Рішення

від 04.11.2024 по справі 562/2327/23

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2327/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у приміщенні Здолбунівського районного суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа Здолбунівська міська рада Рівненської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернувся до суду з позовом, згідно якого просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом приведення межі належної йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5622681600:03:001:0079 у відповідність до додатку №1, №4 висновку судової земельно-технічної експертизи №93/23 та усунення накладки розміром 0,0020 га (межі накладення з лінійними розмірами, починаючи з верхнього лівого кута по ходу годинникової стрілки, наступні: 12,82; 2,74; 10,54; 1,85 (м).

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . 19 липня 1994 року Глинською сільською радою рішенням №6 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», який був чинний на той момент, йому передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га. Зазначає, що у 2022 році він вирішив зареєструвати належну йому земельну ділянку шляхом внесення відомостей про неї до автоматизованої системи Державного земельного кадастру та звернувся до ліцензованої геодезичної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для можливості оформлення даної земельної ділянки у приватну власність. Вказана технічна документація була виготовлена ФОП ОСОБА_4 , однак відповідач як суміжний землевласник відомість про встановлені межові знаки не погодив.

Вказує, що у 2023 році він повторно звернувся до розробника технічної документації ФОП ОСОБА_4 , який склав зведений план земельних ділянок, відповідно до якого є накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні площею 0,0018 га. Саме на цій частині його земельної ділянки знаходиться його надвірна будівля (частина огорожі). Відповідач не вирішує питання у позасудовий спосіб, що змусило позивачу звернутись до суду і просити зобов`язати відповідача вчинити дії по усуненню накладки.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали вимоги заявлені в позовній заяві. Просять задовільнити їх в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали, просять відмовити у задоволенні позову. Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що він лише тимчасово дозволив позивачу ОСОБА_1 користуватися спірною земельною ділянкою. Позивач в подальшому мав повернути йому вказану частину земельної ділянки. Тому, твердження позивача про те, що було неправильно зазначено межі земельних ділянок при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі є безпідставним, а в подальшому проведено реєстрацію права власності є безпідставними. Представник відповідача адвокат Ільїн В.А. також зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його цивільних прав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. У письмових поясненнях наданих суду просить задовольнити позовну заяву.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.78 ЗК України право власності на землю це право володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Судом встановлено, що 19 липня 1994 року Глинською сільською радою рішенням №6 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2022 року №308784875 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки №1288 від 20 грудня 2021 року виданої П`ятигірським старостинським округом Здолбунівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 згідно запису земельно - шнурової книги має у постійному користуванні земельну ділянку орієнтовною площею 0,59 га, в тому числі: 0,53 га для ведення особистого селянського господарства та 0,06 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

26 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_4 з заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №319564241 від 04.01.2023 року відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1388 га, з кадастровим номером 5622681600:03:001:0079.

Відповідно до акту про обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_1 від 26 вересня 2022 року, який 28 вересня 2022 року був затверджений на сесії Здолбунівської міської ради Рівненської області, що підтверджується рішенням №1342, встановлено, що ФОП ОСОБА_6 , при виготовленні документації із землеустрою на сусідню земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер 5622681600:03:001:0079, помилково включив частину земельної ділянки, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 . В результаті помилкових дій ФОП ОСОБА_6 частина земельної ділянки загородженої парканом по АДРЕСА_1 , яка перебуває в користуванні ОСОБА_1 увійшла до земельної ділянки з кадастровим номером 5622681600:03:001:0079, що передана у власність ОСОБА_1 .

05 січня 2023 року Державним кадастровим реєстратором відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га по АДРЕСА_1 зтаких підстав: «розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини» та рекомендовано виправити перетин ділянок з ділянкою 5622681600:03:001:0079, що підтверджується рішенням №РВ-0700004092023 від 05.01.2023 року.

В межах розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 93/23 від 15.04.2024 року виявлено, що є накладання земельних ділянок між собою, що перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та у власності відповідача ОСОБА_1 , кадастровий номер якої 5622681600:03:001:0079. Площа накладання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , яка накладається на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 - 0,0020га, межі накладання з лінійними розмірами, починаючи з верхнього лівого кута по ходу годинникової стрілки, наступні: 12,82; 2,74; 10,54; 1,85(м).

Відповідно до статті 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

З матеріалів справи вбачається, що між суміжними земельними ділянками №42 та №44 наявна огорожа, яка складається з бетонних стовпів і збірних бетонних плит. Лінія межі суміжних ділянок по якій вибудована огорожа повністю співпадає з лінією межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 . Будь-яких заперечень щодо неправомірності побудови огорожі по межі спірних земельних ділянок (невідповідність лінії межі) відповідачем до позивача не пред`являлося.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Разом з тим, право власності є непорушним (ст.321 Цивільного кодексу України). Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини четвертої ст.373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно дост.78 Земельного кодексу Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Разом з тим, пунктами «г» та «е» ч.1ст.91 Земельного кодексу Українипередбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

В свою чергу,за загальними правилами добросусідства, які закріплені устаттях 103-109 Земельного кодексу України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдасться щонайменше незручностей.

Відповідно достатті 152Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналогічні правові положення містяться і в ст.ст.386,391 Цивільного кодексу Україниу відповідності до яких власник, права якого порушені, має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони й не були пов`язані з порушенням права володіння, та право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першоїстатті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихстаттею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно достатті 107 Земельного кодексу Українита у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятоюстатті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Згідно зчастинами першою,другою статті5Цивільного процесуальногокодексу України,здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором.У випадкуякщо законабо договірне визначаютьефективного способузахисту порушеного,невизнаного абооспореного права,свободи чи інтересуособи,яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, і є дієвим у досягненні меті відновлення порушеного права. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

У постанові суду касаційної інстанції від 27 вересня 2023 року по справі № 686/30193/20 зазначено: «Верховний Суд, враховуючи встановлення апеляційним судом факту накладення земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивачки, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відмова відповідача внести зміни у відомості про координати поворотних точок належної їй земельної ділянки чинить перешкоди позивачці у користуванні земельною ділянкою, тому вимога про усунення таких перешкод шляхом зобов`язання відповідачки як власника земельної ділянки, вжити дії з виправлення у Державному земельному кадастрі помилок у відомостях координат поворотних точок меж належної їй земельної ділянки обґрунтована».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає - відновленню.

Що стосується поданого відповідачем висновку експерта за результатами проведення додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 14.10.2024р. №58/24, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам), якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним.

З клопотання про призначення додаткової експертизи, з наведенням відповідних обгрунтувань щодо призначення додаткової експертизи відповідач до суду не звертався і судом така експертиза не призначалася.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких обставин суд не приймає до уваги, подану відповідачем додаткову судову інженерно-технічну експертизу від 14.10.2024р. №58/24

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом приведення межі належної йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5622681600:03:001:0079 у відповідність до додатку №1, №4 судової змельно-технічної експертизи № 93/23 та усунення накладки розміром 0,0020 га (межі накладення з лінійними розмірами, починаючи з верхнього лівого кута по ходу годинникової стрілки, наступні: 12,82; 2,74; 10,54; 1,85(м).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Здолбунівська міська рада Рівненської області, вул.Грушевського,14, м.Здолбунів, Рівненська область, 35705, ЄДРПОУ 05391130.

Суддя

Повний текст рішення суду виготовлено 13 листопада 2024 року