Рішення

від 02.12.2024 по справі 912/1934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуСправа № 912/1934/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1934/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича, вул. Яковенка, 23, с. Добре, Голованівський район, Кіровоградська область, 26606

до відповідача Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області вул. Незалежності, 112, смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000

про визнання недійним рішення

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича (далі - СФГ Доброва О.С.) до Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 05.07.2024 №986 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку" зпокладенням на відповідача судових витрат.

У позовній заяві від 12.08.2024 позивач повідомив, що попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 80 000,00 грн.

Відповідно до заяви від 12.08.2024 СФГ Доброва О.С. заявлено клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.

Рішенням від 07.11.2024 господарський суд задовольнив позов повністю. Визнав недійсним рішення Добровеличківської селищної ради від 05.07.2024 №986 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку". Стягнув судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

12.11.2024 через систему "Електронний суд" СФГ Доброва О.С. подало суду заяву від 11.11.2024 про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 49 892,42 грн витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви додано докази на підтвердження понесених витрат.

Ухвалою від 18.11.2024 суд призначив судове засідання для розгляду вказаної заяви на 02.12.2024 о 14:00 год.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від Добровеличківської селищної ради надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення суду у справі є 07.11.2024, тому, з огляду на приписи ч. 8 ст. 129 та ч. 5 ст. 240 ГПК України, останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 12.11.2024.

Заява від 11.11.2024 позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду через систему "Електронний суд" 12.11.2024, тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідач повідомлений про час та місце засідання суду належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 19.11.2024 в його електронний кабінет.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання про судові витрати, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано до суду: договір про надання професійної правничої допомоги №43 від 29.07.2024, додаток №1 до нього, Заявка №1-ГС від 29.07.2024, акти №1 від 22.08.2024 та №2 від 07.11.2024 про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №43.

Так, 29.07.2024 між Адвокатським об`єднанням "Науменко, Боруш і партнери" (далі - Адвокатське об`єднання) та СФГ Доброва О.С. (далі - Клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №43 (далі - Договір №43), за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту Професійну правничу допомогу, а Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню Гонорар та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати.

Відповідно до пункту 2.2. Договору №43 деталізація Професійної правничої допомоги та умови її надання узгоджуються Сторонами у відповідній Заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 1.1. Заявки №1-ГС її предметом є надання з 29.07.2024 Клієнту професійної правничої допомоги, яке включає в себе перелік послуг визначений у Додатку №1 до Договору №43, які необхідно надати з метою збору доказів для підготовки, складання і подачі в господарський суд позовної заяви, а також представництва інтересів Клієнта у справі за поданим позовом щодо оскарження рішення Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області №986 від 05.07.2024 "Про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку".

Пунктом 2.1. вказаної заявки Сторонами узгоджено, що фактичний розмір Гонорару Адвокатського об`єднання за виконання цієї Заявки розраховується в залежності від обсягу фактично наданих співробітниками Адвокатського об`єднання послуг за цінами, визначеними в Додатку 1 до Договору №43.

У відповідності до пункту 2.2. Заявки приблизний (орієнтовний) розрахунок Гонорару за виконання орієнтовного переліку послуг, які необхідні для виконання цієї Заявки у господарському суді першої інстанції складає 80 000,00 грн.

Сторонами узгоджено, що фактичний перелік юридичних послуг і їх вартість, як окремо так і в загальному, розрахунок понесених фактичних витрат, будуть визначені у Акті наданні (приймання) професійної правничої допомоги у ході виконання Заявки (пункт 2.3. Заявки).

Разом з тим, згідно з пунктом 7.5. Договору №43 на момент укладання цього Договору в Адвокатському об`єднанні діють наступні погодинні ставки визначені в доларах США - 100 дол./год за курсом продажу АТ КБ "Приватбанк", станом на день складання рахунку.

Тобто, сторонами в Договорі №43 визначено фіксований розмір гонорару за кожний вид наданої Адвокатським об`єднанням послуги.

Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого печатками акта №1 від 22.08.2024 про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №43 Адвокатським об`єднанням Клієнту в період з 29.07.2024 по 22.08.2024 надано наступні юридичні послуги:

1) Консультація усна, з вивченням документів (29.07.2024) на загальну суму 1600,00 грн;

2) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційної довідки з ДРРП №388763989 (29.07.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

3) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційної довідки з ДРРП №388763848 (29.07.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

4) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія витягу НВ-9944843862024 (29.07.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

5) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія витягу НВ-9944843782024 (29.07.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

6) Складання заяви про забезпечення позову немайнового характеру, справи по ГПК (02.08.2024), на загальну суму 12 000,00 грн;

7) Складання і подача заяви до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в області про прийняття до примусового виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2024 (06.08.2024), кількість витраченого часу - 20 хв, на загальну суму 1377,00 грн;

8) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційної довідки з ДРРП №389721606 (06.08.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

9) Замовлення і отримання через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційної довідки з ДРРП №389721843 (06.08.2024), кількість витраченого часу - 10 хв, на загальну суму 689,00 грн;

10) Складання адвокатського запиту, на загальну суму 3200,00 грн: 1. Добровеличківська селищна рада - про надання інформації щодо земельної ділянки площею 28,13 га (30.07.2024); 2. Добровеличківська селищна рада - про надання інформації щодо земельної ділянки площею 29,9999 га (30.07.2024);

11) Складання позовної заяви немайнового характеру, справи по ГПК, у справі №912/1934/24 (12.08.2024), на загальну суму 8 000,00 грн;

12) Складання заяви про розподіл судових витрат у справі №912/1934/24 (12.08.2024), на загальну суму 800,00 грн;

13) Відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами "Електронного суду" та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу, на загальну суму 80,00 грн: 1. Позовна заява з додатками (12.08.2024);

14) Відправка письмової кореспонденції поштою та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу, на загальну суму 80,00 грн: 1. Адвокатські запити №2 та №3 від 30.07.2024 на адресу Добровеличківської селищної ради (01.08.2024).

Отже, загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням Клієнту послуг становить 31 271,00 грн.

Крім того, у акті №1 від 22.08.2024 зазначено про додаткові витрати на загальну суму 541,42 грн, які понесені Адвокатським об`єднанням під час надання професійної правничої допомоги позивачу, а саме:

- замовлення та отримання через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційних довідок та витягів (чеки від 29.07.2024 №0304211566827762, від 29.07.2024 №0304211565562332, від 29.07.2024 №0000005208058748, від 29.07.2024 №0000005208054046, від 06.08.2024 №0464219207965819, від 06.08.2024 №0584219208679997) на суму 471,42 грн;

- оплата коштів за послуги АТ "Укрпошта" щодо відправки адвокатських запитів №2 та №3 від 30.07.2024 на адресу Добровеличківської селищної ради на суму 70,00 грн (фіскальний чек №271 від 01.08.2024).

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 31 812,42 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №2521_00000/6387b0b0-22c2-494e-8b04-f0e8d7d5fc01 від 03.09.2024 Клієнтом сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання зазначену суму коштів.

Згідно з актом №2 від 07.11.2024 про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №43, Адвокатським об`єднанням в період з 23.08.2024 по 11.07.2024 Клієнту надано послуги на загальну суму 18 080,00 грн, а саме:

1) Складання відповіді на відзив на позовну заяву у справі №912/1934/24 (18.09.2024), на загальну суму 6 000,00 грн;

2) Відправка процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід`ємними додатками) засобами "Електронного суду" та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу, на загальну суму 80,00 грн: 1. Відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (18.09.2024);

3) Участь представника у суді першої інстанції у справі №912/1934/24 (12.09.2024, 02.10.2024, 16.10.2024, 22.10.2024, 07.11.2024), на загальну суму 12 000,00 грн.

Отже, загальна вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням Клієнту за актом №2 від 07.11.2024 складає 18 080,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №2603_00000/521ca908-3415-4357-832a-d415cb2c5c8b від 08.11.2024 Клієнтом сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання зазначену суму коштів.

Відтак, загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі №912/1934/24, про стягнення яких останній заявляє, становить 49 892,42 грн (31 812,42 грн + 18 080,00 грн).

На виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач вказує, що детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом міститься в актах про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору №43, а саме №1 від 22.08.2024 та №2 від 07.11.2024.

До справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1088213 від 12.08.2024, виданий Адвокатським об`єднанням, на підставі якого адвокат Боруш А.О. представляв інтереси СФГ Доброва О.С.

Відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідний правовий висновок містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Боруш А.О. послуг, детальний перелік яких міститься в актах про приймання професійної правничої допомоги №1 від 22.08.2024 та №2 від 07.11.2024.

Також адвокат Боруш А.О. брав участь в усіх призначених судом засіданнях, а саме: 12.09.2024, 02.10.2024, 16.10.2024, 22.10.2024, 07.11.2024.

Суд зазначає, що сторони Договору №43 фактично встановили відповідний фіксований розмір гонорару за кожний вид наданої Адвокатським об`єднанням послуги.

Відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1934/24, в яких просить відмовити у задоволені такої заяви, посилаючись на те, що підготовка та подання процесуальних документів у даній справі, з урахуванням судової практики із аналогічних спорів, не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, тому відповідач вважає, що заявлена сума 49 892,42 грн витрат на професійну правничу допомогу є надмірно завищеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд погоджується з твердженням відповідачем про те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 892,42 грн є неспівмірним зі складністю даної справи, оскільки дана справа за своєю суттю не є складною для кваліфікованого фахівця, а отже не потребує особливої та тривалої підготовки.

Позовна заява повністю відтворює виклад фактичних обставин, що містить заява про забезпечення позову.

Всі докази, що додані до заяви про забезпечення позову (до подання позовної заяви) долучені позивачем в якості додатків до позовної заяви.

При зверненні до господарського суду з позовною заявою та в процесі розгляду справи, нові докази позивачем не збирались і не подавались.

Розмір вартості послуг по замовленню та отриманню через Єдиний портал державних послуг Дія інформаційних довідок та витягів на загальну суму 4134,00 грн є неспівмірним зі складністю виконання відповідних дій.

При цьому, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення інформаційні довідки №389721606 та №389721843 від 06.08.2024 включені до переліку наданих послуг адвоката, однак не були подані разом з позовом та в процесі розгляду справи, у зв`язку з чим не оцінювалися судом як докази при ухваленні рішення.

Тому, замовлення та отримання вказаних довідок розцінюється судом як один із етапів підготовки та складення позову.

Слід вказати, що в позовній заяві позивач виклав свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, чітко сформулював вимоги до відповідача та не змінював їх протягом розгляду справи.

15.10.2024 відповідачем подано додаткові пояснення, згідно яких зазначено про неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Однак, вказані пояснення суд не прийняв до розгляду, у зв`язку з чим від позивача не потребувало наведення будь-яких додаткових пояснень (заперечень).

Також розмір вартості складання заяви про прийняття до примусового виконання ухвали господарського суду є неспівмірним зі складністю складання відповідних категорій документів, оскільки загалом вони мають стандартну форму і є незначними за обсягом.

Крім того, витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Так, у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 Верховний Суд зауважив, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Також слід зауважити, що тривалість засідань суду у даній справі не є значною, як і тривалість розгляду справи.

В той же час, суд враховує, що даний спір не є значної складності, не потребує від адвоката особливих професійних зусиль та навичок, результат вирішення справи не має вплинути на репутацію сторони, справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду.

Дослідивши обсяг та зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги в межах даної справи, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, заявлені витрати на правничу допомогу в сумі 49 892,42 грн не є співмірними із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

На підставі викладеного та приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, а також категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу, та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи позицію відповідача щодо неспівмірності витрат, суд вважає, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 24946,21 грн, що становить 50% від заявленого розміру.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24946,21 грн, решта витрат покладаються на позивача.

Відтак, заява СФГ Доброва О.С. від 11.11.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1934/24 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича від 11.11.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1934/24 задовольнити частково.

Стягнути з Добровеличківської селищної ради (вул. Незалежності, 112, селище Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000, ідентифікаційний код 04365922) на користь Селянського (фермерського) господарства Доброва Олександра Сергійовича (вул. Яковенка, 23, с. Добре, Голованівський район, Кіровоградська область, 26606, ідентифікаційний код 20655192)24946,21 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити в задоволені решти вимог.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Повний текст додаткового рішення складено 12.12.2024.

Суддя В.Г. Кабакова