Ухвала

від 10.02.2025 по справі 640/1348/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 640/1348/19

адміністративне провадження № К/990/4656/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №640/1348/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі за адміністративним позовом Селянського господарства «Яковлев» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

Селянське господарство «Яковлев» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якому просило:

- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправною;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування СФГ «Яковлев», розміром 16,24 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Селянське (фермерське) господарство «Яковлев» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі за адміністративним позовом Селянського господарства «Яковлев» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

06.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Яковлев" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №640/1348/19.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу у відкритті за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що оскільки Шостим апеляційним адміністративним судом вже було постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі за адміністративним позовом Селянського господарства «Яковлев» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, суд апеляційної інстанції керуючись вимогами пункта 3 частини 1 статті КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Яковлев».

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі за адміністративним позовом Селянського господарства «Яковлев» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

15.01.2025 позивачем повторно подано апеляційну скаргу.

Відповідно до пункта 3 частини 1 статті КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження керуючись пунктом 3 частини 1 статті 299 КАС України, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункта 3 частини 1 статті 299 КАС України КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №640/1348/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Яковлев» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 у справі за адміністративним позовом Селянського господарства «Яковлев» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач С.Г. Стеценко

Судді Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін