Рішення

від 15.11.2024 по справі 138/78/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/78/24

Провадження №:2/138/289/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Бугери І.С.

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом за первісним позовом Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Прогрес»до ОСОБА_2 про скасуванняправа власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Прогрес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача по зустрічному позову Могилів-Подільська міська рада Вінницької області про визнання недійнимрішення,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майнота змінвнесених додержавного реєструречових правна нерухомемайно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, зокрема, що СТОВ «Прогрес» у 2022 році звернулось до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном (цивільна справа №138/2115/22), оскільки позивач вважав, що відповідач протиправно, тобто за відсутності відповідних документів, користується нерухомим майном, яке належить позивачу на праві приватної власності. Як було встановлено із висновку судової будівельно-технічної експертизи у вказаній цивільній справі №1433/23-21 від 29.09.2023, у фактичному користування ОСОБА_2 , станом на час проведення експертизи знаходилось 1286,00 кв.м., що на 486,00 кв.м. більше площі зазначеної у його свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 01.10.2012, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Суботівської сільської ради №25 від 23.08.2012. Також, даним висновком експерта встановлено, що площа приміщення у нежитловій будівлі критий тік літ. «Г» розташованого за адресою Суботівська сільська рада «Господарський двір» урочище 1, корпус 3, яка знаходиться у фактичному користування позивача становить 1184,00 кв.м., однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.01.2024, площа такого нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності становить 1660,00 кв.м. Таким чином, позивач вважає, що саме у фактичному користуванні відповідача перебуває вказане нерухоме майно, що є власністю позивача. Разом з тим, обґрунтовуючи законність використання 1286,00 кв.м. в усних поясненнях наданих у процесі розгляду справи №138/2115/22, ОСОБА_2 вказав, що вказана площа знаходиться у його власності відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56486438. Реєстрація за відповідачем вказаного майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась, як на підставі того, що таке право було зареєстровано за ним, ще у 2012 році, так і на підставі того, що у 2020-2021 році ОСОБА_2 було виділено в натурі майновий пай члена КСП «Прогрес». Позивач вважає, що така реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_2 вчинена з порушенням законодавства та впливає на законні права і інтереси СТОВ «ПРОГРЕС».

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд скасувати право власності на 520,9 кв.м. нежитлової будівлі «Критий тік», літ. "Г", загальною площею 1320,9 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 лютого 2021 року, державним реєстратором Заремба Сергієм Володимировичем, Іванівська сільська рада, Калинівського району, Вінницька області, за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2284876005226, номер запису про право власності/довірчої власності: 40430194.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.01.2024 залишено позов без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.02.2024 відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження у справі.

06.03.2024до судунадійшов відзивна позов,який мотивованийтим,зокрема,що позивачазазначає проте,що підставоювиникнення прававласності СТОВ«Прогрес» нанежитлові приміщення,критий тікрозташованого заадресою:Суботівська сільськарада «Господарськийдвір» урочище1,буд 3є свідоцтвопро правовласності № НОМЕР_1 від 08.03.2013.Вказане свідоцтвобуло виданона підставірішення виконавчогокомітету Суботівськоїсільської радиВінницької області№ 9від 06.03.2013.Разом зтим,зазначене рішеннявинесено зперевищенням повноваженьта зпорушенням нормЗакону України«Про місцевесамоврядування» таінших нормативно-правовихактів.Так,виконавчим комітетомСуботівської сільськоїради Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті невзято доуваги те,що Тимчасовеположення пропорядок державноїреєстрації прававласності таінших речовихправ нанерухоме майно,затверджене НаказомМіністерства юстиціїУкраїни №7/5від 07.02.2002втратило чинність01.01.2013на підставіНаказу Міністерстваюстиції №1844/5(z2102-12)від 14.12.2012.Вказаним документомзатверджено Порядоквикористання данихРеєстру праввласності нанерухоме майно,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна,Державного реєструіпотек таДержавного реєструобтяжень рухомогомайна тавизнано таким,що втративчинність НаказМіністерства юстиціїУкраїни від7лютого 2002року №7/5«Про затвердженняТимчасового положенняпро порядокдержавної реєстраціїправа власностіта іншихречових правна нерухомемайно»,зареєстрований уМіністерстві юстиціїУкраїни 18лютого 2002року за№ 157/6445(іззмінами).Таким чином,рішення №9від 06.03.2013виконавчого комітетуСуботківської сільськоїради Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті єпротиправним,оскільки орган місцевогосамоврядування вирішивпитання,яке відповіднодо нормстатті 30Закону України«Про органимісцевого самоврядуванняв Україні»(якв редакції,чинній намомент винесенняоскаржуваного рішеннятак іна моментподання даногопроцесуального документу),не належитьта неналежало доповноважень виконавчихорганів місцевогосамоврядування.Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що СТОВ «Прогрес» не є власником нежитлових будівель «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області в силу того, що державна реєстрація їхнього права власності є незаконною. Крім того, з відомостей ДРРП вбачається, що початкова площа, об`єкту нерухомого майна, яке позивач вважає своїм з 980,00 м.кв. змінено на 1660 м.кв., однак згідно свідоцтва про право на власність №1068561 від 08.03.2013, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Могилів Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Анцут О.А. за СТОВ «Прогрес» було зареєстровано право власності лише на 980,00 кв.м. критого току. СТОВ «Прогрес» не надавав державному реєстратору належних документів, на підставі яких останній мав право реєструвати за ним право власності на частину току додатковою площею 680,00 кв. м. Відтак, внесенні зміни до Державного реєстру речових прав на підставі поданих державному реєстратору довідок та за відсутності декларації на початок (завершення) будівельних робіт є незаконною та такою що підлягає скасуванню. Зважаючи на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.03.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійнимрішення,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майнота змінвнесених додержавного реєструречових правна нерухомемайно, яка мотивована тим, зокрема, що СТОВ «Прогрес» вважає, що є законним власником нежитлових приміщень, критий тік, розташованого за адресою Суботівська сільська рада «Господарський двір» урочище 1, буд 3. Разом з тим, з інформації з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 320332695 від 17.01.2023 слідує, що підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 08.03.2013. Вказане свідоцтво було видано на підставі Рішення виконавчого комітету Суботівської сільської ради Вінницької області «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області» № 9 від 06.03.2013, однак зазначене рішення винесено з перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування, оскільки не відповідало нормам Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів. Так, при винесенні оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області не взято до уваги те, що Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 втратило чинність ще 01.01.2013 на підставі Наказу Міністерства юстиції №1844/5 (z2102-12) від 14.12.2012. Вказаним документом затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна та визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами). Таким чином, виконавчим комітетом Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області порушено норми ЗУ «Про місцеве самоврядування» в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення (від 05.01.2013), а саме: порушено один з основних принципів місцевого самоврядування - принцип законності (ст. 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування» в редакції від 05.01.2013). Окрім того, орган місцевого самоврядування порушив норми ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування» в редакції від 05.01.2013, яким передбачено, зокрема, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їхньої компетенції. Враховуючи наведене, прийняте Суботівською сільською радою рішення є протиправним, оскільки в ньому орган місцевого самоврядування вирішив питання, яке відповідно до норм статті 30 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» (як в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення так і на момент подання даного процесуального документу), не належить та не належало до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування. Крім того, з відомостей ДРРП вбачається, що початкова площа, об`єкту нерухомого майна, що нібито належить СТОВ «Прогрес» з 980,00 м.кв. змінено на 1660,00 м.кв. Згідно Свідоцтва про право на власність №1068561 від 08.03.2013, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Могилів Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Анцут О.А. СТОВ «Прогрес» належить 980,00 кв.м. критого току. Разом з тим, СТОВ «Прогрес» не надав державному реєстратору документи, на підставі яких останній мав право реєструвати за ним право власності на частину току додатковою площею 680,00 кв. м. Відтак, внесенні зміни до Державного реєстру речових прав на підставі поданих державному реєстратору довідок та за відсутності декларації на початок (завершення) будівельних робіт є незаконною та такою що підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище відповідач просить суд: 1) визнати недійсним рішення виконавчого комітету Суботівської сільської ради Вінницької області «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області» № 9 від 06.03.2013; 2) скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 18773805226), що розташоване за адресою: «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області» № 9 від 06.03.2013, проведену державним реєстратором реєстраційної служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Анцут О.А., номер запису про право: 302435 від 08.03.2013; 3) скасувати державну реєстрацію змін внесених до Державного реєстру речових прав на нерухомо майно та їх обтяжень, внесених державним реєстратором Казьміром В.О. 18.07.2017, в графі «опис Змін. Площа» змінено з 980,00 м.кв. на 1660,00 м.кв.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.03.2024 прийнято зустрічний позов та об`єднано в одне провадження вимоги за даними позовами.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду та витребувано докази.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.06.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача по зустрічному позову Могилів-Подільську міську раду Вінницької області.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав з підстав зазначених у ньому та додаткового надав пояснення про те, що у 2021 році відповідач зареєстрував право власності на нежитлову будівлю критий тік літ. «Г». Реєстрація за відповідачем вказаного майна відбулась, як на підставі того, що таке право було зареєстровано, ще у 2012 році, так і на підставі того, що у 2020-2021 році ОСОБА_2 було виділено внатурі майновий пай члена КСП. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа критого току, право власності на яке зареєстрував відповідач, становить 1320,9 кв.м. Для державної реєстрації відповідачем було надано свідоцтво про право власності від 01.10.2012 виданого Суботівською сільською радою, витяг про державну реєстрацію права виданого 08.10.2012 КП «Могилів-Подільське МБТІ», технічний паспорт, свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП від 19.08.2020, протокол №1 виданий 16.02.2012 зборами власників майнових паїв КСП «Прогрес», акт прийому-передачі від 21.09.2020. При цьому, відповідно до вказаного свідоцтва про право власності загальна площа критого току становить 800,00 кв.м., однак у 2021 році зареєстровано право власності на 1320,9 кв.м., що на 520,9 кв.м. більше ніж у 2012 році. Вказана додаткова площа була зареєстрована саме в порядку виділення в натурі майнового паю члена КСП. Разом з тим, документи, які були подані відповідачем для реєстрації не відповідають вимогам встановленим законом, для таких документів, оскільки вказане свідоцтво не містить відмітки підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого керівником такого підприємства та печаткою. На зворотному боці свідоцтва наявне лише запис сільського голови Суботівської сільської ради та гербова печатка. Відповідач не звертався до позивача, який є правонаступником КСП «Прогрес» з проханням отримання відмітки. Таким чином відповідач не міг надати документ, який визначений законодавством для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому реєстрації права власності підлягає скасуванню. Щодо вимог зустрічного позову, то зазначив, зокрема, що жодного права або охоронюваного законом інтересу відповідача не порушено, оскільки спірний об`єкт нерухомості перебуває в його фактичному користуванні та володінні, а сам факт звернення позивача до суду з даним позовом чи з іншими такого роду позовами не можна вважати порушенням прав відповідача, а тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні. Крім того, позивач вважає, що обраний відповідачем спосіб захисту є неефективним.

Відповідач та його представник в судовому засіданні зазначили, зокрема, що рішення на підставі якого позивач зареєстрував право власності на нежитлову будівлю критий тік літ. «Г» було винесено з порушенням норм Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів, зважаючи на те, що Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, втратило чинність ще 01.01.2013, тоді як рішення на підставі якого було видано свідоцтво про право власності було ухвалено було уже аж 06.03.2013. Тобто, Суботівська сільська рада не мала права ухвалювати таке рішення після 01.01.2013, а тому таке рішення підлягає скасуванню. Також з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що позивачу нібито належить 1660,00 кв.м. вказаного критого току. При цьому, 18.07.2018 його початкову площу з 980 кв.м. було змінено на 1660,00 кв.м. Підставою для внесення змін вказано проведення інвентаризації, однак правовстановлюючі документи на зазначену частку відсутні. СТОВ «Прогрес» не надав державному реєстратору документи, на підставі яких останній мав би право реєструвати за позивачем право власності на частину току додатковою площею 680,00 кв.м., тим більше, що право власності на це майно зареєстроване за відповідачем. Відтак, внесенні зміни до державного реєстру є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Щодо вимог первісного позову, то відповідача зазначив, зокрема, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що вони, як правонаступники КСП «Прогрес» отримали на баланс спірне нерухоме майно. Аналогічно до представника позивача, представник відповідача стверджувала ту обставину, що позивачем в даному позові обрано неефективний спосіб захисту його прав.

Заслухавши думку представників спору та відповідача, дослідивши матеріали справи, відзив на позов, первісний та зустрічний позови, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов таких висновків.

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені, зокрема,Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство»(у редакції станом на 07 березня 2010 року, далі - Закон № 2114-XII).

Також питання виділення майнового паю урегульовано частково і вУказі Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Устатті 7 Закону № 2114-ХІІвказано, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

За змістомстатті 9 вказаного Законудо пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Порядок прийняття співвласниками рішень про виділення майна в натурі врегульовано Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджениминаказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року(далі - Рекомендації).

У п. 2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженоїпостановою КМУ від 28 лютого 2001 № 177, співвласники - члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.

Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 675/2134/18-ц та від 27 січня 2021 року по справі № 133/2257/18.

Як слідує з матеріалів справи, протоколом №1 зборів власників майнових паїв КСП «Прогрес» с.Суботівки від 16.04.2012 було вирішено дозволити передати ОСОБА_2 майнові паї колишнього КСП «Прогрес» с.Суботівки на суму 7192,86 грн., а саме: будівлі кормоцеху, кормокухні; телятник; будівлю насосної (басейн) (а.с.25). Також відповідно до додатку №1 від 16.04.2012 до протоколу збори вирішили передати ОСОБА_2 майно власників майнових паїв колишнього КСП «Прогрес» с.Суботівка, а саме будівлю критого току загальною площею 520,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 19.08.2020 виданого Суботівською сільською радою ОСОБА_2 вартість його майна пайового фонду визначено у розмірі 31802,00 грн., або 4,67%. Майно видано в натурі у відповідності до рішення зборів пайовиків-власників майнових паїв реформованого КСП «Прогрес» с.Суботівка Могилів-Подільського району, яке оформлене протоколом №1 від 16.04.2012 та акту прийому-передачі майна від 21.09.2020 на суму 31802,08 грн.

Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 21.09.2020 спілка співвласників майна пайового фонду реформованого КСП «Прогрес» с.Суботівка Могилів-Подільського району та ОСОБА_2 на виконання рішення загальних зборів пайовиків-власників майнових паїв бувшого КСП «Прогрес» с.Суботівки Могилів-Подільського району, яке оформлене протоколом №1 від 16.04.2012, склали акт про те, що відповідач прийняв в натурі у власність наступне майно: будівля критого току загальною площею 520,9 м2 вартістю 31802,08 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №35756599 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на урочище «Господарський двір», буд. АДРЕСА_1 (а.с.24). Підставою для державної реєстрації стало, зокрема, свідоцтво про право власності від 01.10.2012 видане Суботівською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.23).

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360792216 від 03.01.2024 ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56486438 від 05.02.2021 (а.с.35) належить нежитлова будівля, загальною площею 1783,1 кв.м., а саме будівля гаражу літ. «В», загальною площею 243,0 кв.м.; критий тік літ. «Г» загальною площею 1320,9 кв.м.; критий навіс літ. «Д», загальною площею 219,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39).

Представник позивача під час судового розгляду справи, крім іншого, наголошував на тому, що зазначене вище свідоцтво містить розбіжності з іншими документами з приводу вартості пайового майна, оскільки сума у ньому менша на 8 копійок. Разом з тим, на переконання суду розбіжність у 8 копійок не може мати вирішального правового значення для задоволення первісного позову.

Рішенням виконавчого комітету Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: урочище «Господарський двір», 3, с.Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області» №9 від 06.03.2013 вирішено оформити право власності СТОВ «Прогрес» на критий тік, що знаходиться за адресою: урочище «Господарський двір», 3, с.Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області, який в цілому складається з нежитлового приміщення літ. «Г» площею 980 кв.м. (а.с.95).

08.03.2013 зареєстровано право власності СТОВ «Прогрес» не нежитлове приміщення критий тік літ. «Г» розташованому за адресою: урочище «Господарський двір», 3, Суботівська сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області. Підставою для реєстрації права власності є свідоцтво про право власності №1068561 від 08.03.2013, про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно №302432 від 08.03.2013. Дана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320332695 від 17.01.2023. Також, 18.07.2018 внесені зміни до реєстру, яким змінено загальну площу з 980 кв.м. на 1660 кв.м. (а.с.96).

Відповідно до довідки №1103 КП «Могилів-Подільське МБТІ» від 18.07.2018 після проведення інвентаризація нежитлової будівлі критого току будівлі 3 по вул. урочище Господарський двір» 1, літ. «Г» в с.Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області встановлено, що площа частини критого току, що належить СТОВ «Прогрес» складає 1660,00 кв.м. Правовстановлюючі документи, на вище вказану частку, не зареєстровано (а.с.159).

В матеріалах справи також наявний експертний висновок №1433/23-21 від 29.09.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №138/2115/22, з якого слідує, що на підставі проведеного дослідження, враховуючи наявні матеріали та результати отриманні під час проведення натурного обстеження, встановлено, що площа приміщення у нежитловій будівлі критий тік літ. «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 станом на час проведення експертизи становить 1286,00 кв.м. Також встановлено, що така площа більша на 486,00 кв.м. ніж зазначено у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 01.10.2012. Крім того, експертом встановлено, що площа вказаного приміщення, що перебуває у фактичному користуванні СТОВ «Прогрес» становить 1184,00 кв.м. (а.с.13-22).

На підтвердження того, що позивач є правонаступником КСП «Прогрес» суду надано Статут даного товариства, однак датований він лише 2006 роком. Так, в даному статуті зазначеного, що позивач утворений шляхом реорганізації вказаного КСП ще 03.08.1999. В розділі 5 Статуту вказано, що майно товариства становлять основні фонди та обігові кошти, земля, а також інші цінності, вартість яких відображена на самостійному балансі Товариства.

Разом з тим, такого балансу суду не надано в зв`язку з чим, позивач не довів, що спірний об`єкт нерухомого майна був переданий йому на баланс при реорганізації КСП.

Більш того, як уже зазначалось вище реєстрація права власності самого позивача на частину спірного майна відбулась лише в 2013 році з подальшим внесенням змін до реєстру права власності на підставі довідки БТІ щодо розмірів площі приміщення у зв`язку з інвентаризацією.

Згідно зістаттею 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

У відповідності до положеньстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено вимогамистатті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Предметом первісного позову є скасування права власності на 520,9 кв.м. нежитлової будівлі критий тік літ. «Г», що зареєстроване за відповідачем. Підставою для скасування позивач зазначив невідповідність документів, які були подані відповідачем для реєстрації вимогам встановленим законом, для таких документів, оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно не містить відмітки підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого керівником такого підприємства та печаткою. Крім того, самим протоколом №1 зборів власників майнових паїв КСП «Прогрес» від 16.04.2012 відповідачу вказане нерухоме майно взагалі не виділялось, а чомусь був оформлений додаток до даного протоколу у зв`язку з чим на думку позивача вказаний документ є підробленим.

Як підставу звернення до суду з таким позовом позивач вказує про те, що вважає, що саме відповідач користується більшою площею спірного нерухомого майна ніж йому належить і що ця площа є тією, яка має бути в користуванні позивача, оскільки в його правовстановлюючих документах на таке майно зазначена більша площа ніж є в його фактичному користуванні.

Так, як позивач виявив ту обставину, що КСП «Прогрес», правонаступником якого є позивач, не засвідчувало своєю печаткою та підписом свого керівника вказане вище свідоцтво то вважає, що відповідач не мав права на реєстрацію права власності на спірне майно в межах 520,9 м.кв. і, як наслідок така державна реєстрація права власності відбулась протизаконно. В разі скасування такого права власності відповідача позивач зможу вимагати від нього усунення перешкод в користуванні таким майном в межах площі якої не вистачає позивачу, згідно правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач не довів ту обставину, що його суб`єктивне право чи інтерес порушені відсутністю печатки та підпису його керівника на вказаному вище свідоцтві, оскільки не доведено, що спірне майно увійшло до статутного фонду реорганізованого підприємства та було передано йому на баланс в 1999 році при реорганізації КСП.

Крім того, саме рішення зборів пайовиків колишнього КСП «Прогрес» позивач не оскаржив так, як і не довів під час вирішення даного спору ту обставину, що протокол №1 зборів власників майнових паїв КСП «Прогрес» від 16.04.2012 чи його додаток, що стосується спірного майна є підробленим. Та обставина, що додаток датований тим же числом, що і сам протокол сама по собі не може безумовно свідчити про те, що такий документ є дійсно підробленим.

Так, позивач не клопотав про виклик свідків, про призначення судових експертиз. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався у відповідні правоохоронні органи з цього приводу і це принесло якийсь результат, в тому числі наявний вирок суду в якому б ця обставина була встановлена, а також не зазначає про це у своєму позові.

При цьому, суд не може також залишити поза увагою ту обставину, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно є лише документом, яким держава підтвердила факт того, що відповідачу на праві власності належить майно бувшого КСП «Прогрес» і, дане свідоцтво само по собі не є правочином, на підставі якого це право виникло у відповідача.

Тобто, свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таким чином, для скасування права власності відповідача на 520,9 кв.м. критого току літ. «Г», яке ним набуто на підставі протоколу №1 зборів власників майнових паїв КСП «Прогрес» від 16.04.2012 та свідоцтва про право власності від 01.10.2012, має бути визнано недійсним та скасовано рішення зборів власників майнових паїв КСП «Прогрес», оскільки саме на підставі нього і було видано вказане свідоцтво.

Дана позиція суду відповідає сталій практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постановах від 27 червня 2018 року № 925/797/17, від 05 лютого 2020 року № 904/750/19, від 27 травня 2020 року№ 442/2771/17.

Аналогічних висновків дійшла ДСП КЦС ВС у свої постанові від 09.03.2021 у цивільній справі №756/4120/16-ц.

Крім того, така ж практика склалась і в Вінницькому апеляційному суді у подібних правовідносинах, що слідує з постанови від 21.10.2021 у справі № 134/962/20 (провадження № 22-ц/801/2023/2021).

Враховуючи наведене вище, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову, оскільки вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним.

Щодо вимог зустрічного позову то аналогічно до первісного позову суд вважає, що відсутні достатні правові підстави і для його задоволення, зважаючи на таке.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Основними вимогамизустрічного позовує визнати недійсним рішення виконавчого комітету Суботівської сільської ради Вінницької області «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області» № 9 від 06.03.2013 і, як наслідок скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 18773805226), що розташоване за адресою: «Господарський двір» урочище, будинок 3, Суботівка, Могилів-Подільського району Вінницької області» № 9 від 06.03.2013., проведену державним реєстратором реєстраційної служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Анцут О.А., номер запису про право: 302435 від 08.03.2013.

Разом з тим, такі вимоги зверненні лише до позивача, однак відповідний орган місцевого самоврядування, яким в даному випадку має бути Могилів-Подільська міська рада не є відповідачем у справі у зв`язку з чим суд вважає, що позивачем порушено правило складу відповідачів у даному спорі.

Без визнання недійсним зазначеного рішення сільської ради відповідно відсутні і підстави для скасування реєстрації права власності на нерухоме мано, якого стосується таке рішення.

Щодо третьої позовної вимоги з приводу внесення змін до державного реєстру права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та збільшення площі позивача в такому майні то не можна залишити поза увагою і те, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що: «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№ 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, щопідставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу.Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявленняпро її порушене право та/або охоронюваний інтереста спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Під час судового розгляду відповідач зазначив про те, що підставою для подання зустрічного позову стало саме те, що позивачем вважає, що відповідач користується нерухомим майном, яке має бути в користуванні позивача та у зв`язку з наявність відповідного спору у Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області, цивільна справа №138/2115/22. Разом з тим, відповідач фактично відкрито та постійно користується спірним нерухомим і є його титульним володільцем.

Тобто,підставою зверненнядо судуіз зустрічнимпозовом єбажання відповідачаприпинити можливістьзвернення позивачадо судуз позовамидо нього,шляхом позбавленняпозивача прававласності начастину спірногооб`єкта нерухомості,при чомумайно якимфактично користуєтьсяпозивач іяке входитьдо площізазначеної воспорюваному свідоцтвісільської ради не належить відповідачу та не перебуває та не перебувало в його користуванні. Тобто, позов не має на меті відновлення якогось права відповідача, оскільки спірне майно не вибувало ні з його володіння, ні з його користування і, він не претендує на майно, який фактично користується позивач.

ВодночасЦК Українивизначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припиненняцивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Одним із способів захистуцивільних прав та інтересує визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Відповідно до статей16,203,215 ЦК Українидля визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення,чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивнецивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Близький за змістом правовий висновок сформований, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі№ 910/8357/18, у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу,як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушенняцивільних правта інтересів або ж їх відновлювати.По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Враховуючи викладене, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але йчи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті89ЦПКУкраїни).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору. Така правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 29серпня 2023року у справі №910/5958/20.

Під час судового розгляду відповідачем не було доведено ту обставину, що позивачем будь-яким чином порушується його цивільне право або законний інтерес. Сама по собі наявність спору у суді не може бути підставою вважати, що право відповідача порушене. При цьому відповідачем не зазначено в чому саме полягає порушення його прав та яким чином задоволення його зустрічного позову відновить його порушене право.

В усних поясненнях, які надавав відповідач в ході розгляду справи він повідомляв, що придбав майнових паїв бувшого КСП «Прогрес» на більшу суму ніж вартість майна, яке було виділено йому в натурі, однак ця обставина не була підставою даного позову.

Тобто, зважаючи на підставу та предмет зустрічного позову слід вважати, що звернення відповідача із зустрічним позовом не пов`язане з порушенням його прав та законних інтересів та не призведе до відновлення його порушених прав, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Щодо інших аргументів сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Зважаючи на те, що і в первісному і в зустрічному позові суд відмовляє то відповідно судові витрати слід залишити за кожною із сторін спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.15-16, 203, 215, 321, 328 ЦК України та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Прогрес»до ОСОБА_2 про скасуванняправа власності відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Прогрес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача по зустрічному позову Могилів-Подільська міська рада Вінницької області про визнання недійнимрішення,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майнота змінвнесених додержавного реєструречових правна нерухомемайно відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», код ЄДРПОУ 03731721, місцезнаходження: вул.Пирогова, 39, офіс 520, м.Вінниця Вінницької області;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, Код ЄДРПОУ 26340549, місцезнаходження: 24000, пл.Шевченка, 6/16, м.Могилів-Подільський Вінницької області.

Повний текст рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя: Т.Б.Київська