Ухвала

від 13.11.2024 по справі 640/1348/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа №640/1348/19

адміністративне провадження №К/990/42847/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Селянського господарства "Яковлев" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №640/1348/19 за адміністративним позовом Селянського господарства "Яковлев" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Селянське господарство «Яковлев» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якому просило:

- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправною;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування СФГ «Яковлев», розміром 16,24 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Селянське (фермерське) господарство "Яковлев" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Яковлев" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Селянського господарства "Яковлев" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право: надати документ про сплату судового збору у розмірі 400,50 грн.; заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022, вказавши причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Яковлев" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022, відмовлено.

08.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Яковлев" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №640/1348/19.

Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №640/1348/19 оприлюднена 24.01.2023 року. Строк на касаційне оскарження починається з 25.01.2023 та спливає 24.02.2023.

Вперше касаційна скарга надійшла на поштову адресу Верховного Суду - 23.09.2024, відправлена за допомогою засобів поштового зв`язку «Укрпошта» трекінговий номер 02160153740145 -10.09.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2024 касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Яковлев" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №640/1348/19 за адміністративним позовом Селянського господарства "Яковлев" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - повернуто скаржнику.

Відповідно до супровідного листа Верховного Суду від 25.09.2024 року, ухвалу Верховного Суду від 24.09.2024 направлено скаржнику.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Укрпошта» відповідно до трекінгового номеру 0600290527624 поштове повідомлення вкручено - 31.10.2024.

Повторна касаційна скарга надійшла на поштову адресу Верховного Суду - 08.11.2024, відправлена за допомогою засобів поштового зв`язку «Укрпошта» трекінговий номер 0303900048605 - 01.11.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського господарства "Яковлев" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №640/1348/19 за адміністративним позовом Селянського господарства "Яковлев" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

На поштову адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційна скарга Селянського господарства "Яковлев" надійшла вперше - 23.09.2024 (здана на пошту - 10.09.2024) та повторно - 08.11.2024 (здана на пошту - 01.11.2024), тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що матеріали не містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з урахуванням приписів частини третьої статті 329 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку, вказавши інші підстави для поновлення такого строку.

Щодо дотримання вимог форми, змісту та підстав касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: судові рішення, що оскаржуються (пункт 3) та підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд зауважує, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржників в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Одночасно з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням судових рішень, що оскаржуються, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням та підтвердженням поважності причин пропуску такого строку належними доказами та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та п`ятої статті 328 КАС.

Щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

З касаційної скарги вбачається, що скаржником оскаржується одна ухвала.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 3028,00 грн.

Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору №1370242418, у розмірі 416, 00 грн.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником в повному обсязі не сплачено судовий збір, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про доплату судового збор,у в сумі 2612, 00 грн. (3028,00 грн. - 416,00 грн.).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання до касаційного суду документа про долату судового збору у визначеному Судом розмірі, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, а також уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та п`ятої статті 328 КАС.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Селянського господарства "Яковлев" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №640/1348/19 за адміністративним позовом Селянського господарства "Яковлев" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду документа про доплату судового збору у визначеному Судом розмірі, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Судді С.Г. Стеценко

Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін