Рішення

від 13.11.2024 по справі 902/733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2024 р. Cправа № 902/733/24(902/630/24)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - Ситника С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, 150, м. Гайсин, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23700, код 34009446)

до: Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (вул. Незалежності, 73, смт Теплик, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23800, код 34704697)

про стягнення 245 893,20 грн.

в межах справи № 902/733/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ" (вул. Свободи, 67, с. Ківшовата, Білоцерківський р-н., Київська обл., 09543, код 42142537)

до: Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23800, код 34704697)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Лабунська Т.І.) перебуває справа № 902/733/24 про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича.

Ухвалою від 25.07.2024 відкрито провадження у справі № 902/733/24 про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. Призначено попереднє засідання у справі на 03.10.2024.

06.06.2024 до суду від ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" надійшов позов до ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича про стягнення 245 893,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.10.2021 між ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича було укладений Договір переробки на давальницьких умовах цукрових буряків для виробництва цукру №Z1.2.3.2.00059.

Відповідно до видаткової накладної № ВИ102-100-0001 від 16.05.2023 ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича передало ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» цукор білого кристалічного І категорії з цукрових буряків у кількості 58,546 тон, вартістю 1 229 466,00 грн., крім того ПДВ 245 893,20 грн., а разом 1 475 359,20 грн.

Оскільки ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича в порушення ст. 201 ПК України, не склав та не забезпечив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 245 89320 грн. до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, тобто позивач зазнав збитків, що виникли з вини відповідача.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Ухвалою від 11.06.2024 (суддя Тварковський А.А.) за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/630/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалою від 08.08.2024 у справі № 902/630/24 (суддя Тварковський А.А.) матеріали справи № 902/630/24 за позовом ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича про стягнення 245 893,20 грн. передано за підсудністю для розгляду Господарським судом Вінницької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича №902/733/24.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали даної справи (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/733/24(902/630/24) 08.08.2024 передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

У зв`язку з перебуванням судді Лабунської Т.І. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.08.2024 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/733/24(902/630/24) за позовом ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича про стягнення 245 893,2 грн., в межах провадження у справі № 902/733/24 про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича, за результатами якого вказану справу № 902/733/24(902/630/24) передано на розгляд судді Тісецького С.С.

Ухвалою від 12.08.2024 (суддя Тісецький С.С.) прийнято до свого провадження справу № 902/733/24(902/630/24) за позовом ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича про стягнення 245 893,2 грн., в межах справи №902/630/24 про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2024 на 12:00 год.

02.09.2024 суддя Лабунська Т.І. приступила до роботи, після виходу з відпустки.

02.09.2024 на підставі заяви судді Тісецького С.С., згідно розпорядження заступника керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище справу № 902/733/24(902/630/24) передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 04.09.2024 вказану справу № 902/733/24(902/630/24) за позовом ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича про стягнення 245 893,2 грн., в межах справи № 902/733/24 про банкрутство ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І.

Ухвалами суду від 09.09.2024, 27.09.2024, 15.10.2024 розгляд справи по суті відкладався востаннє на 13.11.2024.

Судове засідання 13.11.2024 проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за участю представника позивача Ситника С.Г.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

При цьому суд зважає, що ухвала направлена на адресу ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою, вказаною у витязі з ЄДР, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, ухвала суду від 15.10.2024 направлена до електронного кабінету у системі ЄСІТС та на електронну адресу ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича, отримана останнім 16.10.2024 та 17.10.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав та за обставин, вказаних в позові.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні .10.2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 19.10.2021 між ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича було укладено Договір переробки на давальницьких умовах цукрових буряків для виробництва цукру №Z1.2.3.2.00059.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом Договору є вирощування буряків Замовником та їх передача Підряднику для переробки на давальницьких умовах для подальшого виробництва цукру.

Замовник, що є сільськогосподарським виробником цукрових буряків, гарантує їх вирощування протягом строку дії Договору для подальшої передачі Підряднику на земельних ділянках, які перебувають у власності (оренді, суборенді тощо) Замовника (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору 1.1. Підрядник власними силами забезпечує транспортування з місця зберігання (поля) та розвантаження цукрових буряків на бурякоприймальний пункт Підрядника за адресою: Вінницька обл м. Гайсин, вул. Заводська, б. 150 (або за домовленістю Сторін - в інше місце зберігання). При цьому, Сторони домовились про порядок оплати вартості транспортування цукрових буряків з поля до бурякоприймального пункту в залежності від відстані транспортування, а саме:

(а) транспортування на відстань до 90 км - здійснюється за рахунок Підрядника;

(б) транспортування на відстань на відрізку з 91-ого км до 110 км - здійснюється за рахунок Замовника та Підрядника в рівних частинах, решта відстані до 90 км - згідно підпункту (а) цього пункту;

(в) транспортування на відстань на відрізку з 111-ого км та більше - здійснюється за рахунок Замовника, решта відстані - згідно підпунктів (а) та (б) цього пункту.

Оплата вартості транспортування цукрових буряків здійснюється згідно тарифів Підрядника.

Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 серпня 2024 (три маркетингові роки).

30.11.2022 ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича підписали Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №РН00-200-03329 про те, що ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» були надані послуги по переробці цукрового буряку у розмірі 1 646,23 тони на загальну суму 2 304 095,45 грн., крім того ПДВ 460 819,09 грн., а разом 2 764 914,54 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору після переробки цукрових буряків, переданих Замовником Підряднику для переробки на давальницьких умовах, у власності Замовника залишається продукція переробки цукрових буряків, а саме:

- 73 (сімдесят три) кг цукру-піску за кожну тонну зданих на виконання умов Договору цукрових буряків в заліковій вазі при базисній цукристості 16%;

- 0 (нуль) % жому сирого за кожну тону зданих цукрових буряків;

- 0 (нуль) кг меляси за кожну тонну зданих буряків.

Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що продукція, яка виходить з переробки зданих на давальницьких умовах цукрових буряків, не залишається у власності Замовника, та компенсує витрати Підрядника, що пов`язані з переробкою цукрових буряків. Замовник не має права вимагати відшкодувань або повернення в натурі будь - яких продуктів, в тому числі відходів, що є наслідком переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, якщо інше не передбачено Договором.

В додатку №1 від 16 лютого 2023 до Договору ТОВ Продовольча компанія "Зоря Поділля" та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича погодили Протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого ціна однієї тони цукру білого кристалічного І категорії з цукрових буряків становить 25 200,00 грн. з ПДВ (21 000,00 грн. без ПДВ та 4 200,00 грн. ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної № ВИ102-100-0001 від 16 травня 2023, підписаної ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича, продукцією, яка вийшла з переробки зданих на давальницьких умовах цукрових буряків за умовами Договору, яка залишається у Позивача та компенсує його витрати, що пов`язані з переробкою цукрових буряків, є цукор білий кристалічний І категорії з цукрових буряків у кількості 58,546 тон на суму 1 229 466,00 грн., крім того ПДВ 245 893,20 грн., а разом 1 475 359,20 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

П. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 №1307 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до даних з Електронного кабінету платника ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича зареєстроване як платник ПДВ з 29 листопада 2006 та є платником ПДВ на даний час. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин Відповідач мав присвоєний індивідуальний податковий номер, про що зазначено в розділі «Реквізити та підписи Сторін» Договору.

Таким чином, з огляду на положення ст. 201 ПК України п. 1 Наказу №1307 саме на Відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України (п.3 Наказу №1307).

П. 5 Наказу № 1307 закріплено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

З викладеного вище слідує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Незважаючи на це, відповідач за фактом здійснення поставки товару позивачеві за видатковою накладною № ВИ102-100-0001 від 16.05.2023 податкову накладну не склав та не вжив жодних заходів для її подачі на реєстрацію в ЄРПН протягом 365 днів з дати її складення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій (п.5.15. постанови від 22.01.2024 Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі № 906/267/23).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Отже, формування у ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" податкового кредиту з ПДВ у сумі 245 893,20 грн. є можливим лише за умови реєстрації Відповідачем в ЄРПН податкової накладної, яку він зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН за фактом передачі товару позивачеві згідно видаткової накладної № ВИ102-100-0001 від 16.05.2023.

Оскільки ФГ Токарчука В.М., в порушення ст. 201 ПК України, не склав та не забезпечив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, позивач позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 245 89320 грн. до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, відсутність факту реєстрації відповідачем податкової накладної в ЄРПН не дає права позивачу на включення суми ПДВ у розмірі 245 893,20 грн. до податкового кредиту та не звільняє позивача від обов`язку включення суми ПДВ у розмірі 245 893,20 грн. до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Тобто сума ПДВ, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків зі своєчасного складення та реєстрації податкової накладної за фактом передачі товару від відповідача до позивача за видатковою накладною №ВИ102-100-0001 від 15.05.2023, є збитками позивача.

З наведених вище норм вбачається, що порушення ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича податкового законодавства позбавило ТОВ «ПК «Зоря Поділля» права включити суму ПДВ 245 893,20 грн., до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, тобто позивач зазнав збитків, що виникли з вини відповідача.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

З огляду на викладене, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням вимог ПК України щодо складення податкової накладної за фактом поставки товару (що підтверджується видатковою накладною №ВИ102-100-0001 від 16.05.2023) і її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на суму 245 893,20 грн., яка фактично є збитками позивача.

Факт відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН через нездійснення контрагентом за Договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за Договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено Договором у складі ціни (правовий висновок Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача 245 893,20 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за фактом поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № ВИ102-100-0001 від 16 травня 2023, з мотивів наведених вище.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 950,72грн., підлягають віднесенню на відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 178, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича ( вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23800 , код 34704697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, 150, м. Гайсин, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23700, код 34009446) 245 893,20 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 950,72 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення суду надіслати ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича до електронних кабінетів ЄСІТС, а також на електронні адреси: представнику ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" Ситнику С.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому (розпоряднику майна відповідача) - Кучаку Ю.Ф. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ФГ Токарчука В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Повне рішення складено 18 листопада 2024 р.

Суддя Лабунська Т.І.

1 - до справи.

2 - ФГ Токарчука В.М. (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Гайсинський рн., Вінницька обл., 23800 (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)