом № 2024/01-41 про надання копії податкового-повідомлення рішення складеного щодо ГО Агенція відновлення та розвитку.

Листом від 05.02.2024 № 1028/6/АДВ-09-19-07-05-06 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило представнику позивача копію податкового-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 (а.с. 29).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 008874/0705 від 30.08.2023, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати таке податкове повідомлення-рішення.

Релевантні джерела права у справі:

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VІІІ (далі Закон № 2473-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2473-VІІІ валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 2473-VІІІ порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Валютний нагляд регламентований статтею 11 Закону № 2473-VІІІ:

1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

2. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

3. Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

4. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

5. Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

7. Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України.

Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Уповноважені установи на безоплатній основі обмінюються інформацією про належність рахунків клієнтів або користувачів, відкритих у цих установах, до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються через ці уповноважені установи. Національний банк України встановлює порядок ведення та використання уповноваженими установами записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання уповноваженими установами інформації про належність рахунків до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти.

Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

8. Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

9. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю.

Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв`язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом.

10. У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

11. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України.

12. Органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VІІІ Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені статтею 13 Закону № 2473-VІІІ:

1. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

4. За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

6. У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

7. У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до пункту 21 розділу II Постанови Національного банку України від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

24.02.2022 Національний банк України прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», згідно пункту 21 якої визначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Так, пунктом 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-3 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з пунктом 14-4 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлює Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція № 7).

Відповідно до пункту 2 Інструкції № 7 вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Пунктом 3 Інструкції № 7 встановлено, що у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: 4) день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 7 Інструкції № 7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно з пунктом 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Постанову Національного банку України від 24.02.2022 № 18 доповнено новим пунктом 14-7 згідно з Постановою Національного банку № 211 від 29.09.2022.

Так, відповідно до пункту 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 банк, крім підстав, передбачених в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (зі змінами), має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі одного з таких пакетів документів (оригіналів або їх копій), що підтверджують:

1) пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 "Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану" (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;

2) отримання ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб`єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 цієї постанови, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги.

Банк має право прийняти рішення про необхідність подання резидентами додаткових документів, пов`язаних зі здійсненням імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

На підставі статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 1192 від 22.10.1999 (далі - Закон № 1192) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 1192 отримувачі гуманітарної допомоги це юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:

а) громадські об`єднання, у тому числі громадські об`єднання ветеранів війни, громадські об`єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України "Про громадські об`єднання", - для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;

б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;

в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади - для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;

г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";

ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";

е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров`я, що належать до сфери управління суб`єктів сектору безпеки і оборони;

ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;

з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);

и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні.

Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону № 1192 набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 цієї статті.

Суд виходить з таких мотивів при оцінці аргументів сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Висновки суду:

Щодо строку звернення до суду з цим позовом.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом від 31.08.2023 № 12884/6/09-19-07-05-06 надіслало податкове-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 на адресу зареєстрованого місця знаходження ГО Агенція відновлення та розвитку, однак поштове відправлення повернулося відповідачу з відміткою установи зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 119).

Представник позивача отримав поштове відправлення з копією податкового-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 лише 08.02.2024, що підтверджується відомостями з вебсайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення № 7601874999406 (а.с. 68).

Будь-яких доказів отримання позивачем податкового-повідомлення рішення за № 008874/0705 від 30.08.2023 до 08.02.2024 суду не подано.

З цим позовом представник позивача звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.05.2024, тобто в межах визначеного частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли позивач отримав податкове-повідомлення рішення за № 008874/0705 від 30.08.2023.

Щодо існування мораторію на проведення податкових перевірок, то суд звертає увагу на таке.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

В зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-ІХ (далі - Закон № 2118-ІХ), який набрав чинності 07.03.2022. Так, Законом № 2118-ІХ підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.

Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 2118-ІХ) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 2118-ІХ) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 2118-ІХ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (далі - Закон № 2120-ІХ), який набрав чинності 17.03.2022, у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підпункт 69.2 викладено в такій редакції:

"69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема: камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених цим підпунктом, до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу".

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ (далі - Закон № 2142-ІХ), який набрав чинності 05.04.2022, внесено зміни у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, зокрема, у підпункті 69.1 слова "трьох місяців" замінити словами "шести місяців".

Надалі Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України шляхом викладу підпункту 69.1 в такій редакції (абзаци 1-4, 8 підпункту 69.1):

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи Інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Законом № 2260-ІХ внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України шляхом викладення підпункту 69.2 в новій редакції такого змісту:

Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на положення наведених вище норм, у зв`язку із запровадженням на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 Законом № 2118-ІХ внесено зміни до ПК України шляхом доповнення підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 69, якими установлено певні особливості справляння податків і зборів та виконання податкових обов`язків, а також запроваджено мораторій на проведення всіх податкових перевірок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Проте Законами № 2120-ІХ та № 2142-ІХ встановлений Законом № 2118-ІХ мораторій на проведення абсолютно всіх видів перевірок поступово знімався, шляхом надання контролюючим органам повноважень на проведення певних видів податкових перевірок - спочатку камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, та фактичних перевірок, а потім й камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку.

Законом № 2260-ІХ, який набув чинності 27.05.2022 відновлено можливість контролюючих органів на проведення всіх камеральних перевірок.

Окрім цього, Законом № 2260-ІХ було відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки.

Судом встановлено, що документальну позапланову виїзної перевірки позивача проведено представником контролюючого органу в період з 19.06.2023 по 23.06.2023, за результатами якої складено акт № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023, тобто в період після 27.05.2022, з якого відновлено можливість контролюючих органів на проведення всіх перевірок.

Отже, суд вважає помилковими доводи представника позивача про проведення відповідачем податкової перевірки під час дії мораторію на проведення таких перевірок.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" від 03.11.2022 №2719-ІХ, який набрав чинності 25.11.2022.

Вказаним Законом внесено зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №2719-ІХ) встановлено, що: « 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, в розпочаті перевірки зупиняються; крім: б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 73.1.7, 73.1.8, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)».

Як судом встановлено вище, відповідно до статті 20 розділу І, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, на підставі наказу від 15.08.2023 № 1044-п, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ГО «Агенція відновлення та розвитку» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2018 по 31.05.2023 (а.с. 126).

Підставою до видачі відповідачем вказаного наказу було отримання відповідачем податкової інформації, а саме листа ДПС України №9341/7/99-00-07-05-01-07 від 28.04.2023 щодо порушення граничних строків розрахунків (а.с. 114).

З огляду на вищевикладене, Податковим кодексом України встановлена можливість проведення контролюючим органом з 25.11.2022 документальних позапланових перевірок, що проводяться, зокрема, з підстави: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Таким чином, при призначенні контролюючим органом наказом від 15.08.2023 № 1044-п та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки відсутні порушення вимог ПК України, оскільки проведення перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, безпосередньо передбачено підпунктом «б» пункту 69.2 статті 69 ПК України.

Щодо доводів представника позивача про те, що на момент проведення перевірки ГО Агенція відновлення та розвитку чинним законодавством було звільнено платників податків від застосування штрафних санкцій, то суд вказує на таке.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Суд звертає увагу на те, що порядок та підстави звільнення платників податків від відповідальності в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану, неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду, який сформував єдину правову позицію щодо особливостей застосування норм Податкового кодексу України про звільнення платників податків від відповідальності залежно від редакцій таких норм, які були чинними в різні періоди.

Верховний Суд в постанові від 16.04.2024 за результатом розгляду справи № 460/21543/23 дійшов таких висновків щодо застосування норм пунктів 52-1 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо права контролюючих органів на притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку під час дії в Україні воєнного стану:

…18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова трьох місяців замінено словами шести місяців.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Такий підхід до правозастосування вказаних вище норм Перехідних положень ПК України є усталеним, що підтверджується постановами Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 420/10441/23, від 12.04.2024 у справі № 620/9720/23, від 18.04.2024 у справі № 240/27062/22.

Отже, враховуючи вказану усталену правову позицію Верховного Суду щоло застосування норм податкового закону, суд констатує, що з 27.05.2022 перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності платників податків, пов`язані із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнним станом.

В спірному випадку, оспорене податкове-повідомлення рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн. прийняте після 27.05.2022, тобто в період коли перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності платників податків, пов`язані із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнним станом.

Щодо оспорення податкового повідомлення-рішення №008874/0705 від 30.08.2023 по суті.

Податкове повідомлення-рішення №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн. прийнято ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі висновків акту перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 про порушення ГО Агенція відновлення та розвитку статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків по імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція).

З огляду на зміст акту перевірки № 7600/09-19-07-05/39706767 від 30.06.2023 та відзиву № 8425/5/09-19-05-01 від 25.06.2024 на позовну заяву, доводи контролюючого органу про порушення ГО Агенція відновлення та розвитку статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зводяться до того, що позивач не надав до перевірки митні декларації, по яких ввезено товар як гуманітарну допомогу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» або інші митні декларації з відміткою митниці про перетин кордону України та акти прийому-передачі гуманітарної допомоги органами місцевого самоврядування.

Водночас, на переконання представника позивача, наданих відповідачу копій листів органів місцевого самоврядування про отримання гуманітарної допомоги достатньо для підтвердження фактів отримання такої гуманітарної допомоги та завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням ГО Агенція відновлення та розвитку граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввезена в Україну як гуманітарна допомога на виконання імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція).

Суд звертає увагу на те, що пунктом 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 чітко визначено перелік документів, за наявності яких банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога:

1) документи, що підтверджують: пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 "Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану" (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;

2) або документи, що підтверджують: отримання ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб`єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 цієї постанови, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги.

З огляду на зміст підпункту 2 пункту 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18, як виняток, передбачена можливість завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги, однак за умови подання документів, що підтверджують отримання ввезеної гуманітарної допомоги, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

Таким чином, для застосування норм підпункту 2 пункту 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18, за спірний період, було необхідне підтвердження лише факту отримання ввезеної гуманітарної допомоги вказаними вище суб`єктами.

Суд звертає увагу на те, що Постановою Національного банку України від 24.02.2022 № 18 не визначено конкретного переліку документів, які можуть підтвердити факту отримання ввезеної гуманітарної допомоги. При цьому, не визначено, що факт отримання ввезеної гуманітарної допомоги обов`язково має бути підтвердженим лише у формі акту-прийому передачі, як помилково вважає контролюючий орган.

В спірному випадку судом встановлено, що в підтвердження факту отримання гуманітарної допомоги, ввезеної на територію України на виконання Контракту від 11.03.2022 № 1-2022-EUACI, позивач надав контролюючому органу копії листів:

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.03.2022 №558/01-20/20в про отримання 23.03.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 15 штук Grupel GR6500 трифазних електрогенераторних установок (а.с. 34);

- Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.03.2022 №11/1083 про отримання 23.03.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 15 штук Grupel GR6500 трифазних електрогенераторних установок (а.с. 19).

В підтвердження факту отримання гуманітарної допомоги, ввезеної на територію України на виконання Контракту від 11.03.2022 № 2-2022-EUACI, позивач надав контролюючому органу копії листів:

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 11.04.2022 №432/01-10/18в та від 21.04.2022 №710/01-30/20в про отримання 11.04.2022 та 21.04.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 8 безпілотних літальних апаратів та 6 аксесуарів до них (а.с. 22-23);

- Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.04.2022 № 07-04-11/2022 про отримання 11.04.2022 року від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 6 безпілотних літальних апаратів (а.с. 12);

- Комунального підприємства «Чернівціводоканал» Чернівецької міської ради від 13.05.2022 № 01/1053 про отримання 13.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату, та 1 аксесуару до нього (а.с. 21);

- Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.04.2022 №01/02-05/1865 про отримання 22.04.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 2 безпілотних літальних апарати (а.с. 25);

- Міського голови Червонограда від 12.05.2022 № 407 про отримання 12.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату (а.с. 16);

- Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 12.05.2022 № 24/01-08/3-01/798 про отримання 12.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату (а.с. 17);

- Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 17.05.2022 року № 1103/22 про отримання 16.05.2022 від ГО «Агенція відновлення та розвитку» 1 безпілотного літального апарату та 5 аксесуарів до нього (а.с. 20).

В підтвердження факту отримання гуманітарної допомоги, ввезеної на територію України на виконання Контракту від 21.03.2022 № 3-2022-EUACI, позивач надав контролюючому органу копії листів:

- Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.04.2022 №03-20/04/2022 про отримання 19.04.2022 року 17 цифрових рацій та 27 батарей від ГО «Агенція відновлення та розвитку» (а.с. 11);

- Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.05.2022 №01/02-05/2021 про отримання 21.04.2022 року 35 цифрових рацій від ГО «Агенція відновлення та розвитку» (а.с. 24).

З огляду на зміст вищевказаних листів органів місцевого самоврядування, а також установ або організацій, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, такі листи містять всю необхідну інформацію про отримувачів гуманітарної допомоги, конкретний перелік предметів такої допомоги (із зазначенням модифікацій та кількості), дату отримання, інформацію про суб`єкта, від якого отримано гуманітарну допомогу.

Таким чином, вказані вище листи є належними документами в розумінні підпункту 2 пункту 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18, що підтверджують факт отримання органами місцевого самоврядування, а також установами та організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, ввезеної гуманітарної допомоги на виконання імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція), та виключають необхідність подання інших документів (актів-прийому передачі, тощо) для підтвердження фактів отримання такої гуманітарної допомоги.

За вказаних обставин, зважаючи на подання ГО «Агенція відновлення та розвитку» контролюючому органу вищевказаних листів органів місцевого самоврядування, а також установа та організацій, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, що підтверджують отримання ввезеної гуманітарної допомоги такими суб`єктами, позивачем виконані передбачені підпунктом 2 пункту 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 вимоги для реалізації банком свого права на завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням ГО «Агенція відновлення та розвитку» граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввезена в Україну як гуманітарна допомога на виконання імпортних контрактах № 1-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом "STATOR МК" (Польща), № 2-2022-EUACI від 11.03.2022 з нерезидентом «EL-SUN INVESTMENT LIMITED LIABILITY COMPANY» (Польща); № 3-2022-EUACI від 21.03.2022 з нерезидентом «CCA GROUP» Simplified Joint Stock Company (Франція). При цьому, датою завершення здійснення такого валютного нагляду може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги, яка чітко зазначена в кожному з таких листів органів місцевого самоврядування, а також установа та організацій, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

Підсумовуючи, суд вважає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не доведено наявності в нього передбачених статтею 13 Закону № 2473-VІІІ правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не довело суду правомірність податкового повідомлення-рішення за №008874/0705 від 30.08.2023 про застосування до позивача пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1027522,00 грн.

Отже, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення №008874/0705 від 30.08.2023 безпідставно та необґрунтовано, а тому його потрібно скасувати.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ГО «Агенція відновлення та розвитку» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі представником позивача подано платіжну інструкцію № 235 від 15.04.2024 про сплату судового збору в розмірі 15412,83 грн. (а.с. 9).

З огляду на задоволення позову позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 15412,83 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу, то відповідно до частини сьомої статі 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу 24000 грн., та вказав, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином на час прийняття рішення в цій справі в суду немає підстав для розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 008874/0705 від 30.08.2023.

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь Громадської організації Агенція відновлення та розвитку (код ЄДРПОУ - 39706767, вулиця Незалежності, 4, офіс 506, місто Івано-Франківськ, 76018) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15412 (п`ятнадцять тисяч чотириста дванадцять) гривень 83 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.


Суд	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.11.2024
Оприлюднено	19.11.2024
Номер документу	123046238
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —300/3631/24

Ухвала від 23.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Заверуха Олег Богданович