Ухвала

від 07.11.2024 по справі 738/1818/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/1818/23

Головуючий у першій інстанції Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1141/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

Березнянський

третя особа: Фермерське господарство Ковбаси Віктора Олеговича

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про відмову від апеляційної скарги на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ТОВ Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Березнянський. Судом достроково розірвано договір оренди землі № 27 від 01.01.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Березнянський щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423055300:02:000:0083, площею 3,4700 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Березнянської селищної ради Чернігівського (раніше Менського) району Чернігівської області. Припинено інше речове право на земельну ділянку площею 3,4700 га з кадастровим номером 7423055300:02:000:0083, а саме, право оренди земельної ділянки ТОВ Березнянський, номер запису про інше речове право 11459189. Достроково розірвано договір оренди земельної ділянки (лугу) від 12.10.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Березнянський щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423086700:11:000:0542, площею 0,6280 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Чернігівського (раніше Менського) району Чернігівської області (за межами населеного пункту). Припинено інше речове право на земельну ділянку площею 0,6280 га з кадастровим номером 7423086700:11:000:0542, а саме, право оренди земельної ділянки ТОВ Березнянський, номер запису про інше речове право 16934650. Припинено інше речове право на земельну ділянку площею 0,6280 га з кадастровим номером 7423086700:11:000:0542, а саме, право суборенди земельної ділянки суборендар Фермерське господарство ОСОБА_2 , номер запису про інше речове право 38066008.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 12.01.2024 року ТОВ Березнянський звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 12.01.2024 року, та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову в повному обсязі.

Ухвалами Чернігівського апеляційного суду від 02.08.2024 року та від 06.08.2024 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Березнянський на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2024 року у даній цивільній справі №738/1818/23, та відповідно, призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Березнянський позивач ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, у зв`язку з її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 12.01.2024 року. Також позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу просить стягнути із відповідача ТОВ Березнянський на свою користь 10 000 грн., в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, надавши письмові докази понесення даних судових витрат, а також докази направлення відзиву із додатками сторонам у справі.

08.10.2024 року на адресу Чернігівського апеляційного суду надійшла заява від ТОВ Березнянський (а.с. 147) про відмову від апеляційної скарги, в якій апелянт ТОВ Березнянський відмовляється від поданої апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 12.01.2024 року, та вказує, що наслідки відмови від апеляційної скарги ТОВ Березнянський відомі та зрозумілі.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ТОВ Березнянський про відмову від апеляційної скарги на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2024 року у даній цивільній справі №738/1818/23, апеляційний суд дійшов висновку, що дана заява ТОВ Березнянський про відмову від апеляційної скарги підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Згідно положень ч.4, ч.5, ч.6 статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи. У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається. Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 206 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку, відмовитися від апеляційної скарги особа, яка її подала, має право протягом усього часу розгляду справи, і це питання вирішується апеляційним судом у судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що заява ТОВ Березнянський про відмову від апеляційної скарги на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2024 року у даній цивільній справі №738/1818/23 підлягає задоволенню, оскільки дана заява не суперечить вимогам Закону, і не порушує законних прав та інтересів учасників справи. Наслідки відмови від апеляційної скарги відносно того, що повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається, ТОВ Березнянський відомі та зрозумілі. По справі відсутні особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а також не встановлені підстави, визначені у частині п`ятій статті 206 ЦПК України. У зв`язку із прийняттям відмови від апеляційної скарги, апеляційне провадження у даній справі №738/1818/23, підлягає закриттю.

В ході апеляційного розгляду даної справи стороною позивача було подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ Березнянський на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2024 року, в якому позивач просить просить стягнути із відповідача ТОВ Березнянський на свою користь 10 000 грн., в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, надавши письмові докази понесення даних судових витрат, а також докази направлення відзиву із додатками сторонам у справі (а.с.126-142).

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1)їх дійсність; 2)необхідність; 3)розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів: 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається із матеріалів справи, представляти свої інтереси в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 уповноважила адвоката Прокоф`єва Б.І., що підтверджено документально. Адвокат Прокоф`єв Б.І. представляє інтереси позивача у даній цивільній справі на підставі ордера на надання правової (правничої) допомоги від №21/23 від 06.07.2023 року (а.с.136), додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №21/23 від 06.07.2023 року (а.с.137), згідно умов якої, за надання послуг з представництва інтересів позивача ОСОБА_1 при розгляді справи №738/1818/23, ОСОБА_1 проводить оплату адвокату за надані ним послуги в розмірі 10 000 грн. На підтвердження наявності судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стороною позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Прокоф`євим Б.І. під час апеляційного провадження у справі №738/1818/23 (а.с.138), згідно якого адвокатом були надані наступні юридичні послуги: попереднє ознайомлення із апеляційною скаргою, визначення правової позиції з клієнтом, виготовлення копій документів - 2 години; підготовка відзиву на апеляційну скаргу, розрахунку та організація її подання до суду - 5 годин; підготовка проекту клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи - 1 година; підготовка та участь в судових засіданнях Чернігівського апеляційного суду по даній справі в обсязі не більше 2 годин; загальна вартість наданих послуг складає: 10 000 грн. Стороною позивача також надано квитанцію про сплату ОСОБА_1 10 000 грн., за надання професійної правничої допомоги у апеляційному суді по справі №738/181823 (а.с.141), а також докази направлення відзиву на апеляційну скаргу із доданими до нього документами, учасникам справи (а.с.140).

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 357/380/20, провадження 14-20цс22.

Загальні норми ЦПК України спрямовані на відшкодування судових витрат стороні, яка виграла справу, тобто, права якої були невизнані, оспорені або порушені іншою стороною та поновлені лише в результаті розгляду справи судом.

ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України).

Перегляд судових рішень (як рішень, постанов та ухвал) у апеляційному та касаційному порядках унормовано спеціальними статтями ЦПК України. Доступ до апеляційного та касаційного переглядів є одним із принципів цивільного процесу і передбачений у пункті 8 частини третьої статті 2 та статті 17 ЦПК України.

За результатами апеляційного та касаційного переглядів, відповідно, суд має право як на певні висновки щодо розгляду справи по суті (статті: 374, 409 ЦПК України), так і певні процесуальні висновки, які унеможливлюють подальший апеляційний чи касаційний розгляд (статті 362 та 396 ЦПК України).

Однією з таких підстав закриття апеляційного провадження є заява особи, яка падала апеляційну скаргу, після відкриття апеляційного провадження, про відмову від скарги та за відсутності заперечень проти цього інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року у справі № 357/380/20, провадження 14-20цс22, звертає увагу, що апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи.

А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України).

У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.

Тобто, надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України).

Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги.

Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.

У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п`ятою статті 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення.

Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги. Однак такий же за своїми наслідками результат вони б отримали і у разі закриття апеляційного провадження, оскільки судове рішення, ухвалене судом першої інстанції по суті спору, залишається без змін.

Тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За наведених вище обставин, із врахуванням наданих стороною позивача доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відсутності доводів сторони відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також тієї обставини, що послуга адвоката, зазначена у детальному описі робіт: підготовка проекту клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи в обсязі 1 години фактично не була надана адвокатом позивачу, апеляційний суд, приймаючи до уваги засади виваженості, розумності, співмірності та справедливості, вважає за необхідне стягнути із ТОВ Березнянський на користь позивача ОСОБА_1 9 000 (дев`ять тисяч) грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський від апеляційної скарги на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. При цьому, закрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський на користь ОСОБА_1 9 000 (дев`ять тисяч) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статями: 137, 141, п.1 ч.1, ч.2 статті 362, ч.4, ч.5, ч.6 статті 364, статтями: 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський від апеляційної скарги на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Закрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Березнянський на користь ОСОБА_1 9 000 (дев`ять тисяч) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Головуючий: Судді: