Ухвала

від 07.02.2025 по справі 912/1562/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.02.2025 м. Дніпро Справа № 912/1562/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 (повний текст рішення складено 04.11.2024, суддя Глушков М.С.) у справі № 912/1562/24

за позовом Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР", м. Олександрія, Кіровоградська область

про стягнення 2 904 514,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" про таке:

- стягнути з відповідача 2 904 514,34 грн, з яких:

- 2 094 691,04 грн основна заборгованість за договорами №02/01/23-1 від 02.01.2023 та № 07/08/23-1 від 07.08.2023;

- за Договором №02/01/23-1 від 02.01.2023: пеня - 63 470,21 грн, інфляційні втрати- 7 097,29 грн, 3% річних- 4 963,94 грн;

- за Договором № 07/08/23-1 від 07.08.2023: пеня - 507 399,57 грн, інфляційні втрати- 90 333,53 грн, 3% річних- 47 808,76 грн, штраф у розмірі 5 % від суми прострочених зобов`язань- 88 750, 00 грн, з покладенням на відповідача судового збору;

- сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача;

- при винесенні судового рішення доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі здійснювати нарахування 3% річних на суму непогашеної заборгованості у розмірі 2 094 691,04 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; за кожен повний день прострочення, починаючи з дня винесення судового рішення і до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (просп. Соборний, 51/1, каб. 10, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000, ідентифікаційний код 35439270) на користь Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" (вул. Чорновола В`ячеслава, 18, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 40501731) 2 094 691,04 грн основного боргу, 507 399,57 грн - пені, 52 772,70 грн - 3 % річних, 97 430,82 грн інфляційних нарахувань, 88 750,00 грн - штраф, а також 42615,66 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі здійснювати нарахування 3 % річних на суму боргу у розмірі 2 094 691,04 грн починаючи з 25.10.2024 до дати виконання рішення суду за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; за кожен повний день прострочення та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" (просп. Соборний, 51/1, каб. 10, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000, ідентифікаційний код 35439270) на користь Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" (вул. Чорновола В`ячеслава, 18, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 40501731).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду, з використанням системи "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР", в якій просить:

- поновити строк для подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр», від імені та в інтересах якого діє адвокат Тетяна Ковальова на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 року по справі № 912/1562/24 та відкрити провадження по справі;

- скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 року по справі № 912/1562/24 яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр» на користь Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" в частині стягнення 507 399,57 грн - пені, в іншій частині рішення суду - залишити без змін;

- стягнути з Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Клєвєр» витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 416,50 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 27.01.2025 здійснено запит матеріалів справи №912/1562/24 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

27.01.2025 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить суд не поновлювати строк на апеляційне оскарження, оскільки причини поважності їх пропуску надумані, та відмовити у поновленні та відкритті провадження.

В обґрунтування зазначено, що заявник намагається ввести суд в оману, оскільки згідно відомостей про виконавче провадження №76714442, адвокат Ковальов Андрій Ігорович, як представник ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР» направив державному виконавцю апеляційну скаргу в інтересах скаржника ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 року по справі №912/1562/24 - 10 грудня 2024 року. Вказане, свідчить про те, що ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР» знав про судове рішення ще станом на 06.12.2024 року (день коли підписано апеляційну скаргу представником ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР», який діє на підставі договору про надання правничої допомоги) Також, що власники компаній неодноразово спілкувалися щодо відкритого виконавчого провадження. Крім того, ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР» має зареєстрований кабінет, всі процесуальні документи, в тому числі і судове рішення по справі від 25.10.2024 року направлялося до електронного кабінету ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР». Суд першої інстанції неодноразово повідомляв про судовий розгляд ТОВ «ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР» поштовими повідомленнями.

03.02.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024, повний текст якого складено 04.11.2024, подана через систему "Електронний суд" 22.01.2025, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 25.11.2024 (враховуючи, що останній день двадцятиденного строку припадає на 24.11.2024 вихідний день (неділя)). Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що скаржник дізнався про наявність оскаржуваного рішення лише 20.01.2025 після блокування рахунків ТОВ «Золотий Клєвєр». Одразу, скаржник звернувся до адвоката Ковальової Т.Ю. за професійною правничою допомогою, що підтверджується копією договору б/н від 20.01.2025 року. Отже, датою вручення та ознайомлення з повним текстом вищезазначеного рішення суду варто вважати дату - 20.01.2025 року. Апелянт на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України просить суд поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 року по справі № 912/1562/24 з вищевикладених підстав.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наведене обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 242 ГПК України).

Відповідно до даних КП «Діловодство спеціалізованого суду», рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 у справі № 912/1562/24 доставлено до зареєстрованого електронного кабінету відповідача ТОВ «Золотий Клєвєр» у підсистемі Електронний суд в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 04.11.2024 о 22:14 год.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом двадцятиденного строку на подання апеляційної скарги, а підстави для поновлення строку на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України відсутні, оскільки, з урахуванням доставлення рішення суду до електронного кабінету відповідача 04.11.2024 о 22:14 год, останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даному випадку є 25.11.2024, у той час як апелянт звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою лише 22.01.2025, тобто поза межами встановленого ст. 256 ГПК України строку з дня вручення йому повного рішення суду.

Обставин щодо неможливості подати апеляційну скаргу у строки, передбачені статтею 256 ГПК України, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних причин, апелянтом не наведено, доказів на їх підтвердження не надано, що унеможливлює вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції висновує про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів.

За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КЛЄВЄР" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2024 у справі № 912/1562/24 залишити без руху.

Апелянту, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до Центрального апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддяО.В. Чус