Ухвала

від 14.11.2024 по справі 917/1927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

14.11.2024 Справа № 917/1927/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" про забезпечення позову вх. №15057 від 11.11.2024 у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк", вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса", вул. Київська, 76, оф.7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 6 798 021,75 грн,

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,

установив:

07.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" про стягнення 6 798 021,75 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.03.2024 року між сторонами Договору № 1124, з яких : 4 125 013,20 грн неповернута попередня оплата за непоставлений товар та 2 673 008,55 грн штраф у розмірі 0,3% від вартості оплаченого, але не отриманого товару з кожен день прострочення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 справу № 917/1927/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 12.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову вх. № 15057 від 11.11.2024.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2024 заяву про забезпечення позову по справі № 917/1927/24 передано на розгляд судді Ківшик О.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову з посиланням на приписи статей 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заявник вказує наступне:

На виконання умов укладеного 27.03.2024 року між сторонами Договору № 1124 27 березня 2024 року Відповідач надав Позивачу рахунок на оплату № 145 оплату колеса 6|х15Н2 207.31010115.04 у кількості 1650 шт. на,суму 3 437 511 грн, сума ПДВ 687 502,20 грн, загальна сума 4 125 013,20 грн.

28 березня 2024 року Позивач сплатив на користь Відповідача 2 887 509,24; 03 травня 2024 року Позивач сплатив на користь Відповідача 1 237 503,96.

Таким чином, відповідно до пункту 2.3 Договору Відповідач був зобов`язаний підготувати Товар до передачі перевізнику до 02 квітня 2024 року, проте Товар, оплачений Позивачем згідно з рахунком № 111, Позивачу передано не було.

У зв`язку із простроченням Відповідачем строків передачі коліс 6Дх15Н2 207.31010115.04 у кількості 1650 шт. на загальну суму 4 125 013,20 грн, неповерненням попередньої оплати за Договором у розмірі 4 125 013,20 гривень та несплатою штрафних санкцій розмірі 2 673 008,55 гривень Позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань статутний капітал Відповідача складає 20 000,00 грн. (а.с. 49-50).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у Відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернуто стягнення у випадку задоволення позовних вимог (а.с. 51).

У разі невжиття таких заходів може скластися ситуація, за якою заявник не зможе захистити чи поновити свої права в межах цього судового провадження через відсутність у відповідача необхідної суми грошових коштів.

За правилами частин 1, 3 - 4 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви суд ухвалою від 12.11.2024 прийняв до розгляду заяву про забезпечення позову у справі № 917/1927/24 та призначив судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову на 14.11.2024 року на 13:30.

12.11.2024 представник відповідача надав суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" про заперечення проти заяви позивача про забезпечення позову по справі № 917/1927/24 (вх № 15230 від 12.11.2024).

13.11.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" надійшла заява про участь у судовому засіданні 14.11.2024 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №15283).

13.11.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" надійшла заява про участь у судовому засіданні 14.11.2024 о 13:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №15285).

Суд ухвалами від 13.11.2024 : повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" клопотання про заперечення проти заяви позивача про забезпечення позову по справі № 917/1927/24 вх № 15230 від 12.11.2024 без розгляду та задовольнив заяви представників сторін про участь в судових засіданнях по справі №917/1927/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 14.11.2024 представник позивача на задоволенні заяви наполягав, представник відповідача проти задоволення заяви заперечив.

При розгляді заяви про забезпечення позову по даній справі суд виходив з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 15.09.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі «Каіч та інші проти Хорватії»).

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів, а саме 6 798 021,75 грн.

Підставою позову в цій справі визначено невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним 27.03.2024 року між сторонами Договором № 1124, тобто вимоги мають майновий характер.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на кошти відповідача у межах суми 6 798 021,75 грн (ціна позову у даній справі) забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Здійснюючи оцінку наданих Позивачем доказів, суд виходить з того, що позивач довів наявність обставин, які можуть істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій Відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 р. у справі № 905/446/22 вказав, що у разі звернення Позивача до суду із вимогами про стягнення грошових коштів саме Відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду Позивач.

Натомість, Відповідач жодним чином не заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову. Твердження представника відповідача у судовому засіданні на невиконання зобов`язань його контрагентом як обставину, що спричинила невиконання ним прийнятих на себе зобов`язань за означеним вище Договором, суд оцінює критично, оскільки вони не підтвердженні доказами та не є підставою для відмови у забезпеченні позову.

При цьому суд звертає увагу Відповідача на те, що з огляду на положення ч. 1 ст. 145 ГПК України Відповідачі не позбавлені права звернутися до суду із вмотивованим клопотанням про скасування встановлених заходів забезпечення позову, яке буде негайно розглянуто судом у порядку, встановленому для розгляду заяв про скасування забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням критеріїв співмірності, адекватності заходів забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім того, суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" про забезпечення позову вх. № 15057 від 11.11.2024 року у справі № 917/1927/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 917/1927/24 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" (ідентифікаційний код юридичної особи 41262842), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах у розмірі 6 798 021,75 грн.

3. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років.

4. За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Больверк" (вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код юридичної особи 39160137)

Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" (вул. Київська, 76, оф.7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи 41262842).

5. Примірник ухвали з гербовою печаткою надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Больверк" (вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212).

6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу в порядку ст. 242 ГПК України.

Ухвала підписана 18.11.2024 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання по 15.11.2027

Суддя О.В.Ківшик