Ухвала

від 13.11.2024 по справі 161/20282/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/20282/21 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/614/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 ,

представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області про повернення безпідставно набутого майна, визнання права власності на житловий будинок за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_8 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року позов ОСОБА_8 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , задоволено.

Повернуто ОСОБА_8 житловий будинок АДРЕСА_1 , який набуто ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції особа, яка не брала участі в справі ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_8 , правонаступником якої є ОСОБА_5 .

Представник позивача ОСОБА_2 у поданій до апеляційного суду заяві просила закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення позивача, її представника, особу, яка не брала участі у справі, а також її представника, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у цій справі належить закрити, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 2-3378/2008.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13.

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року у цій справі повернуто ОСОБА_8 житловий будинок АДРЕСА_1 , який набуто ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) та визнано за ОСОБА_5 , який є правонаступником ОСОБА_8 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року апеляційне провадження у цій справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залучено ОСОБА_1 до участі у цій справі як правонаступника позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 серпня 2024 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 .

Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_3 не була учасником цієї цивільної справи та оскаржуваним рішенням суду питання про її права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, оскільки рішення стосується лише прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_5 як правонаступника померлої ОСОБА_8 .

У доводах апеляційної скарги особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 зазначала, що оскаржуваним рішенням суду визнано право власності на житловий будинок за ОСОБА_5 , який розташований на земельній ділянці, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2015 року, укладеного між нею та ОСОБА_11 . Вказану земельну ділянку, а також недобудований на цій земельній ділянці будинок, якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 , померла ОСОБА_8 раніше відчужила ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2005 року. Суд ухвалюючи оскаржуване рішення, фактично не з`ясував належним чином питання про правовий статус земельної ділянки на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 .

Проте, наведені доводи апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є повернення ОСОБА_5 , який є правонаступником ОСОБА_8 , житлового будинку АДРЕСА_1 , який набуто ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) та визнання за позивачем права власності на житловий будинок.

З доданих до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції доказів встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 161/9824/15-ц, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року та постановою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року, визнані недійсними виданий ОСОБА_8 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 661410, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010507600048, та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 жовтня 2005 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Ходачинською Н. І. 18 жовтня 2005 року за № 3749.

Отже, з 18 жовтня 2005 року на підставі недійсного договору купівлі-продажу ОСОБА_11 не належала на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 0722881:600:01:001:0341 площею 0,12 га, а тому відповідно йому не належало право продажу цієї земельної ділянки ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу від 16 червня 2015 року.

Водночас у справі, що переглядається, ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі на час ухвалення оскаржуваного у цій справі рішення суду від 06 березня 2023 року не була її учасником, судове рішення безпосередньо не стосується прав, інтересів та обов`язків цієї особи, судом вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції не була заявник, та в рішенні не містяться судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, і таке рішення не впливає на права та обов`язки такої особи.

Таким чином, наведені доводи жодним чином не свідчать про те, що рішенням суду у будь-який спосіб вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 у розумінні ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Оскільки оскаржуваним рішенням суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 не вирішувалося, тому за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження у цій справі належить закрити.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області про повернення безпідставно набутого майна, визнання права власності на житловий будинок - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: