Постанова

від 12.12.2007 по справі 14/148-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 12 грудня 2007 р.                                                                                   

№ 14/148-07 

Вищий  господарський 

суд  України  у 

складі  колегії  суддів:

головуючого     

Козир Т.П.

суддів :

Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційні скарги

 ПВКФ “Агролісінвест”

на ухвалу

від 18.07.2007 р.

Запорізького  апеляційного

господарського суду

у справі

№

14/148-07

за позовом

ПВКФ “Агролісінвест”

до

ПП ОСОБА_1

про

стягнення 249 961 грн.

безпідставно набутих грошових коштів

за участю представників:

від позивача

- 

Білецький О.В.

від відповідача

- 

не з'явились

В С Т А Н О В

И В:

Рішенням господарського суду

Херсонської області від 15.05.2007 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено:

стягнуто з відповідача на користь позивача 249961 грн. безпідставно набутих

грошових коштів, 2499,61 грн. держмита, 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Запорізького апеляційного

господарського суду від 18.06.2007 р. апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 на рішення

господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 р. прийнято до розгляду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського

суду від 18.07.2007 р. (судді: Кагітіна Л.П., Зубкова Т.П., Колодій Н.А.) з

посиланням на ч. 1 ст. 79 ГПК України апеляційне провадження зупинено до

вирішення Комсомольським районним судом м. Херсона пов'язаної з нею

кримінальної справи № 1-282/07 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів,

передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 200 Кримінального кодексу України;

зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду кримінальної справи

№ 1-282/07 та надіслати відповідний судовий акт.

Не погоджуючись із ухвалою, ПВКФ

“Агролісінвест” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційними

скаргами, в яких просить її скасувати, а справу передати апеляційному

господарському суду для розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним

застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника

позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг,

перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла

до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи із

наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК

України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду

даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим

судом.

Виходячи із змісту вказаної норми,

для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду

слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, що

розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому,

що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають

на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими,

що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи

до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються

іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній

справі.

Матеріали справи свідчать про те,

що за відсутності необхідних умов апеляційним господарським судом немотивовано

зупинено провадження у справі, в порушення ст. ст. 79, 86 ГПК України.

Виносячи оскаржувану ухвалу,

апеляційний господарський суд, в обґрунтування зупинення провадження у

господарській справі, безпідставно послався на те, що докази щодо перерахування

спірних коштів та їх повернення відповідачем можуть бути здобутими в рамках кримінальної

справи.

Наведене не відповідає

конституційному принципу змагальності сторін.

В силу п. 4 ч. 3 ст. 129

Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін

та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони

та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і

заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

В даному випадку, апеляційним

господарським судом розгляд господарської справи та вирішення господарського

спору безпідставно поставлено в залежність від вирішення кримінальної справи.

Виходячи із викладеного, за

відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі, коли не

встановлено наявність правових перешкод для розгляду господарської справи,

оскаржувана ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.2007

р. підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням і неправильним

застосуванням судом норм процесуального права, а справа підлягає передачі суду

апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11110, 11111, 11113

ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ПВКФ

“Агролісінвест” задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного

господарського суду від 18.07.2007 р. у справі № 14/148-07 скасувати.

Справу передати Запорізькому

апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя                                                                     

Т. Козир

С у д д і:                                                                                         

Н. Мележик

                                          О.

Подоляк