Рішення

від 07.11.2024 по справі 912/1934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуСправа № 912/1934/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув в судовому засіданні справу №912/1934/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича, вул. Яковенка, 23, с. Добре, Голованівський район, Кіровоградська область, 26606

до відповідача Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Новоукраїнського район, Кіровоградська область, 27000

про визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача - Боруш А.О., адвокат, ордер серії ВА №1088213 від 12.08.2024, посвідчення № 199 видане 30.08.2017

від відповідача - Загородній В.С. - адвокат, ордер серії АВ № 115 0629 від 28.08.2024, в режимі відеоконференції.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича до Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 05.07.2024 №986 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку" з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 14.08.2024 суд відкрив провадження у справі № 912/1934/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

28.08.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог.

В підготовчому засіданні 12.09.2024 суд оголосив перерву до 02.10.2024 о 16:00 год.

19.09.2024 через систему "Електронний суд" представник позивача подав суду відповідь на відзив від 18.09.2024, де зазначив клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до 18.09.2024 включно.

Ухвалою суду від 23.09.2024, серед іншого, продовжено з ініціативи суду позивачу строк на подання відповіді на відзив та прийнято подану 18.09.2024 відповідь на відзив позивача.

Ухвалою від 02.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024 о 11:00.

15.10.2024 відповідачем подано додаткові пояснення, згідно яких зазначено про неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

В судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті. Позивач заперечив щодо долучення пояснень відповідача від 15.10.2024.

Суд не приймає ці пояснення з огляду на несвоєчасність їх подання.

В засіданні оголошено перерву до 07.11.2024 о 14:00.

В засіданні 07.10.2024 сторони підтримали раніше оголошені позиції. Відповідач також усно зазначив про неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Обставини справи.

Між Добровеличківською районною державною адміністрацією 01.03.2009 та СФГ Доброва О.С. укладено договір оренди, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Тернівської сільської ради Новоукраїнського (минулого Добровеличківського) району Кіровоградської області.

Пунктом 2 визначено об`єкт оренди, а саме земельна ділянка загальною площею 30 га з них 30 га ріллі.

Згідно з п. 42 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у Добровеличківському відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2009 № 040936900012, про що свідчить відмітка на останньому аркуші Договору про реєстрацію.

На виконання умов договору 05.08.2009 за Актом приймання-передачі Позивачу передано в оренду відповідну земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.02.2016 у справі №912/4781/15, яке набрало законної сили 20.02.2016, визнано укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, яким поновлено строк його дії на той самий строк п`ять років і на тих самих умовах. Інші умови договору оренди землі залишені незмінними. Орендодавцем за вказаною додатковою угодою визначено Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.03.2016 за № 13764177.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2019 у справі № 912/2254/19, яке набрало законної сили 09.01.2020, визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ Доброва О.С. додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2009 (державна реєстрація від 05.08.2009 за №040936900012).

Пунктом 1 даної додаткової угоди визначено поновити строк дії договору оренди землі загальною площею 29,9999 га, кадастровий номер 3521785700:02:000:9017, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградській області, укладеного 01.03.2009 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ Доброва О.С., зареєстрованого у Добровеличківському районному відділі КРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2009 за № 040936900012, у редакції додаткової угоди, викладеної у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 04.02.2016 у справі № 912/4781/15, на той самий строк п`ять років ( до 05 серпня 2024 року).

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 13764177).

У подальшому, між Добровеличківською селищною радою та СФГ Доброва О.С. 29.03.2021 укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди землі від 05.08.2009 № 040936900012.

Пунктом 1 даної угоди сторони узгодили, що на підставі ч. 3 ст. 653, ст. 654 ЦК України, у зв`язку зі зміною орендодавця з Добровеличківської районної державної адміністрації на Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області відповідно до рішення сесії від 29.03.2021 № 101.

Пунктом 2 угоди сторони врегулювали, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 29,9999 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521785700:02:000:9017, яка розташована на території Добровеличківської селищної ради.

Пунктом 17 угоди сторони узгодили, що договір оренди земельної ділянки укладений терміном на 49 років.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 13764177). Строк дії речового права до 05.08.2058.

Крім того, між Добровеличківською районною державною адміністрацією та СФГ Доброва О.С. укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 28,13 га, в тому числі рілля - 28,13 га, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради.

Договір підписано представниками Добровеличківської РДА та СФГ Доброва О.С., скріплений їх печатками та зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012 за № 352178574003960.

Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки земельну ділянку передано за Договором у фактичне користування СФГ Доброва О.С.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2017 (номер запису про інше речове право: 20697705).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2017 у справі № 912/2890/17, яке набрало законної сили 23.12.2017, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 11.07.2012, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та СФГ Доброва О.С., щодо земельної ділянки загальною площею 28,1300 га, кадастровий номер 3521785700:02:000:9101, розташованої на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Пунктом 1 даної додаткової угоди визначено поновити договір оренди землі площею 28,1300 га, кадастровий номер 3521785700:02:000:9101, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, укладений 11.07.2012 між Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та СФГ Доброва О.С., зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012 року за № 352178574003960 на той самий строк і на тих самих умовах (до 11.07.2022).

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.01.2018 (номер запису про інше речове право: 24317498).

Між Добровеличківською селищною радою та СФГ Доброва О.С. 29.03.2021 укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 11.07.2012 № 352178574003960.

Пунктом 1 даної угоди сторони узгодили, що на підставі ч. 3 ст. 653, ст. 654 ЦК України, у зв`язку зі зміною орендодавця з Добровеличківської районної державної адміністрації на Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області відповідно до рішення сесії від 29.03.2021 № 101.

Пунктом 2 угоди сторони врегулювали, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 28,1300 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3521785700:02:000:9101, яка розташована на території Добровеличківської селищної ради.

Пунктом 17 угоди сторони узгодили, що договір оренди земельної ділянки укладений терміном на 49 років.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 24317498). Строк дії речового права до 11.07.2061.

Добровеличківською селищною радою на адресу СФГ Доброва О.С. надіслано лист від 21.06.2024 № 01-22/164/2 "Про договори оренди земельних ділянок", яким повідомлено, що у зв`язку із невиконанням господарством п. 12 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та п. 12 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021, селищна рада повідомляє про намір достроково в односторонньому порядку розірвати вищевказані договори оренди землі.

При цьому, пунктом 12 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та пунктом 12 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається також у випадках встановлених нормативно- правовими актами селищної ради та не укладання орендарем договору про соціальне партнерство (договір про співробітництво) з селищною радою.

Добровеличківською селищною радою жодних пропозицій, листів чи проектів угод для укладання договору про співробітництво на адресу СФГ Доброва О.С. не надсилалось та на адресу останнього не надходило.

Згідно з рішенням Добровеличківської селищної ради від 05.07.2024 № 986 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку" вирішено:

1. Розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, укладений між Добровеличківською районною державною адміністрацією від 11.07.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012 за № 352178574003960, зі змінами відповідно до додаткової угоди від 29.03.2021 № 2 та СФГ Доброва О.С., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав від 03.01.2018, номер запису про інше речове право: 24317498, відповідно до якого об`єктом оренди є земельна ділянка для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02), кадастровий номер 3521785700:02:000:9101, площею 28,1300 га, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради (за межами с. Тернове).

2. Розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, укладений між Добровеличківською районною державною адміністрацією від 07.03.2009, зареєстрований у ДП КРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2009 за № 040936900012, зі змінами відповідно до додаткової угоди від 29.03.2021 № 2 та СФГ Доброва О.С., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав від 16.03.2016, номер запису про інше речове право: 13764177, відповідно до якого об`єктом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), кадастровий номер 3521785700:02:000:9017, площею 29,9999 га, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради (за межами с. Тернове).

В преамбулі відповідач послався на ст. 31 ЗУ "Про оренду землі, ст. 651 ЦК України, пункти 12 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та додаткової угоди № 3 від 29.03.2021.

Вказане рішення сесії від 05.07.2024 № 986 надіслано Добровеличківською селищною радою на адресу СФГ Доброва О.С. листом від 25.07.2024 № 01-22/199/2. До вказаного листа долучено також проекти додаткових угод та акти прийому-передачі земельних ділянок.

СФГ ОСОБА_1 11.07.2024 надіслано на адресу Добровеличківської селищної ради лист про те, що від селищної ради не надходило жодних пропозицій щодо укладення угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво) та проектів таких угод для їх розгляду та підписання господарством. Цим же листом повідомлено, що при надходженні пропозицій та/або проектів угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво), вони будуть розглянуті СФГ Доброва О.С. у визначеному законом порядку з метою виконання умов пункту 15 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та пункту 15 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021.

Листом від 30.07.2024 № 01-12/398/2 Добровеличківська селищна рада повідомила про прийняття рішення сесії від 05.07.2024 № 986, яким розірвано договори оренди землі в односторонньому порядку.

Вказане і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Позивач вказує на те, що рішення № 986 є необґрунтованим та не вмотивованим, оскільки не містить жодних підстав для його прийняття. Наведені в пунктах 12 та 13 умови розірвання договору в односторонньому порядку не наділяють Добровеличківську селищну раду як орендодавця можливістю відмовитись в односторонньому порядку від договору, адже це не допускається ані згідно з ч. 1 ст. 291 ГК України, ані згідно зі ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", ані умовами договору. Поряд з цим, назване право дозволяє ініціювати дострокове розірвання орендної угоди, для чого має бути дотримано порядок, встановлений ст. 188 ГК України. Листи селищної ради, в яких не містився підписаний проект договору не є офертою у розумінні ст. 641 ЦК України.

Відповідач у відзиві вказана на можливість односторонньої відмови від договору з огляду на умови договору. А також на те, що позивач порушив умови договору.

Поряд з тим, в усних поясненнях в судовому засіданні відповідач вказав на те, що з огляду на приписи статей 651, 654 ЦК України, прийняте рішення є лише волевиявленням однієї із сторін договору, яке саме по собі не має юридичного наслідку розірвання договору, оскільки сторонами у справі не вчинено дій, спрямованих на реалізацію вказаного рішення, а саме не укладено письмової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією.

Норми права та висновки суду.

У частинах 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, серед іншого, здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства, так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Згідно частини 1 статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, системний аналіз положень вказаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1- 9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Рішення органу місцевого самоврядування у розумінні вказаних норм має бути обґрунтованим.

За статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 1 ст.615 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6- 1449цс17).

Розглядаючи спори про розірвання договору у зв`язку із істотним порушенням його умов, суд зобов`язаний оцінити істотність допущених порушень та з`ясувати, якою мірою розірвання договору сприятиме відновленню прав орендодавця, дотримуючись розумного балансу із можливими збитками від такого розірвання.

У спірних правовідносинах між сторонами виникли відносини з оренди землі.

Крім того, орендні відносини у даному випадку регулюються також спеціальним законом, яким є Закон України "Про оренду землі".

Частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (подібне обґрунтування наведене у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 659/1054/18-ц).

У постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 623/2953/16-ц та від 17.07.2019 у справі № 388/1251/15-ц сформовано висновок, що тлумачення частини четвертої статті 31 Закону України "Про оренду землі" свідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

У постанові Верховного суду у справі № 910/20745/20 від 18.10.2023 зазначено:

"63. Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною третьої цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

64. В свою чергу частинами третьою і четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

65. З викладеного слідує, що нормами законодавства не заборонено сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку (див. висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.01.2023 у справі № 910/383/20)".

Пунктом 12 додаткових угод № 2 та № 3 передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається також у випадках встановлених нормативно-правовими актами селищної ради та не укладання орендарем договору про соціальне партнерство (договір про співробітництво) з селищної радою.

Пунктом 13 додаткових угод сторони узгодили порядок розірвання договору, а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі також може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених законом, умовами договору оренди, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки та на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Як встановлено судом, на адресу Позивача жодних пропозицій з проектом угод з приводу укладення договорів про співробітництво від селищної ради не надходило.

Також не повідомлялось про існування рішення від 22.12.2020 № 99 "Про затвердження зразка типової угоди про соціально-економічне партнерство".

При цьому, умовами договорів оренди землі не передбачено жодного обов`язку саме Позивачу ініціювати такі пропозиції.

Однак, СФГ Доброва О.С. 11.07.2024 надіслано на адресу Добровеличківської селищної ради лист про те, що від селищної ради не надходило жодних пропозицій щодо укладення угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво) та проектів таких угод для їх розгляду та підписання господарством. Цим же листом повідомлено, що при надходженні пропозицій та/або проектів угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво), вони будуть розглянуті СФГ Доброва О.С. у визначеному законом порядку з метою виконання умов пункту 15 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та пункту 15 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021.

Листом від 30.07.2024 № 01-12/398/2 Добровеличківська селищна рада повідомила про прийняття рішення сесії від 05.07.2024 № 986, яким розірвано договори оренди землі в односторонньому порядку.

Таким чином, Позивач жодним чином не порушував умови договорів оренди землі, а тому у відповідача не було жодних підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку.

Листом від 21.06.2024 № 01-22/164/2 Добровеличківська селищна рада повідомила СФГ Доброва О.С. про те, що у зв`язку із невиконанням п. 12 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та п. 12 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021, селищна рада повідомляє про намір достроково в односторонньому порядку розірвати вищезазначені договори оренди землі.

Стосовно відсутності ознак оферти у листі селищної ради від 21.06.2024 № 01-22/164/2 слід зазначити наступне.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2).

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 4).

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2). Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3).

Відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ч. 2). Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч. 3).

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч. 3).

Статтею 181 ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1).

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.

Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору, вона повинна бути відправлена від сторони, яка пропонує укласти договір, а також виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1). У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2).

Таким чином, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.

Отже, листи селищної ради, в яких не містився підписаний проект Договору, не можна вважати пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні статті 641 ЦК України.

Більше того, умови пункту 12 додаткових угод № 2 та № 3 від 29.03.2021 не передбачають обов`язку саме Позивача як орендаря пропонувати укладати договір про співробітництво.

Крім того, не врегульовано умовами договорів оренди землі якими мають бути істотні умови договору про співробітництво, по яким сторони мають дійти згоди.

Більше того, умовами договорів оренди землі не передбачено окремого обов`язку СФГ "Доброва О.С." укласти чи здійснити пропозицію селищній раді щодо укладення договору про співробітництво.

При цьому, як зазначено вище, СФГ Доброва О.С. 11.07.2024 надіслано на адресу Добровеличківської селищної ради лист про те, що від селищної ради не надходило жодних пропозицій щодо укладення угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво) та проектів таких угод для їх розгляду та підписання господарством.

Цим же листом повідомлено, що при надходженні пропозицій та/або проектів угод про соціальне партнерство (договорів про співробітництво), вони будуть розглянуті СФГ Доброва О.С. у визначеному законом порядку з метою виконання умов пункту 15 додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 та пункту 15 додаткової угоди № 3 від 29.03.2021.

Однак, листом від 30.07.2024 № 01-12/398/2 Добровеличківська селищна рада повідомила про прийняття рішення сесії від 05.07.2024 № 986, яким розірвано договори оренди землі в односторонньому порядку.

Таким чином, Позивач не відмовлявся від розгляду пропозицій щодо укладення договорів про співробітництво, а навпаки письмово підтвердив готовність розглядати такі пропозиції від селищної ради.

З огляду на викладене, у селищної ради не було жодних правових підстав для розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку по вказаній підставі.

Отже з урахуванням наведеного Добровеличківська селищна рада не мала право на односторонню відмову від договорів оренди землі, та вчинений нею односторонній правочин оспорюване рішення, є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до п.«г» ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 у справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32)).

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" встановлено, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

"Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі "Полторацький проти України" від 29.04.2003, заява № 38812/97, п. 155)".

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати щодо сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним із питань застосування та наслідків дії його норм.

Звідси, оспорюваним рішенням селищної ради одноособово неправомірно припинено та порушено право користування позивача земельними ділянками, які є предметом договорів оренди землі. Відповідно, поновлення права позивача на безперешкодне користування орендованими земельними ділянками можливе шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким таке право заперечено, що є належним і ефективним способом захисту права у цьому випадку. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Добровеличківської селищної ради від 05.07.2024 № 986 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку".

Стягнути з Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Новоукраїнського район, Кіровоградська область, 27000, код 04365922) на користь Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.

Повне рішення складено 18.11.2024.

Суддя В.Г. Кабакова