Ухвала від 18.11.2024 по справі 308/18193/24

Справа № 308/18193/24

1-кс/308/6891/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за у кримінальному провадженні за №42024072210000249 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачен их ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42024072210000249 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024072210000249 за фактом того, що протягом 2023-2024 років військовослужбовці РТЦК та СП Закарпатської області перевищуючи службові повноваження вносили неправдиві відомості про непридатність, відстрочку від військової служби або бронювання конкретних осіб, які не мали на це право, шляхом несанкціонованого втручання до Реєстру призовників, військовозобов`язаних за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.

В ході досудового розслідування, крім іншого, встановлено, що старший стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в злочинній змові з начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює пошук осіб, бажаючих незаконним шляхом ухилитись від мобілізації та пропонує за грошову винагороду в розмірі 10000 дол. США внесення їх до бази даних «Оберіг» як непридатних до проходження військової служби із зняттям з військового обліку. У свою чергу ОСОБА_5 , який є авторизованим користувачем бази «Оберіг», після отримання грошових коштів реєструє в базі вказаних осіб без фактичного проходження ними військового-лікарської комісії, вносить неправдиві відомості щодо номерів та дат протоколів ВЛК. При цьому, в якості винагороди за свої послуги ОСОБА_4 30 відсотків отриманих грошових коштів, а решту передає ОСОБА_5 , про що внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Надалі в ході досудового розслідування встановлено, що на виконання заздалегідь розробленого спільного злочинного плану старший стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 06.11.2024 разом зі своїм братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (цивільна особа), організував незаконне переправлення військовослужбовців через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску.

Так встановлено, що ОСОБА_4 в ході телефонної розмови із своїм братом, залучив останнього до незаконного перевезення осіб (військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 солдата ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) із Львівської області до Закарпатської області за грошову винагороду у розмірі 2000 тис. дол. США за одну особу.

У подальшому встановлено, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_4 інструкції щодо об`їзду посту поліції «Нижні Ворота» та після об`їзду вказаного КРП військовослужбовців пересадили в інший транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 , який довіз військовослужбовців до прикордонного району Закарпатської області, де останні були викритті працівниками ДБР та СБУ.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 06.11.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за №42024072210000482, яке того ж дня об`єднане з матеріалами досудового розслідування №42024072210000249 від 02.07.2024 за ч. 5 ст. 426-1 КК України.

06.11.2024 в місті Хуст Закарпатської області після отримання добровільних згод на проведення оглядів, проведено огляди транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_6 та автомобіля марки Volkswagen реєстрації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , який був в користуванні ОСОБА_4 .

В ході проведення оглядів виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) доларів США (27 купюр номіналом 100 доларів США), які поміщено до спецпакету ДБР В 2019121, банківська карта Приватбанк № НОМЕР_6 , яка поміщена до спецпакету S 1003022, мобільний телефон марки Samsung чорного кольору та мобільний телефон марки Samsung чорного кольору в чохлі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , серійний номер НОМЕР_9 , які поміщено до спецпакету ДБР S 1003020, автомобіль марки Volkswagen реєстрації Республіка Польща SPS22976, VIN: НОМЕР_5 та автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 поміщені на штрафмайданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Також, 06.11.2024 в селі Рокосово Хустського району Закарпатської області проведено огляд транспортного засобу автомобіля марки Toyota Prado, д.н. НОМЕР_10 , яким користувався ОСОБА_9 .

За результатами огляду автомобіль марки Toyota Prado, д.н. НОМЕР_10 вилучено та поміщено на штрафмайданчик ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатської області.

Крім того, 06.11.2024 ОСОБА_8 добровільно видав слідчому свій мобільний телефон марки Sigma mobile, ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 та мобільний телефон марки Samsung, із сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з номером НОМЕР_13 .

07.11.2024 всі вищевказані грошові кошти, банківська картки, мобільні телефони, автомобілі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні та може містити ознаки та сліди вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор вказує, що вилучені автомобілі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, грошові кошти виступають предметом кримінального правопорушення, так як були надані в якості неправомірної вигоди, особами, які мали намір незаконно перетнути кордон, ОСОБА_4 , а інші вилучені речі та предмети є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також враховуючи, що за вчинення кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, є необхідність накладення арешту з метою конфіскацію майна, як виду покарання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи те, що вилучені автомобілі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, грошові кошти виступають предметом кримінального правопорушення, так як були надані в якості неправомірної вигоди, особами, які мали намір незаконно перетнути кордон, ОСОБА_4 , а інші вилучені речі та предмети є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність накладення арешту на вказане майно, а також з метою конфіскації майна, як виду покарання, прокурор просить накласти арешт на вилучені речі та предмети.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. При цьому, прокурор подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Власники майна у судове засідання не з`явилися, про дату у час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024072210000249 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно наданого витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за фактом можливого вчинення військовими службовими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної НОМЕР_14 , які розташовані на території Закарпатської області, перевищення влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. В ході здійснення досудового розслідування матеріалів кримінального провадження №42024072210000249 встановлено причетність військовослужбовця до вчинення іншого кримінального правопорушення, а саме: незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів.

Згідно поданої заяви від 06.11.2024 ОСОБА_4 надав добровільну згоду на проведення огляду автомобіля Volkswagen Passat SPS22976.

З протоколу огляду місця події від 06.11.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 автомобіля марки Volkswagen реєстрації Республіка Польща SPS22976, VIN: НОМЕР_5 . Під час огляду було виявлено та вилучено:

- автомобіль марки Volkswagen реєстрації Республіка Польща SPS22976, VIN: НОМЕР_5 ;

- грошові кошти в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) доларів США, які поміщено до спецпакету ДБР В 2019121;

- банківська карта Приватбанк № НОМЕР_6 , яка поміщена до спецпакету S 1003022;

- мобільний телефон марки Samsung чорного кольору та мобільний телефон марки Samsung чорного кольору в чохлі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , серійний номер НОМЕР_9 , які поміщено до спецпакету ДБР S 1003020.

Згідно наданого перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу м марки Volkswagen реєстрації Республіка Польща SPS22976 є Czorek Krzysztof.

Згідно долучених заяв від 06.11.2024 року ОСОБА_8 добровільно видав слідчому свій мобільний телефон марки Sigma mobile, із сім картою з номером НОМЕР_15 та мобільний телефон марки Samsung, із сім картою з номером НОМЕР_16 .

Згідно поданої заяви від 06.11.2024 ОСОБА_6 надав добровільну згоду на проведення огляду автомобіля «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2

З протоколу огляду місця події від 06.11.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 автомобіля марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . Під час огляду було виявлено та вилучено:

- автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 власником автомобіля марки «SkodaOctavia»д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_6 .

З протоколу огляду від 06.11.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 автомобіля марки «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . Під час огляду було виявлено та вилучено:

- автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

З протоколу огляду від 06.11.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_11 автомобіля марки Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_10 . Під час огляду було виявлено та вилучено:

- автомобіль марки Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_10 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 власником автомобіля марки Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_10 є ОСОБА_12 .

Постановою слідчого Шостого слідчого (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_13 від 07.11.2024 року у кримінальному провадженні за №42024072210000249 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332 КК України вищезазначені вилучені речі визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №42024072210000249 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 332 КК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК України). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не ухвалений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його ухвалення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Слід також зазначити, що особи, у яких вилучено вищезазначене майно не мають статусу підозрюваних у цьому кримінальному проваджені, а накладення арешту на майно третіх осіб допускається виключно з метою збереження речових доказів та/або забезпечення спецконфіскації, як це зазначено у ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, якщо майно підпадає під ознаки ст. 98 КПК України або 96-2 Кримінального кодексу України, відповідно.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.5 ст.426-1, якою встановлено відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого із застосуванням зброї, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці; та ч.3 ст. 332 КК України, якою встановлено відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод,вчинені способом,небезпечним дляжиття чиздоров`яособи,яку незаконнопереправляли черездержавний кордонУкраїни,чи вчиненіщодо кількохосіб,або повторно,або запопередньою змовоюгрупою осіб,або службовоюособою звикористанням службовогостановища, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту речей, а саме: мобільного телефону марки Samsung чорного кольору та марки Samsung чорного кольору в чохлі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , серійний номер SM-MI56B/DSN, які поміщено до спецпакету ДБР S 1003020, мобільний телефон марки Sigma mobile, ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 та мобільний телефон марки Samsung, із сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з номером НОМЕР_13 , які добровільно видані ОСОБА_14 ,оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема, може бути предметом кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Що стосується вимог клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_6 , автомобіль марки Volkswagen реєстрації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) доларів США, які поміщено до - спецпакету ДБР В 2019121, банківську карту Приватбанк № НОМЕР_6 , яка поміщена до спецпакету S 1003022; автомобіль марки Toyota Prado, д.н. НОМЕР_10 , власником якого є ОСОБА_12 , то слідчий суддя не вбачає правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено, що дані речі є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим у задоволенні даної частини клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Враховуючи наведене вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді не накладено арешт, підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено 06.11.2024 року, а саме:

- мобільний телефон марки Samsung чорного кольору та марки Samsung чорного кольору в чохлі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , серійний номер SM-MI56B/DSN, які поміщено до спецпакету ДБР S 1003020.

- мобільний телефон марки Sigma mobile, ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 та мобільний телефон марки Samsung, із сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з номером НОМЕР_13 , які добровільно видані ОСОБА_14 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1