Ухвала

від 14.11.2024 по справі 913/117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 листопада 2024 року м.Харків Справа № 913/117/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шептовицької А.А.,

від представників сторін:

від позивача: адвокат Бериндя О.О. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не прибув;

від третьої особи на стороні позивача: адвокат Кустова Т.В. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи на стороні відповідача ТОВ «Завод кольорових металів»: не прибув;

від третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 ;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Білої Ірини Володимирівни, м. Київ.,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів», м. Бахмут, Донецька область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання права вимоги та стягнення 220 000 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

12.03.2024 Акціонерне товариство «Мегабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Білої Ірини Володимирівни звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет» (далі ТОВ «Компанія «Максімет») про визнання права вимоги за Кредитним договором №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 (далі кредитний договір) та стягнення заборгованості 220 000 грн 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем надано кредит відповідачу за договором №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 у розмірі 13 990 000 грн 00 коп. на умовах повернення зазначених коштів до 06.12.2022 та сплати процентів за користування коштами у розмірі 15% річних.

Однак з 01.03.2022 відповідач припинив виконувати свої зобов`язання щодо сплати процентів за договором.

Також позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням порядку переведення боргу, передбаченого ст. 520 ЦК, шляхом укладення Договору від 01.06.2022 про переведення боргу по кредитному договору №20-57-2021/ГД-05/2021 від 07 грудня 2021 року та Генеральному договору на здійснення кредитних операцій №ГД-05/2021 від 07 грудня 2021 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «МАКСІМЕТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ».

Позивач зазначає, що цей договір укладено на підставі листа б/н від 11.05.2022 першого Заступника Голови Правління Олександра Лащенко, про згоду на переведення боргу у розмірі 13 940 000 грн 00 коп., суми несплачених процентів у розмірі 686 166 грн 66 коп. та здійснено всупереч положенню «Про кредитний комітет АТ «МЕГАБАНК», оскільки повноваження на розгляд такого питання мав тільки Кредитний Комітет АТ «МЕГАБАНК».

У зв`язку з порушенням процедури та відсутністю згоди кредитора на переведення боргу за кредитним договором позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет» за Кредитним договором №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 та стягнення частини заборгованості за кредитом у розмірі 220 000 грн 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

18.03.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 02.04.2024 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

Позивач не погодившись з вказаним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з вимогою про скасування ухвали про повернення позовної заяви.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2024 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Луганської області від 02.04.2024 скасовано, а матеріали справи №913/117/24 передано до Господарського суду Луганської області для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви.

Ухвалою від 03.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.06.2024.

Ухвалою від 26.06.2024 задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет» кредитний договір №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021, укладений між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет», залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» та відкладено підготовче засідання на 18.07.2024.

26.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти задоволення позовної заяви.

02.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 21 серпня 2024 року та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ.

21.08.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

21.08.2024 Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 16 вересня 2024 року о 10:45; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

16.09.2024 оголошено перерву до 15.10.2024.

15.10.2024 оголошено перерву до 16.10.2024.

16.10.2024 від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, друге клопотання про доручення документів до матеріалів справи з клопотанням про поновлення строку, клопотання про витребування доказів, про призначення експертизи та про повернення на стадію підготовчого провадження.

16.10.2024 судом поновлено позивачу строк для подання доказів, прийнято та долучено документи до справи, зокрема Кредитний договір 20-57 2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 та постановлено ухвалу про повернення у підготовче провадження і призначено підготовче судове засідання на 14.11.2024 об 11 год. 30 хв.

13.11.2024 від позивача надійшли письмові пояснення щодо третейського застереження, в яких він зазначив, що третейська угода не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного з способів вирішення спору; зазначив про необхідність встановити дійсність, чинність, виконуваність третейської угоди та про те, що в арбітражній угоді має бути вказано місце проведення арбітражу.

14.11.2024 від третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він заперечив проти задоволення клопотань про витребування доказів та призначення експертизи.

14.11.2024 від представника відповідача ТОВ "КОМПАНІЯ "МАКСІМЕТ" Кучми К.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призначене на 14.11.2024.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Оскільки заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції подана представником відповідача пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а отже з порушенням положень статті 197 ГПК України, суд залишає її без задоволення.

14.11.2024 від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, у якій, посилаючись на п. 10.1 кредитного договору №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 зазначив про наявність у договорі третейської угоди, у зв`язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.

14.11.2024 в судовому засіданні взяли участь представник позивача, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та третя особа - Лащенко О.М., інші учасники провадження не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, зокрема відповідач через електронний суд, а третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» шляхом надсилання ухвали арбітражному керуючому та шляхом розміщення оголошення на вебсайті судової влади.

У судовому засіданні на запитання суду представник позивача та представники третіх осіб не заперечили щодо першочергового розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, надали пояснення з приводу зазначеного клопотання, заперечили проти його задоволення, а третя особа - Лащенко О.М, надавши пояснення, зазначив про відсутність заперечень щодо задоволення даного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.

Предметом позову у справі 913/117/24 є визнання права вимоги за Кредитним договором №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 за Акціонерним товариством «Мегабанк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Білої Ірини Володимирівни та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет» 220 000 грн 00 коп.

Отже 07.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір №20-57/2021/ГД-05/2021. Даний кредитний договір не був доданий в якості доказу позивачем до позовної заяви та ухвалою суду від 26.06.20204 (за клопотанням позивача) витребовувався у відповідача. Відповідач теж не надав суду кредитний договір. Згодом, позивач повідомив суд, що у жовтні 2024 року, працівниками архіву банку при проведенні пошукових робіт, направлених на уточнення документів банку, що були перевезені з м. Харкова до м. Києва після запровадження процедури припинення банку (серпень 2022 року) та у зв`язку із збройною агресією російської федерації, серед документів, що відносилися до справи інших клієнтів банку, випадково було знайдено кредитну справу ТОВ «КОМПАНІЯ «МАКСІМЕТ», у якій зокрема перебуває оригінал Кредитного договору №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021. Також позивач 16.10.2024 подав відповідне клопотання про долучення даного доказу з клопотанням про поновлення строку. Судом 16.10.2024 задоволено дане клопотання, а також задоволено клопотання позивача про повернення у підготовче провадження.

За змістом п. 10.1 Кредитного договору №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 сторонами погоджено, що всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього Договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» (далі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду».

Отже сторони передбачили у кредитному договорі третейське застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, сторона договору погоджується із обов`язковістю їх виконання в силу норм статей 525, 526 ЦК України. Наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням права сторони на судовий захист, гарантованих статтею 6 Конвенції, статтею 55 Конституції України. Водночас, норми Закону України «Про третейські суди» гарантують, у даному випадку, учасникам цивільних відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення цивільного спору альтернативним шляхом. (Аналогічний висновок сформульований у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21 грудня 2018 року у справі № 913/17/18). Підписавши Кредитний договір №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021 в якому міститься третейське застереження сторони фактично погодилися з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів саме до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива».

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про третейські суди» третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про третейські суди» унормовано, що юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За змістом статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди» якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід`ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Згідно з чч. 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Часиною 6 статті 4 ГПК унормовано, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Отже у випадку наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті. Також згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у Постанові від 11.03.2021 №876/86/20 предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.

З моменту укладення договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, які випливають з договору між сторонами. Закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання сторін та дії третейського застереження, а також не позбавляє сторін права на звернення до третейського суду з питань, обумовлених зазначеним третейським застереженням.

За матеріалами справи судом ухвалою від 16.10.2024 було задоволено клопотання позивача та повернуто до підготовчого провадження. В межах даного підготовчого провадження, 14.11.2024 перед першим підготовчим засіданням, відповідач надіслав заяву, в якій він просив суд залишити позов без розгляду з огляду на третейське застереження, яке міститься в договорі. У зв`язку з тим, що позивачем договір №20-57/2021/ГД-05/2021 від 07.12.2021, що містить третейське застереження, було надано тільки 16.10.2024, у сторін не було можливості висловити свою позицію щодо третейського застереження раніше, а отже заява відповідача про залишення позову без розгляду від 13.11.2024, що надійшла до суду 14.11.2024, є такою, що подана у відповідності до положень пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України.

Також, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною третейської угоди. Обставин того, що третейська угода втратила чинність також судом не встановлено.

У письмових поясненнях щодо третейського застереження позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 та зазначає про неможливість виконання третейської угоди, у зв`язку з відсутністю в угоді адреси, за якою має розглядатися справа третейським судом, тобто відсутня вказівка на місце проведення арбітражу (місцезнаходження третейського суду). Також зазначив, що в м. Харкові, у якому територіально розташовано третейській суд, вказаний суд не працював з початку запровадження воєнного стану, і це відомо всім учасникам справи, і лише нещодавно почав функціонувати.

В свою чергу Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:

- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;

- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21.

Тобто у згаданій постанові Верховним Судом було наголошено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

Однак в даному випадку сторонами було визначено найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, а саме - постійно діючому третейському суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива».

Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду чи помилки у назві суду, в матеріалах справи відсутні.

Також суд зазначає, що обставини у справі № 906/493/16 не є релевантними щодо обставин у справі, яка розглядається. Зокрема, в пункті 30 відповідної постанови Великої Палати Верховного Суду визначено, що неможливість виконання арбітражної угоди у відповідній справі викликана істотною помилкою у назві арбітражу, до якого передається спір; у справі ж, що розглядається, жодних доводів стосовно неправильного зазначення в третейській угоді назви арбітражу не заявлялося.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про припинення або зупинення роботи відповідного третейського суду.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також докази визнання недійсним третейського застереження в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи Асоціація "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082) місцезнаходженням є Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДОНЦЯ-ЗАХАРЖЕВСЬКОГО, будинок 6/8. Також наявні засновники (учасники): ТОВ Медіа-центр "Новекс" [код ЄДРПОУ 32436791, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Алчевських (колишня назва Артема), буд. 46) та ТОВ "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 33582325, місцезнаходження: 64205, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Вторчерметівська, буд.1).

Суд зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація про функціонування третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива». Зокрема Східним апеляційним господарським судом у справі №875/1759/24 28 серпня 2024 року розглянуто заяву Акціонерного товариства "Мегабанк", про видачу наказу на примусове виконання на рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Слобожанська перспектива від 27.06.2024 у справі №1/0704-2024 (суддя Мясніков А.О.); у справі №875/357/24 11 березня 2024 року розглянуто заяву Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" (61057, м. Харків, вул. Донця Захаржевського, буд. 6/8) від 27.10.2021 (суддя Максимчук І.А.); у справі 875/1855/24 12 вересня 2024 року розглянуто заяву Акціонерного товариства Мегабанк про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Слобожанська перспектива від 29.04.2024 у справі № 1/0703-2024 (суддя Мясніков А.О.).

Отже судом встановлено, що постійно діючий третейський суд при Асоціації «Слобожанська Перспектива» зареєстровано у встановленому порядку та він здійснює свою діяльність, про що відомо позивачу.

Також суд звертає увагу, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України не позбавляє позивача права на звернення до господарського суду шляхом повторного подання позовної заяви,

Таким чином, суд дійшов висновку, що в укладеному сторонами договорі сторони чітко встановили, що спори мають бути розглянутими та вирішеними третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива». Отже, відсутні обставини неможливості виконання третейської угоди.

Щодо посилань позивача на те, що останній вважає пріоритетним розгляд справи саме господарським судом, а не третейським судом, то суд зазначає наступне.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 у справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) визначено, що можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

Отже, в даному випадку відповідна третейська угода між позивачем та відповідачем є укладеною в передбачений чинним законодавством України спосіб та на виконання їх власного волевиявлення.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також приймаючи до уваги, що між сторонами наявна третейська угода та відповідач з дотриманням положень ГПК заперечив проти розгляду справи в господарському суді, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів втрати чинності відповідної третейської угоди та визнання її недійсною, враховуючи відсутність доказів неможливості її виконання, а також наявності доказів функціонування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов АТ "Мегабанк" залишено без розгляду, сплачена позивачем сума судового збору, може бути повернута за письмовим клопотанням останнього.

Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Акціонерного товариства «Мегабанк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» Білої Ірини Володимирівни, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Максімет», про визнання права вимоги та стягнення 220 000 грн 00 коп. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2024.

Суддя Н.І. Злепко