Постанова

від 13.11.2024 по справі 906/1153/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Справа № 906/1153/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 у справі № 906/1153/23 (суддя Кравець С.Г., повний текст складено 19.09.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання укладеною додаткової угоди

за участю представників сторін:

позивача - Приведьон В.М.;

відповідача - Сичов Д.В.;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (далі - позивач, АТ "Житомиробленерго") звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі - відповідач, ІП "Євроголд Індестріз ЛТД") про визнання укладеною додаткову угоду № 1-К (з додатками № 3, 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог, із урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.12.2023 та від 05.01.2024, а також заяви про уточнення позовних вимог від 22.03.2024, позивач зазначає, що рішенням суду у справі № 640/27570/21 визнано протиправним та нечинним підпункт 3 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.08.2021 № 1430 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" та визнано протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.08.2021 № 1431 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052". З огляду на скасування вищевказаних актів, позивач вказує, що чинним є Порядок визначення класів споживачів, затверджений постановою НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052, згідно якого до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на межі балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВт, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку. Позивач доводить, що відповідач відноситься до споживачів 2 класу, у зв`язку з чим, з метою приведення у відповідність договору, останньому було направлено додаткову угоду до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з додатками, однак відповідач відмовився від її підписання.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутні підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди № 1-К (з додатками № 3, 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 у справі № 906/1153/23, в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- 29.12.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У та визначено клас напруги 1 у відповідності до діючого на той момент п. 5 постанови НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052. В той же час, постановою НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" пункт 5 виключений з постанови НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052, а тому і змінилися істотні обставини;

- відповідач є субспоживачем ФОП Шолоха В.В., тобто електроустановки відповідача приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача ФОП Шолоха В.В., тому, на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шолохом В.В. укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020 за умовами якого позивач фактично є користувачем технологічних електричних мереж основного споживача за відповідну плату. В п. 5 постанови НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052 у редакції від 30.06.2011 "Про порядок визначення класів споживачів" був чітко визначений клас напруги субспоживача, а тому клас напруги відповідача визначався за класом напруги основного споживача - ФОП Шолоха В.В.;

- 29.12.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У та визначено клас напруги 1 у відповідності до діючого на той момент п. 5 постанови НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052. Постановою НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 "Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" пункт 5 виключений з постанови НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052. При цьому, зміни у договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У внесені не були;

- позивач зазначає, що відповідач є споживачем 2 класу напруги, оскільки фактично отримує електричну енергію від оператора системи розподілу саме на своїй межі балансової належності, номінальна напруга на якій становить 10 кВ (що менше ніж 27,5 кВ). До цієї межі балансової належності позивач здійснює розподіл електричної енергії на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Листом від 07.10.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

14.10.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 у справі № 906/1153/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2024 о 15:00 год.

ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає наступне:

- починаючи з січня 2023, позивачем нараховувалась плата за розподіл електричної енергії відповідачу по тарифу встановленому для 2 (другого) класу напруги. Відповідач зазначає, що ним жодного разу не порушувались договірні відносини з позивачем. Оплата по тарифу встановленого для першого класу напруги сплачувалась своєчасно та в повному обсязі. Тому, враховуючи безпідставне нарахування плати за розподіл електричної енергії для відповідача по тарифу, встановленому для другого класу напруги, ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до АТ "Житомиробленерго" про визнання дій щодо нарахування по другому класу протиправними та зобов`язання здійснити перерахування вартості наданих послуг по тарифу, встановленому по 1 класу напруги, починаючи з січня 2023. Суд у справі № 906/447/23 даний позов задоволив та своє рішення мотивував тим, що наявний у матеріалах справи договір від 15.06.2020 про спільне використання технологічних електричних мереж підтверджує відсутність меж балансової належності у позивача з відповідачем (оператором системи, користувачем) безпосередньо у зв`язку з тим, що позивач здійснює розподіл електричної енергії АТ "Житомиробленерго" через мережі ФОП Шолоха В.В., який, у свою чергу, здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги;

- відповідач вказує, що пропозицію до укладання спірної додаткової угоди позивачем попередньо направлено не було. Позивач, всупереч порядку укладання правочинів, без належного направлення пропозиції до її укладання, відразу подав позов до суду;

- втрат від постачання електричної енергії відповідачу оператор не несе і ,як наслідок, встановлення 2 класу напруги для споживачів, які отримують електричну енергію від електромереж ФОП Шолоха В.В. - особа, яка відповідальна за обслуговування мережі, є намаганням АТ "Житомиробленерго" безпідставно збільшити свій дохід, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі;

- у позивача відсутні будь - які угоди, які б свідчили про розірвання договорів з ФОП Шолохом В.В. або ж внесення змін до них;

- лист від 31.12.2021 № 15538/17.2.1/7-21 є відповіддю на звернення, що не містить ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер. З огляду на наведені висновки, можна стверджувати про неправомірність посилання АТ "Житомиробленеого" на лист 31.12.2021 №15538/17.2.1/7-21, оскільки даний лист не може породжувати правові наслідки для відповідача;

- в межах розгляду справи № 906/447/23 судом встановлені обставини, які чітко вказують про правомірність нарахування відповідачу плати за послуги по тарифу, встановленому для першого класу напруг, у зв`язку з тим, що ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" здійснюється розподіл електричної енергії АТ "Житомиробленерго" через мережі ФОП Шолоха В.В., якому, у свою чергу, здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги. Верховним Судом також розглядались аналогічні справи № 906/600/23, № 906/446/23 та № 906/497/23 де досліджувалось питання межі балансової належності та встановлення класу напруги;

- позивачем внаслідок зміни підстави позову не внесено зміни до тексту додаткової угоди №1-К та не дотримано порядку направлення пропозиції для укладення додаткової угоди № 1-К в редакції, що відповідає чинним постановам НКРЕКП.

В судовому засіданні 13.11.2024 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.

Третя особа у справі не забезпечила явку повноважного представника в судове засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 29.12.2018 між Іноземним підприємством "Євроголд Індестріз ЛТД" (споживач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (оператор системи) в особі начальника Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго" Лебіги Я.В. укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У (а. с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

За змістом п. 2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оператор системи зобов`язується, зокрема, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. п. 12.1, 12.2 договору, інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.

Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП (п. 12.7 договору).

Відповідно до п. 12.8 договору, невід`ємною частиною договору є додатки: № 1 "Заява-приєднання"; № 2 "Паспорт точки/точок обліку електричної енергії"; № 4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно та додатки зазначені в заяві-приєднання.

Згідно з додатком № 2 (паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" до договору від 29.12.2018 №102-У) ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача становить 10 кВт (а. с. 15).

Згідно з додатком 3.1 до договору № 102-У від 28.10.2015, який підписано сторонами 29.10.2018 та за повідомленням представників сторін є чинним для договору від 29.12.2018 (перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми), для об`єктів позивача встановлено 1 клас напруги (а.с. 16 на звороті).

Договір та додатки до нього підписані сторонами без будь-яких зауважень.

04.03.2014 між ФОП Шолохом В.В. (основний споживач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж (а.с.50-51).

У відповідності до п.1.1 даного договору основний споживач зобов`язується забезпечувати технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач своєчасно сплачувати вартість послуг основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору від 04.03.2014 ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між Основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська (а.с.52 на звороті).

Відповідно до додатку № 3 до договору від 04.03.2014 ("Перелік об`єктів споживачів, які приєднанні до мереж Власника") ступінь напруги приєднання на об`єктах відповідача з 1 класом напруги (а. с. 53-55).

15.06.2020 між ФОП Шолохом В.В. (основний споживач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач) укладено договір № 102-Я споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с. 58-60).

Відповідно до додатку № 3.1 до договору від 15.06.2020 ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об`єктах відповідача з 1 класом напруги (а.с.61 на звороті).

За змістом п. 2 додатку № 6.1 до договору від 15.06.2020 ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська (а.с.63 на звороті).

18.07.2023 розпорядженням НКРЕКП № 191-р "Про усунення порушень", AT "Житомиробленерго" зобов`язано, у строк до 01.10.2023 привести у відповідність договірні відносини та внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у паперовому вигляді, підписані уповноваженими особами обох боків, що укладений з Іноземним підприємством "Євроголд Індестріз ЛТД" в частині визначення класу напруги у відповідності до вимог положень п. 8.1 глави 8 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (а.с.20-21).

28.07.2023 АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ направило ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" листа № 510/16641 від 28.07.2023, у якому зазначило, що згідно постанови НКРЕКП від 25.08.2021 №1431, з 01.01.2022 втратила чинність постанова НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, якою було затверджено порядок визначення класів споживачів електричної енергії диференційованими за класами напруги. У даному листі також було зазначено, що 01.01.2022 набула чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 №1430, якою внесені зміни до Порядку встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175. АТ "Житомиробленерго" вказало, що відповідно до внесених змін, з 01.01.2023 тариф на послуги з розподілу за об`єктом(ми) підприємства ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" буде визначено на рівні другого класу. У зв`язку з наведеним до даного листа додано два примірника договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для ознайомлення та підписання (а.с. 22, докази надіслання а.с. 23).

У відповіді на вказаний лист ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" від 08.08.2023 відмовилось від підписання додаткової угоди №1-К (з додатком № 3) до договору споживача, а також додатку №2 (а. с. 24-25).

Предметом позову у справі є вимога позивача до відповідача про визнання укладеною додаткову угоду № 1-К (з додатками № 3, 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень п. 1 та п. 13, ч. 3, ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також виконувати обов`язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 2.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п.1).

Згідно положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2) (ст. 651 ЦК України).

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1). Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ч.2). Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч.3).

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч.3).

Колегія суддів зазначає, що ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Важливим є те, що обставини, встановлені у справі, що є преюдицією, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт - це передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. У свою чергу відмінність підстав позовів, що були заявлені раніше, від підстав позову у справі, що розглядається (як встановлено місцевим господарським судом), за однакової кваліфікації дій в частині розгляду питання про визначення класу субспоживача електричної енергії, піддає сумніву правильність та стабільність висновків судів у раніше розглядуваних справах та самих судових актів, які набрали законної сили, у зв`язку з чим відповідна протилежна оцінка обставин повинна бути тією мірою обґрунтована, в якій вона б не ставила під сумнів висновків, зроблених у інших справах, за аналогічними позовами між відповідними учасниками справи.

Апеляційний господарський суд встановив, що судом розглядалася справа № 906/447/23 за позовом ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" до АТ "Житомиробленерго" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.04.2024, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 та постановою Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 906/447/23, визнано неправомірними дії АТ "Житомиробленерго" щодо нарахування ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" вартості послуги з розподілу електричної енергії за січень та лютий 2023 та по дату ухвалення рішення по 2 (другому) класу напруги; зобов`язано АТ "Житомиробленерго" здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" у період за січень 2023 та лютий 2023 по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу електричної енергії від 28.12.2018 № 102-У, шляхом застосування тарифів для 1 (першого) класу напруги.

Судом у справі № 906/447/23 встановлено наступні обставини:

- договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У від 29.12.2018, укладеним між ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" та АТ "Житомиробленерго", та договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020, укладеним між ФОП Шолохом В.В. та АТ "Житомиробленерго", не передбачено межі балансової належності у ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" з АТ "Житомиробленерго" (оператором системи) безпосередньо у зв`язку з тим, що відповідач здійснює розподіл електричної енергії позивачу через мережі ФОП Шолоха В.В., якому, у свою чергу, здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги;

- згідно акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком № 2 до договору від 15.06.2020, межа балансової належності між ФОП Шолох В.М. та ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" встановлюється на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПП-110кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110кВ п/с Житомирська;

- договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У від 29.12.2018 з додатками та договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020 з додатками на час розгляду справи є чинними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом і вказані договори не визнано недійсними у встановленому порядку, доказів розірвання договорів матеріали справи не містять, а отже вони є обов`язковим для належного виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи, що позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є споживачем, що отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за 1 класом напруги, а також те, що за умовами укладеного між сторонами договору ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача для останнього визначено 1 клас напруги, суд у справі № 906/447/23 дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2-го класу, у даному випадку, є неправомірними.

З огляду на встановлені у справі № 906/447/23 обставини щодо безпосередньої відсутності між позивачем та відповідачем межі балансової належності, враховуючи, що позивач здійснює розподіл електричної енергії відповідачу через мережі ФОП Шолоха В.В., якому, у свою чергу, здійснює її розподіл позивач на межі балансової належності за 1 класом напруги, колегія суддів дійшла висновку, що вони мають преюдиційний характер у даній справі № 906/1153/23.

При цьому, надання іншої оцінки певним обставинам під час розгляду справи № 906/1153/23, які оцінювались при розгляді справи № 906/447/23 між тими ж сторонами спору, ставить під сумнів правильність та однозначність зроблених судом висновків у відповідному попередньому судовому рішенні.

Оскільки судове рішення (у іншій справі) набрало законної сили і є обов`язковим для виконання, у зв`язку з чим правильність зроблених у них висновків презюмується, суд не може надавати протилежну оцінку таким обставинам у справі, що переглядається, обмежившись лише формальним посиланням на відсутність преюдиційних обставин для розгляду конкретної справи в розумінні положень ст. 75 ГПК України, не навівши достатньо переконливих підстав для неврахування висновків, зроблених за результатами дослідження обставин, зокрема, у справі №906/447/23.

В той же час, суд вказує, що матеріали справи містять акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком № 2 до договору від 15.06.2020, який укладений між основним споживачем - ФОП Шолохом В.В., користувачем - Житомирським РЕМ та споживачем - ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". Цим актом сторони установили, що межа балансової належності між користувачам і основним споживачем встановлюється на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПП-110кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110кВ п/с Житомирська.

Разом з тим, у справі відсутні докази, що сторонами вносились зміни до вказаного акту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 29.12.2018 між АТ "Житомиробленерго" та ІП "Євроголд Індестріз ЛТД" укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-У, яким не передбачено право односторонньої зміни його умов.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач заперечує щодо укладення додаткової угоди № 1-К (з додатками № 3, 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.

В свою чергу, у ст. 633 ЦК закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

В даному випадку, актом цивільного законодавства є постанова "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312, якою встановлені правила щодо приєднання до публічного договору споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.

Колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 187 ГК України, ч. ч. 3, 4, 7 ст. 179 ГК України, погоджується з висновком суду першої інстанції, що запропонована позивачем додаткова угода не є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №910/1256/23.

В той же час, суд приймає до уваги, що самостійне зменшення позивачем дозволеної потужності для відповідача суперечить п. 2, 4 постанови регулятора від 14.03.2018 № 312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 920/201/19.

Разом з тим, посилання АТ "Житомиробленерго" на лист від 31.12.2021 № 15538/17.2.1/7-21, то колегія суддів вказує, що даний лист є виключно відповіддю на звернення, що не містить ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер, а тому не може породжувати правові наслідки для відповідача.

Щодо доводів позивача про те, що зміни до договору мають бути внесені у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві, то суд апеляційної інстанції зауважує, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.08.1998 № 1052 була чинною на момент укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102 від 29.12.2018 і діє до цього часу, тому відсутні підстави вважати, що має місце зміна істотних обставин.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди № 1-К (з додатками № 3, 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.

Позивачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно - західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 у справі № 906/1153/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Житомиробленерго" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.09.2024 у справі № 906/1153/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.