Постанова

від 05.11.2024 по справі 480/7530/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 р.Справа № 480/7530/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 р. (постановлену суддею Павлічек В.О.) по справі № 480/7530/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" (в подальшому - ТОВ «Дорпостач») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби Сумській області (в подальшому - ГУ Держпродспоживслужби Сумській області) від 27.09.2022 № 37 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення і застосування державних регульованих цін до ТОВ "Дорпостач".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для скасування спірного рішення відповідача № 37 від 27.09.2022, які позивачем заявлені в межах даної справи, позивачем зазначалися та надавалися в письмовому вигляді суду як першої, так і апеляційної інстанції в межах справи № 480/6752/22.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України.

Відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, зокрема, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи існують справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а також чи є по таких справах кінцеві судові рішення, які набрали законної сили.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

Таким чином, при вирішенні судом питання про відмову у відкритті провадження у справі з підстав наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду, необхідним є встановлення обставин ухвалення таких у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 14.10.2022 ТОВ «Дорпостач» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № 37 від 27.09.2022, у зв`язку з тим, що вважає незаконною перевірку проведену ГУ Держпродспоживслужби, за наслідками якої прийнято спірне рішення № 37 від 27.09.2022.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 480/6752/22 за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 провадження у справі № 480/6752/22 зупинено до завершення судового розгляду пов`язаної судової справи № 481/5359/22.

05.12.2023 р. позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з клопотанням про поновлення розгляду справи № 480/6752/22 та долучення додаткових документів, а саме копії видаткових накладних на придбання пального від 06.05.2022 № 44 та від 07.05.2022 № 47.

Також, позивачем одночасно зазначено додаткові підстави заявлених позовних вимог, зокрема, що у позивача наявні первинні документи на придбання нафтопродуктів, з яких слідує, що на момент придбання ТОВ «Дорпостач» палива у оптових постачальників з метою роздрібного його продажу, оптова ціна палива була вища за роздрібну, а тому, хоча формально і мало місце порушення регульованих державних цін, але була відсутня виручка у вигляді надприбутку, отриманого внаслідок завищення позивачем державних регульованих цін, у зв`язку з чим висновки відповідача щодо необгрунтованого отримання позивачем позитивної різниці між фактичною виручкою та виручкою за максимально розрахунковою роздрібною ціною в сумі 51084,13 грн. в результаті не дослідження первинних документів щодо вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, які були реалізованій в цей період є помилковими.

За результатами розгляду вищезазначеного клопотання, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 поновлено провадження у справі № 480/6752/22.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 р. по справі № 480/6752/22, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від від 15.08.2024, яка набрала законної сили 15.08.2024, по справі № 480/6752/22, вищезазначене рішення залишено без змін, а вимоги апеляційної скарги ТОВ «Дорпостач» про не врахування судом першої інстанції обставин щодо придбання позивачем нафтопродуктів та відсутності виручки у вигляді надприбутку, отриманого внаслідок завищення позивачем державних регульованих цін, до якої також були долучені копії видаткових накладних на придбання пального від 06.05.2022 № 44 та від № 47, залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач під час розгляду справи № 480/6752/22 скористався правом щодо зміни підстави позову, про що повідомив суд у строк визначений ч. 1 ст. 47 КАС України та подав клопотання від 05.12.2023, яке разом із доданими до нього доказами долучено до матеріалів справи, ухвала щодо не прийняття до розгляду та повернення вказаного клопотання у справі № 480/6752/22, судом не приймалася.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту адміністративного позову по справі 480/7530/23 про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № 37 від 27.09.2022 р., що підстави цього позову співпадають із підставами позову у справі № 480/6752/22 (з урахуванням зміни підстав позову, зазначених в заяві від 05.12.2023), а саме, позивач зазначає, що спірне рішення відповідача є протиправне, оскільки у нього наявні первинні документи на придбання нафтопродуктів, з яких слідує, що на момент придбання ТОВ «Дорпостач» палива у оптових постачальників з метою роздрібного його продажу, оптова ціна палива була вища за роздрібну, а тому, хоча формально і мало місце порушення регульованих державних цін, але була відсутня виручка у вигляді надприбутку, отриманого внаслідок завищення позивачем державних регульованих цін

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для скасування рішення відповідача № 37 від 27.09.2022, які позивачем заявлені в межах даної справи, позивачем зазначалися та надавалися в письмовому вигляді суду як першої, так і апеляційної інстанції в межах справи № 480/6752/22.

Доводи апелянта що під час прийняття рішенням судом першої інстанції у справі № 480/6752/22 та під час перегляду цього рішення суду в апеляційній інстанції, зазначені додаткові (нові) підстави заявленого у справі позову, крім твердження позивача про незаконність проведеної перевірки, не були враховані судами, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки вони свідчать лише про незгоду позивача із описовою та мотивувальною частиною судових рішень, що є підставою для їх оскарження в установленому порядку.

Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначення повторно тих самих підстав для скасування рішення відповідача № 37 від 27.09.2022 не є підставою для подання нового позову про той же предмет з тих же підстав.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність відмови у відкритті провадженні у справі за адміністративним позовом ТОВ "Дорпостач" до ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 37 від 27.09.2022.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 р. по справі № 480/7530/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 11.11.2024 року