Справа № 202/4580/24
Провадження № 1-кс/202/7640/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042010000051 від 22.02.2024 року, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, із визначенням застави у розмірі 1 184 400,43 грн.
Клопотання вмотивовано тим, що слідчими СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042010000051 від 22.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури та окружних прокуратур.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , як директор ТОВ «НВП «Дніпрожим», спільно з директором КП «Розвиток територій міста» ДМР ОСОБА_7 , вчинила злочинні дії, спрямовані на заволодіння бюджетними коштами. Використовуючи службове становище, вона підписувала документи з недостовірними даними, що дозволило завищити вартість робіт і матеріалів для благоустрою територій.
За сукупністю вчиненого, умисні дії ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
05.11.2024 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими доказами: договором 117/25-08-2023 від 25.08.2023 з додатками, додатковими угодами та актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.10.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваною особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8-ми років позбавлення волі, вік та стан здоров`я підозрюваної не перешкоджають триманню під вартою, також, підозрювана ОСОБА_5 розуміє, що їй повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, а також тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у інкримінованому їй злочину, має соціальні зв`язки з іншими особами на території на території України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
3) здійснювати незаконний вплив на учасників кримінального провадження з метою схилу їх відмови від дачі показів чи зміни показів на користь підозрюваного та у подальшому обвинуваченого. Оскільки незаконно впливати на свідків, в тому числі на осіб, які в ході досудового розслідування ще не допитані, але їм відома інформація стосовно вчиненого кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні шляхом погроз, застосуванням фізичної сили, або підкупу оскільки з матеріалів якими обґрунтовується клопотання, їй відомі їх анкетні данні, з метою схилу їх відмови від дачі показів чи зміни показів на користь підозрюваної та у подальшому обвинуваченої, перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом перешкоджанню участі свідків у проведенні подальших слідчих дій, тощо; незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також на інших осіб, яким не повідомлено про підозру на сьогоднішній день, шляхом погроз, застосуванням фізичної сили, або підкупу оскільки з матеріалів якими обґрунтовується клопотання, їй відомі їх анкетні данні; окрім того, органом досудового розслідування встановлюються інші співучасники злочину, і залишаючись на свободі підозрювана ОСОБА_5 може інформувати їх про хід досудового розслідування, та здійснювати інші дії, направлені на перешкоджання встановленню всіх співучасників злочину, в тому числі забезпечити їх переховування.
5) Вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки підозрювана схильна до їх вчинення, що підтверджується встановленими під час досудового розслідування фактами, що надає органам досудового розслідування підстави вважати. Враховуючи вищевикладене, знаходячись на свободі, з метою отримання прибутку підозрювана, може повторно вчиняти аналогічні або інші кримінальні правопорушення.
Прокурор вказує, що застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а також що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, його корисливий характер, суспільну небезпеку, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши розмір застави в сумі 1184400,43 грн., що забезпечить підозрюваній належну процесуальну поведінку.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказав, що обставини викладені у клопотанні ґрунтуються на припущеннях. Також, зазначив, що прокурором не доведено, що стан здоров`я підозрюваної не перешкоджає триманню під вартою.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника, вину не визнає, у задоволенні клопотання просила відмовити.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Встановлено, що 22.02.2024 року до ЄРДР за №42024042010000051 внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України.
05.11.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що підозрювана може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення
До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази: договір 117/25-08-2023 від 25.08.2023 з додатками, додатковими угодами та актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; висновок судової будівельно-технічної експертизи від 29.10.2024; інші матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопрушення.
Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрювану, яка офіційно працевлаштована, займає посаду директора ТОВ «НВП «Дніпрожим», одружена, має на утриманні неповнолітню доньку, 2007 р.н., за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, раніше не судима.
На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. доведено існування ризиків жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.
Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня повідомлення про підозру.
Слідчий суддя приймає доводи сторони захисту щодо особи підозрюваного, але ж оцінивши всі надані докази ,прийшов до висновку, що суспільний (публічний) інтересів цій справі перевищує приватні інтереси особи.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
При дослідженні доказів слідчий суддя приймає до уваги, що дохід підозрюваної за період з січня 2024 року по листопад 2024 року становить 49 848,44 коп.
Слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 1184400,43 грн. є надмірною.
Але ж ,враховуючи тяжкість вчиненого злочину та суспільно-небезпечні наслідки від діяння що інкримінується підозрюваній, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, рівня суспільної небезпеки, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає визначити підозрюваній заставу у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 545040,00 грн.
На думку слідчого судді, застава самеу такомурозмірі здатназабезпечити виконанняпідозрюваною,покладених нанеї обов`язків.
У разі внесення застави, на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60(шістдесят)днів до 03.01.2025року включно,із визначеннямзастави у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 545 040,00 грн. (п`ятсот сорок п`ять тисяч сорок гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрювану з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану наступні обов`язки:
- без поважних причин не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрювану строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 03.01.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123068955 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Доценко С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні