Ухвала

від 18.11.2024 по справі 161/4484/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 161/4484/23

провадження № 61-13166ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Сорокопудом Миколою Олександровичем, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27 серпня

2024 року, позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

02 вересня 2024 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що у заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не зазначено, які саме необґрунтовані дії позивача, здійснені ним у ході розгляду справи, могли бути підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга (а також доповнення до неї) ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до неї) заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує те, що апеляційний суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надав правової оцінки наявним у справі доказам щодо розрахунку суми судових витрат, зокрема договору про надання правової допомоги та акту виконаних робіт. Посилається на неврахування апеляційним судом правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 17 жовтня 2018 року у справі

№ 301/1894/17, постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі

№ 905/121/19, від 13 травня 2021 року у справі № 910/16777/20, від 15 вересня

2021 року у справі № 902/136/21, від 21 січня 2021 року у справі

№ 747/839/18, від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що відповідач мала подати заяву про компенсацію витрат, пов`язаних з необґрунтованими діями позивача, а не заяву про стягнення витрат.

Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.

Цивільна справа № 161/4484/23 витребувана ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року за касаційною скаргою

ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, тому потреби витребовувати справу немає.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Сорокопудом Миколою Олександровичем, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк

до 03 грудня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник