ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1363/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Мет
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Мет
до Публічного акціонерного товариства Центренерго
про стягнення 218 564,03 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участі сторін:
від позивача: Скрипаль О.В.
від відповідача: Кулибаба В.О.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Мет до Публічного акціонерного товариства Центренерго про стягнення 218 564,03 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Мет задоволено частково (Суддя Сокуренко Л.В.)
У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про надання доказів, в підтвердження понесених витрат на правову правничу допомогу, в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
13.08.2024 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/1363/24 в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1363/24 передано на розгляд судді Карпечкіну Т.П.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вказана заява подана позивачем в межах встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2024 року заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу призначено на 04.09.2023 року.
Відповідачем подано клопотання від 26.08.2024 про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, а якщо суд дійде до висновку, що відповідну заяву потрібно задовольнити, то просив зменшити витрати до 1 000,00 грн.
У судове засідання 04.09.2024 року представник заявника заяву підтримав, та просив її задовольнити, представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.
Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви, а якщо суд дійде до висновку, що відповідну заяву потрібно задовольнити, то просив зменшити витрати до 1 000,00 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання, позивач посилається на таке:
- скрутне фінансове становище в наслідок збройної агресії;
- розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлених до стягнення позивачем є недоведеним, занадто завищеним та таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та розумності;
- оплата адвокату суми у розмірі 20 000,00 грн за надані послуги є неспіврозмірною, оскільки не зазначено часу який витрачено;
- необґрунтовано факту виконання робіт пов`язаних з надання позивачу професійної правничої допомоги.
Розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів та наданих заперечень, дійшов наступних висновків.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога позивачу у цій справі надавалась адвокатом Скрипаль О.В.
Суд установив, що 22.05.2024 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Стратегія права» укладено договір про надання правничої допомоги б/н (далі Договір), за умовами якого, в п. 2.8 сторони погородили, що партнери Адвокатським об`єднанням, а саме: Оруджева В.В. та Скрипаль О.В. (виступаючи як Захисники), здійснюють, у встановленому законом порядку представництво, захист прав та законних інтересів Клієнта, у випадках, передбачених законодавством України.
Також сторонами погоджено, що відповідно до п. 5.3 Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 20 000,00 грн. за консультацію з посиланням на норми законодавчих актів, роз`яснення прав та обов`язків, збирання матеріалів для підготовки позову, підготовку позову та подачу його до суду, надання правової допомоги під час виконання рішення суду про стягнення заборгованості та З 500,00 грн. за участь в одному судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду: 1) копію акту № 28/05 від 28.05.2024 року надання послуг за Договором на суму 20 000,00 грн, 2) копію рахунку на оплату № 28/05 від 28.05.2024 року, 3) платіжну інструкцію № 8 від 28.05.2024 року на суму 20 000,00 грн.
Окрім того в матеріалах справи міститься копія Договору про надання правничої допомоги б/н від 22.05.2024 року.
Досліджуючи надані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих представником позивача доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу за позовом у цій справі.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача за позовом на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі Закон) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону установлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст.1 Закону).
Положення статті 19 Закону передбачають, що видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем надано заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, за змістом яких вважає витрати позивача на правову допомогу недоведеними і перебільшеними та завищеними.
Дослідивши заперечення відповідача, суд зазначає, що доводи, викладені у запереченнях про необхідність повної відмови у стягненні з нього витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу, адже повна відмова у їх стягненні нівелюється одна з основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, передбачена п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд зазначає, що сторонами в Договорі погоджено фіксовану ціну за надання послуг адвокатом та визначено за які послуги вона саме надавалась.
Також, суд зауважує, що решта доводів та міркувань відповідача, викладених у заяві, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.
Дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правову допомогу, беручи до уваги вищезазначені норми законодавства, обсяг підготовлених та поданих до суду представником позивача документів, їх значення для спору, приймаючи до уваги наведені вище обставини в їх сукупності, з огляду на спірні правовідносини, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у цій справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів та доказової бази, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та заперечення відповідача суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягають витрати відповідача на правову допомогу у сумі 20 000,00 грн.
Згідно із частиною третьою статті 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49 ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Мет» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 2/21 ЄДРПОУ 40550721) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу У країни та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
Повне додаткове рішення складено: 15.11.2024 року.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123080899 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні