Вирок

від 18.11.2024 по справі 685/730/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/730/24

Провадження № 1-кп/685/47/24

В И Р О К

іменем України

18 листопада 2024 року смт.Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполі кримінальне провадження №12024243200000194, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 22.03.2024 Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

встановив:

18 березня 2014 року відповідно до Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію у зв`язку з чим в Україні настав особливий період. Згідно з абзацом 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 3564 - IX від 06 лютого 2024 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року оголошено загальну мобілізацію, в тому числі і на території Хмельницької області. Згідно з вимогами ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки зазначені в повістках.

Підсудний ОСОБА_4 24.04.2024 відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов`язаним, з метою постановки на військовий облік прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та був направлений в КНП «Теофіпольська БПЛ», де пройшов військово-лікарську комісію за результатами проходження якої та відповідно до картки обстеження та медичного огляду від 24.04.2024 визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби, крім десантно-штурмових військ. Встановивши, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, працівником восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 було вручено бойову повістку та роз`яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 07 травня 2024 року о 08 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, а також повідомлено про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року. У подальшому, після отримання вище вказаної повістки підсудний ОСОБА_4 діючи умисно, не бажаючи виконувати свій конституційний обов`язок, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Х23543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» Х2 69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 о 08 год 07 травня 2024 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Своїми умисними діями підсудний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ст.336КК України,тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України визнав частково, показав, що він дійсно отримав бойову повістку на 7 травня 2024 року на 8 год, однак не приїхав до ТЦК, оскільки йому з військомату пообіцяли за ним приїхати і забрати, а він не мав чим приїхати, бо автобуси не ходять. З 7 травня до 18 листопада 2024 року він не з`явився до військомату, бо не знав чи щось змінилося.

Вина підсудногов ухиленнівід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіод підтверджується показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні :

Свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_4 йому весною повідомив, що вручили бойову повістку і запитав, що йому робити, і він сказав, щоб той йшов у армію та дав йому рюкзак на речі. Він бачив, що до ОСОБА_8 приїжджали з військомату, однак в той день його не забрали, чого приїжджали він не знає, чого ОСОБА_9 не пішов служити він також не знає.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він працює офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.04.2024 ОСОБА_4 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому було видано направлення на ВЛК, після її проходження було встановлено, що він не має підстав на відстрочку, тому було вручено повістку на відправлення до військової частини. Він особисто вручав ОСОБА_10 повістку та пояснив, коли і з чим він має з`явитися до відділу РТЦК та СП. Зазначав також, що нічого про те, що за ОСОБА_11 приїдуть та заберуть , він не казав, оскільки ОСОБА_10 було надано достатньо часу , щоб зібрати речі та приїхати до ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_9 7 травня не з`явився, було зібрано документи та подано до поліції повідомлення про ухилення ОСОБА_8 від призову за мобілізацією.

Також винапідсудного в ухиленнівід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіод підтверджується змістом: повістки від 24.04.2024, виданої на ім`я ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_4 зобов`язаний був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 8 год 7 травня 2024 року, вказану повістку ОСОБА_4 отримав, що підтверджується його підписом, згідно рапорту офіцера ОСОБА_13 та повідомлення про кримінальне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 о 8 год 7 травня 2024 року за повісткою не прибув , згідно картки обстеження та медичного огляду, висновку лікаря невролога, акту дослідження стану здоров`я та довідки військово-лікарської комісії ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби , крім ДШВ, згідно відповідей Теофіпольського ЦПМСД та КНП «Теофіпольська БЛ» ОСОБА_4 з 24.04.2024 по 07.05.2024 за медичною допомогою не звертався.

Оцінюючи доказиу їхсукупності,враховуючи,що судуне наданодоказів наявностіповажних причиннеявки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,суд дійшоввисновку,що винапідсудного в ухиленнівід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіодповністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ст.336 КК України.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого, обставини справи, особу підсудного.

Підсудний за місцем проживання характеризується посередньо .

Обставини справи та особа підсудного, з врахуванням змісту досудової доповіді, дають суду підстави вважати, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд зазначає, що згідно із системним аналізом ч. 4 ст.70та ч. 1 ст.71 ККУкраїни початковим моментом періоду вчинення злочину, протягом якого суд призначає покарання за сукупністю вироків, є саме момент постановлення вироку, а не набрання ним законної сили. Так, закон про кримінальну відповідальність визначає загальний критерій для відмежування випадків призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків і пов`язує його саме з моментом між діяннями, які вчинені до прийняття судового рішення про винуватість особи та після прийняття такого рішення. Вказане узгоджується із правовою позицією ВС , викладеною у постанові від 01.06.2020 у справі №766/39/17. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати ч.1 ст 71 КК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, районний суд

ухвалив :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Теофіпольського районного суду від 22.03.2024, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити 6 років позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити підсудному та прокурору, інші учасники судового провадження можуть отримати копію вироку у суді.

Головуюча