Постанова

від 07.11.2024 по справі п/857/7/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № П/857/7/24

адміністративне провадження № А/990/19/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді Коваленко Н.В., суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., розглянувши у письмовому провадженні в апеляційному порядку справу за позовом Рівненської районної державної адміністрації до Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, за апеляційною скаргою Рівненської районної державної адміністрації на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року, постановлену у складі судді - доповідача Гінди О.М., суддів Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Суд першої інстанції залишив позов без розгляду у зв`язку з тим, що позивач не з`явився у підготовче засідання, про день, час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав і про причини своєї неявки суд не повідомив.

Верховний Суд зауважує, що такі обставини зумовлюють наявність самостійних та достатніх підстав для застосування судом передбачених пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних наслідків у вигляді залишення позову без розгляду безвідносно до поважності причин, які зумовили неявку позивача у підготовче засідання.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

І.І Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року Рівненська районна державна адміністрація (далі також Рівненська РДА, Адміністрація, позивач) звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції з позовом до Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» (далі також ПП «Фірма Укрекопласт», Підприємство, відповідач), у якому просила:

- Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,0098 га, що є частиною земельної ділянки площею 2,9917 га з кадастровим номером 5624681500:05:025:0050, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Фірма Укрекопласт» відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯГ373812, виданого 13 вересня 2007 року, яка знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, цільове призначення: для ведення підсобного селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування стратегічного системоутворюючого магістрального лінійного енергооб`єкта - ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС - Рівне, шляхом перерахування Рівненською районною державною адміністрацією - Рівненською районною військовою адміністрацією коштів у сумі 25835,00 грн (двадцять п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень, 00 коп.) на зазначений Приватним підприємством «Фірма Укрекопласт» банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки в порядку, встановленому законом;

- Виділити із земельної ділянки площею 2,9917 га, кадастровий номер 5624681500:05:025:0050, земельну ділянку площею 0,0098 га шляхом виготовлення на замовлення Рівненської районної державної адміністрації - Рівненської районної військової адміністрації технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 2,9917 га, кадастровий номер 5624681500:05:025:0050 в окремі дві земельні ділянки, із яких: земельну ділянку площею 2,9819 га - залишити у власності Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт», земельну ділянку площею 0,0098 га - відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності;

- Зобов`язати приватне підприємство «Фірма Укрекопласт» звільнити земельну ділянку площею 0,0098 га, що примусово відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності, протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельної ділянки на зазначений Приватним підприємством «Фірма Укрекопласт» банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.

І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року поданий у цій справі позов залишено без розгляду.

3. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що поданий у цій справі позов підлягає залишенню без розгляду на підставі норм пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач - суб`єкт владних повноважень не прибув у підготовче засідання й не повідомив суд про причини неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, Рівненська РДА подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Зі змісту постановленої судом першої інстанції ухвали, яка наразі оскаржується в апеляційному порядку, а також з наявних у справі матеріалів вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за адміністративним позовом Рівненської районної державної адміністрації до Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

6. Відповідно до резолютивної частин вищезгаданої ухвали підготовче засідання у справі призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 6 серпня 2024 року о 10:00 годині у залі судових засідань № 3 Восьмого апеляційного адміністративного суду.

7. Цією ж ухвалою відповідачу роз`яснено право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду, а також всіх письмових та електронних доказів, з дотриманням вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. 9 липня 2024 року сторони були повідомлені про дату, місце та час проведення підготовчого засідання у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до їх електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд».

9. У підготовче засідання сторони не з`явилися й про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим та на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України поданий Рівненською РДА позов залишено без розгляду.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Адміністрація наполягає, що неявка у підготовче засідання у цій справі була обумовлена існуванням поважних причин, а висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для залишення позову без розгляду, на думку скаржника, є передчасними, зроблені з порушенням норм статей 205 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України й не враховують усіх обставин, які мали значення для постановлення ухвали, яка оскаржується.

11. Зокрема, скаржник стверджує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними вище нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

12. Зауважує, що оскаржена ухвала суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а так само не містить викладу позиції представників відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.

13. Тож, на думку Рівненської РДА, суд першої інстанції, не з`ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

14. В обґрунтуванні вищенаведених аргументів скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, у якій сформульовані схожі за змістом висновки стосовно застосування тих самих норм процесуального права, що були застосовані судом першої інстанції й у справі, яка розглядається, при постановленні оскарженої ухвали.

15. Ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі, яка розглядається, доставлена відповідачу в його електронний кабінет 27 серпня 2024 року о 23 годині 35 хвилин, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

16. У встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Такий у матеріалах справи відсутній.

17. Водночас, згідно з положеннями частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

19. За правилами пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.І Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

21. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим учасниками справи, Верховний Суд виходить з такого.

V.І.І Стосовно доводів апеляційної скарги про поважність причин неявки у підготовче засідання.

22. Аналізуючи наведені скаржником аргументи щодо поважності причин неявки у судове засідання суду першої інстанції, яке відбулось у день постановлення судом оскарженої ухвали, колегія суддів бере до уваги висновки щодо застосування норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17.

23. У пункті 18 вищевказаної постанови Верховного Суду зазначено, що з огляду на конструкцію таких норм процесуального права, їх необхідно розуміти так, що серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

24. Доповнюючи такі правові позиції, Верховний Суд підкреслює, що у випадку неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання у суду, який розглядає справу, фактично відсутня будь-яка інформація стосовно обставин, за яких учасник справи не зміг взяти участь у підготовчому або судовому засіданні. Це об`єктивно унеможливлює надання оцінки таким обставинам у ракурсі їх поважності під час вирішення питання про залишення позову без розгляду на підставі норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. У такому випадку вирішальне значення для можливості застосування передбачених вищевказаними нормами процесуальних наслідків неявки в судове засідання учасника справи у вигляді залишення позову без розгляду має сам факт неповідомлення про причини такої неявки.

26. За відсутності належного повідомлення суду про обставини, які зумовили неявку позивача у підготовче або судове засідання, такі не впливають на можливість залишення позову без розгляду судом, на вирішення якого передано спір.

27. Такий підхід до застосування вищевикладених норм права продемонстровано Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, відступу від якого не здійснювалося. Інше правозастосування цих норм у судовій практиці Верховного Суду відсутнє.

28. У справі ж, яка розглядається, мав місце саме той випадок, коли позивач, який є суб`єктом владних повноважень і якого належним чином було повідомлено про день, час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явився й про причини своєї неявки суд першої інстанції не повідомив.

29. Саме тому суд першої інстанції, не будучи обізнаним про причини неявки позивача у підготовче засідання, не наводив у оскарженій ухвалі мотиви щодо оцінки таких причин, що не є порушенням норм процесуального права.

30. У апеляційній скарзі не наводиться жодних аргументів та відомостей про об`єктивні обставини непереборного характеру, які унеможливили або значно утруднили можливість для позивача завчасно повідомити суд першої інстанції про причини своєї неявки. Не встановлено таких обставин й під час апеляційного перегляду цієї справи. При цьому важливо відзначити, що жодних документів, у тому числі відповідних заяв чи клопотань, від Рівненської РДА до суду першої інстанції до початку проведення підготовчого засідання не надходило.

31. У зв`язку з цим оцінка наведеним у апеляційній скарзі обставинам щодо поважності причин неявки позивача у підготовче засідання не надається й під час апеляційного перегляду цієї справи, оскільки такі обставини, через їх неповідомлення суду першої інстанції, об`єктивно не могли бути взяті ним до уваги під час вирішення питання щодо залишення позову без розгляду й на це не впливали.

32. Тому Верховний Суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок неврахування ним причин неявки позивача у підготовче засідання і ненадання їм оцінки.

V.І.ІІ Оцінка доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок не з`ясування судом питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також думки відповідача стосовно розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

33. Насамперед, необхідно зауважити, що висновки стосовно застосування норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім уже вищезгаданих, наводились й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2024 року у справі № 9901/489/21.

34. У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду наводила такі мотиви:

« …в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а відтак позивач та його представники зобов`язані брати участь у судових засіданнях та обстоювати свої позовні вимоги, проявляти процесуальну активність.

31. Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

32. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

33. Частина п`ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

34. Законодавче формулювання у частині п`ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

35. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

36. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

37. Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20), від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21 (провадження № 11-155заі22), від 8 лютого 2024 року № 990/89/23 (провадження № 11-187заі23).».

35. Поряд із цим, відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

36. Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17 виклав висновок й про те, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними вище нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

37. У справі, яка розглядається, встановлено, що Рівненська РДА була належним чином повідомлена про день, час і місце проведення судом першої інстанції підготовчого засідання, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала й у підготовче засідання не з`явилась, про причини такої неявки не повідомила, вимоги щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів від відповідача не надходило, а з`ясувати це питання у підготовчому засіданні не було можливості, оскільки відповідач у це засідання також не з`явився.

38. Тож з вищезазначених обставин констатується, що відповідач, стосовно якого не встановлено обставин, які б перешкоджали йому в реалізації наявних у нього процесуальних прав, у встановленому законом порядку не заявляв вимог щодо розгляду цієї справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

39. Що ж стосується доводів Адміністрації про те, що суд першої інстанції, залишаючи поданий у цій справі позов без розгляду, не з`ясував можливості розгляду справи за відсутності позивача і не перевірив, чи перешкоджає його неявка у підготовче засідання розгляду справи по суті, то Верховний Суд з цього приводу зазначає таке.

40. Змістом оскарженої ухвали підтверджується, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість залишення без розгляду поданого у цій справі позову, врахував категорію цієї справи й установлені процесуальним законом особливості її розгляду, предмет спору та характер спірних правовідносин, а також звернув увагу на визначенні у статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України завдання підготовчого провадження, яким, серед іншого, є забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

41. В оскарженій ухвалі суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не залишено поза увагою й положення процесуального закону (статті 180, 183 Кодексу адміністративного судочинства України), якими регламентовано коло питань, що підлягають з`ясуванню у межах підготовчого провадження, та порядок такого з`ясування за участю сторін.

42. Виходячи з встановленої процесуальним законом правової регламентації процедури здійснення судом підготовчого провадження у справі, суд першої інстанції, заслухавши у судовому засіданні суддю - доповідача, який оголосив про відсутність заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, та перевірив її матеріали, дійшов висновку про можливість залишення позову Рівненської РДА без розгляду, оскільки позивач, як суб`єкт владних повноважень, будучи ініціатором позову про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, насамперед має активно, і без зловживань, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому зауважив, що визначальним процесуальним обов`язком позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, тоді як реалізація процесуальних прав позивачем невіддільна від виконання ним процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

43. З огляду на це Верховний Суд критично ставиться до наведених у апеляційній скарзі аргументів про те, що суд першої інстанції не досліджував питання про можливість розгляду цієї справи по суті за відсутності позивача. Це спростовується наведеними у оскарженій ухвалі мотивами, які засвідчують, що суд не вбачав за можливе якісно та у порядку, встановленому процесуальним законом, провести підготовче засідання у зв`язку з неявкою у нього позивача й виконати усі завдання, визначені для підготовчого провадження, зокрема вчинити усі необхідні та регламентовані дії, які дозволили б забезпечити правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд по суті справи такої категорії.

44. З цих підстав Верховний Суд констатує, що питання про залишення позовної заяви без розгляду в цьому випадку вирішено судом першої інстанції з дотриманням встановленої Кодексом адміністративного судочинства України процедури, а ті порушення норм процесуального права, про які вказано у апеляційній скарзі, за результатом апеляційного розгляду справи не підтвердились.

45. Наведені скаржником доводи не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність усіх передбачених процесуальним законом умов та підстав для залишення позову без розгляду, що, до того ж, не перешкоджає повторному зверненню до суду, й таке право було роз`яснено у резолютивній частині оскарженої ухвали.

V.ІІ Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

46. За правилами пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

47. Частина перша статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. Провівши апеляційний перегляд цієї справи у межах доводів та вимог апеляційної скарги, повноважень суду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу про залишення цього позову без розгляду, не допустив порушення норм процесуального права, які могли б зумовити скасування такого судового рішення.

49. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття й не оскаржується.

Головуюча суддя Н.В. Коваленко

Судді: С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук