Постанова

від 25.06.2008 по справі 14/148-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 червня 2008 р.                                                                                   

№

14/148-07 

Вищий 

господарський  суд  України 

у  складі  колегії 

суддів:

головуючого     

Подоляк

О.А.

суддів

:

Барицької

Т.Л.,  Грека Б.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 ПП ОСОБА_1

на  постанову

від

15.02.2008 р. Запорізького 

апеляційного господарського суду

у

справі

№

14/148-07

за  позовом

ПВКФ

"Агролісінвест" (надалі -Фірма)

до

ПП

ОСОБА_1 (надалі -Підприємець)

про

стягнення

249961 грн.

за

участю представників:

від

позивача

-  не з'явились

від

відповідача

-  ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

В

квітні 2007 р. Фірма звернулась до господарського суду з позовом до Підприємця

про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 249961 грн.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 р. (суддя Гридасов

Ю.В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського

суду від 15.02.2008 р. (судді: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д., Яценко О.М.), позов

задоволено.

Не

погоджуючись з постановою, Підприємець звернувся до Вищого господарського суду

України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове

рішення, яким відмовити в задоволені позову, мотивуючи скаргу порушенням і

неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши

пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши

доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського

суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,

виходячи із наступного.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Фірма в період з

17.03.2005 р. по 08.11.2006 р. перерахувала Підприємцю грошові кошти на

загальну суму 249961 грн. Факт перерахування коштів підтверджується

банківськими виписками, належні копії яких містяться в матеріалах справи. Факт

перерахування коштів Підприємцем не оспорювався.

Згідно

ст. 387 ЦК України Власник  має  право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової

підстави заволоділа ним.

Відповідно

до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за

рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно

п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,

затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р.

№ 22, неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума

переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Пунктом

2.35 зазначеної Інструкції визначено, що кошти, які помилково зараховані на

рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені

законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе

відповідальність згідно із законодавством України.

Строк,

протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково

зараховані на його рахунок, визначений п. 6 Указу Президента України "Про

заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України"

від 16.03.1995 р., відповідно до якого підприємства, незалежно від форм

власності, мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані

на їх рахунки кошти.

Судами

досліджено, що спірні грошові кошти перераховувалися без правової підстави. В

призначенні платежів на перерахування грошових коштів відповідачу зазначено

"за транспортні послуги". Однак, жодного договору на надання

транспортних послуг між Фірмою та Підприємцем не укладалося, транспортні

послуги не надавалися.

Отже,

судами досліджено, що грошові кошти були отримані Підприємцем без жодної

правової підстави і він є неналежним отримувачем цих коштів.

7

лютого 2007 р. Фірма направила Підприємцю листа за №9 з вимогою повернути

безпідставно отримані грошові кошти, але Підприємець відмовив у поверненні цих

коштів.

З

огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками судів про

наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на

користь Фірми безпідставно отриманих коштів в сумі 249961 грн.

Твердження

Підприємця про те, що перерахування грошових коштів проводилися за особистим

розпорядженням директора та головного бухгалтера Фірми та про повернення

вказаних коштів готівкою особисто головному бухгалтеру позивача без оформлення

відповідних прибуткових касових ордерів, обгрунтовано та підставно не прийняті

судами до уваги, оскільки не є доведеними належним чином.

Відповідно

до приписів ст. 35 та ст. ст.112-113 ГПК України наявність вироку суду з

кримінальної справи може бути підставою для перегляду судового рішення

господарського суду за нововиявленими обставинами.

Посилання

позивача на порушення судом апеляційної інстанції ст. 77 ГПК України не

приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне. 

Як

свідчать матеріали справи, ухвала Запорізького апеляційного господарського суду

від 22.01.2008 р. про призначення судового засідання на 15.02.2008 р.

направлена Підприємцю за адресою, яка була зазначена ним у апеляційній скарзі.

Однак, конверт в якому ухвала надсилалась Підприємцю був повернутий з відміткою

поштового відділення "вибув". Враховуючи повернення конверта з

ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.01.2008р.,

зазначена ухвала була перенаправлена на адресу його представника ОСОБА_2

Діючим

господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку місцевого

господарського суду або суду апеляційної інстанції розшук адреси сторони по

справі де фактично вона знаходиться.

Відповідно

до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами

розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної

інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна

скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного

господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального

права.

Суд

апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно

розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного

розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими

спростовано обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог

і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та

відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята

апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК

України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України

від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно

з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117

ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних

обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності

юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та

постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати

нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання

оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду

на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності

матеріалам справи.

Твердження

оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не

знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування

законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу ПП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 15.02.2008 р. у справі №

14/148-07 залишити без змін.

Головуючий,

суддя                                                                    

О. Подоляк

С

у д д і                                                                                         

Т. Барицька

Б. Грек