Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/9867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2024Справа № 910/9867/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко"

до Фізичної особи-підприємця Слабоуса Ігоря Вікторовича

про стягнення 333900,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача Федоров А.П.

Від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 11.11.2024 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Слабоуса Ігоря Вікторовича про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 333900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 10.07.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, надано сторонам строки на подання заяв по суті спору.

04.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, що він не підписував договір та рахунок, копії яких позивач долучив до матеріалів справи. Також відповідачем подано клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, в якому відповідач просить витребувати оригінал договору поставки від 10.07.2024 з підписом відповідача та оригінал рахунку-фактури № 01-10/07 від 10.07.2024, оригінали видаткових накладних з підписом відповідача.

Ухвалою суду від 17.09.2024 призначено у справі судове засідання на 31.10.2024, зобов`язано позивача у строк до 14.10.2024 подати до суду: - оригінал договору поставки від 10.07.2024, укладений між Фізичною особо-підприємцем Слабоусом Ігорем Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко"; - оригінал рахунку-фактури № 01-10/07 від 10.07.2024 на суму 267120,00 грн.

14.10.2024 на виконання вимог ухвали суду позивач надав письмові пояснення, в яких вказав, що оригінали витребуваних у нього документів відсутній, оскільки, вони пересилались між сторонами у відсканованому вигляді через месенджер.

31.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з перебуванням представника в судовому засіданні в іншому суді. Також відповідач просив витребувати у позивача оригінали документів.

В судовому засіданні 31.10.2024 оголошено перерву до 11.11.2024.

08.11.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з необхідністю огляду переписки в месенджері в телефоні особи, яка перебуває за кордоном.

11.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв`язку з наявними підозрами на захворювання представника на Covid-19. Також відповідач просив задовольнити його клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів.

В судове засіданні 11.11.2024 представник відповідача не з`явився.

В судовому засіданні 11.11.2024 розглядається клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в зв`язку з необхідністю оглянути переписку в месенджері у мобільному телефоні особи.

Відповідно до ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд відзначає, що позивачем було подано належним чином засвідчені копії електронних доказів у паперовому вигляді. Крім того, відповідачем не оспорювалась та не заперечувалась відповідність паперових копій оригіналам електронних доказів, а тому суд не вбачає необхідності у дослідженні електронних доказів в місці їх знаходження.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Суд також протокольною ухвалою відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки, ним не подано доказів в підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для відкладення розгляду справи. Також відповідачем не вказано, що відповідні докази ним будуть подані в подальшому. Суд відзначає, що відповідач уже звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи (судове засідання 31.10.2024), проте ним не було подано суду доказів в підтвердження обставин, якими він мотивував клопотання від 31.10.2024.

Також суд звертає увагу відповідача, що його клопотання про витребування у позивача оригіналів документів було розглянуто та задоволено судом (ухвала від 17.09.2024), в зв`язку з чим від позивача надійшли письмові пояснення. Однак, відповідач не надав суду будь-яких доказів чи пояснень в спростування обставин, викладених позивачем у його поясненнях, що надійшли до суду 14.10.2024.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 між Фізичною особою-підприємцем Слабоусом Ігорем Вікторовичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко" (покупець) укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) на умовах, вказаних в цьому договорі іншій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, відповідно до умов цього договору.

Предметом поставки є будівельні матеріали в асортименті, зазначеному у видатковій накладній, яка має юридичну силу специфікації та яка є невід`ємною частиною цього договору з моменту підписання сторонами. Факт передачі товару підтверджується підписом повноважених осіб сторін видаткової накладної. Датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної. (п. 1.2, 2.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору товар поставляється протягом 3 календарних днів від дня оплати покупцем його вартості згідно п. 7.1 договору.

Відповідно до п. 6.1, 7.1 договору ціни на товар, що постачається постачальником, є вільними і відпускними та зазначається в рахунках-фактурах, а також у видаткових накладних. Покупець здійснює оплату вартості замовленого товару на умовах повної попередньої оплати його вартості протягом 3 календарних днів від дня отримання відповідного рахунку-фактури від постачальника.

Відповідно до п. 10.1 договору договір вступає в дію з дати його підписання, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024.

Відповідач виставив рахунок-фактуру № 01-10/07 від 10.07.2024 на оплату товару на суму 267120,00 грн за плити дорожні (аеродромні) Паг 14 розмір 6000/2000/140 мм у кількості 20 штук.

Згідно банківської виписки з особового рахунку позивача, ним було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 267120,00 грн 09.07.2024, як оплату за товар згідно рахунку № 01-10/07 від 10.07.2024.

В зв`язку з не поставкою оплачено товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення коштів за попередньо сплачений товар з повідомленням про розірвання договору від 16.07.2024 № 16-07/24. У вимозі позивач вказував про здійснення ним попередньої оплати та не поставку відповідачем товару у строки обумовлені договором від 10.07.2024. В зв`язку з зазначеним позивач просив повернути йому кошти, сплачені як передоплата. Докази направлення в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму коштів не повернув.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п. 4.1 договору сторони обумовили, що поставка товару має бути здійснена протягом 3 календарних днів, з дати оплати покупцем товару.

Оскільки, оплата з боку позивача була здійснена 09.07.2024, то товар на суму 267120,00 грн мав бути поставлений у строк до 12.07.2024 (включно).

Отже відповідач з 13.07.2024 прострочив поставку товару, в зв`язку з чим позивач скористався своїм правом, наданим ст. 693 ЦК України та 16.07.2024 звернувся з вимогою про повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не виконав вимогу позивача, суму попередньої оплати не повернув.

Суд також наголошує, що відповідач не оспорював обставин щодо укладення між сторонами спірного правочину до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Крім того, матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем грошових коштів від позивача. А тому, якщо відповідач вважав, що договірні відносини між сторонами відсутні і він безпідставно отримав грошові кошти, то зобов`язаний був їх повернути, а не користуватись ними.

З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 267120,00 грн визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 66780,00 грн.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п. 8.3 договору сторони погодили, що прострочення постачальником терміну поставки товару, який зазначено в п. 4.1 договору є також неналежним виконанням обов`язку постачальника за договором. В такому випадку постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 25% від вартості замовленого та сплаченого покупцем товару, який постачальник не передав у строки, встановлені п. 4.1 договору.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму штрафу у розмірі 66780,00 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Суд також відзначає, що ним було оглянуто роздруковану переписку в месенджері "Вайбер", яка вірогідно підтверджує укладення між сторонами спірного правочину та виникнення взаємних зобов`язань на підставі нього.

Суд відзначає, що заперечення відповідача про не підписання ним договору та рахунку-фактури не доведено жодними доказами. Як і не спростовано твердження позивача, що договір з підписом відповідача був відсканований та направлений йому у месенджері, в зв`язку з чим у позивача відсутній оригінал договору. Крім того, відповідачем не спростовано, що рахунок-фактура був виставлений саме ним і саме за договором від 10.07.2024, як і не спростовано отримання коштів від позивача у сумі 267120,00 грн як оплату за договором від 10.07.2024 на підставі рахунку-фактури № 01-10/07 від 10.07.2024. Докази поставки товару на суму попередньої оплати чи докази повернення суми попередньої оплати суду надані відповідачем не були, в зв`язку з чим заперечення відповідача не впливають на обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання суду, позивач вірогідними доказами підтвердив наявність між сторонами правовідносин, що виникли на підставі договору поставки від 10.07.2024 та порушення з боку відповідача взятих на себе договірних зобов`язань та обґрунтованість позову.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у силу ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 226, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слабоуса Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко" (03134, м. Київ, вулиця Миру, будинок 21; ідентифікаційний код: 36173955) суму попередньої оплати у розмірі 267120 (двісті шістдесят сім тисяч сто двадцять) грн 00 коп., штраф у розмірі 66780 (шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 5008 (п`ять тисяч вісім) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 18.11.2024

Суддя І.В.Усатенко