Ухвала

від 12.11.2024 по справі 912/1562/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 листопада 2024 рокуСправа № 912/1562/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши в судовому засіданні клопотання Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" про стягнення судових витрат у справі

за позовом: Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" (вул. Чорновола В`ячеслава, 18, м. Полтава, Полтавська область, 36039)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (просп. Соборний, 51/1, каб. 10, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000)

про стягнення 2 904 514,34 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники сторін не брали участі у судовому засіданні,

у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали без проголошення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" (далі - ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС") до Товариства з додатковою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (далі - ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР") про стягнення з відповідача 2 904 514,34 грн, з яких:

- 2 094 691,04 грн основна заборгованість за договорами №02/01/23-1 від 02.01.2023 та №07/08/23-1 від 07.08.2023;

- за Договором №02/01/23-1 від 02.01.2023: пеня - 63 470,21 грн, інфляційні втрати - 7 097,29 грн, 3% річних - 4 963,94 грн;

- за Договором №07/08/23-1 від 07.08.2023: пеня - 507 399,57 грн, інфляційні втрати - 90 333,53 грн, 3% річних - 47 808,76 грн, штраф у розмірі 5 % від суми прострочених зобов`язань - 88 750,00 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

Рішенням від 25.10.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" на користь ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" 2 094 691,04 грн основного боргу, 507 399,57 грн пені, 52 772,70 грн 3 % річних, 97 430,82 грн інфляційних нарахувань, 88 750,00 грн штрафу, а також 42 615,66 грн судового збору.

04.11.2024 до суду від ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" надійшло клопотання про стягнення судових витрат від 03.11.2024, у якій позивач просить покласти на ТОВ "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" 145 225,71 грн витрат на правову допомогу. До такого клопотання додано докази на підтвердження понесених витрат.

Ухвалою суду від 06.11.2024 розгляд клопотання про стягнення судових витрат призначено на 12.11.2024.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглядаючи клопотання позивача про стягнення судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з поданого 14.10.2024 клопотання позивачем заявлено про намір стягнення судових витрат та повідомлено, що докази понесення таких витрат будуть подані після ухвалення рішення.

Тобто, позивач у встановлений процесуальним законом строк, як це передбачено ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України, до закінчення судових дебатів, заявив про намір надати суду докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правничу допомогу.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У даному випадку датою ухвалення рішення суду є 04.11.2024.

При цьому, докази понесених витрат подано суду 04.11.2024.

Отже, позивач дотримався строку подання доказів понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки, з огляду на положення ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст. 42 ГПК України обов`язок подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат для забезпечення дотримання, у тому числі, принципу змагальності, поширюється як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві від 19.06.2024 позивач зазначив, що на час її подання орієнтовний розрахунок судових витрат складає суму сплаченого судового збору в сумі 43 567,71 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором про надання правничої допомоги №02/24 від 23.05.2024.

Тобто, позивач обмежився зазначенням лише розміру сплаченого судового збору.

При цьому, позивачем не зазначено у позовній заяві розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Такого розрахунку не додано до позовної заяви.

Отже, позивач не подав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу разом із першою заявою по суті спору (позовна заява від 19.06.2024).

Висновки про право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №922/2167/19.

З огляду на викладене, суд вважає, що вказані обставини є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції №1987594 від 03.11.2024 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету, клопотання про стягнення судових витрат від 03.11.2024 та докази на підтвердження розміру таких витрат позивач направив ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС", тобто сам собі.

При цьому, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до наведеного клопотання додано копії таких доказів, а саме: договір №2 від 02.02.2024 про надання правничої допомоги, акт прийому - передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 02.11.2024.

Разом з тим, доказів надіслання вказаного клопотання з додатками на адресу відповідача до цього клопотання не додано.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Слід зазначити, що ст. 129 ГПК України не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні.

Однак, відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог ст. 80 ГПК України.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/18646/19.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, а відтак не надсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18 та у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №902/844/18).

При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Окрім цього, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, стосовного того, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

Господарським судом встановлено, а позивачем документальними доказами не спростовано, що клопотання про стягнення судових витрат та долучені до нього докази на підтвердження цих витрат, не надіслано відповідачу.

В такий спосіб, ненадання поданих стороною документів, пов`язаних з наданням правничої допомоги іншій стороні позбавляє останню можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а суд можливості надати оцінку їх обґрунтованості, правових підстав та обсягу їх стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позивачем не дотримано процедури, встановленої нормами ГПК України, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" від 03.11.2024 про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню, з огляду на що суд відмовляє в прийнятті додаткового рішення у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 124, 129, 221, 234-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "ПРЕМ`ЄР СОКС" в ухваленні додаткового рішення у справі №912/1562/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити сторонам через систему "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено та підписано - 18.11.2024.

Суддя М.С. Глушков