Рішення

від 18.11.2024 по справі 917/1381/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 Справа № 917/1381/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І. розглянувши справу

за позовною заявою Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону, майдан Незалежності, 1Б, м. Полтава, 36003

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні 1/23, м. Полтава, 36000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України, проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168,

до відповідача Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц", вул. Київська, 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 577 305,06 грн заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц" про стягнення заборгованості у розмірі 655 010,71 грн за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц" від 01.06.2009 року (з урахуванням договорів про внесення змін та додаткових угод), з яких: 546 003,35 грн - основна заборгованість за період з вересня по жовтень 2022 року, 109 007,36 грн - пеня за період з 15.10.2022 року по 15.11.2022 року (вх. № 1450/24).

Ухвалою від 26.08.2024 року суд залишив позовну заяву Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону без руху та надав строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

02.09.2024 року до суду від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №11577). Відповідно до даної заяви, прокуратурою надано пояснення та розрахунок, відповідно до яких розмір заявленої до стягнення пені становить 31301,71 грн. Також надано належним чином засвідчену копію додатку №1 до позовної заяви - договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц" від 01.06.2009 року (з додатками). Відносно акту приймання - передачі в оренду цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Кременчуцьке кар`єроуправління "Кварц" від 30.04.2009 року зазначено, що оригінал даного документу у прокуратурі відсутній, а наявний у позивача та відповідача в даній справі.

Ухвалою від 09.09.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1381/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та залучив до участі у справі Міністерство оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

11.09.2024 року до суду від прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову (вх. № 12006).

У заяві про зміну підстав позову (вх. № 12006 від 11.09.2024 року) прокурор доповнив обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги. Зокрема, прокурор зазначив, що враховуючи положення ст. 203, 215, 759 ЦК України, ч. 1 ст. 286 ГК України, ч. 1ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" (від 10.04.1992 р. №2269-ХІІ), ч. 4 ст. 17 "Про оренду державного та комунального майна" (від 03.10.2019 р. №157-ІХ), пункт 3.4 договору оренди у редакції договору про внесення змін від 27.10.2015 рок №7 до розділу 3 "Орендна плата" є нікчемним.

Також прокурор вказує, що оскільки з моменту внесення змін до договору оренди, а саме з 27.10.2015 року, в частині визначення строк/термін його дії оренди за договором не змінювався і становив 26 років, тобто не обраховувався днями або місяцями, останнє виключає можливість застосування подобового обрахунку орендної плати. А тому ототожнення поняття строку/терміну дії договору оренди із поняттям фактичного користування Орендарем об`єктом оренди є безпідставним.

Ухвалою від 16.09.2024 року суд прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну підстав позову (вх. №12006 від 11.09.2024 року).

23.09.2024 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшли пояснення, в яких позивач підтримав позовні вимоги з посиланням на пункти 122, 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483.

24.09.2024 року від третьої особи надійшли пояснення, в яких Міністерство оборони України повідомило, що позовну заяву керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Міністерство оборони України, про стягнення 655 010,71 грн. заборгованості - підтримує у повному обсязі на підставах, викладених безпосередньо у самій позовній заяві з урахуванням заяви керівника прокуратури від 10.09.2024 року про зміну підстав позову (вх. № 12006), та на підставах, викладених у письмовому Поясненні від 23.09.2024 року представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях.

Відповідно до довідки про доставку ухвали від 09.09.2024 року в електронний кабінет відповідача ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 09.09.2024 року о 18.45 годин (арк. справи 174).

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

26.03.2009 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (Орендодавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством Кременчуцьке кар`єроуправління Кварц, правонаступником якого є Акціонерне товариство Кременчуцьке кар`єроуправління Кварц, (Орендар, відповідач) укладено Договір №01/Ц-2009 оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України Кременчуцьке кар`єроуправління Кварц (арк. справи 150-163).

Предметом Договору є державне майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України Кременчуцьке кар`єроуправління Кварц, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Кременчук, Полтавської області, вул.Київська, 85 (склад та опис будівель та споруд викладено в додатку №1), будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, вул. Теплична, 2 (склад та опис будівель та споруд викладено в додатку №2) та інше майно (склад та опис якого викладено в додатку №3).), склад і вартість яких визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації, результатів переоцінки та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.12.2008.

Сторонами неодноразово вносилися зміни до основного договору, а саме: №1 від 01.06.2009, №2 від 18.08.2010, №4 від 16.05.2013, №5 від 25.06.2014, №7 від 27.10.2015.

У договорі №01/Ц-2009 сторони, зокрема, узгодили наступне:

-відповідно до п.1.5. Договору оренди майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності з видобування незмінених та порушених вивітрюванням мігматитів та грантів Піщанського родовища в якості сировини для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового.

-пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування Орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

-Орендна плата перераховується повністю до державного бюджету, щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним (пункт 3.3 Договору).

-Пунктом 3.4. Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї сторони в разі, зокрема, у випадках передбачених законодавчими актами України (в редакції Договору про внесення змін №4 від 16.05.2013).

-згідно пункту 3.4. Договору на основі розміру місячної орендної плати розраховується добова орендна плата. Кількість днів (діб) фактичного користування майном підтверджується розпорядчим документом Орендаря щомісяця до 15 числа місяця, що настає за звітнім. Наявність незалежних від діяльності Орендаря обставин, які унеможливили використання у повному обсязі орендованого майна та обумовили його роботу в режимі неповного робочого часу, підтверджується незалежним висновком не рідше ніж раз на пів року (в редакції Договору про внесення змін №7 від 27.10.2015).

-Орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі вносити орендні платежі, здійснювати обов`язкові платежі до бюджетів всіх рівнів ( п. 4.3.3. Договору).

-Відповідно до пункту 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Прокурор та позивач вказували, що відповідач у частині своєчасного внесення орендних платежів умови Договору оренди від 01.06.2009 № 01/Ц-2009 своє зобов`язання не виконує з вересня 2022 року, внаслідок чого за відповідачем утворився борг у розмірі 546003,35 гривень за період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року.

На підставі п. 3.5 Договору оренди, із урахуванням виникнення боргу у певний період, здійснених відповідачем сплат та враховуючи черговість їх зарахування, позивачем також було нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 31 301,71 грн.

Як докази обґрунтованості позовних вимог до позову додано: копії Договору оренди від 01.06.2009 разом із договорами про внесення змін до договору, листа АТ «ККУ`Кварц» від 27.06.2022 № 287, листа Регіонального відділення від 18.07.2022 № 11-121-02339, претензії від 29.07.2022 № 11-121-02484, листа АТ «ККУ`Кварц» від 28.10.2022 №10/593, листа Регіонального відділення від 28.11.2022 № 11-121-04195, листа АТ «ККУ`Кварц» від 06.11.2022 №10/620, листа Регіонального відділення від 02.12.2022 № 11-121-04276, листа АТ «ККУ`Кварц» від 28.04.2023 № 10/235, розрахунку по орендній платі, розрахунку пені, листа від 01.04.2024 за вих. №10-125-01494 Регіонального відділення до Полтавської обласної прокуратури разом із супроводом до Полтавської спеціалізованої прокуратури, запиту в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.06.2024 за вих. №2228ВИХ-24, відповіді Регіонального відділення від 08.07.2024 №10-125-03086, листа Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з повідомленням про подання позовної заяви, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №42024172690000047, витягу з ЄДРПОУ щодо АТ «ККУ «Кварц», витягуз ЄДРПОУ щодо Регіонально відділення ФДМУ, статуту АТ «ККУ «Кварц», наказу на призначення керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, витягу № 381693 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач правом на подачу відзиву та доказів по суті спору не скористався.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно норм статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.2 ст. 638 ЦК України).

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2, 6 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Положеннями ст. 284 Господарського кодексу України визначені істотні умови договору оренди. Так, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 17 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 4 статті 16 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 157) передбачено, що Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін.

Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду (частина 5 статті 16 Закону № 157).

Згідно пункту 122 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483, внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням обмежень, установлених статтею 16 Закону № 157 та цим Порядком, за згодою сторін до закінчення строку його дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 зазначила:

« 8.26. За статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній на час звернення до суду) орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

8.27.Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин Істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України (стаття 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у чинній редакції).

8.28.За положеннями, наведеними у частинах першій та другій статті 284 ГК України, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахування її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації є істотними умовами договору оренди. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 286 ГК України).

Відповідно до Договору про внесення змін від 27.10о2015 № 7 розділ 3 «Орендна плата» Договору оренди доповнено пунктом 3.4 наступного змісту: "На основі розміру місячної орендної плати розраховується добова орендна плата. Кількість днів (діб) фактичного користування майном підтверджується розпорядчим документом Орендаря щомісяця до 15 числа місяця, що настає за звітним. Наявність незалежних від діяльності Орендаря обставин, які унеможливили використання у повному обсязі орендованого майна та обумовили його роботу в режимі неповного робочого часу, підтверджується незалежним висновком не рідше ніж раз на півроку".

Однак, за приписами частини четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Наведене свідчить, що положення Договору оренди про внесення орендної плати в залежності від наслідків здійснення орендарем своєї діяльності прямо суперечить вимогам законодавства як на момент вчинення такого правочину, так і на теперішній час.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

Суд погоджується із прокурором, що враховуючи те, що положення частини четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачають внесення орендної плати орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності, приписи частини першої та другої статті 215 ЦК України, пункт 3.4 Договору оренди у редакції договору про внесення змін від 27.10.2015 № 7 до розділу 3 «Орендна плата» є нікчемним.

Відповідно до ст. 124, п. 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а, отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до частини першої статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Подані докази свідчать, що відповідач взяті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, допустивши наявність боргу по орендній платі в сумі 546 003,35 грн за період з вересня по жовтень 2022 року (розрахунок в мат. справи).

Наведена обставина відповідачем не спростовується та не заперечується. Доказів сплати суми боргу по орендній платі в сумі 546 003,35 грн за період з вересня по жовтень 2022 року відповідач суду не надав, на наявність таких доказів не посилався.

Додані до позову листи відповідача на адресу позивача, накази про встановлення неповного робочого тижня не спростовують нікчемності п. 3.4 Договору оренди у редакції договору про внесення змін від 27.10.2015 № 7 до розділу 3 «Орендна плата» та не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за спірний період.

Щодо експертного висновку від 22.02.2023 року ( арк. справи 75-78), то даний висновок не є висновком експерта, не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України.

В силу приписів ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (частина перша ст. 612 ЦК України).

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Прокурор та позивач заявили також вимоги про стягнення пені в сумі 31301,71 грн. (в редакції заяви про усунення недоліків позову), нарахованої на підставі п. 3.5 Договору. Розрахунок пені залучено до матеріалів справи ( арк. справи 148).

Відповідач контрозрахунку пені суду не надав.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, помилок не виявлено.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3. 4 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та Інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар`єроуправління «КВАРЦ» належить Державі в особі Міністерства оборони України в повному господарському віданні Державного підприємства Міністерства оборони України - Кременчуцьке кар`єроуправління «КВАРЦ» на праві загальнодержавної власності.

Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 частина коштів від оренди державного майна повинна відраховуватись до Міністерства оборони України, та у подальшому, згідно статей 1, 8 Закону України «Про господарську діяльність в Збройних Силах України», кошти підлягають направленню в державний бюджет України та використанню для потреб національної оборони, згідно кошторису Міністерства оборони України.

В даному випадку суд погоджується із правомірністю звернення прокурора з цим позовом, оскільки порушення інтересів держави полягає в ухиленні Акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «КВАРЦ» від сплати орендної плати за користування цілісним майновим комплексом, що значно зменшує відрахування коштів до державного бюджету та порушує економічні та оборонні інтереси держави, виражається у невиконанні дохідної частини державного бюджету та зниження боєздатності Збройних Сил України.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у п. 30 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Жодних заперечень проти позову, контррозрахунку та доказів по суті спору відповідач суду не надав.

Судом досліджено всі докази, наявні в матеріалах справ.

Згідно приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 546 003,35 гривень та пені в сумі 31301,71 гривень підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані і не заперечуються, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір за задоволення позовних вимог (про стягнення заборгованість по орендній платі в сумі 546 003,35 гривень та пені в сумі 31301,71 гривень) в сумі 8659,58 грн. покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 231, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 85, код ЄДРПОУ 35328439) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539) на рахунок иА758999980313020092000016706, код отримувача 37959255, отримувач ГУК у Полтавській області / тг м. Кременчук/ 22080100, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) заборгованість по орендній платі в сумі 546 003,35 гривень та пеня в сумі 31301,71 гривень.

3.Стягнути з Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 85, код ЄДРПОУ 35328439) судовий збір в сумі 8659,58 гривень на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (рахунок ИА478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 38347014).

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 18.11.2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимощенко О.М.