Постанова

від 20.02.2025 по справі 761/4462/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/4462/24 Головуючий у 1 інстанції: Савицький О. А.

Провадження № 22-ц/824/4913/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Авіженя Валерія Йосиповича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024року в справі за позовом Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2024 року Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Зазначив, що відповідачка до 04 серпня 2021 року обіймала посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації. 19 березня 2021 року ОСОБА_1 було видано розпорядження № 66-к, яким застосовано дисциплінарне стягнення до директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку та у зв`язку з цим звільнено останнього із займаної посади. Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 620/2468/21 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 66-к від 19 березня 2021 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року, стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 березня 2021 року по 21 вересня 2021 року у розмірі 202769,28 грн. На виконання вказаного судового рішення за підписом в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Іванова Д. видано розпорядження № 243-к від 21 вересня 2021 року, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року, після чого виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Посилаючись на завдання ОСОБА_1 збитків внаслідок неправомірного звільнення працівника і виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації просив стягнути з ОСОБА_1 збитки у розмірі 219 822,18 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року позов Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації 223 119,51 грн., з яких: 219 822,18 грн. збитки, завдані внаслідок виплати неправомірно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 3297,33 грн. витрати по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановленням обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ніколи не був і не є суб`єктом призначення ОСОБА_1 головою Чернігівської обласної державної адміністрації. На посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 була призначена Указом Президента України від 13 жовтня 2020 року № 430/2020 і звільнена була також Указом Президента України від 04 серпня 2021 року №342/2021. А тому у Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації відсутні будь-які повноваження на звернення до суду з відповідним позовом з урахуванням положень ст. 80 Закону України «Про державну службу». В матеріалах справи, відсутні докази вини ОСОБА_1 у нібито незаконному звільненні директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 . Рішення Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №620/2468/21, на яке посилається позивач, не містить жодного встановленого факту про наявність вини ОСОБА_1 або порушення ОСОБА_1 будь-якої норми закону, під час звільнення ОСОБА_2 . Чернігівським окружним адміністративним судом було встановлено, що рішення про звільнення ОСОБА_2 було прийнято на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 05 березня 2021 року. Вказане подання було результатом комісійного розгляду питання, щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 не брала участь та взагалі не знала про розгляд справи 620/2468/21 в Чернігівському окружному адміністративному суді, а тому посилання суду першої інстанції на вказане рішення суду як єдину підставу доведення вини ОСОБА_1 є необґрунтованим. Щодо ОСОБА_1 не проводилося жодних службових розслідувань за вищевказаним фактом. Суд першої інстанції залишив поза увагою доводи ОСОБА_1 , що ряд наданих позивачем платіжних доручень не мають жодного відношення до оплати вимушеного прогулу ОСОБА_2 . Доручення № 261 від 28 вересня 2021 року, № 263 від 28 вересня 2021 року, № 264 від 28 вересня 2021 року, № 265 від 28 вересня 2021 року, № 266 від 28 вересня 2021 року, № 267 від 28 вересня 2021 року стосуються проведення виплати заробітної плати ОСОБА_2 за вересень 2021 року, що зазначено у призначенні платежу. В платіжних дорученнях № 301 від 01 листопада 2021 року, № 302 від 01 листопада 2021 року, № 303 від 01 листопада 2021 року, № 304 від 01 листопада 2021 року, № 305 від 01 листопада 2021 року, № 306 від 01 листопада 2021 року у призначенні платежу не зазначено, що виплати проводяться у відповідності до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, яким позивач обґрунтовує свої вимоги. Також Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації пропустив установлений КЗпП України строк на звернення до суду з даним позовом. Вимоги про відшкодування шкоди Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ґрунтував на незаконності розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19 березня 2021 року, а позовна заява була подана до суду лише 05 лютого 2024 року.

В апеляційній інстанції представники ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

В судове засідання представник Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність. Представник позивача подав заяву про вирішення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 за його відсутності.

Вислухавши пояснення представників ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 до 04 серпня 2021 року обіймала посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

19 березня 2021року головою Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 було видано розпорядження №66-к про застосування дисциплінарного стягнення до директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку. Звільнено ОСОБА_2 із займаної посади (а.с. 8).

Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №620/2468/21 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 66-к від 19 березня 2021 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року. Стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 березня 2021 року по 21 вересня 2021 року у розмірі 202769,28 грн. (а.с. 9-17)

На виконання вказаного судового рішення, за підписом в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Іванова Д. видано розпорядження № 243-к від 21 вересня 2021 року, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року (а.с. 18). Після винесення вказаного розпорядження виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 202769,28 грн. та відповідно з цієї суми сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 17052,90 грн., що підтверджується копією відповідного розпорядження, копіями платіжних доручень від 28 вересня 2021 року, від 01 листопада 2021 року, та копією довідки № 24 від 23 грудня 2021 року (а.с.19-31).

Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації порушив питання про стягнення з ОСОБА_1 завданих збитків у розмірі 219 822,18 грн.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації 219 822,18 грн. збитків, завданих внаслідок виплати неправомірно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 19 березня 2021 року №66-к застосовано дисциплінарне стягнення до директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 за вчинення дисциплінарного проступку. ОСОБА_2 звільнений із займаної посади. Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №620/2468/21 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 66-к від 19 березня 2021 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року. Стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 березня 2021 року по 21 вересня 2021 року у розмірі 202769,28 грн.

На виконання рішення суду ОСОБА_2 поновлений на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20 березня 2021 року, виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 202769,28 грн. та відповідно з цієї суми сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 17052,90 грн.

Оскільки саме ОСОБА_1 видала розпорядження від 19 березня 2021 року №66-к про звільнення ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення із ОСОБА_1 223 119,51 грн. збитків, завданих внаслідок виплати неправомірно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на те, що у Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації були відсутні повноваження на звернення до суду з відповідним позовом. Такі доводи представник ОСОБА_1 ґрунтував на тому, що Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації не є суб`єктом призначення по відношенню до ОСОБА_1 як голови Чернігівської обласної державної адміністрації. На посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 була призначена Указом Президента України від 13 жовтня 2020 року № 430/2020.

Разом з тим, рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №620/2468/21 середній заробіток за час вимушеного прогулу був стягнутий на користь ОСОБА_2 саме з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації. У долучених до позовної заяви платіжних дорученнях про виплату ОСОБА_2 сум середнього заробітку від 28 вересня 2021 року та від 01 листопада 2021 року платником є Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації. Відтак, Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації є належним позивачем в даній справі.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 у незаконному звільненні ОСОБА_2 . Саме ОСОБА_1 як голова Чернігівської обласної державної адміністрації видала розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації від 19 березня 2021 року №66-к. Незаконність вказаного розпорядження встановлена рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №620/2468/21.

Є безпідставними посилання апелянта на те, що ряд наданих позивачем платіжних доручень не мають відношення до оплати вимушеного прогулу ОСОБА_2 , оскільки у призначенні відповідних платежів не вказано про здійснення виплат на підставі рішення Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року. Не зазначення в платіжних дорученнях про проведення виплат саме на виконання вказаного рішення суду не свідчить про те, що вони пов`язані іншими підставами. В матеріалах справи відсутні докази, що вказані платіжні доручення не стосуються виконання рішення Чернігівського оружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року. Факт оплати ОСОБА_2 вимушеного прогулу на підставі виданого судом виконавчого листа підтверджується довідкою Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації №24 від 23 грудня 2021 року.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пропуск Департаментом фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації передбаченого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду у питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Згідно з ч. 4 вказаної статті встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.

Разом з тим, відповідно до п. 1 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, введеного в дію на підставі Закону України від 30 березня 2020 року№ 540-IX, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтею 233 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Відтак, передбачений ст. 233 КЗпП України строк на звернення Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з позовом до суду обраховується з 01 липня 2023 року. З позовом до ОСОБА_1 Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся 02 лютого 2024 року, тобто в межах передбаченого вказаною нормою річного строку.

Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального і процесуального права. Судом надана належна оцінка наявним у справі доказам.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Авіженя Валерія Йосиповича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.