Рішення

від 30.10.2024 по справі 761/4462/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4462/24

Провадження № 2/761/5500/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 р. Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 219822,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач до 04.08.2021 р. обіймала посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації. 19.03.2021 р. відповідачем під час перебування на посаді було видано розпорядження № 66-к, яким застосовано дисциплінарне стягнення до директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку та у зв`язку з цим звільнено останнього із займаної посади. Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21.09.2021 р. у справі № 620/2468/21 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а саме: - визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 66-к від 19.03.2021 р.; - поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20.03.2021 р.; - стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.03.2021 р. по 21.09.2021 р. у розмірі 202769,28 грн. На виконання вказаного судового рішення, за підписом В.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Іванова Д. видано розпорядження № 243-к від 21.09.2021 р., яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20.03.2021 р., після чого виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що відповідачем внаслідок неправомірного звільнення працівника було завдано збитки у вигляді виплаченого цьому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач вважає, що ці збитки підлягають стягненню з відповідача на його користь, а тому звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 01.04.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 09.07.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло його письмове клопотання, зі змісту якого вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що відповідач до 04.08.2021 р. обіймала посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

19.03.2021р. відповідачем під час перебування на вказаній посаді було видано розпорядження №66-к, яким застосовано дисциплінарне стягнення до директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку, а саме звільнено останнього із займаної посади, що підтверджується копією відповідного розпорядження.

Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21.09.2021р. у справі №620/2468/21 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а саме - визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 66-к від 19.03.2021 р.; - поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20.03.2021 р.; - стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.03.2021 р. по 21.09.2021 р. у розмірі 202769,28 грн.

На виконання вказаного судового рішення, за підписом в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Іванова Д. видано розпорядження № 243-к від 21.09.2021 р., яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20.03.2021 р., після чого виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 202769,28 грн. та відповідно з цієї суми сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 17052,90 грн, що підтверджується копією відповідного розпорядження, копіями платіжних інструкцій та копією довідки від 24 від 23.12.2021 р.

Отже позивачем у добровільному порядку виконано судове рішення у тому числі й щодо виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що у загальному розмірі разом з єдиним соціальним внеском становить 219822,18 грн (202769,28 грн + 17052,90 грн).

Таким чином судом встановлено, що відповідачем, як головою Чернігівської обласної державної адміністрації, внаслідок неправомірного звільнення працівника, завдано позивачу збитки у вигляді виплаченого цьому працівнику після його поновлення на посаді за судовим рішенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 1166 ЦК України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Положеннями п.8 ч.1 ст. 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 02.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем, як винною у неправомірному звільненні працівника, завдано позивачу збитки, що полягають у виплаченому цьому працівнику після його поновлення на посаді на підставі судового рішення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 219822,18 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 3297,33 грн, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 223119,51 грн (219822,18 грн + 3297,33 грн).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації 223119 (двісті двадцять три тисячі сто дев`ятнадцять) грн 51 коп., з яких: 219822 (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 18 коп. - збитки, завдані внаслідок виплати неправомірно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 3297 (три тисячі двісті дев`яносто сім) грн 33 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: