Рішення

від 30.01.2025 по справі 917/1927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2025 Справа № 917/1927/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" адвоката Петльованої Н.С. вх. №553 від 16.01.2025 року про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі № 917/1927/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк", вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса", вул. Київська, 76, оф.7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 6 798 021,75 грн,

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Представники учасників процесу: відповідно протоколу судового засідання,

установив:

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" про стягнення 6 798 021,75 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.03.2024 року між сторонами Договору № 1124, з яких : 4 125 013,20 грн неповернута попередня оплата за непоставлений товар та 2 673 008,55 грн штраф у розмірі 0,3% від вартості оплаченого, але не отриманого товару з кожен день прострочення.

Розгляд справи №917/1927/24 здійснювався за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 14.01.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позову.

Водночас, у позовній заяві позивач повідомив про попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн, докази на підтвердження якого будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.

У судовому засіданні 14.01.2025 представник позивача адвокат Петльована Н.С. до закінчення судових дебатів у справі оголосила заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

16.01.2025 до суду від представника позивача адвоката Петльованої Н.С. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1927/24 у розмірі 51 500,00 (вх. №553).

Суд ухвалою від 20.01.2025 призначив розгляд клопотання про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 30.01.2025 року на 09:00 год.

27.01.2025 року судом було виготовлено та підписано повний текст рішення по справі № 917/1927/24 про часткове задоволення позовних вимог. Даним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" 4 125 013,20 грн неповернутої попередньої оплати за непоставлений товар, 1 132 316,13 грн штрафу, 95 841,91 грн витрат на сплату судового збору. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

21.01.2025 від представника відповідача надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача (вх. № 745). У даній заяві відповідач зазначає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не узгоджується з вимогами чинного законодавства України щодо розумності, співмірності та необхідності. Враховуючи викладене відповідач наголошує, що вищевикладене є підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача до 20 000,00 грн.

Відповідач представництво у судове засідання 30.01.2025 не забезпечив, останній та його представник були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронного листа наявні у матеріалах справи). Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач надіслав суду заяву (вх. № 860), згідно якої повідомляє суд, що сторона відповідача виклала свої доводи і заперечення щодо розміру витрат позивача на правову (правничу) допомогу в клопотанні про зменшення розміру таких витрат, та просить суд провести судове засідання, призначене на 30.01.2025 на 09:00 год., без участі його представника.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

У судовому засіданні 30.01.2025 представник позивача підтримав викладені у заяві доводи та наполягав на задоволенні заяви.

30.01.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Больверк" (далі - Клієнт) та адвокатом Петльованою Наталією Сергіївною (далі - Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги № 2024/19 (далі - Договір).

У Договорі сторони погодили, зокрема, наступне :

- за дорученням Клієнта, Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, зміст якої передбачений цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити її (п. 1.1 Договору);

- Адвокат зобов`язується здійснювати представництво інтересів Клієнта та вести справи від його імені (в тому числі цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні, справи про адміністративні правопорушення тощо) в усіх установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в усіх без винятку судах України усіх рівнів та інстанцій, Конституційному Суді України, державних адміністраціях України, МВС України, Національної поліції України, органах прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, СБУ, Національного антикорупційного бюро України, Державної податкової служби України, Державної митної служби, Національного агентства з питань запобігання корупції, Адміністрації Президента України, Кабінеті Міністрів України, Верховній Раді України, Комітетах Верховної Ради України, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Вищій раді правосуддя. Дисциплінарних Палатах Вищої ради правосуддя, Європейському суді з прав людини, органах державної виконавчої служби з усіх без винятку питань без обмежень у повноваженнях (п. 2.1.1 Договору);

- Клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу в розмірі та порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору (п. 3.1.4 Договору);

- сума винагороди, яку Клієнт зобов`язується сплатити за надання правової допомоги (гонорар), порядок та строки її внесення зазначаються в окремому Додатку до цього Договору (п. 4.1 Договору).

03.10.2024 на виконання п. 4 Договору, сторонами було складено Додаток № 1 до Договору (даний додаток підписано представниками сторін та скріплено печаткою позивача). У даному Додатку до Договору сторони погодили розмір винагороди за надання правової допомоги у розмірі, а саме : вартість адвокатського запиту становить 2 000,00 грн; вартість підготовки позовної заяви становить 20 000,00 грн; вартість підготовки відповіді на відзив становить 10 000,00 грн; вартість інших заяв та клопотань становить від 500,00 грн/шт; вартість участі у судовому засіданні становить 4 000,00 грн.

У п. 3 Додатку Сторони визначили, що вони можуть погодити надання інших видів правової допомоги, вартість яких визначається у Акті приймання-передачі наданих послуг.

Вартість участі Адвоката в судовому засіданні не залежить від того, відбувався розгляд справи або судове засідання відкладено з будь-яких причин, а також від тривалості такого судового засідання (п. 4 Додатку).

Клієнт оплачує послуги Адвоката протягом двох робочих днів із моменту виставлення Адвокатом рахунку, але в будь-якому випадку на умовах повної попередньої оплати. Адвокат у момент фактичного завершення надання послуг, визначених цим Додатком, складає та надає Клієнтові Акт надання правової допомоги у двох примірниках (п. 5 та п. 6 Додатку).

Наявність статусу адвоката у Петльованої Н.С. підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 18.10.2021 № 30 (а.с. 30).

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду копії акту приймання-передачі наданих послуг № 01 від 26.11.2024 року; акту приймання-передачі наданих послуг № 02 від 25.01.2025 року; рахунку № 2024/28 від 08.10.2024; рахунку № 2024/35 від 13.11.2024; рахунку № 2024/40 від 11.12.2024; рахунку № 2025/02 від 15.01.2025; платіжної інструкції № 3358 від 09.10.2024; платіжної інструкції № 3518 від 20.11.2024; платіжної інструкції № 3617 від 18.12.2024; платіжної інструкції № 3705 від 16.01.2025.

У Акті приймання-передачі наданих послуг від 26.11.2024 зазначено, що Адвокатом було проведено, а Клієнтом прийнято наступні юридичні послуги :підготовка заяви про забезпечення позову; участь у судовому засіданні 14.11.2024. Вартість наданих та прийнятих за цим Актом послуг (правової допомоги) становить 9 500 грн. Послуги надані належної якості відповідно до умов Договору. Сторони претензій одна до одної не мають. Даний Акт підписаний представниками сторін Договору.

У Акті приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2025 зазначено, що Адвокатом було проведено, а Клієнтом прийнято наступні юридичні послуги : підготовка позовної заяви у справі за позовом ТОВ «Больверк» до ТОВ «Кременчуцькі колеса» стягнення попередньої оплати за непоставлений товар та штрафних санкцій; підготовка відповіді на відзив у справі № 917/1927/24; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 917/1927/24 10.12.2024 року; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 917/1927/24 14.01.2025 року; підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1927/24. Вартість наданих та прийнятих за цим Актом послуг становить 42 000,00 грн.

Вищезазначені Акти підписані представниками сторін Договору, а також в них зазначено, що послуги надані належної якості відповідно до умов Договору і сторони претензій одна до одної не мають.

У рахунках Адвокат зазначив послуги, які підлягають оплаті Клієнтом, та їх вартість, а саме :

- у рахунку № 2024/28 від 08.10.2024 : підготовка позовної заяви до суду, вартість 20 000,00 грн;

- у рахунку № 2024/35 від 13.11.2024 : підготовка заяви про забезпечення позову, вартість 5 500,00 грн та участь у судовому засіданні 14.11.2024, вартість 4 000,00 грн;

- у рахунку № № 2024/40 від 11.12.2024 : підготовка відповіді на відзив, вартість 10 000,00 грн та участь у судовому засіданні 10.12.2024, вартість 4 000,00 грн;

- у рахунку № 2025/02 від 15.01.2025 : участь у судовому засіданні 14.01.2025, вартість 4 000,00 грн та підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, вартість 4 000,00 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи копій платіжних інструкцій позивач (клієнт) сплатив на рахунок адвоката Петльованої Н.С. 51 500,00 грн за юридичні послуги, які були надані останньою на підставі предявлених рахунків.

Суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 917/1927/24, виходячи з наступного.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даної ухвали у Додатку до Договору сторони погодили розмір винагороди за надання правової допомоги, а саме : вартість адвокатського запиту становить 2 000,00 грн; вартість підготовки позовної заяви становить 20 000,00 грн; вартість підготовки відповіді на відзив становить 10 000,00 грн; вартість інших заяв та клопотань становить від 500,00 грн/шт; вартість участі у судовому засіданні становить 4 000,00 грн.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідач надав суду заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить їх зменшити до 20 000,00 грн. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги, зокрема, вартість підготовки процесуальних документів, тривалість участі представника позивача у судових засіданнях.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

В даному випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне : дана справа за своїм правовим характером не є складною; судова практика по розгляду спорів даної категорії є сталою, у зв`язку з чим формування правової позиції по справі не потребувало значного вивчення законодавства.

Також судом враховано наступне :

- підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив (при визнанні відповідачем суми основного боргу перед позивачем) та зави про ухвалення додаткового рішення не потребували від адвоката вчинення значного обсягу дій, збирання доказів та витрачання великої кількості часу;

- тривалість трьох судових засідань по даній справі загалом складає всього 2 години 5 хвилин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу за аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі матеріалу та підготовку позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується, у загальному розмірі 51 500,00 грн не у повному обсязі є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

Суд оцінює як частково правомірні доводи відповідача, що підготовка заяв по суті, поданих позивачем, не є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

Проаналізувавши обсяг послуг наданих Адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг Адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг є витрати позивача в сумі 28 500,00 грн.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/1927/24 про часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 26 787,15 грн.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" адвоката Петльованої Н.С. вх. №553 від 16.01.2025 року про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі № 917/1927/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцькі колеса" (вул. Київська, 76, оф.7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 41262842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Больверк" (вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 39160137) 26 787,15 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2025 року (після виходу судді з лікарняного).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик