Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/7785/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/7785/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА Сервіс Груп»

та

Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Представники учасників:

позивача - Вірьовкін О.І.

відповідача1 - не з`явились

відповідача2- Матющенко О.М.

третьої особи1 - Чирва І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник відповідача1 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА Сервіс Груп» та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням його права бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем2 сформовано в системі «Електронний суд» 01.07.2024 відзив, яким заперечено заявлені до нього вимоги повністю з огляду на неналежність його як відповідача у даній справі.

Позивачем 03.07.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив відповідача2, якою підтримано відповідну вимогу позову.

Крім того, позивачем 03.07.2024 в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 10.09.2024 розглянуто клопотання позивача про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.10.2024) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача1 ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою від 08.10.2024 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.11.2024.

Представником третьої особи 23.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд» пояснення, якими заперечено вимоги повністю.

Позивачем 31.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заяву про відмову від позовної вимоги про зобов`язання відповідача2 вчинити дії та закриття провадження у цій частині позову.

У судовому засіданні 05.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасноків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач не перебуває у стані припинення та належить у рівних долях (50%) двом фізичним особам:

ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа), які визначені кінцевими бенефіціарними власниками.

Керівником відповідача за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є позивач у даній справі, який займає посаду директора товариства.

За твердженням позовної заяви позивачем направлено третій особі у справі повідомлення про скликання Загальних зборів учасників з порядком денним - звільнення та призначення директора товариства.

Факт направлення повідомлення підтверджено відповідачем доданням до позовної заяви копій опису вкладення, поштової накладної та фіскального чека Укрпошти.

Відповідно до наданої позивачем копії протоколу №14/06/24 Загальні збори учасників не відбулись у зв`язку з відсутністю кворуму внаслідок не явки третьої особи у справі.

Третьою особою у справі підтверджено факт скликання загальних зборів з відповідним порядком денним, проте заперечено, що збори не відбулись з її вини. В якості відповідних доказів представником третьої особи надано суду протокол загальних зборів, відеозапис та скріншоти з телефону.

Судом встановлено, що надані третьою особою у справі матеріали фото та відео фіксації не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки вони не відповідають встановленим статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України вимогам.

Крім того, судом відхилено доводи третьої особи про обрання попередніми власниками відповідача1 редакції модельного статуту «не за замовчуванням» в частині скликання загальних зборів за 45 днів, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження цього твердження.

Статтею 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції саме загальних зборів учасників товариства належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу.

Законом не передбачено обрання та звільнення одноосібного виконавчого органу товариства окремим учасником або учасниками цього товариства.

Питання призначення та звільнення одноосібного виконавчого органу товариства (директора) знаходиться у компетенції загальних зборів учасників.

За приписами частини першої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що скликання загальних зборів, прийняття рішень про включення питань до порядку денного загальних зборів, належне повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів тощо знаходиться у компетенції виконавчого органу товариства.

Відповідно, Законом саме на позивача у даній справі як одноосібного виконавчого органу відповідача1 покладено прямий обов`язок скликати загальні збори товариства з включенням до порядку денного питання зміни керівника товариства.

Окремо суд має зазначити, що відповідно до вимог частини 13 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

Таким чином, за встановленою Законом процедурою звільнення керівника товариства без одночасного обрання його наступника є неможливим.

У той же час, за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (зокрема, пункти 8.31 постанови у справі №127/27466/20) директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту). При цьому директор має дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

За правовими висновками Верховного Суду (зокрема у справі №758/1861/18) відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Бездіяльність учасників товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про його звільнення, як директора товариства, є грубим порушенням його трудових прав на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Частинами п`ятою та шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За процесуально-правовими приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва задовольняє вимогу позову до відповідача1 частково: визнати припиненими трудові відносини позивача з відповідачем1 з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Крім вимоги до відповідача1, позивачем заявлено вимогу до відповідача2 про зобов`язання здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про відповідача2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, від якої позивач відмовився заявою від 31.10.2024.

Судом встановлено, що позивачем помилково при обранні способу захисту свого права на працевлаштування об`єднано в одне значення два різні за змістом юридичні поняття: суб`єкт державної реєстрації та державний реєстратор. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» проведення реєстраційних дій (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру віднесено до компетенції саме державного реєстратора. Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус. За приписами частини десятої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, суд не може зобов`язати відповідача як суб`єкта державної реєстрації вчинити певну реєстраційну дію, оскільки така дія здійснюється державним реєстратором.

Враховуючи наведене, судом прийнято відмову від позовної вимоги до відповідача2 та закрито провадження у цій частині позову на підставі частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВА Сервіс Груп» (ідентифікаційний код 45000608) з моменту набуття рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА Сервіс Груп» (ідентифікаційний код 45000608) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Закрити провадження у справі в частині заявлених до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вимог.

5. В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.11.2024

Суддя Т.Ю. Кирилюк