Ухвала

від 08.11.2024 по справі 340/7155/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7155/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо зарахування суми заробітку (доходу) з нульовими показниками за період роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. у ТОВ «ФАРТ» та не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. згідно записів у трудовій книжці з урахуванням сум доходів, вказаних в індивідуальних відомостях застрахованої особи (форма ОК-5) ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, для обчислення якої врахувати суми заробітної плати (доходу), вказані в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р., замість сум заробітку (доходу) з нульовими показниками за вказаний період;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 виплату недоплачених сум пенсії з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зарахування суми заробітку (доходу) з нульовими показниками за період роботи з 01.07.2015 по 08.11.2016 у ТОВ «ФАРТ» та не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016 згідно записів у трудовій книжці з урахуванням сум доходів, вказаних в індивідуальних відомостях застрахованої особи. Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.07.2015 по 08.11.2016. У зв`язку з невиконанням відповідачем вказаного рішення суду позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю по справі №520/4273/22. Згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024, яка наявна у матеріалах справи, судом встановлено, що 24.10.2023 позивач отримав відповідь на особисте звернення від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому зазначено про виплату пенсії у попередньому розмірі, визначеного до виконання вказаного вище рішення суду.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачу достеменно стало відомо про порушення своїх прав щодо не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016 ще 24.10.2023, однак до Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся з даним позовом лише 07.11.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їхнє обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Так, згідно змісту позовної заяви позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, для обчислення якої врахувати суми заробітної плати (доходу), вказані в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016, замість сум заробітку (доходу) з нульовими показниками за вказаний період та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 виплату недоплачених сум пенсії з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.

При цьому, судом встановлено, що прохальна частина позову не містить зазначення дати з якої підлягає захисту порушене право ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, на переконання суду, прохальна частини позовної заяви сформульовані не точно, що унеможливлює визначити початок захисту порушеного права позивача.

Таким чином позивачу необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до характеру цих вимог.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:

- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддею встановлено, що позовна заява містить одну вимогу майнового характеру, за яку слід сплатити 1211,20 грн судового збору. Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

Проте, подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, членом малозабезпеченої сім`ї, має на своєму утриманні хвору матір, яка потребує постійного стороннього догляду, єдиним доходом позивача є пенсійні виплати у розмірі 4339,32 грн.

Розглянувши питання про звільнення від сплати судового збору за подання вищевказаного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов`язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.

Суд зазначає, що для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Розглянувши позовну заяву і додані матеріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача і відсутність підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено обставин, а також не надано до суду доказів, які б свідчили про скрутний матеріальний стан позивача, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення суд не вбачає.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України; доказів сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - залишити без руху.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору за подання позову у справі №340/7155/24 - відмовити.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК