Рішення

від 12.11.2024 по справі 340/1916/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа №340/1916/20

провадження № 2-кас/340/6/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кропивницького апеляційного суду,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України,

про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кропивницького апеляційного суду м. Кропивницький про:

- визнання протиправним та скасування наказу голови Кропивницького апеляційного суду №10 від 29 квітня 2020 року в частині п.1, а саме обмеження нарахування та виплати суддівської винагороди за квітень 2020 року, починаючи із 18 квітня 2020 року, який був застосований до судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 із застуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн.;

- зобов`язання Кропивницького апеляційного суду провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року становить 115610 грн, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить понад 35 років та доплату за доступ до державної таємниці з урахуванням утримання з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті на період з 18 квітня 2020 року на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом 1 наказу Кропивницького апеляційного суду №10 від 29.04.2020 р. «Про оплату праці» визначено, що при виплаті суддівської винагороди за квітень 2020 року, обмеження, що передбачені Законом №553-IX, застосовано до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат). Позивач вказує, що отримавши суддівську винагороду за квітень 2020 року він дізнався, що розмір її виплати не відповідає розміру установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а подальше нарахування та виплата суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року буде здійснюватися із обмеженнями, що передбачені Законом №553-IX, а саме у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає, що відповідачем порушується його право на належне матеріальне забезпечення. Позивач наголошує на тому, що Конституція України і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» містять заборону щодо можливості визначення розміру суддівської винагороди будь-якими іншими нормативно-правовими актами, аніж спеціальним Законом, яким в даному випадку є Закон України «Про судоустрій і статус суддів». На думку позивача, ч.3 ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-IX від 13.04.2020 р., прямо суперечить не тільки нормам Конституції України, а і нормам спеціального Закону.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні позову в частині скасування пункту 1 наказу №10 від 29.04.2020 р. відмовити повністю, а щодо решти позовних вимог прийняти рішення згідно закону (а.с.42-45, Т.1). Відповідач звертає увагу на те, що 13.04.2020 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який набрав чинності 18.04.2020 р. У ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у редакції Закону №553-IX, установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховується у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Обмеження, встановлене у часині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті). Кропивницький апеляційний суд не має заперечень щодо доводів позивача, що згадані вище положення Закону №553-IX не відповідають Конституції України, суперечать усталеній практиці Конституційного Суду України та європейським стандартам з питань незалежності суддів. У тому числі щодо належного матеріального забезпечення суддів. Разом з тим, Закон №553-IX набув чинності і на даний час у встановленому законом порядку не визнаний неконституційним. Відповідна оцінка діючому закону може бути надана лише у конституційному провадженні, а не розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яким є апеляційний суд. Відповідач наголошує на тому, що здійснення видатків з їх перевищенням всупереч закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідач зауважує, що питання застосування Закону №553-IX було предметом обговорення вищим органом суддівського самоврядування Радою суддів України і у прийнятому Радою суддів України рішенні від 24.04.2020 р. №22 розпорядникам бюджетних коштів рекомендовано керуватися положенням ст.58 Конституції України та застосовувати обмеження у виплаті суддівської винагороди, встановлені Законом №553-IX, починаючи з 18.04.2020 р. Поряд із цим, щодо застосування статі 29 в редакції Закону №553-IX було надано роз`яснення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в листі від 23.04.2020 р. №3502-06/26135-01, в якому фактично йдеться про застосування обмежень, встановлених Законом №533-IX, починаючи з 01.04.2020 р. З огляду на те, що положення ст.29 Закону №553-IX зумовили неоднакове їх тлумачення щодо дати початку застосування обмежень у виплаті суддівської винагороди, голова Кропивницького апеляційного суду, керуючись ст.58 Конституції України, видав наказ №10 від 29.04.2020 року, в пункті 1 якого установлено, що при виплаті суддівської винагороди за квітень 2020 року, обмеження, що передбачені Законом №553-IX, застосовувати до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат). Таким чином, нарахування і виплата суддівської винагороди з 18.04.2020 р. здійснюється апеляційним судом на підставі діючого бюджетного законодавства, а оспорюваний пункт 1 наказу №10 від 29.04.2020 р. лише конкретизує дату, з якої у квітні 2020 року застосовувати передбачені Законом №553-IX обмеження при здійсненні нарахування та виплати суддівської винагороди. Тобто наказ голови апеляційного суду №10 від 29.04.2020 р. не є тим актом, що обмежує суддівську винагороду, оскільки такі обмеження встановлені Законом №553-IX.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31-32, Т.1).

04.08.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.70).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 р. (а.с.138-141, Т.1), адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Державної Судової Адміністрації України задоволено частково; визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду №10 від 29 квітня 2020 року «Про оплату праці» стосовно судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 ; зобов`язано Кропивницький апеляційний суд нарахувати та виплатити судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду (враховуючи раніше виплачені суми, з урахуванням податків і зборів) за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року, без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. №294-IX; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.71-74, Т.1).

Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 р. рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.211-233, Т.1).

У результаті автоматичного розподілу справи відповідно до вимог ст.31КАС України справу передано на розгляд судді Момонт Г.М. (а.с.245, Т.1).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 р. адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.246-247, Т.1).

23.04.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.8, Т.2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 р. витребувано докази (а.с.9, Т.1).

У постанові від 03.03.2021 р. Верховний Суд звернув увагу на необхідність визначення належного відповідача/відповідачів в аспекті з`ясування питання щодо обсягів виділення коштів на виплату суддівської винагороди протягом спірного періоду.

Листом від 30.07.2021 р. №10-14843 Державною судовою адміністрацією України повідомлено, що кошторисні призначення Кропивницького апеляційного суду за кодом економічної класифікації видатків 2111 «Заробітна плата» станом на 31.12.2020 року становить 62 796,2 тис. грн. Одночасно поінформовано, що зміни до кошторису Кропивницького апеляційного суду стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» Державною судовою адміністрацією України у 2020 році не вносились. Бюджетні асигнування, передбачені кошторисом на 2020 рік Кропивницькому апеляційному суду за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» у сумі 62 796,2 тис. грн, відкриті в повному обсязі (а.с.17, Т.2).

Таким чином, причиною невиплати позивачу у спірному періоді суддівської винагороди у повному обсязі не була недостатність коштів, виділених Кропивницькому апеляційному суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для залучення Державної судової адміністрації України відповідачем у даній справі.

Дослідивши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Указом Президента України «Про призначення суддів» від 04.08.2003 р. №802/2004 призначений строком на п`ять років на посаду судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 23.12.2010 р. №2869-VI обрано суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів: апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 (а.с.22-24).

Наказом Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.02.2011 р. №44-ЗП «Про обрання безстроково суддею апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , обраного постановою Верховної Ради України від 23.12.2010 р. №2869-VI «Про обрання суддів» на посаду судді апеляційного суду Кіровоградської області безстроково, зараховано до складу апеляційного суду Кіровоградської області та наказано вважати такою, що з 17 лютого 2011 року приступила до виконання своїх обов`язків на термін, передбачений п.2 ч.5 ст.126 Конституції України (а.с.25).

Наказом Апеляційного суду Кіровоградської області від 20.10.2017 р. №36-к «Про встановлення доплати за вислугу років ОСОБА_1 » встановлено ОСОБА_1 судді Апеляційного суду Кіровоградської області щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу з 21 жовтня 2017 року, як такому, яка має стаж роботи більше 35 років (а.с.26).

Указом Президента України від 29.12.2017 р. №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Кіровоградської області та утворено Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, із місцезнаходженням у місті Кропивницькому.

Наказом Кропивницького апеляційного суду від 01.10.2018 р. №4-к «Про зарахування судді ОСОБА_1 до штату у зв`язку зі переведенням» зараховано суддю ОСОБА_1 до штату Кропивницького апеляційного суду 02 жовтня 2018 року із встановленням посадового окладу відповідно до штатного розпису та щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу, як такій стаж роботи якої становить понад 35 років (а.с.27).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. №392.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. №553-IX (далі за текстом Закон №553-IX), чинним з 18.04.2020 р., Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. №294-IX (далі за текстом Закон №294-IX) доповнено статтею 29, якою установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

Пунктом 1 наказу Кропивницького апеляційного суду від 29.04.2020 р. №10 «Про оплату праці суддів» у зв`язку з набранням чинності 18 квітня 2020 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. №553-IX, яким передбачено у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин. Установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження при нарахуванні суддівської винагороди (у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року), враховуючи положення ст.58 Конституції України, керуючись ст.51 Бюджетного кодексу України, положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наказано при виплаті суддівської винагороди за квітень 2020 року, обмеження, що передбачені Законом №553-IX, застосовувати до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяців робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат) (а.с.28).

Відповідно до довідки від 10.06.2020 р. №07-21/139/2020 суддівська винагорода судді Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М з квітня 2020 року обмежувалася згідно з ч.ч.1, 3 ст.29 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», у редакції Закону України №553-IX (а.с.29).

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі за текстом Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.135 Закону №1402 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

З огляду на п.2 ч.3 ст.135 Закону №1402 базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.135 Закону №1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

З аналізу ч.2 ст.130 Конституції України та ч.1 ст.135 Закону №1402 судом встановлено, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що узгоджується з принципом незалежності судді, який відповідно до пунктів 7, 8 частини 5 статті 48 Закону №1402 забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом і належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У рішенні від 08.04.2016 р. №4-рп/2016 у справі №1-8/2016 Конституційний Суд України вкотре зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя.

Гарантії незалежності суддів встановлено у статтях 48, 52 розділу III, статті 117 розділу VII, розділах IX, X Закону №2453 в редакції Закону №192, зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

У рішенні від 03.06.2013 р. №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 Конституційний Суд України зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

У рішенні від 04.12.2018 р. №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов`язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність. Така позиція Конституційного Суду України збігається з приписами Європейської хартії щодо статусу суддів від 10 липня 1998 року, у підпункті 6.1 пункту 6 якої зазначено, що суддям, які здійснюють суддівські функції на професійній основі, надається винагорода, рівень якої встановлюється з тим, щоб захистити їх від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність. Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

У рішенні від 11.03.2020 р.№4-р/2020 у справі №1-304/2019 (7155/19) Конституційний Суд України висловив позицію, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу.

У постанові від 03.03.2021 р. у справі №340/1916/20 Верховний Суд дійшов висновку, що наказ Кропивницького апеляційного суду від 29.04.2020 р. №10 «Про оплату праці суддів» (пункт 1) за своєю правовою природою не призначений і не мав на меті реалізувати (щодо певного кола осіб суддів Кропивницького районного суду) вимоги частин першої, третьої статті 29 Закону №294-ІХ (у редакції Закону №553-ІХ, яка була чинна на час виникнення спірних відносин) у розумінні обмежити їм виплату суддівської винагороди десятьма прожитковими мінімумами з 18 квітня 2020 року й на весь період дії карантину (включно зі спірним періодом у цій справі). Норми частини першої, третьої статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ) є нормами зобов`язального характеру і якщо розглянути їх в такій площині, то для застосування обмежень, про які йде мова, не потрібно встановлювати певні факти, що мають юридичне значення (як, приміром, для встановлення доплати за вислугу років, для виплати якої потрібно встановити наявність необхідного стажу роботи). Реалізація вимог частин першої, третьої статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ) не вимагала від відповідача (в обов`язковому порядку) окремого правозастосовного акта (як умови для втілення законодавчих обмежень при виплаті суддівської винагороди протягом дії карантинних обмежень). У такому сенсі Голова суду (як посадова особа, яка очолює Кропивницький апеляційний суд), видавши спірний Наказ (в частині пункту 1), не діяв неправомірно чи явно всупереч, не на підставі наданих йому повноважень, чим обмежив право позивача на суддівську винагороду.

Таким чином, пункт 1 наказу Кропивницького апеляційного суду від 29.04.2020 р. №10 «Про оплату праці суддів» є правомірним, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 р. №10-р/2020 у справі №1-14/2020 (230/20) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №94-IX зі змінами.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.08.2020 р. №10-р/2020 у справі №1-14/2020 (230/20) дійшов правового висновку, що, навіть, за умови допустимого обмеження виплат суддівської винагороди (за умов воєнного чи надзвичайного стану), втрачені, у зв`язку з цим кошти, підлягають компенсуванню відповідними виплатами.

Згідно зі ст.1512 Конституційного Суду України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

З огляду на ч.2 ст.152 КАС України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Частиною 3 статті 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Таким чином, способом захисту порушеного права позивача, внаслідок прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. №553-IX, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №94-IX доповнено статтею 29, частини 1 та 3 якої визнані неконституційними, є стягнення шкоду у вигляді недоотриманої суддівської винагороди, а не зобов`язання Кропивницького апеляційного суду провести нарахування та виплату суддівської винагороди.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Кропивницького апеляційного суду провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року становить 115610 грн, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить понад 35 років та доплату за доступ до державної таємниці з урахуванням утримання з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті на період з 18 квітня 2020 року на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з урахуванням раніше виплачених сум, задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кропивницького апеляційного суду (м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 2, код ЄДРПОУ 42265404), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державна судова адміністрація України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, 26255795) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 12 листопада 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ