Рішення

від 12.11.2024 по справі 600/386/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/386/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі відповідач або УДМС), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.05.2023 "Про скасування рішення від 18 вересня 2014 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням";

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області видалити з Інформаційної підсистеми "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію щодо недійсності паспортів: паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що був виданий 06.10.2017 року органом 7323; паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 7310, дата видачі 10.01.2018 року.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Григораша В.О., який ухвалою від 01.02.2024 року залишив позовну заяву без руху.

1.3. Ухвалою суду від 06.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Цієї ж ухвалою залучено до участі у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (далі третя особа або УСБУ).

1.4. 19.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

1.5. Ухвалою суду від 21.02.2024 року задоволено заяву представника третьої особи про самовідвід судді Григораша В.О., справу передано до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

1.6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Анісімова О.В., який ухвалою від 22.02.2024 року прийняв справу до свого провадження та прийняв рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.7. 22.03.2024 року до суду від УСБУ надійшли пояснення третьої особи щодо позову.

1.8. Ухвалою суду від 02.04.2024 року задоволено клопотання представника УСБУ про витребування доказів; витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про дату, час, місце перетинання громадянкою України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України в обох напрямках у період з 02.10.2017 по теперішній час із вказівкою на документи, пред`явлені нею під час перетинання державного кордону України в означений період.

1.9. Листом від 09.04.2024 року, №19-24532/18/24-Вих Державною прикордонною службою України надано суду витребувана інформація (а.с.130) щодо перетинання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України в обох напрямках у період з 08.11.2017 по 09.04.2024 року.

1.10. Ухвалою суду від 29.04.2024 року задоволено клопотання представника УСБУ про витребування доказів; витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про дату, час, місце перетинання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України в обох напрямках у період з 02.10.2017 року по теперішній час на підставі паспорта громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_3 .

1.11. Листом від 01.05.2024 року, №19-29638/18/24-Вих Державною прикордонною службою України надано суду витребувана інформація (а.с.143) щодо перетинання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі паспорта громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , державного кордону України в обох напрямках у період з 08.11.2017 по 01.05.2024 року.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. ОСОБА_1 , громадянка України за територіальним походженням з 2017 року, оскаржує рішення Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області про скасування її громадянства. Підставою для рішення УДМС стало неповернення нею паспорта громадянки російської федерації, що є порушенням взятих на себе зобов`язань при набутті громадянства України. Однак, позивачка стверджує, що інформація Управління Служби безпеки України, на якій ґрунтується рішення УДМС, є недостовірною та отриманою з порушенням законодавства.

2.2. Позивачка наголошує, що вона неодноразово намагалась здати паспорт російської федерації до консульства, але не отримала відповіді, тому знищила його. З моменту отримання громадянства України вона не користувалась паспортом російської федерації та не перетинала кордон з росією. Орлова вважає рішення УДМС необґрунтованим та таким, що порушує її право на приватне життя, адже воно було прийняте більш ніж через 6 років після набуття нею громадянства України.

2.3. Також, в обґрунтування своєї позиції позивачка зазначає, що інформація, отримана від СБУ, є недопустимою, оскільки була отримана з порушенням процедури; УДМС порушило процедуру ініціювання та розгляду питання про скасування громадянства; законодавство не встановлює терміну для повернення паспорта РФ.

2.4. За таких обставин, позивачка просить суд визнати рішення УДМС протиправним та скасувати його, а також зобов`язати Управління ДМС видалити інформацію про недійсність її паспортів з відповідних реєстрів.

Позиція відповідача

2.5. Відповідач не погоджується з позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про скасування її громадянства України. УДМС вважає свої дії законними та обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не виконала взяте на себе зобов`язання щодо припинення громадянства російської федерації та неодноразово використовувала паспорт громадянина російської федерації для перетину державного кордону України після отримання громадянства України.

2.6. Згідно з інформацією, отриманою УДМС від Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області та даними автоматизованої системи «Аркан», ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон України з 2018 по 2021 рік, використовуючи паспорт громадянина російської федерації. Ці дії є порушенням законодавства України про громадянство та підставою для скасування рішення про набуття громадянства України.

2.7. УДМС наголошує, що законодавство України чітко визначає невиконання зобов`язання про припинення громадянства іншої держави як беззаперечну підставу для скасування рішення про набуття громадянства України. Враховуючи вищезазначене, УДМС просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та залишити рішення про скасування її громадянства України в силі.

Пояснення третьої особи

2.8. УСБУ вважає рішення УДМСУ законним та обґрунтованим.

2.9. Згідно з інформацією УСБУ, ОСОБА_1 , після отримання громадянства України та подання декларації про відмову від громадянства російської федерації, неодноразово перетинала державний кордон України, використовуючи паспорт громадянина російської федерації. Ці дії є порушенням законодавства України про громадянство та зобов`язань, взятих ОСОБА_1 при поданні декларації.

2.10. Враховуючи вищезазначене, УСБУ просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та залишити рішення УДМСУ про скасування її громадянства України в силі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Тисовець, Сторожинецького району, Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого 24.10.2014 року Виконавчим комітетом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 25.01.2024 року №00043288328, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 (а.с.19-22).

3.2. Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_7 від 18.05.2010 року, 15.05.1999 року на момент укладання шлюбу(а.с.22), та відповідно до паспорту громадянина російської федерації (а.с.82), позивачка була громадянкою російської федерації.

3.3. 17.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням до начальника УДМС у Чернівецькій області (а.с.73-74), до якої окрім іншого було додано зобов`язання припинити іноземне громадянство (а.с.77).

3.4. 02.10.2017 року ОСОБА_1 подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, в якій взяла на себе зобов`язання повернути паспорт громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави, не користуватись правами громадянина російської федерації і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством (а.с.89-90).

3.5. 02.10.2017 року ОСОБА_1 видано довідку про реєстрацію громадянином України №169 від 02.10.2017 року для оформлення паспорта громадянина України (а.с.91).

3.6. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 Сторожинецьким РС УДМС України в Чернівецькій області видано паспорт громадянина України НОМЕР_1 (а.с.14).

3.7. 10.01.2018 року ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 10.01.2018, орган видачі 7301 (а.с.23,26).

3.8. 14.03.2023 року за вх.№1318/1/7301-23 від 14.03.2023 року до УДМС від УСБУ надійшов лист «Щодо позбавлення громадянства України» з додатком (витяг з ЦПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДПС України станом на 01.03.2023 року) від 08.03.2023 року, №75/2/3-239, згідно змісту якого ОСОБА_1 зобов`язання припинити громадянство російської федерації не виконала і паспорт іноземної держави не повернула. При цьому, остання регулярно використовувала вказаний паспорт громадянки російської федерації для перетину державного кордону України (а.с.92).

3.9. 02.05.2023 року завідувачем сектору з питань громадянства відділу з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції УДМС у Чернівецькій області ОСОБА_6 підготовлено подання №4/2023 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням поданого зобов`язання, за наслідками розгляду якого прийнято рішення, згідно якого «Рішення керівництва УДМС України в Чернівецькій області від 18 вересня 2017 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати у зв`язку з тим, що вона в установленому порядку не виконала взяті на себе зобов`язання про відмову від іноземного громадянства, паспорт громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави не повернула, та продовжувала користуватись правами громадянина російської федерації» (а.с.27-28).

3.10. 15.12.2023 року посадовою особою органу охорони державного кордону вилучено у ОСОБА_1 вилучено паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 від 10.01.2018, орган видачі 7301, що підтверджується актом вилучення паспортного документу №5/496-20 від 15 грудня 2023 року (а.с.23).

3.11. Також, судом ухвалами витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України в обох напрямках у період з 08.11.2017 по 09.04.2024 року (а.с.130); та інформацію щодо перетинання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі паспорта громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , державного кордону України в обох напрямках у період з 08.11.2017 по 01.05.2024 року(а.с.143).

Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 на підставі паспорта громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 перетинала державний кордон 15.12.2023 року; на підставі паспорта громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_3 перетинала кордон в проміжок часу з 23.11.2017 року по 06.09.2021 року 10 разів.

3.12. Крім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки виконкому Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17).

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при здійсненні правосуддя у цій справі

4.1. Предметом цього позову є рішення УДМС від 02.05.2023 "Про скасування рішення від 18 вересня 2014 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням" та зобов`язання останнє видалити з Інформаційної підсистеми "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію щодо недійсності паспортів: паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що був виданий 06.10.2017 року органом 7323; паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 7301, дата видачі 10.01.2018 року.

4.2. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач вважає, що рішення УДМС ґрунтується на недостовірних доказах; інформація, отримана від СБУ, є недопустимою, оскільки була отримана з порушенням процедури; УДМС порушило процедуру ініціювання та розгляду питання про скасування громадянства; законодавство не встановлює терміну для повернення паспорта російської федерації; скасування громадянства є невиправданим втручанням у приватне життя позивача.

4.3. У той ж час, відповідач обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, зазначає, що перевірка за базами даних "Аркан" показала, що ОСОБА_1 неодноразово використовувала паспорт громадянки російської федерації для перетину кордону України в період з 2018 по 2021 рік, не виконавши свого зобов`язання щодо його припинення. Наведене є підставою для скасування рішення про набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України".

4.4. Отже, в межах цієї справи суд наддасть оцінку правомірності рішенню УДМС від 02.05.2023 "Про скасування рішення від 18 вересня 2014 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням" через призму його: обґрунтованості; відповідності дотримання процедури; та пропорційності втручання у приватне життя позивача.

4.5. Одночасно з цим, суд звертає увагу, що при вирішенні цього спору, він виходить з того, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

Будь-яка свавільність з боку уповноваженого суб`єкта публічної адміністрації в правовій державі є неприпустимою, та має присікатись у правомірний спосіб, у тому числі з метою недопущення подібного в майбутньому (превентивний характер).

Щодо обґрунтованості

4.6. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 (далі - Закон №2235-ІІІ в редакції чинній на момент виникнення досліджуваних правовідносин) та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок 215).

4.7. Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

4.8. Законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 2235-III).

4.9. Згідно пункту 2 частини 1 статті 6 Закону №2235-ІІІ, громадянство України набувається, серед іншого, за територіальним походженням.

4.10. Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням встановлений статтею 8 Закону №2235-ІІІ.

4.11. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

4.12. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Про правонаступництво України ,або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав.

4.13. Як, встановлено судом вище (див. пункти 3.3 -3.5 цього рішення) 17.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням до начальника УДМС у Чернівецькій області (а.с.73-74), та 02.10.2017 року їй видано довідку про реєстрацію громадянином України №169 від 02.10.2017 року для оформлення паспорта громадянина України (а.с.91).

4.14. Згідно частини 5 статті 8 Закону №2235-ІІІ іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

4.15. На виконання наведених положень Закону №2235-ІІІ позивач 17.07.2017 року подала до УДМС зобов`язання припинити іноземне громадянство (а.с.77), а 02.10.2017 року подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, в якій взяла на себе зобов`язання повернути паспорт громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави, не користуватись правами громадянина російської федерації і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством (а.с.89-90).

4.16. Статтею 21 Закону №2235-ІІІ урегульовані питання скасування рішень про оформлення набуття громадянства України.

Зокрема, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

4.17. Аналізуючи положення статті 21 Закону №2235-ІІІ, слід прийти до висновку, шо рішення про оформлення набуття громадянства України особою, яка набула громадянство України відповідно до статей 8 цього Закону ( ОСОБА_1 набула громадянство України за територіальним походженням на підставі статті 8 Закону №2235-ІІІ), скасовується у разі набуття такого громадянства:

- шляхом обману;

- внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей;

- внаслідок подання фальшивих документів;

- приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

4.18. У подальшому Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX (набрав чинності 19.12.2021 року), якою статтю 21 Закону №2235-ІІІ викладено в новій редакції, а саме:

«Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України».

4.19. Аналізуючи положення статті 21 Закону №2235-ІІІ в новій редакції, слід прийти до висновку, шо рішення про оформлення набуття громадянства України особою, яка набула громадянство України відповідно до статей 8 цього Закону (що має місце у випадку з ОСОБА_1 ), скасовується у разі набуття такого громадянства:

- внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей;

- внаслідок подання фальшивих документів;

- приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України;

- невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

При цьому суд звертає увагу, що фраза у тому числі, яка наведена в частині 1 статті 21 Закону №2235-ІІІ використовується українською мовою для зазначення окремих елементів або частин, які мають бути включені до загального переліку. Вона має широке використання в різних сферах життя і допомагає уточнити перелік чи описуючі дані.

4.20. Отже, синтезуючи наведене слід прийти до висновку, що наведений перелік підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX змінився на рахунок додання до нього такої підстави, як «невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства» та відняття такої підстави, як «набуття громадянства шляхом обману».

4.21. Однак, суд звертає при цьому увагу, що на момент набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням на підставі статті 8 Закону №2235-ІІІ, редакція статті 21 Закону №2235-ІІІ не містила такої підстави для скасування набутого громадянства України, як «невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства».

4.22. Водночас суд звертає увагу, що відповідно до подання №4/2023 від 02.05.2023 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та прийнятого відповідно до нього рішення, єдиною підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 є невиконанням поданого зобов`язання, а саме те, що вона в установленому порядку не виконала взяті на себе зобов`язання про відмову від іноземного громадянства, паспорт громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави не повернула, та продовжувала користуватись правами громадянина російської федерації (а.с.27-28).

4.23. З цього приводу суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

4.24. Стаття 21 Закону №2235-ІІІ носить каральний характер, оскільки позбавляє особу набутого статусу (громадянин України), а отже її нова редакція, не може мати зворотної дії в часі та відповідно підлягати застосування до правовідносин, які склалися до 19.12.2021 року.

4.25. ОСОБА_1 набула громадянство України 02.10.2017 року, тобто під час дії первинної редакції статті 21 Закону №2235-ІІІ, яке не передбачала скасування набутого громадянства з підстав невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

За таких обставин застосування до неї положень статті 21 Закону №2235-ІІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX, суперечать правилам правозастосування.

4.26. Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з ЦПП «Аркан» ДПС України станом на 01.03.2023 року), який доданий до листа УСБУ від 08.03.2023 року, №75/2/3-239, ОСОБА_1 перетинала державний кордон на підставі паспорту російської федерації для виїзду закордон № НОМЕР_8 вісім разів, при цьому останній раз був 06.09.2021 року, тобто до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX.

4.27. Отже, аналізуючи наведене, враховуючи редакцію статті 21 Закону №2235-ІІІ діючої на момент набуття громадянства України ОСОБА_1 та, дату її останнього перетину, державного кордону на підставі паспорту російської федерації для виїзду закордон № НОМЕР_8 (06.09.2021 року), слідує, що УДМС не могло застосовувати до неї положення статті 21 Закону №2235-ІІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX, оскільки це суперечить положенням статті 58 Конституції України.

4.28. Щодо наявності інших підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , які передбачені статтею 21 Закону №2235-ІІІ (первинна редакція), то суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу, що ОСОБА_1 при набутті громадянства України обманювала, подавала свідомо неправдиві відомості, фальшиві документи або приховала будь-який суттєвий факт, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

4.29. Наведені підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства характеризуються наявністю умислу у особи, що набуває громадянство, вести в оману орган, який його надає. При цьому наявність умислу має бути на момент набуття особою громадянства, тобто в даному разі має значення час скоєння протиправного діяння.

4.30. Суд не заперечує факту того, що позивач використовувала до 06.09.2021 року паспорт російської федерації для виїзду закордон № НОМЕР_8 , що окрім витягу з ЦПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДПС України станом на 01.03.2023 року), який доданий до листа УСБУ від 08.03.2023 року, №75/2/3-239, підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 01.05.2024 року, №19-29638/18/24-Вих, згідно якого ОСОБА_1 на підставі паспорта громадянина російської федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_3 перетинала кордон в проміжок часу з 23.11.2017 року по 06.09.2021 року 10 разів.

4.31. Однак, наведене, на момент здійснення таких перетинів державного кордону, не було підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

4.32. У Законі №2235-ІІІ існувала правова невизначеність пов`язана з відповідальністю за невиконання особою декларації про відмову від іноземного громадянства, яка була усунена Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX.

4.33. З моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX позивач вимоги декларації про відмову від іноземного громадянства, не порушувала.

Зворотного відповідач суду не довів.

4.34. Також, суд звертає увагу на те, що з моменту останнього перетину державного кордону ОСОБА_1 (06.09.2021 року) до моменту прийняття оскаржуваного рішення (02.05.2023 року), минуло 1 рік та 8 місяців, протягом яких ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких дій, які суперечать декларації про відмову від іноземного громадянства.

При цьому у позові позивачка звертає увагу на те, що нею знищений паспорт громадянки російської федерації, шляхом спалення.

4.35. Також, суд звертає увагу на те, що позивачка по справі є етнічною українкою, яка перебуває на території України в період активної фази війни з російською федерацією і за її твердженням вона має патріотичну проукраїнську позицію, що виражається в сприянні діяльності Збройним Силам України, а також вона демонструє відверте неприйняття агресії з боку російської федерації.

4.36. Наведене не досліджувалось відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, що ставить під загрозу дотримання принципу non-refoulement, який забороняє вислання осіб у країни, де їм потенційно загрожує смертна кара чи будь-яке інше нелюдське або таке, що принижує людську гідність, поводження чи катування.

4.37. Принагідно суд нагадує положення пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У цій справі право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення з боку відповідача було проігноровано, що є не раціональним та суперечить положенням наведеним норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо дотримання процедури

4.38. Згідно пункту 92 Порядку № 215 до повноважень органів міграційної служби також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону №2235-ІІІ.

4.39. Як встановлено пунктом 96 Порядку № 215 подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону №2235-ІІІ, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу ДМС України.

4.40. При цьому, відповідно до пункту 97 Порядку, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником територіального органу ДМС України або його заступником.

4.41. Аналізуючи вищевикладені норми суд приходить до висновку, що прийняття рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України належить до компетенції та приймається начальником територіального органу ДМС України або його заступником за результатами розгляду та на підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, до якого долучаються документи, визначені Порядком 215.

4.42. Досліджуючи матеріали справи суд вважає, що УДМС наведені процедурні положення не порушило, оскільки оскаржуване рішення прийняте уповноваженою особою, на підставі подання, яке сформовано за наслідками розгляду листа УСБУ «Щодо позбавлення громадянства України» з додатком (витяг з ЦПП «Аркан» ДПС України станом на 01.03.2023 року) від 08.03.2023 року, №75/2/3-239, згідно змісту якого ОСОБА_1 зобов`язання припинити громадянство російської федерації не виконала і паспорт іноземної держави не повернула.

4.43. Однак суд вчергове акцентує увагу відповідача на необхідності дотримання критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, і серед них право особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо пропорційності втручання в право на приватне життя

4.44. В обґрунтування своєї позиції позивач використовує інструменти Європейського суду з прав людини, які застосовуються при надані оцінці на предмет правомірності втручання в права гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема «трискладовий тест».

4.45. Дійсно, правомірність обмеження прав (законних очікувань) фізичних осіб з боку держави неодноразово була предметом розгляду Європейського суду з прав людини, внаслідок чого Суд сформував уніфіковану позицію, за якою обмеження у реалізації будь-якого права може бути визнане правомірним за дотримання таких умов, як законність, легітимна мета та необхідність у демократичному суспільстві.

4.46. При цьому суд зазначає, що у цій справі позивач обрав позицію, згідно якої держава Україна непропорційно втрутилася в права на приватне життя, що гарантовано статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

4.47. Враховуючи сталу практику Європейського суду за прав людини, суд зазначає, що втручання в конвенційне право не тільки повинно мати підстави в національному законодавстві, але й стосується якості цього законодавства, вимагаючи, щоб воно було сумісним з принципом верховенства права. Таким чином, ця фраза означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто достатньо чітким у своїх термінах, щоб дати особам адекватне уявлення про обставини, за яких і на яких умовах органи влади мають право вдаватися до заходів, що зачіпають їхні права, передбачені Конвенцією. Крім цього, закон повинен забезпечувати певний рівень правового захисту від свавільного втручання з боку органів влади. У питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечило б принципу верховенства права, якби правовий розсуд, наданий суб`єкту публічної адміністрації, виражався у вигляді необмеженої влади. Отже, закон повинен з достатньою чіткістю визначати обсяг будь-якого такого розсуду, наданого компетентним органам, і спосіб його здійснення, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

4.51. Дослідженням правовідносин у цій справ, суд вважає, що втручання в конвенційні права позивача відбулось не відповідно до закону, оскільки УДМС не могло застосовувати до неї положення статті 21 Закону №2235-ІІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX, в силу положень статті 58 Конституції України.

Отже, у даному разі мова може йти про неправомірне втручання конвенційні права позивача.

4.52. При цьому суд звертає увагу, що юридична визначеність, як складова верховенства права, вимагає щоб закон був якісним та забезпечував легітимні очікування суб`єкта приватного права.

Відсутність ясності закону (наявність правовим лакун (прогалин)) в частині відповідальності за невиконання особою декларації про відмову від іноземного громадянства, яка була усунена Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX, не може лягати тягарем на позивача, оскільки такий тягар має нести держава Україна.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Верховний Суд Держави Ізраїлю під головуванням ОСОБА_7 , вирішуючи фундаментальний спір пов`язаний з протидією терористичним організаціям, в своєму рішенні зазначив Ми не ізольовані в башті зі слонової кістки. Ми живемо життям цієї країни.

Так само суд України, живе життям країни та розуміє і відчуває небезпеку, яка нависла над її суверенітетом.

5.2. Однак, для протидії такій небезпеці, органи державної влади мають дійти у правовий спосіб, послідовно та розумно. Будь-які дії, які супроводжуються свавільністю з боку уповноваженого суб`єкта публічної адміністрації, мають присікатись у правомірний спосіб, у тому числі з метою недопущення подібного в майбутньому (превентивний характер).

5.3. Розглядаючи цей спір, суд знайшов підтвердження інформації, яка зазначена у листі УСБУ «Щодо позбавлення громадянства України» з додатком (витяг з ЦПП «Аркан» ДПС України станом на 01.03.2023 року) від 08.03.2023 року, №75/2/3-239, згідно змісту якої ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон на підставі паспорту громадяни російської федерації для виїзду за кордон, що свідчить про недотримання нею декларації про відмову від іноземного громадянства.

5.4. Однак наведене, на час перетину державного кордону позивачкою та декларування нею зобов`язання щодо повернення паспорта громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави, не користуватись правами громадянина російської федерації і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством, не було підставою відповідно до статті 21 Закону №2235-ІІІ для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

5.5. Така норма з`явилася в законодавстві України у зв`язку із набранням чинності 19.12.2021 року Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX і вона немає ретроспективної чи ретроактивної дії, а отже не могла бути застосована до цих правовідносин.

5.6. Суд, вважає, що УСБУ при інформуванні УДМС щодо ОСОБА_1 діяло правильно, а останнє мало вжити заходів в межах чинного законодавства, в тому числі шляхом проведення профілактичної роботи. Однак з підстав наведених вище, відповідач не мав скасовувати рішення про оформлення набуття громадянства України.

При цьому суд звертає увагу, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 року, №1941-IX ні УСБУ, ні УДМС не задокументували будь-яких дій ОСОБА_1 , які свідчать про невиконання нею декларації про відмову від іноземного громадянства.

5.7. За таких обставин, аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню повністю, виходячи із обставин, які викладені в мотивувальній частині цього рішення.

При цьому суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є обґрунтованим та таким, що відновить порушене право.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області від 02.05.2023 року "Про скасування рішення від 18 вересня 2014 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням";

3. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області видалити з Інформаційної підсистеми "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію щодо недійсності паспортів: паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що був виданий 06.10.2017 року органом 7323; паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 7301, дата видачі 10.01.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_9 ).

Відповідач - Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (вул. Шептицького, 25, м.Чернівці, 58000 код ЄДРПОУ 37767440).

Третя особа - Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (вул. Шевченка, 1-а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 20001786)

Суддя О.В. Анісімов