Ухвала

від 18.11.2024 по справі 2-6/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 2-6/11

провадження № 61-14630ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, яка є правонаступником Дацьківської сільської ради, ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Дацьківської сільської ради Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання недійсними рішень Дацьківської сільської ради, відновлення меж і відшкодування шкоди.

09 лютого 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до Дацьківської сільської ради, ОСОБА_4 про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2017 року до участі у справі залучено Стеблівську селищну раду Корсунь-Шевченківського району як правонаступника Дацьківської сільської ради.

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району про визнання недійсними та скасування рішень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19 січня 2018 року об`єднано в одне провадження зазначені цивільні справи.

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документа.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішень сільської ради, відновлення меж і відшкодування шкоди закрито.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, ОСОБА_4 , про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди відмовлено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень Дацьківської сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відмовлено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання недійними та скасування рішень Дацьківської сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документа відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу відхилено. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року залишено без змін.

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, справу направити на новий розгляд до іншого суду першої інстанції Черкаської області.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України, з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У разі оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі слід зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, проте не зазначають конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до приписів частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України.

Водночас, частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, заявникам необхідно надати суду докази надсилання копії уточненої редакції касаційної скарги іншим учасникам справи, які не мають електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявниками не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги, з посиланням на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є пенсіонерами за віком та є внутрішньо переміщеними особами.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати обставини, які б указували на можливість виконання особою, якою заявлено таке клопотання до ухвалення судового рішення, процесуального обов'язку щодо сплати судового збору у певний строк.

Порушуючи питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, заявники повинні надати суду показники матеріально-фінансових ресурсів з усіх джерел станом на момент звернення до суду з відповідним клопотанням.

Документи (пенсійні посвідчення та довідки переселенців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), на які посилаються заявники, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для цього, оскільки повно не характеризують майновий стан ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та не свідчать про відсутність у них доходів чи майна.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки заявники не навели належних доводів та не надали достатніх доказів, які б могли свідчити про їх скрутний майновий стан і відсутність у них можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, у задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору, або його зменшення за подання касаційної скаргинеобхідно відмовити.

Зважаючи на те, що позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано у лютому 2015 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2015 року.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становив 1 218 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн (1 218 грн*0,2) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3 654 грн (1 218 грн*3); ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становила 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн (1 218 грн * 0,2) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі за вимоги немайнового і майнового характеру (зобов`язання ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0725 га, яка обліковувалась за ОСОБА_6 ; зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,051 га, що йому належить згідно з рішенням сесії Дацьківської сільської ради від 08 вересня 2003 року №9-6, №9-7, що обліковувалася за ОСОБА_7 ; зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0142 га що йому належить згідно з рішенням сесії Дацьківської сільської ради від 24 травня 1997 року № 29, що обліковувалася за ОСОБА_8 ; стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, зобов`язання Стеблівську селищну раду виконати рішення від 24 травня 1997 року № 29, від 27 грудня 2000 року № 57, від 08 вересня 2003 року № 9-6, 9-7, від 15 серпня 2007 року №11-5/5, та доділити, погодити та надати дозвіл на виготовлення технічної документації на приватизацію земельних ділянок площею 0,0142 га, 0,0725 га та 0,051 га за рахунок самовільно захопленої землі ОСОБА_4 , що із застосуванням коефіцієнту 0,8, складає 3 118,08 грн ((243,60 грн*8)*200%)*0,8)).

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 пред`явлено позов у січні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704,80 грн (1 762 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви за кожну вимогу немайнового характеру (визнати недійсним та скасування рішення Дацьківської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 16 вересня 2016 року № 9-4/VІІ та від 24 квітня 2015 року №41-5/VІ; скасування державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно, запис від 19 вересня 2016 року № 16545846 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку), що із застосуванням коефіцієнту 0,8, складає 3 383,04 грн ((704,80 грн*3)*200%)*0,8)).

Зважаючи на те, що позовну заяву ОСОБА_1 подано у липні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн (1 921 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви (визнання недійсним та скасування рішення виконкому Дацьківської сільської ради від 17 квітня 2001 року № 24 та № 25 відносно ОСОБА_1 та внесення у правовстановлюючі документи відносно ОСОБА_1 ), що із застосуванням коефіцієнту 0,8, складає 3 688,32 грн ((768,40 грн*3)*200%)*0,8)).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Слід звернути увагу ОСОБА_1 , що строк довіреності від 16 листопада 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважила його бути її представником та захисником в судах всіх інстанцій, закінчився 16 листопада 2024 року.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 рокузалишити без руху.

Надати заявникам для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 04 грудня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников