Рішення

від 13.11.2024 по справі 300/8326/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. справа № 300/8326/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Запоточної В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, -

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірними дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 76232466 від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76232466 від 08.10.2024; скасувати постанову від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження №76232466 та постанову від 08.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76232466.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження, відкрите на виконання виконавчих листів № 2-2237, виданих 23.12.2011 Коломийським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ РФ "Банк Аваль" 838887,72 грн. боргу. 28.05.2021 вказане виконавче провадження завершене за письмовою заявою стягувача, однак, у ході проведення виконавчих дій винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 в дохід держави виконавчого збору у розмірі 83888,77 грн. Постанова про стягнення з ОСОБА_4 збору виділена в окреме провадження, станом на 30.10.2024 залишок несплаченого виконавчого збору становить 46908,54 грн. 07.10.2024 відповідачем у ВП №65606126 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав встановленої законом заборона щодо звернення стягнення на кошти боржника. Не зважаючи на те, що жодних змін в законодавстві з 07 по 08 жовтня 2024 року не відбулось, відповідач 08.10.2024 розпочав нове виконавче провадження № 7623466 про стягнення виконавчого збору 46908,54 грн., хоча згідно постанови від 07.10.2024 залишок виконавчого збору складав 8409,86 грн. Представник позивача вважає протиправними дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №76232466 від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №76232466 від 08.10.2024, оскільки існує невідповідність щодо загального розміру виконавчого збору, який залишився нестягнутим. Так, згідно постанови від 07.10.2024 залишок виконавчого збору складав 8409,86 грн. Натомість, згідно постанови від 08.10.2024 залишок виконавчого збору визанчено в сумі 46908,54 грн. Представник позивача звернув увагу на те, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Відтак, виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом. В спірному випадку в державного виконавця при реальному стягненні в межах виконавчого провадження № 38922824 тільки 30000 грн. боргу з ОСОБА_3 і в подальшому поверненні без виконання виконавчого листа, не було підстав для відкриття ВП №76232466 від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. в межах виконавчого провадженні № 38922824. Отже, наголошує представник позивача, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в розмірі 46908,54 грн. та мінімальних витрат в розмірі 300,00 грн.

Ухвалою від 05.11.2024 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 13.11.2024 о 13:30 год.

07.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.11.2024 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 38922824, відкрите 18.07.2013 на підставі виконавчого листа № 2-2237, виданого 23.12.2011 Коломийським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Аваль» 838887,72 грн. боргу. Вказане виконавче провадження № 38922824 завершене 28.05.2021 згідно пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа. Згідно статті 28 Закону, чинного на час прийняття рішення, державний виконавець зобов`язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору. У вказаному вище виконавчому провадженні № 38922824 державним виконавцем винесено постанову від 12.02.2014 про стягнення 83888,77 грн. виконавчого збору, яку 28.05.2021 виділено в окреме провадження № 65606126. Державний виконавець 07.10.2024 завершив виконавче провадження № 65606126 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону у зв`язку з встановленою законом забороною звернення стягнення на пенсію. У виконавчому провадженні № 65606126 державний виконавець виніс постанову від 07.10.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому, у тексті вказаної постанови виконавець допустив арифметичну помилку та неправильно вказав, що сума реально стягнутого виконавчого збору становить 8409,86 грн. Так, із 83888,77 грн. виконавчого збору, який підлягає стягненню у виконавчому провадженні № 65606126, реально стягнуто 36980,23 грн. виконавчого збору. Постановою від 01.11.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі державний виконавець вніс виправлення до постанови від 07.10.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу та правильно вказав, що реально стягнуто 36980,23 грн. виконавчого збору. Представник відповідача звернув увагу на те, що завершення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону не позбавляє права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання. Так, 08.10.2024 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 76232466 щодо виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, нестягнутий залишок якого становить 46908,54 грн. 08.10.2024 у виконавчому провадженні № 76232466 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300 грн. При цьому, представник відповідача зазначив, що сплата витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 38922824 не призводить до недійсності постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № 76232466, оскільки виконавець зобов`язаний винести постанову про розмір мінімальних витрат окремо у кожному виконавчому провадженні. За вказаних обставин, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 41-44).

До відзиву від 07.07.2024 на позовну заяву представник відповідача долучив копії матеріалів виконавчих проваджень №76232466, № 65606048, № 38922824, № 65606126 (а.с. 45-186).

08.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 07.11.2024 на відзив, згідно якої представник позивача вказав на безпідставність доводів відповідача з тих мотивів, які зазначені у позовній заяві (а.с. 187-190).

13.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача від 13.11.2024 про розгляд справи без його участі (а.с. 195).

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2024 не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні 13.11.2024 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 13.11.2024 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, та поновити такий строк.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.12.2011 в справі № 2-2237 задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 : стягнуто в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 014/14-10-1110 G 224 від 26.12.2007 в сумі 838887,72 грн. (а.с. 75-76).

09.02.2012 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області в справі № 2-2237/2011 видано виконавчий лист про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , та інших на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/14-10-1110 G 224 від 26.12.2007 в сумі 838887,72 грн.

З метою примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, 18.07.2013 відкрито виконавче провадження № 38922824.

У вказаному вище виконавчому провадженні № 38922824 державним виконавцем винесено постанову від 12.02.2014 про стягнення 83888,77 грн. виконавчого збору (а.с. 62).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.04.2021р. по справі №2-2237/2011 у виконавчому провадженні № 38922824 було замінено стягувача - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" у виконавчому провадженні №38922824 з примусового виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року, по справі № 2-2237/2011 за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

28.05.2021 головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Косівчука Р.Б. прийнято постанову про повернення виконавчого листа № 2-2237 від 23.12.2011 стягувачу на підставі ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» за його заявою (в зв`язку з позасудовим врегулюванням спору) (а.с. 139).

Цього ж дня 28.05.2021 постанову від 12.02.2014 про стягнення 83888,77 грн. виконавчого збору виділено в окреме провадження № 65606126 (а.с. 141).

Державний виконавець 07.10.2024 завершив виконавче провадження № 65606126 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону у зв`язку з встановленою законом забороною звернення стягнення на пенсію. У виконавчому провадженні № 65606126 державний виконавець виніс постанову від 07.10.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначив, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом - 8409,86 грн. (а.с. 181).

08.10.2024 головний державний виконавець Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 76232466 з примусового виконання постанови Коломийського ДВС від 12.02.2014 у виконавчому провадженні № 38922824 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. (а.с. 22).

08.10.2024 головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76232466 у загальній сумі мінімальних витрат 300,00 грн. (а.с. 23-24).

29.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 29.10.2024 про отримання інформації про відкриті виконавчі провадження щодо позивача (а.с. 6).

Листом від 20.10.2024 № 118130 Коломийський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив позивача, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження, відкрите на виконання виконавчих листів №2-2237, виданих 23.12.2011 Коломийським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ РФ "Банк Аваль" 838887,72 грн. боргу. 28.05.2021 вказане виконавче провадження завершене за письмовою заявою стягувача. Проте у ході проведення виконавчих дій винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 в дохід держави виконавчого збору у розмірі 83888,77 грн. Постанова про стягнення з ОСОБА_4 збору виділена в окреме провадження, станом на 30.10.2024 залишок несплаченого виконавчого збору становить 46908,54 грн. Таким чином, для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 як боржника, необхідно погасити заборгованість з оплати виконавчого збору у розмірі 46908,54 грн. (а.с. 8).

01.11.2024 головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, згідно якої у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеній 07.10.2024 у ВП № 65606126 допущено арифметичну помилку, а саме вказано, що сума стягнутого виконавчого збору 8409,86 грн., тоді як сума стягнутого виконавчого збору становить 36980,23 грн. (а.с. 182).

Вважаючи протиправними дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №76232466 від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №76232466 від 08.10.2024, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд скасувати постанову від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76232466 та постанову від 08.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76232466.

Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України Про виконавче провадження.

Так, згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1 та 5 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, частиною п`ятою статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов`язок виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа.

Порядок стягнення виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону України Про виконавче провадження.

Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок стягнення виконавчого збору також регламентовано пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі Інструкція).

Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції:

Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Випадки, коли виконавчий збір не стягується, визначені частиною п`ятою статті 27 Закону України Про виконавче провадження. Так, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Як встановлено судом, у виконавчому провадженні № 38922824 державним виконавцем винесено постанову від 12.02.2014 про стягнення з ОСОБА_1 83888,77 грн. виконавчого збору (а.с. 62).

Суд звертає увагу на те, що така постанова Коломийського МРВ ДВС № 38922824 від 12.02.2014 відповідає встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження вимогам до виконавчого документа.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону України Про виконавче провадження про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Частиною п`ятою статті 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку, визначено статтею 12 Закону України Про виконавче провадження.

Так, відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 припинено звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Судом встановлено, що державний виконавець 07.10.2024 завершив виконавче провадження № 65606126 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону у зв`язку з встановленою законом забороною звернення стягнення на пенсію. У виконавчому провадженні № 65606126 державний виконавець виніс постанову від 07.10.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 181).

З огляду на те, що частиною п`ятою статті 37 Закону України Про виконавче провадження передбачена можливість повторно пред`явити виконавчий документ до виконання після повернення виконавчого документа стягувачу, 08.10.2024 головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76232466 з примусового виконання постанови Коломийського ДВС від 12.02.2014 у виконавчому провадженні № 38922824 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. (а.с. 22).

Суд звертає увагу на те, що постанова Коломийського МРВ ДВС № 38922824 від 12.02.2014 є чинним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, оскільки позивачем не оскаржувалася та не скасована ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

З огляду на переривання трьохмісячного строку пред`явлення такого виконавчого документа до примусового виконання у зв`язку з пред`явлення постанови від 12.02.2014 до виконання, строк пред`явлення постанови від 12.02.2014 до примусового виконання не завершився.

Таким чином, головний державний виконавець Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 76232466 з примусового виконання постанови Коломийського ДВС від 12.02.2014 у виконавчому провадженні № 38922824 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн. (а.с. 22).

Щодо стосується доводів представника позивача про те, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору, відповідно до приписів Закону України Про виконавче провадження, є фактичне виконання судового рішення та виданого виконавчого листа № 2-2237 від 23.12.2011 та вжиття виконавцем заходів примусового виконання, то суд вказує на таке.

Суд в цій справі не дає оцінку правомірності постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору № 38922824 від 12.02.2014, яка є окремим виконавчим документом, де стягувачем є інша особа - Держава, оскільки це не є предметом спору, тобто дослідження таких обставин виходить за межі судового розгляду в цій адміністративній справі. Суд досліджує лише три факти: чи виконавчий документ є чинним та не скасованим в установленому законом порядку, чи не пропущено строк пред`явлення його до виконання, та чи не визнано його таким, що не підлягає виконанню, зокрема з підстави відсутності обов`язку через його виконання боржником. Як вже зазначав суд вище, постанова Коломийського МРВ ДВС № 38922824 від 12.02.2014 є чинним виконавчим документом, яка підлягає примусовому виконанню, оскільки позивачем не оскаржувалася та не скасована ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Також судом встановлено, що відповідачем як представником стягувача Держави не пропущено строк пред`явлення виконавчого документа постанови від 12.02.2014 № 38922824 до примусового виконання. Окрім цього, вказана постанова не визнана такою, що не підлягає примусовому виконанню, залишок заборгованості становить 46908,54 грн.

Щодо доводів представника позивача про те, що в постанові від 07.10.2024 залишок виконавчого збору визначено 8409,86 грн., а в постанові від 08.10.2024 залишок виконавчого збору визначено в сумі 46908,54 грн., то суд звертає на те, що така різниця в сумах залишку нестягнутого судового збору є опискою.

Так, 01.11.2024 головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, згідно якої у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеній 07.10.2024 у ВП № 65606126 допущено арифметичну помилку, а саме вказано, що сума стягнутого виконавчого збору 8409,86 грн., тоді як сума стягнутого виконавчого збору становить 36980,23 грн. (а.с. 182). Такий розмір нестягнутої суми боргу перед Державою 46908,54 грн. зафіксовано на примірнику виконавчого документа - постанови від № 38922824 від 12.02.2014, як це передбачено пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції, з огляду на інформацію, яку надало ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 17.08.2023 та звітів про здійснені відрахування та виплати, затверджені державним виконавцем у ВП № 65606126 (а.с. 158-163, 179).

За вказаного, суд висновує, що постанова головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 76232466 з примусового виконання постанови Коломийського ДВС від 12.02.2014 у виконавчому провадженні № 38922824 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 46908,54 грн., прийнята правомірно.

Щодо постанови головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.10.2024 ВП №76232466 про розмір мінімальних витрат в сумі 300,00 грн., то суд вказує на таке.

Кошти виконавчого провадження регламентовані статтею 42 Закону України Про виконавче провадження.

Так, частиною першою статті 42 Закону України Про виконавче провадження визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з частиною третьою статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Частиною четвертою статті 42 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Фінансування виконавчого провадження також регламентовано розділом VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції:

Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Інструкції витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Окрім цього, види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1300/29430.

Так, пунктами 1-3 розділу І Видів та розміри витрат виконавчого провадження передбачено такий вид витрат виконавчого провадження:

Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.

Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Судом встановлено за змістом наданої суду копії постанови, з огляду на вказані вище приписи законодавства, що відсутні підстави для скасування постанови головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.10.2024 ВП № 76232466 про розмір мінімальних витрат в сумі 300,00 грн., оскільки така прийнята внаслідок відкриття виконавчого провадження згідно постанови від 08.10.2024 ВП №76232466.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття вищевказаних постанов від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат, то суд звертає увагу на таке.

Як було зазначено судом вище, термін виконавче провадження, який визначений в статті 1 Закону України Про виконавче провадження, включає в себе не лише дії органів, але й осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів. Частиною першою статті 5 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,

Водночас, частиною другою статті 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Зважаючи на зміст даного адміністративного позову, позивач оскаржує дії головного державного виконавця про прийняття 08.10.2024 постанов про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат. Суд зазначає, що в спірному випадку дії державного виконавця полягають у прийнятті оспорених постанов. Оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування таких постанов, відсутні також підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо прийняття таких постанови, оскільки такі дії є складовою процедури прийняття рішень державним виконавцем. Таким чином, де-юре вимога про визнання протиправними дій державного виконавця по прийняттю постанови є складовою частиною вимоги про визнання протиправною постанови державного виконавця та її скасування та поглинається останньою.

В спірному випадку постанови від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат прийняті державним виконавцем з підстав та в межах строків, визначених вищевказаними положеннями Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно прийнято 08.10.2024 постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки такі постанови прийняті з дотриманням норм Закону України Про виконавче провадження, та критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, викладених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Сторонами не понесено судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 08.10.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ідентифікаційний код 38367905, вулиця Шевченка, 23, місто Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Рішення складене в повному обсязі 14 листопада 2024 р.