Ухвала

від 06.12.2024 по справі 340/7155/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині

06 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7155/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій-,

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо зарахування суми заробітку (доходу) з нульовими показниками за період роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. у ТОВ «ФАРТ» та не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. згідно записів у трудовій книжці з урахуванням сум доходів, вказаних в індивідуальних відомостях застрахованої особи (форма ОК-5) ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, для обчислення якої врахувати суми заробітної плати (доходу), вказані в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р., замість сум заробітку (доходу) з нульовими показниками за вказаний період; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 виплату недоплачених сум пенсії з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.

Ухвалою суду від 08.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України; доказів сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

02.12.2024 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення пропущеного строку, уточненим адміністративним позовом, квитанцією про сплату судового збору.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду зазначає, що рішення відповідача №204650011601 від 26.07.2023 йому не вручалося, а інформаційний лист не може свідчити про належне інформування про прийняте рішення. Вказує, що лише під час розгляду справи про встановлення судового контролю йому стало відомо про зарахуванням відповідачем доходів за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016 з нульовими показниками. Вважає, що строк звернення до суду має обраховуватись з дати судового рішення про встановлення судового контролю. Зауважує, що постійно здійснював дії щодо вирішення питання виконання рішення суду. Інших підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача не зазначено.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа має мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, заява № 23805/94, § 36).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна позиція виражена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 N 340/1019/19.

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зарахування суми заробітку (доходу) з нульовими показниками за період роботи з 01.07.2015 по 08.11.2016 у ТОВ «ФАРТ» та не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016 згідно записів у трудовій книжці з урахуванням сум доходів, вказаних в індивідуальних відомостях застрахованої особи (форма ОК-5).

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Верховного суду від 01.08.2023 у справі №460/3079/23 та постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

З огляду на те, що позивач щомісячно отримував пенсійні виплати, то розмір пенсії був йому відомий. До того ж, позивач мав об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено той чи інший перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована. Саме момент отримання пенсії у неналежному розмірі є обставиною, з якою позивач пов`язує порушення його прав. Лише з моментом коли позивач дізнався про дії, чи бездіяльність, які на його думку порушують його права та інтереси, процесуальний закон пов`язує початок обрахунку строку звернення до суду.

Як встановлено судом рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.07.2015 по 08.11.2016. У зв`язку з невиконанням відповідачем вказаного рішення суду позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю по справі №520/4273/22. Згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024, яка наявна у матеріалах справи, судом встановлено, що 24.10.2023 позивач отримав відповідь на особисте звернення від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому зазначено про виплату пенсії у попередньому розмірі, визначеного до виконання вказаного вище рішення суду.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачу достеменно стало відомо про порушення своїх прав щодо не включення для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу) за періоди роботи у ТОВ «ФАРТ» з 01.07.2015 по 08.11.2016 ще 24.10.2023.

Крім цього, суд вважає, що немає жодних правових підстав для висновку про те, що звернення до суду у порядку судового контролю у даному конкретному випадку могло б бути визнано об`єктивно непереборною обставиною, а тим більше, що таке звернення пов`язане з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з цим позовом.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.

Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не надав жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву у частині позовних вимог за період з 28.07.2021 по 01.05.2024 необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії та виплату недоплачених сум пенсії з 28.07.2021 по 01.05.2024 - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 06 грудня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК