Рішення

від 04.11.2024 по справі 757/25327/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25327/24-ц

пр. 2-6632/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної аудиторської служби України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4», третя особа - приватне підприємство «УКРАЇНА МОЛОДА», про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позиція сторін у справі

Державна аудиторська служба України звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4», третя особа - ПП «УКРАЇНА МОЛОДА», про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на YouTube-канал і телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_4» в ІНФОРМАЦІЯ_5, розміщено інтерв`ю ОСОБА_3 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6». Таке інтерв`ю розміщено за посиланням в мережі Інтернет

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 озвучив інформацію стосовно розголошення Державною аудиторською службою України держтаємниці.

Висновком експертів від 07.05.2024 № 5830/24- 36/5831/24-35 за результатами проведення комплексного лінгвістичного (семантико-текстуального) та комп`ютерно-технічного дослідження Київського науково-дослідного інституту експертиз в інтерв`ю, розповсюдженому в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 (з 1 по 7,29 хв), а саме у висловлюваннях гостя студії ОСОБА_2 , - міститься інформація негативного характеру щодо Державної аудиторської служби України.

Недостовірна інформація та безпідставні звинувачення, які були озвучені ОСОБА_1 та не перевірені ведучими програми створює у суспільстві викривлене розуміння причинно-наслідкових зв`язків, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів спрямованих на захист національних інтересів України.

Така дезінформаційна атака може бути спрямована на дискредитацію державного апарату для розколу єдності в суспільстві й виведення з під контролю сфер суспільних відносин, які мають безпосередній вплив на розвиток оборонно-промислового комплексу України.

Захід державного фінансового контролю є таким, що не відбувся, а тому інформація, яку розголошує Відповідач 1 в згаданих інтерв`ю не відповідає дійсності і в цих випадках Держаудитслужба вважає, що повідомлено недостовірну інформацію.

З огляду на наведене та враховуючи, що мало місце поширення відповідачами недостовірної інформації щодо позивача, яка негативно впливає на ділову репутацію останнього та відповідно призвела до порушення особистих немайнових прав Держаудитслужби, позивач просив суд з урахуванням вимог розумності і справедливості стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 пропорційно суму моральної шкоди у розмірі 100 грн. 00 коп.

Представник відповідача ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» подав відзив на позов, в якому зазначив, що посилання позивача на розміщення начебто запису інтерв`ю не є належним доказом поширення спірної інформації шляхом публічного сповіщення, тому що не є оригіналом запису відповідного ефіру, у зв`язку з чим не може підтверджувати факт поширення інформації саме в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_4», а тим більше на конкретну дату мовлення.

Достовірна копія запису ефірної трансляції передачі (фрагменту), зроблена відповідачем у відповідності до порядку, визначеного чинним законодавством і є єдиним належним, достовірним та допустимим доказом поширення в ефірі телеканалу телерадіоорганізацією інформації, яку позивачі вважають недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що діалог між учасниками відео відбувається в гумористичній формі з вживанням гіпербол, алегорій, сатири, а тому висловлення ОСОБА_3 є саме оціночним судженням.

Позивач є публічною особою, а тому є відкритим для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо таких осіб є значно ширшою.

ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» не має жодного відношення до мережі YouTube, а є лише користувачем даного сервісу на загальних для всіх умовах і правилах.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи. Відхилено заперечення представника відповідача ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

На YouTube-канал і телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5, розміщено інтерв`ю ОСОБА_3 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6». Таке інтерв`ю розміщено за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7. У своєму інтерв`ю ОСОБА_1 озвучив інформацію стосовно розголошення Державною аудиторською службою України держтаємниці, а саме: ..." (ведучий), "... це просто нагла брехня Держаудитслужби, де вони розповідають, що вони не виставляють і вони не розповідають . За три дні до 29 грудня на офіційному сайті було виставлено результати аудиту і були виставлені всі договора конструкторського бюро "Луч " де безпосередньо було видно все коло суміжників... де були вказані всі юридичні адреси", "... чому ж тоді інформація по закупівлях речового майна і постачання продовольчого було закрите? Бо ти ж в речове майно не попадеш, бо воно розповсюджене... ти не попадеш в невеликі склади... а от в підприємства достатньо легко попасти", "... Служба безпеки відповідає за боротьбу з шпионажем, а це якраз така діяльність яка підпадає під слово державна зрада... ", "Держаудит також проводив інші перевірки, але чомусь не було виставлено перевірки будівництва доріг... по яких цінах, в яких обсягах, не було виставлено будівництво або ремонт доріг в тому самому Києві... ", "коли ви бачите коло підприємств, які приймають участь то ви підігруєте в першу чергу ворогу. Тут стовідсотково пані ОСОБА_5 разом зі своєю потужною командою, там не всі негідники, але між тим в мене певні люди викликають запитання, вони виклали на поверхню все те, що взагалі не мусило викладатися", "попередні півроку до цієї ситуації... конструкторське бюро "Луч" уже піднімало тривогу, било на сполох, що є безпосередній тиск... наїзди... ", "... це потужний випадок зливу держтаємниці на високому рівні".

Стаття в газеті «Україна молода» - «ІНФОРМАЦІЯ_8», Відповідач 1 - стверджує: «...Зрештою, все впирається в економіку. Що заважає нам, скажімо, будувати патронні заводи на території України? Кажуть, туди можуть прилетіти російські ракети. Звичайно, можуть, але після того, як там побуває державна аудиторська служба. Маю на увазі випадок, що трапився з конструкторським бюро «Луч». Там усе було добре, поки туди не сунув носа аудит. Усі побачили коло суміжників цього підприємства, і по всіх цих підприємствах прилетіли російські ракети. Хто поніс відповідальність за цю діяльність? СБУ нібито почала розслідування, але ми поки що не знаємо результатів. А якби понесли покарання ті, хто допустив витік інформації, то, я думаю, й інших це навчило б. Але чомусь тих, хто винен, постійно покривають, і вони залишаються безкарними. Безкарність породжує безвідповідальність, а безвідповідальність породжує хаос » (посилання на статтю ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Згідно з висновком експертів від 07.05.2024 № 5830/24-36/5831/24-35 за результатами проведення комплексного лінгвістичного (семантико-текстуального) та комп`ютерно-технічного дослідження Київського науково-дослідного інституту експертиз в інтерв`ю, розповсюдженому в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 (з 1 по 7,29 хв), а саме у висловлюваннях гостя студії ОСОБА_2 , - міститься інформація негативного характеру щодо Державної аудиторської служби України.

Така негативна інформація щодо Держаудитслужби у висловлюваннях ОСОБА_2 викладена у формі фактичних тверджень, як зазначено експертами.

У Висновку експерта вказано, що негативна інформація щодо Державної аудиторської служби України, яка міститься в інтерв`ю, розповсюдженому в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 (з 1 по 7,29 хв), а саме у висловлюваннях гостя студії ОСОБА_2 , викладена:

- інформація про те, що заява Державної аудиторської служби про її причетність до оприлюднення результатів перевірки фінансово- господарської діяльності конструкторського бюро № Луч» є зухвалою неправдивою, зафіксована у висловлюванні: «абсолютно вірно і ну це просто знаєте нагла брехня Держаудитслужби, де вони розповідають, що вони не виставляють і вони не розповідають.», - у формі оціночного судження;

- інформація про те, що Державна аудиторська служба та її керівниця ОСОБА_7 наприкінці грудня 2023 року оприлюднили на своєму офіційному сайті результати перевірки фінансово-господарської діяльності конструкторського бюро «Луч», зокрема договори та технічну документацію, яка містила інформацію щодо виробів оборонного призначення, їх комплектуючих, обсягів поставок, співвиконавців цих договорів та юридичні адреси підприємств, і в такий спосіб розголосили дані військово-оборонного комплексу, які не можна було оприлюднювати, що призвело до виведення з ладу під час масованого ракетного обстрілу, який відбувся 29 грудня 2023 року, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також про те, що ще за півроку до масованого атаки на Київ під час перевірки фінансово- господарської діяльності державного конструкторського бюро «Луч» державна аудиторська служба чинила перешкоди роботі цього одного з провідних розробників ракетної продукції і протитанкового озброєння, зафіксована у висловлюваннях: «За три дні до 29 грудня на офіційному сайті було виставлено результати аудиту і були виставлені всі договора конструкторського бюро "Луч", де безпосередньо було видно все коло суміжників, які запчастини, в яких обсягах для поставок наших ракет це закуплялося і постачалося, де були вказані всі юридичні адреси, ну і для того, щоб безпосередньо визначити, де це знаходиться. Не обов`язково це писати, бо Держаудитслужба працювала на всіх підприємствах - смєжників і безпосередньо, як сказали мені представники цих підприємств, рахували до останньої ракети, до останньої тепловізійної головки. Тоєсть вони там знаходились також. І оці спростування, що вони ні до чого не винні, ну вони не мали права взагалі виставляти такі речі. І якщо вони виставили, то я задаю питання: Чому ж тоді інформація по закупівлях речового майна і постачання продовольчого було закрите, бо ти ж в речове майно не попадеш, бо воно розповсюджене. Ти не попадеш в склади, в невеликі склади, бо вони все ж розтягнуте, а от якраз в підприємство достатньо легко попасти, бо підприємство достатньо важко розмазати і безпосередньо десь розмістити скритно, хоча також було частково зроблено, що в принципі дало певний результат.»', «Тут стовідсотково пані ОСОБА_5 разом зі своєю потужною командою, там не всі негідники, але між тим в мене певні люди викликають запитання, вони виклали на поверхню все те, що взагалі не мусило викладатися і ми пам`ятаємо попередні півроку до цієї ситуації, що конструкторське бюро "Луч " уже тоді піднімало тривогу, било на сполох, що безпосередньо єсть незрозумілі знаєте тиск на підприємство, незрозумілі наїзди, скажем таким жаргоном не дуже популярним для нас це підприємство, це те підприємство, якраз за рахунок випуску таких ракетних продукцій знищило не одну тисячу російських танків, знищила крейсер 2 Москва», ви розумієте яка була радість безпосередньо в росїї коли це підприємство в результаті таких дій і понесло потужні втрати», - у формі фактичних тверджень.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантовані права на свободу слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільне поширення інформації, зокрема письмово.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

За приписами частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Факт поширення спірної інформації підтверджено під час розгляду справи шляхом переходу на відповідні посилання у мережі інтернет, а відтак доводи сторони відповідача про неналежність доказів позивача з цього приводу не приймаються судом до уваги.

Зі змісту оспорюваної інформації вбачається, що вона є негативною та фактичним твердженням, що також підтверджується висновком експертів від 07.05.2024 № 5830/24-36/5831/24-35 за результатами проведення комплексного лінгвістичного (семантико-текстуального) та комп`ютерно-технічного дослідження.

Щодо недостовірності оспорюваної інформації, то суд враховує те, що Держаудитслужба на виконання пункту 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2022 року (зі змінами), за зверненнями Міністра оборони України Олексія РЕЗНІКОВА від 15.07.2022 № 220/5960 та Служби безпеки України від 30.09.2022 № 17/14-10822дск провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Позивач аргументовано зазначає, що всі плани проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України опубліковані на сайті Держаудитслужби, а, отже, про проведення, зокрема, і зазначеного контрольного заходу можна було ознайомитися на сайті Держаудитслужби.

За результатами зазначеної ревізії складено акт ревізії від 27.03.2023 № 000800-21/5т.

На виконання звернення Служби безпеки України (від 30.09.2022 № 17/14-10822дск) та низки листів Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України Держаудитслужба листами від 03.05.2023 № 08/57т, від 03.05.2023 № 000800-19/52ДСК та від 03.05.2023 № 000800-17/5014-2023 передала третій примірник матеріалів ревізії Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

Офіс Генерального прокурора (Спеціалізована прокуратура у сфері оборони) листом від 05.05.2023 № 11/1/2/46ВИХ-23 повідомив Держаудитслужбу про долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 22022101110000069 від 09.04.2022 та нерозголошення відомостей досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні.

Крім того, за матеріалами вказаної ревізії порушено ще близько 17 кримінальних проваджень.

В межах ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони, Держаудитслужба здійснила зустрічну звірку в державному підприємстві «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»» (далі - ДП «ДержККБ «Луч»»).

Під час зазначеної зустрічної звірки Держаудитслужбою встановлено, що до калькуляції ціни лише за контрактами (договорами), укладеними впродовж 2022 року з Міністерством оборони України, ДП «ДержККБ «Луч»» включено 776,4 млн грн прибутку (включення/не включення складової «прибуток» у калькуляцію ціни визначалося окремими постановами Кабінету Міністрів України і підлягало дослідженню), та, крім цього в окремих контрактах (договорах) передбачено до 91, 9 % загальновиробничих і 31, 2 % адміністративних витрат відносно основної заробітної плати виробничого персоналу.

Відповідно до Звіту про фінансові результати за 2022 рік (форми № 2) чистим фінансовим результатом діяльності підприємства за вказаний період є збиток в розмірі 217,8 млн гривень.

У зв`язку із зазначеним відповідно до пункту 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 року, на підставі звернення Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 12.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000772 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України (лист від 15.11.2022 № 19474/125/23/3-2022), та звернення Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (лист від 13.12.2022 № 6/4786 вих-22), була розпочата ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ДержККБ «Луч»» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

Через ненадання документів для дослідження (в повному обсязі контрактів з Міністерством оборони України) Держаудитслужба склала Акт про неможливість проведення ревізії від 21.12.2023 № 000800-19/85ДСК за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 року.

Отже, захід державного фінансового контролю є таким, що не відбувся, а тому суд приходить до висновку про те, що інформація, яку розголошує ОСОБА_1 у згаданих інтерв`ю не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Додатково суд враховує, що Держаудитслужба публікує на своїй веб-сторінці плани роботи, плани заходів державного фінансового контролю. Такі плани не містять інформації про адреси, коди, координати, виробництво тощо, що могла би безпосередньо або опосередковано вказувати на місцезнаходження або предмет виробництва підконтрольної установи. Матеріали про результати заходів державного фінансового контролю підконтрольних установ в оборонно-промислового комплексу Держаудитслужбою не оприлюднюються.

Суд відхиляє посилання представника ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» на те, що позивач є публічною особою, а тому є відкритим для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо таких осіб є значно ширшою, оскільки оспорювана інформація є фактичними твердженнями та створює у суспільстві викривлене розуміння причинно-наслідкових зв`язків, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів спрямованих на захист національних інтересів України, що є неприпустимим в умовах військового стану.

Враховуючи те, що оспорювана інформація не відповідає дійсності та в негативному контексті відображає стан речей, порушує ділову репутацію Держаудитслужби, дискредитує Держаудитслужбу перед міжнародними партнерами, в той час коли Держаудитслужба виконує важливі завдання визначені для України в рамках фінансових зобов`язань країни перед ЄС, є єдиним органом влади який визначено відповідальним за здійснення контролю видатків в рамках фінансового інструменту «Ukraine Facility», то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (частини третьої статті 23 ЦК України).

Відповідно до статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали, зокрема, у зв`язку з приниженням її ділової репутації.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 383/596/15 моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Суд погоджується із доводами сторони позивача проте, що поширення відповідачами недостовірної та неправдивої інформації руйнує позитивний образ державної установи в очах суспільства та відлякує їх.

Тривалість даної ситуації з січня 2024 року та доступність інформації змушує позивача спрямовувати професійні, людські та часові ресурси на спростування такої недостовірної інформації, роз`яснення про неправдивість інформації, на відновлення іміджу тощо.

З огляду на наведене та враховуючи, що мало місце поширення відповідачами недостовірної інформації щодо позивача, яка негативно впливає на ділову репутацію останнього та відповідно призвела до порушення особистих немайнових прав Держаудитслужби, суд, з урахуванням вимог розумності і справедливості, приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача пропорційно суми моральної шкоди у розмірі 100 грн. 00 коп., тобто по 50 грн з кожного.

Розподіл судових витрат

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати складаються із: судового збору в розмірі 3 633, 60 грн (за три позовні вимоги немайнового характеру) та 3 028, 00 грн (за одну позовну вимогу майнового характеру), що в сумі становить 6 661, 60 грн, а також витрат на комп`ютерно-технічне дослідження та синематико-текстуального дослідження у розмірі 7 724,26 грн.

Сукупний розмір понесених позивачем судових витрат становить 14 385,86 грн.

ЦПК України не передбачено солідарного обов`язку відповідачів щодо відшкодування судових витрат позивача, а відтак судові витрати у сумі 14 385,86 грн підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах по 7 192, 93 грн.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; код ЄДРПОУ 40165856) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» (м. Київ, вул. Мечнікова, 2А; код ЄДРПОУ 04948693), третя особа - приватне підприємство «УКРАЇНА МОЛОДА» (м. Київ, просп. Берестейський, 50; код ЄДРПОУ 25593633), про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Державної аудиторської служби України інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену на телеканалі «ІНФОРМАЦІЯ_4» в YouTube-каналі ІНФОРМАЦІЯ_5, інтерв`ю ОСОБА_3 під заголовком «Власть СЛИЛА ГОСТАЙНУ по ВПК! Обнаружена ШПИОНСКАЯ СЕТЫ Госаудитслужба наврала / КРИВОНОС». Таке інтерв`ю розміщено за посиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме: "... це просто нагла брехня Держаудитслужби, де вони розповідають, що вони не виставляють і вони не розповідають . За три дні до 29 грудня на офіційному сайті було виставлено результати аудиту і були виставлені всі договора конструкторського бюро 'Луч" де безпосередньо було видно все коло суміжників... де були вказані всі юридичні адреси", "... чому ж тоді інформація по закупівлях речового майна і постачання продовольчого було закрите? Бо ти ж в речове майно не попадеш, бо воно розповсюджене... ти не попадеш в невеликі склади... а от в підприємства достатньо легко попасти", "... Служба безпеки відповідає за боротьбу з шпионажем, а це якраз така діяльність яка підпадає під слово державна зрада... ", "Держаудит також проводив інші перевірки, але чомусь не було виставлено перевірки будівництва доріг... по яких цінах, в яких обсягах, не було виставлено будівництво або ремонт доріг в тому самому Києві... ", "коли ви бачите коло підприємств, які приймають участь то ви підігруєте в першу чергу ворогу. Тут стовідсотково пані ОСОБА_5 разом зі своєю потужною командою, там не всі негідники, але між тим в мене певні люди викликають запитання, вони виклали на поверхню все те, що взагалі не мусило викладатися", "попередні півроку до цієї ситуації... конструкторське бюро "Луч" уже піднімало тривогу, било на сполох, що є безпосередній тиск... наїзди... ", "... це потужний випадок зливу держтаємниці на високому рівні".

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Державної аудиторської служби України інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену в газеті «Україна молода» - стаття від 15.05.2024 «ІНФОРМАЦІЯ_8» за посиланням https: //www.umoloda.kiev.ua/number/3909/188/183216/ «...Зрештою, все впирається в економіку. Що заважає нам, скажімо, будувати патронні заводи на території України? Кажуть, туди можуть прилетіти російські ракети. Звичайно, можуть, але після того, як там побуває державна аудиторська служба. Маю на увазі випадок, що трапився з конструкторським бюро «Луч». Там усе було добре, поки туди не сунув носа аудит. Усі побачили коло суміжників цього підприємства, і по всіх цих підприємствах прилетіли російські ракети. Хто поніс відповідальність за цю діяльність? СБУ нібито почала розслідування, але ми поки що не знаємо результатів. А якби понесли покарання ті, хто допустив витік інформації, то, я думаю, й інших це навчило б. Але чомусь тих, хто винен, постійно покривають, і вони залишаються безкарними. Безкарність породжує безвідповідальність, а безвідповідальність породжує хаос».

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати публічно вказану недостовірну інформацію у той самий або подібний спосіб та повідомити таку інформацію: під заголовком «Спростування» «Держаудитслужба не виставляла на жодному сайті результати аудиту і всі договори КБ «Луч» та жодної іншої інформації зокрема щодо контрагентів («суміжників») КБ «Луч» з їхніми юридичними адресами. Ні пані ОСОБА_8 , ні працівники Державної аудиторської служби України не поширювали інформацію щодо КБ «Луч» та його контрагентів, в тому числі інформацію, що є державною таємницею.».

Зобов`язати телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_4» надати інформаційний простір та час в YouTube-каналі для спростування ОСОБА_1 недостовірної інформації.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» (м. Київ, вул. Мечнікова, 2А; код ЄДРПОУ 04948693) на користь Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; код ЄДРПОУ 40165856) моральну шкоду по 50, 00 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ «ІНФОРМАЦІЯ_4» (м. Київ, вул. Мечнікова, 2А; код ЄДРПОУ 04948693) на користь Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; код ЄДРПОУ 40165856) судові витрати по 7 192, 93 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк