Рішення

від 24.12.2008 по справі 2-923/08

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-923/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Якутюка B.C.,

при секретарі     Давиденко М.В.,

участю позивача     ОСОБА_1,

відповідача     ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_2 на його користь 7000 гри.73 коп. боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми, 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати в сумі 110 грн., посилаючись на те, що 21 червня 2005 року відповідач позичив у нього 570 доларів США на власні потреби, про що дав письмову розписку, в якій зобов'язувався повернути гроші до 21 липня 2005 року. Проте у вказаний строк ОСОБА_2 гроші не повернув, а на його неодноразові усні вимоги повернути борг не реагує, в зв'язку з чим він вимушений звернутись з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд застосувати щодо позовних вимог позивача строк позовної давності і відмовити йому в задоволенні заявленого позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого позову із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 21 червня 2005 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в суму 570 доларів США, які зобов'язувався повернути до 21 липня 2005 року, що підтверджується відповідною письмової розпискою.

Із ч.1 ст.1046 ЦК України видно, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із ч.2 ст.1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Із ч.1 ст.267 ЦК України, видно, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В судовому засіданні встановлено, що з моменту повернення боргу (21 липня 2005 року) та на час подачі ОСОБА_1 позовної заяви до суду (23 жовтня 2008 року ) пройшло більше трьох років, а відповідач ОСОБА_2 при розгляді справи просив суд застосувати строк позовної давності, тому позивачу слід відмовити в задоволенні позову про стягнення боргу у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

На підставі ст.ст.257, 267, 1046, 1667 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59. 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування збитків в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЩІК України.