Ухвала

від 12.11.2024 по справі 200/2719/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа №200/2719/24

адміністративне провадження №К/990/40648/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року

у справі №200/2719/24

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Новогродівської міської ради

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Фінансового управління Новогродівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період: квітень 2022 року (з 14.04.2022 включно) 12 днів 7675,44 грн; травень 2022 року 14071,64 грн; червень 2022 року 22 дні 14071,64 грн; липень 2022 року 13432,02 грн; серпень 2022 року 23 дні 14711,26 грн; вересень 2022 року 22 дні 14071,64 грн; жовтень 2022 року 21 день 13432,02 грн; листопад 2022 року 22 дні 14071,64 грн; грудень 2022 року 22 дні 14071,64 грн; січень 2023 року 22 дні 14071,64 грн; лютий 2023 року 20 днів 12792,40; березень 2023 року 23 дні 14711,26 грн; квітень 2023 року 20 днів 12792,40; травень 2023 року 23 дні 14711,26 грн.; червень 2023 року 22 дні 14071,64 грн; липень 2023 року 21 день 13432,02 грн; серпень 2023 року 23 дні 14711,26 грн; вересень 2023 року 22 дні 14071,64 грн; жовтень 2023 року (по 05 жовтня 2023 включно) 4 дні 2558,48 грн, на загальну суму 247532 (двісті сорок сім тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 94 копійки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями скаржник, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що позивач займає посаду, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Крім того, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №200/2719/24 в порядку спрощеного позовного провадження.

В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, яка законом віднесена до справ незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження судових рішень вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, в обґрунтування якого зазначено, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11.

Крім того, скаржник підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування за аналогією права частини 2 статті 235 КЗпП України, зокрема щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при відстороненні від роботи, при призупиненні трудового договору.

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №200/2719/24.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/2719/24.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду