Ухвала

від 15.11.2024 по справі 2018/19064/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2018/19064/2012

н/п 2-п/953/99/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.

при секретарі судового засідання Смаль Ю.О.,

за участі представника відповідача - адвоката Філіпович О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бєлінського Олексія Вікторовича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 травня 2013 року по цивільній справі № 2018/19064/2012за позовноюзаявою Публічного акціонерноготовариства банк"Меркурій"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Харкова знаходилася цивільна справа № 2018/19064/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 травня 2013 позов Публічного акціонерного товариства банк «Меркурій» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «Меркурій» заборгованість за Договором « 18-06П-263 про надання споживчого кредиту в сумі 34 430,83 грн. та судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.11.2013 внесено виправлення в резолютивну частину рішення вказавши:«Позивач, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БАНК «МЕРКУРІЙ», звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 430,83 грн. та 64 085,85 доларів США». «Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК «МЕРКУРІЙ» (р/р НОМЕР_2 , МФО 351663, код ЄДРПОУ 14360386) заборгованість за Договором « 18-06П-263 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті від 28 листопада 2006р. в сумі 64 085,85 доларів США та 34 430,83 грн. , а саме: по кредиту - 12 086,54 грн., по процентам - 22 344,29 грн.». В іншій частині рішення залишено без змін.

10.10.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бєлінського О.В. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 травня 2013 року по цивільній справі № 953/19064/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій відповідач просить:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення;

2. Прийняти заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 2018/19064/2012 від 15.05.2013, позов ПАТ Банк «МЕРКУРІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до розгляду;

3. Скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №2018/19064/2012 від 15.05.2013, позов ПАТ Банк «МЕРКУРІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

4. Призначити справу № 2018/19064/2012 за позовом ПАТ Банк «МЕРКУРІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду за правилами загального позовного провадження.

5. Судові витрати за подання даної заяви про перегляд заочного рішення покласти на Позивача по справі.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на те, що відповідач не отримував повістки, ухвали та рішення по справі, про існування рішення йому стало відомо лише 20.09.2024 під час перетину державного кордону України. 30.09.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 2018/19064/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зробив фотокопії, у т.ч. рішення суду. Отже відповідач отримав рішення суду від 15.05.2013 лише 30.09.2024. Також зазначив, що ПАТ Банк «МЕРКУРІЙ» придбавши предмет іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна, задовольнив в повному обсязі вимоги за кредитним договором 18-06П-263 від 28.11.2006 року.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14.10.2024 року прийнято заяву представника відповідача про скасування заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Філіпович О.Є. заяву про скасування заочного рішення підтримала, посилаючись на підстави, викладені в заяві, просила про її задоволення.

Представник позивачаПублічного акціонерного товариства банк "Меркурій" в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, а також матеріали цивільної справи № 2018/19064/2012, вважає заяву такою, що підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: (1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; (2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; (3) відповідач не подав відзив; (4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 27.11.2012 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов позовПублічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підтвердження місця реєстрація відповідача судом отримано інформаційну довідку з Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України від 02.02.2013 року про місце реєстрації ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 відкрито провадження по справі, призначено попереднє судове зсідання.

Дана справа призначалась для розгляду на 04.03.2013, 11.04.2013, 15.05.2013, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судовими повістками за адресою реєстрації, яка вказана у позові позивачем, та підтверджена довідкою з Адресно Довідкового бюро від 02.02.2013 року.

Згідно матеріалів справи, відповідач повідомлявся про час та місце судового розгляду справи поштовим зв`язком, до суду заяв про зміну його місця перебування не надходило, а тому з врахуванням розумності строків розгляду справи даної категорії Київським районним судом м. Харкова була розглянута цивільна справа за позовомПублічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та постановлено заочне рішення у відсутності відповідача на підставі доказів, наданих позивачем.

Заочне рішення суду від 15.05.2013 року було направлено відповідачу поштою за адресою реєстрації та повернулося до суду без вручення з відміткою за витіканням терміну зберігання. Проте 11.09.2013 ОСОБА_1 отримав поштове відправлення від 23.08.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 11.09.2013.

30.09.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 2018/19064/ 2012 за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зробив фотокопії, у т.ч. рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення представник відповідача подав до суду 10.10.2024 року.

Частиною третьої ст. 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Вимогами ч.1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про скасування заочного рішення за заявою представника відповідача, суд, дослідивши всі надані докази, приходить до наступного.

Так, в своїй заяві представник відповідача посилається на ті обставини, що відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду судової справи за позовомПублічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, однак суд зазначає, що відповідач неодноразово повідомлявся за адресою його реєстрації і інших доказів на підтвердження іншого місця реєстрації до суду відповідачем не надавалось. А тому, суд приходить до висновку, що дані доводи представника відповідача не є обгрунтованими належним чином, оскільки обов`язок щодо повідомлення суду про місце перебування покладається на сторону, яка змінила своє місце перебування постійно або тимчасово.

Також, судом досліджені доводи представника відповідача в заяві, на які він посилається як на підставу щодо правильного вирішення справи і суд приходить до висновку, що суду не надані належні та допустимі докази щодо спростування висновків суду, викладених в рішенні від 15.05.2013 року, оскільки до суду не надані будь-яких доказів щодо спростовування розрахунку заборгованості, який наданий позивачем.

Суд поновлює заявникові строк на оскарження заочного рішення, враховуючи надану заяву представника про отримання судового рішення лише в 30.09.2024 року.

На підставі вищевикладеного, суд, оцінивши всі доводи заяви представника відповідача, враховуючи вимоги ст. 287 ЦПК України щодо повноважень суду за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, не вбачає достатніх підстав для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 15.05.2013 року та відмовляє заявникові в перегляді заочного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.287 ЦПК Україниу результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст.260-261,284-288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Строк подачі заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 15.05.2013 - поновити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бєлінського Олексія Вікторовича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 травня 2013 року по цивільній справі № 2018/19064/2012за позовноюзаявою Публічного акціонерноготовариства банк"Меркурій"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,- залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.4ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2024.

Суддя Колесник С.А.