Ухвала

від 18.11.2024 по справі 219/10093/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/10093/21

Провадження № 2/229/821/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Бочарової К.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про стягнення середнього заробітку, компенсації за порушення строків виплати заробітку, компенсації за невикористані відпустки, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про стягнення середнього заробітку, компенсації за порушення строків виплати заробітку, компенсації за невикористані відпустки, моральної шкоди.

Ухвалою суду від 23.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду на 12.10.2021 року, а також надано відповідачу строк на подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі та позивачу строк для подання відповіді на відзив 5 днів з дня отримання відзиву.

12.11.2021 року представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначає, що 28.10.2021 року відповідачем отримана позовна заява та судова повістка на 12.11.2021 року. Факт отримання цих матеріалів відповідачем лише 28.10.2020 року та отримання їх відповідачем саме 28.10.2020 року підтверджується поштовим конвертом з поштовим штемпелем на конверті. На виконання ухвали суду щодо надання відповідачеві п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву з дня отримання ухвали, відповідач бажає надати свої заперечення на заявлені позовні вимоги.

16.11.2021 року представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що скан-копія відзиву направлена з пропуском строку на подання відзиву, оскільки згідно з відомостями трекінгу поштових відправлень, розміщених на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта», поштове відправлення зі штрих-кодом 8451114720675, який нанесений на поштовий конверт, доданий відповідачем до відзиву, в якому відповідачу надійшла позовна заява та судова повістка отримано відповідачем 22.10.2021р. Отже, граничний строк для подання відзиву був 6.11.2021р. Між тим, питання про поновлення відповідного процесуального строку з наведенням поважних причин його пропуску відповідачем у відзиві не порушено. Разом з тим, на теперішній час питання про прийняття чи відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву судом ще не вирішено у зв`язку з витребуванням від відповідача оригіналу поштового конверту зі штрих-кодом 8451114720675.

10.12.2021 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, в обґрунтування якої зазначила, що 12.11.2021 року у судовому засіданні при розгляді позовної заяви було виявлено, що позивач заперечував проти розгляду судом відзиву на позовну заяву, посилаючись на ту обставину, що відповідачем був пропущений строк для подання цього відзиву без поважних причин. Судом була оголошена перерва для витребування оригіналу конверту, у якому була надіслана судова повістка. При цьому представник позивача вважав, що відповідачем не надано доказів поважності пропуску строку для надання відзиву на позовну заяву. Як видно із оригіналу конверту на ньому дійсно нечітко зроблений відтиск дати, який представник відповідача врахував як 28.10.21 року, а представник позивача як 20.10. 21 року. Разом з тим, якщо вважати, що це є датою відправлення конверту, то відтиск дати його доставлення на конверті відсутній, жодних повідомлень відносно отримання цього конверту не існує, крім трекінгу, який не містить розписки відповідача щодо отримання пошти у вказаний у трекінгу день. За таких обставин відповідач змушений доводити поважність пропущення строку для надання відзиву, хоча він вважає, що цей строк не пропустив, виходячи з наступного: 23 вересня 2021 року була постановлена ухвала суду про розгляд даної справи, у якій було зазначено: Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Як видно із оригіналу судової повістки та конверту, у якому вона надійшла, до судової повістки була додана позовна заява , копія ухвали відповідачеві, очевидно помилково не надсилалась. Вона не була вручена відповідачеві і в наступному. Представник відповідача самостійно ознайомився з ухвалою суду в реєстрі лише 08.11.21 року, коли уклав договір з відповідачем, і щоб не затягувати розгляд справи, невідкладно подав відзив. Просять суд врахувати їх доводи та у разі, якщо суд буде вважати, що строк пропущений, то врахувати, що це сталося з поважних причин, які не залежали від відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення заяви про поновлення процесуального строку заперечував, просив у її задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи положення ч. 3ст. 127 ЦПК України клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та прийняття його до розгляду розглянуто судом без виклику сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов та прийняття його до розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Частинами 1, 2статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву, надійшов до суду 12.11.2021 року. До відзиву також було додано копію конверту, в якому суд надсилав копію позовної заяви та повістки на поштову адресу відповідача - 28.10.2021 року, згідно поштового штампу.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «BelesandOthers v. theCzechRepublic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Верховний Суд в постанові від 18.12.2018 у справі № 761/5894/17 вказав на неприпустимість надмірного формалізму, зазначивши, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Таким чином, заява представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву підлягає задоволенню.

Проаналізувавши причини пропуску строку подання відзиву на позов, суд вважає їх поважними, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, суд вважає за необхідне поновити строк для подання відзиву на позов та прийняти цей відзив до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 178, 179, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву - задовольнити.

Поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов у вказаній цивільній справі та прийняти до розгляду поданий відзив на позов.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2024 р.

Суддя