Ухвала

від 08.11.2024 по справі 440/2332/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2024 р.Справа № 440/2332/24Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Мельнікова Л.В., в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про апеляційний розгляд справи № 440/2332/24 у відкритому судовому засіданні за участю сторін, -

В с т а н о в и в:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 440/2332/24 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) залишено без задоволення вимоги ТОВ «ЄВРОНАФТОГАЗТРЕЙД» до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове рішення оскаржено представником позивача в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою представника позивача ТОВ «ЄВРОНАФТОГАЗТРЕЙД» адвоката Данилової В.В. на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 440/2332/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заявляє клопотання про розгляд справи за його участі.

Розглянувши матеріали справи, доводи клопотання, вважаю, що означене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами ч. 4 ст. 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (ч. 1 ст. 311 КАС України).

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні (ч. 2 ст. 311 КАС України).

Заявляючи клопотання про проведення апеляційного розгляду справи у судовому засіданні відповідачем не визначено ті обставини, які обумовлюють проведення судового засідання, зокрема, не зазначило обставин, що стосуються питань фактів і права, які не можна розглянути належним чином на підставі матеріалів справи.

Вважаю, що проведення судового засідання не є обов`язковим у справах, які не порушують жодних питань щодо достовірності або не викликають суперечності щодо фактів, що вимагає обговорення, складових доказової бази чи змагального засідання за участю свідків, тощо.

За висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), - публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portuga, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.06.2021 у справі № 755/12623/19 зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

За наведених обставин, вважаю, що підстави для задоволення клопотання Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про розгляд справи у відкритому судового засіданні з викликом сторін відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 306, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про апеляційний розгляд справи № 440/2332/24 у відкритому судовому засіданні за участю сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Мельнікова Л.В.